Перерахунок теоретичної продуктивності устаткування

Перерахунок теоретичної продуктивності устаткування здійснюється у випадку, коли кількість прийнятих до встановлення машин відрізняється від розрахункової. Перерахунок можна здійснювати декількома шляхами: зміною плану прядіння (головним чином, швидкості випускних робочих органів), зміною числа веретен на машинах або незначною зміною завдання на виготовлення пряжі певної лінійної густини шляхом створення деякого резерву устаткування по переходах.

Перерахунок теоретичної продуктивності устаткування здійснюється за формулою:

, (36)

 

де П^І_т – перерахована теоретична продуктивність устаткування на певному

переході, кг/год,

Q – кількість продукту, що випускається на відповідному переході, кг/год,

М_в – кількість встановлених машин.

Перерахунок швидкості випускних робочих органів при зміні теоретичної продуктивності здійснюється з використанням формул для розрахунку теоретичної продуктивності (15) – (24).

Наприклад, лінійна швидкість випуску на стрічковій машині визначається наступним чином:

 

 

 

Таблиця 46 – Розгорнутий план прядіння

 

Найменування машин

Лінійна густина вихідного продукту,текс

Число складань

Витяжка

Коефіцієнт крутіння

Число крутінь на 1 м

Частота обертання гребінного бабабанчика, хв^-1

Параметри випуску

Теоретична продуктивність, кг/год

ККЧ

Норма продуктивності, кг/год

Випуск напівфабрикатів, кг/год

Кількість устаткування в роботі

КПУ

Кількість устаткування в заправці

Встановле-но устаткува-ння

Число машин в апараті

Розмір пакування,мм

Масса пакування.кг

діаметр випускних органів, мм

частота обертання, хв^-1

лінійна швидкість, м/хв

число веретен на машині

число машин

 

Аналогічно визначається і колова швидкість (наприклад, частота обертання веретен на прядильній машині):

(38)

 

В розгорнутий план прядіння заносяться перераховані значення теоретичної продуктивності устаткування та швидкості випускних робочих органів. Якщо кількість машин на певному переході при встановленні апаратності не змінювалась, то значення теоретичної продуктивності устаткування та швидкості випускних робочих органів в розгорнутий план прядіння заносяться із попереднього плану.

 

В розгорнутий план прядіння заноситься також норма продуктивності устаткування, яка розраховується за формулою:

 

(39)

 

Розрахунок кількості устаткування в заправці і в роботі

При розрахунку кількості устаткування в заправці враховуються простої машин, що пов’язані з ремонтом, а при розрахунку кількості устаткування в роботі – простої, що пов’язані з обслуговуванням машини оператором.

 

Кількість устаткування в заправці визначається за формулою:

(40)

 

Кількість устаткування в роботі визначається за формулою:

(41)

 

Розрахунок маси пакувань

 

Форма пакувань повинна відповідати вибраному устаткуванню, а розміри пакувань повинні бути максимально можливими і економічно доцільними. Використання збільшених пакувань підвищує продуктивність устаткування та праці за рахунок скорочення простоїв і розширення зони обслуговування, знижує кількість відходів, що в свою чергу, приводить до економії сировини, зниження собівартості продукції, зменшення потреб в тарі, скорочення транспортних засобів і числа працюючих на транспортних роботах. При розрахунку пакувань необхідно використовувати їх максимальний об’єм.

Маса пакувань приймається або розраховується в залежності від марки машин, їх технічної характеристики, виду сировини, лінійної густини пряжі [13,19].

Маса пакувань визначається за формулою [13]:

G = Vγ (42)

де V – об’єм продукту на пакуванні, см³;

γ – щільність намотування або укладання в тази, г/ см³;

 

Максимальні розміри пакувань приймаються залежно від конструкції машин, виду і лінійної густини продукту. Формули для розрахунку об’ємів різних пакувань наведені в довіднику [13].

 

Об’єм пряжі на початку визначається за формулою:

, (43)

 

де V_п – об’єм пряжі на початку, см³,

D_п – діаметр тіла починку, см,

d₁,d₂ – діаметри відповідно нижньої і верхньої частини патрону, см,

Н – висота намотування пряжі, см,

Н_о – висота циліндричної частини починку,см,

Н₁, Н₂ – висота відповідно нижнього конуса (гнізда) і верхнього (носика) конуса починку, см.

 

Величини Н_о, Н₁, Н₂, D_п визначаються наступним чином:

Н_о = H – (Н₁ + Н₂); Н₁ = 0,95 – D_п; Н₂ = 0,75 – 0,9D_п; D_п = D_к – b,

де D_к – діаметр кільця, см,

b – зазор між кільцем і тілом починку, см; вибирається в залежності від лінійної густини пряжі.

Значення величини b наведено в табл. 47.

 

Таблиця 47 – Значення величини b для розрахунку діаметра починку

 

Лінійна густина пряжі, текс	5,0 – 15,5	16,5 – 34,0	30 – 100
Величина b, см	0,3	0,4	0.5

 

Об’єм пряжі на починку можна також визначити за формулами Обуха І.Г.:

 

V_п = 0,785 (Н – 0,9 D_к)(D_п² – d_п²), (44)

 

де d_п – середній діаметр патрону, см.

d_п = (d₁ + d₂)/2

 

Вибираючи патрон, необхідно звернути увагу на співвідношення d_п/D_к, яке впливає на щільність намотування і зниження обривності. Рекомендовані значення d_п/D_к наведені в табл.48.

 

 

Таблиця 48 – Рекомендовані співвідношення d_п/D_к

 

Діаметр кільця, см	Лінійна густина пряжі, текс	dп/Dк
50 – 57	Більше 31	0,4
45 – 48	18,5 – 10,0	0,45 – 0,53
38 – 45	9 і менше	0,54

 

Об’єм пряжі на циліндричній бобіні можна визначити за формулою:

V_ц = πН(D₂– d₂)/4, (45)

 

де V_ц – об’єм пряжі на циліндричній бобіні, см³,

D – діаметр повної бобіни, см,

d – діаметр патрона, см,

Н – висота намотування, см.

 

Об’єм пряжі на конічній бобіні можна визначити за формулою:

 

, (46)

 

де V_к – об’єм пряжі на конічній бобіні, см³,

H – висота намотування пряжі на бобіні. см,

R, R₁– відповідно великий і малий радіус бобіни, см,

r, r₁ – відповідно великий і малий діаметр патрона, см.

 

Об’єм рівниці на котушці визначається за формулою:

 

, (47)

 

де V_р – об’єм рівниці на котушці, см³,

D_п – діаметр повної котушки, см,

d_к – діаметр котушки, см,

Н_п – висота повного намотування, см,

Н_о– висота конуса, см.

 

Об’єм холстиків на циліндричній котушці зі стрічкоз’єднувальної машини визначається за формулою (45).

Об’єм стрічки в тазу з кардочесальних, стрічкових та гребенечесальних машин залежно від марки машин, розмірів тазу, виду волокон визначається за формулою:

, (48)

де V_c – об’єм стрічки в тазу, см³,

D_т – діаметр тазу, см,

Н_т – висота тазу, см.

Параметри, які необхідні для визначення об’єму продукту на відповідних пакуваннях та щільність намотування приймаються із довідкової літератури [13] або із технічних характеристик машин.

Прийняті розміри пакувань і розраховані маси заносяться в розгорнутий план прядіння (табл. 46).