ТОП 10:

ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ, БАЗОЮ ЯКОЇ Є КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ЗЕД



Проходження виробничої практики передбачає виконання конкретних завдань з науково-дослідної та педагогічної діяльності.

У процесі виконання науково-дослідного завдання студент повинен:

- застосовувати сучасні методи наукових досліджень, основні поняття й категорії системного підходу, синергетичну парадигму дослідження економічних процесів і явищ; вміти використовувати методи синергетики при розв‘язанні конкретного науково-дослідного завдання;

- володіти методикою наукового прогнозування, економіко-статистичними й економіко-математичними методами й моделями в економічних дослідженнях і економічному аналізі; вміти застосовувати ці методи й моделі при вирішенні конкретного наукового завдання;

- ідентифікувати об‘єкт, предмет, мету й завдання наукового дослідження, викласти та літературно оформити текст виконаного дослідження відповідно вимогам до оформлення науково-дослідницьких робіт.

Студентом виконується одне з наведених нижче науково-дослідних завдань за узгодженням з керівником практики від кафедри менеджменту ЗЕД. Студенту може бути запропоновано й інше індивідуальне завдання науково-дослідного спрямування, яке кореспондується з магістерською роботою. Зміст науково-дослідних завдань зводиться до такого.

 

Завдання 1. Провести підбір та обґрунтування методик щодо оцінки міжнародної конкурентоспроможності економіки України, використовуючи методи наукових досліджень, які ґрунтуються як на традиційних, так й інноваційних освітніх технологіях:

ресурсний (за сучасною пріоритетністю - технологія, наявність капіталу для внутрішнього і зовнішнього інвестування, чисельність і кваліфікація людських ресурсів, забезпеченість природними ресурсами й економіко-географічним положенням країни);

фактичний (моніторинг змін позицій країни на міжнародних ринках залежно від рівня розвитку національної економіки, що характеризується реальним використанням факторів економічного зростання);

рейтинговий (інтегральне відображення стану економіки за тією чи іншою системою показників).

Для виконання завдання необхідно використовувати матеріали провідних рейтингових агентств, міжнародних організацій, експертів та власні оцінки.

Завдання 2. На прикладі розробки студентом магістеріуму завдання щодо аналізу показників експорту й імпорту послуг України продемонструвати опанування основами комплексного та всебічного аналізу. Запропонувати заходи, які підвищують мотивацію підприємств (організацій) до збільшення експорту товарів та послуг. Розрахунки показників зовнішньої торгівлі повинні відображати поточний стан та тенденції розвитку:

за галузями;

видами діяльності;

товарною структурою;

регіональною структурою;

визначити динаміку експорту та імпорту відносно минулого року;

експортну та імпортну квоти та рівень залежності економіки України від міжнародної економіки;

визначити обсяг чистого експорту, проаналізувати фактори, що вплинули на формування додатного чи від'ємного чистого експорту.

Завдання 3. Застосовуючи методи наукового прогнозування, економіко-статистичні й економіко-математичні методи та моделі, проаналізувати зовнішньоекономічну кон'юнктуру в розрізі найбільш значимих для України ринкових сегментів (як експортера та імпортера) за останній звітний рік:

темпи зростання світової економіки;

рівень економічного розвитку країн - основних партнерів України з далекого зарубіжжя, зони евро і країн СНД;

оцінити, на якій фазі економічного циклу знаходяться країни, що найбільше впливають на кон'юнктуру світових ринків;

стан розвитку основних товарних ринків;

визначити можливі масштаби та інструменти протекціонізму на ринках чорних металів, зерна, цукру в умовах членства в СОТ;

визначити тенденції зміни цін на провідних експортних ринках України;

оцінити можливості розвитку зони евро за умов посилення (зниження) обмінного курсу евро відносно долара США.

Завдання 4. Розробити процедуру проведення аналітичного дослідження щодо складових зовнішньоекономічної політики України, напрямів їх трансформації з огляду набутого Україною членства в СОТ та в контексті активізації її інтеграційних ініціатив. Сформулювати наукову проблему, яка потребує свого розкриття в перебігу аналізу. Виконання окресленого завдання пропонується здійснити за таким алгоритмом:

ознайомитись з головними методами здійснення митно-тарифної політики, ефективністю її проведення;

визначити рівень митно-тарифного захисту за галузями економіки, проаналізувати економічні наслідки від його зміни;

роль митного тарифу в формуванні дохідної частини бюджету та захисту національних ринків, обґрунтувати необхідність митного захисту внутрішнього ринку;

ознайомитись зі системою нетарифного регулювання в Україні;

проаналізувати стан розвитку механізму нетарифного регулювання;

розглянути регіональну та галузеву структуру квотування та ліцензування, її обсяги та рівень використання квот та ліцензій;

розглянути економічні ефекти впливу квот та ліцензій на галузевий розвиток економіки України;

ознайомитись з трансформацією механізму нетарифних обмежень та контролем за зовнішньоекономічною діяльністю в умовах членства в СОТ;

розглянути механізм впровадження торговельних обмежень з метою запобігання недобросовісній конкуренції;

проаналізувати структуру та обсяги зовнішньої торгівлі, на яку поширені компенсаційні та антидемпінгові процедури;

визначити збитки галузей України від впровадження торговельних обмежень,

визначити секторальні переваги та втрати України від укладання Угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Завдання 5. На основі застосування системного аналізу, співвідношення системного підходу з комплексними й вузькоспеціалізованими критеріями, розкрити засади, методи та інструменти валютного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. В рамках цього завдання необхідно розглянути:

практики формування валютних курсів;

вплив співпраці України з МВФ на стан її валютного ринку;

роль та механізми впливу Національного банку на динаміку валютних курсів;

методику розрахунку реального та ефективного валютного курсів, вплив на зовнішньоторговельну діяльність вітчизняних підприємств;

економічні, політичні та психологічні фактори, що визначають динаміку валютного курсу;

вплив валютного курсу на рівень внутрішніх цін;

еластичність попиту і пропозиції іноземної валюти;

вплив девальвації та ревальвації валютного курсу на обсяги та структуру експортно-імпортних операцій.

Завдання 6. Для дослідження вітчизняної практики залучення прямих та портфельних іноземних інвестицій в докризовий період та в умовах світової фінансової кризи використати підходи синергетичної парадигми дослідження економічних процесів і явищ. При виконанні завдання показати, яким чином методи синергетики слугували методичним підґрунтям для оцінки макроекономічних ефектів міжнародного інвестування в Україну. Аналіз провести за такими напрямами:

обсяги залучення іноземних інвестицій/ відтоку інвестицій за останні 10 років;

галузева структура прямих іноземних інвестицій в Україну / з України;

регіональна структура іноземних інвестицій в Україну / з України;

рух сукупного капіталу нерезидентів в Україні впродовж останнього звітного року;

обсяги та структура прямих іноземних інвестицій в регіони України;

рух сукупного капіталу резидентів в економіки інших країн; прямі інвестиції з регіонів України в економіку інших країн;

ефективність використання прямих іноземних інвестицій в Україні,

індекси інвестиційної привабливості України в цілому та її регіонів зокрема;

обсяги, динаміка та структура портфельного іноземного інвестування в Україні,

вплив міжнародних інвестиційних фондів на стан фондового ринку в Україні.

Завдання 7. Розробити пропозиції державним регуляторним органам на основі дослідження стану зовнішньої заборгованості України та джерел її покриття. Обґрунтувати доцільність та економічну ефективність запропонованих рекомендацій, спираючись на аналіз окресленої проблематики за такими напрямами:

обсяги зовнішньої заборгованості України за останні роки та рівень стосовно ВВП;

структура зовнішнього боргу по країнах-кредиторах; джерела фінансування зовнішнього боргу;

обслуговування зовнішнього боргу, обсяг платежів з бюджету в рамках обслуговування боргу, його частка у витратах бюджету;

стан реструктуризації боргу та її вплив на збалансованість бюджету;

вплив зовнішньої заборгованості на платіжний баланс країни.

Завдання 8. Провести підбір та здійснити застосування новітніх інноваційних прийомів, різноманітних дидактичних та інтерактивних методів для оцінки наслідків членства України в СОТ (Світової організації торгівлі) з урахуванням особливостей товарів і послуг та специфіки дисципліни. Визначити макроекономічні ефекти набуття членства за таким алгоритмом:

охарактеризувати умови вступу до СОТ;

визначити напрями трансформації законодавчої бази зовнішньоекономічної діяльності України в перебігу членства в СОТ;

здійснити оцінку результатів вступу до СОТ для економіки України в цілому і окремих її галузей зокрема.

Завдання 9. Дослідити основні напрями та ефективність діяльності представництв міжнародних організацій в Україні. Для реалізації завдання розробити концепцію наукового проекту. Сформулювати гіпотезу, мету, завдання дослідження в рамках загального наукового процесу. Підготувати календарний план проведення дослідження. Окреслити ключові проблеми, які ускладнюють процес моніторингу та аналізу взаємодії між вітчизняними підприємствами (організаціями) та міжнародними інституціями. В перебігу дослідження:

визначити передумови та механізм співпраці з міжнародними організаціями;

проаналізувати ефективність кредитної діяльності міжнародних організацій в Україні;

проаналізувати ефективність інвестиційних проектів, що здійснювалися міжнародними організаціями в Україні;

проаналізувати переваги й недоліки участі України в діяльності міжнародних організацій та визначити пріоритетність для подальшої співпраці.

Завдання з педагогічної діяльностістудента передбачають:

- підготовку методичного та статистико-економічного забезпечення проведення лекції та практичного (семінарського) заняття на відповідну тему, яку визначає керівник практики від кафедри, і презентації їх на CD-диску;

- виконання одного з видів педагогічного навантаження: проведення лекційного заняття, практичного або семінарського заняття, консультування з самостійної роботи студента, здійснення поточної атестації, проведення заліків.

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО ВИРОБНИЧОЮ ПРАКТИКОЮ СТУДЕНТІВ

До керівництва виробничою практикою студентів залучаються викладачі кафедри та провідні фахівці підприємств (організацій, установ), які є базами практики.

Керівництво виробничою практикою викладачами кафедри полягає у:

– видачі студентам завдання з виробничої практики, індивідуальних завдань з науково-дослідної та педагогічної діяльності;

– наданні необхідних інструкцій щодо проходження практики;

– наданні можливості студентам бути присутніми на навчальних заняттях, ознайомлення з організацією навчального процесу на кафедрі;

– проведенні консультацій відповідно до графіка;

– прийомі та перевірці звітів з практики;

– оцінюванні звітів і організовуванні захисту.

Обов‘язки керівника виробничої практики від кафедри полягають у:

1) наданні оцінки стану та відповідності баз виробничої практики за фахом основним вимогам, що пред‘являються університетом до них, та визначенні рівня готовності їх для прийняття студентів;

2) проведенні установчих зборів студентів, які відбуваються перед відправленням на практики;

3) забезпеченні проведення комплексу організаційних заходів перед відправленням студентів на практики, забезпечення студентів необхідними документами; а саме щоденником та програмою практики;

4) складанні графіка виконання програми практики;

5) проведенні регулярних (згідно зі складеним і затвердженим графіком) консультацій;

6) контролюванні дотримання термінів виконання завдань з практики, їх корегування (при необхідності) та складання звітів;

7) перевірці звітів з практики і допуску їх до захисту;

8) контролюванні підготовки звітів про проходження з практики;

9) організуванні роботи комісій, що створюються на кафедрі для захисту звітів з практики.

Обов’язки керівника від кафедри щодо педагогічного напрямку виробничої практики студентів полягають у:

1) визначенні обсягу та змісту педагогічного напрямку практики;

2) консультуванні студентів у процесі підготовки до занять з конкретних дисциплін;

3) контролюванні якості залікових лекційних або практичних занять, проведених студентами, організуванні їх обговорення;

4) контролюванні виконання програми педагогічного напрямку практики.

Обов‘язки керівника від кафедри щодо науково-дослідного напрямку виробничої практики студентів полягають у:

1) визначенні теми індивідуального завдання з наукового дослідження;

2) консультуванні студентів у процесі виконання наукового індивідуального завдання;

3) контролюванні виконання програми науково-дослідного напрямку практики;

Керівництво студентами на робочих місцях здійснюється керівниками та провідними фахівцями підприємства (організації, установи):

Основні обов‘язки керівників практики від підприємства (організації, установи) – бази виробничої практики:

1) організування робочого місця та створення необхідних умов для проходження практики;

2) забезпечення студентів необхідною інформацією для виконання завдань виробничої практики;

3) забезпечення студентів необхідними технічними засобами для обробки первинної інформації виконання завдань та підготовки;

4) контроль за виконанням як окремих завдань, так і всієї програми практики;

5) перевірка звіту про практику та оформлення відзиву в щоденнику.

На початку виробничої практики керівник від підприємства (організації, установи) зобов‘язаний провести організаційну зустріч зі студентами, відрекомендувати студентів керівникам структурних підрозділів підприємства, провести заняття-інструктаж з правил техніки безпеки, протипожежних правил.

Основні обов‘язки студентів при проходженні практики:

1) до початку практики отримати на кафедрі всі необхідні організаційно-методичні матеріали та консультацію щодо їх оформлення;

2) своєчасно прибути на місце практики і документально оформити його початок у щоденнику;

3) дотримуватися трудової дисципліни, правил трудового розпорядку, техніки безпеки та інших норм на підприємстві;

4) проводити роботу на місці практики згідно з отриманими завданнями у режимі роботи відповідних підрозділів підприємства;

5) регулярно відвідувати керівника практики від кафедри в дні консультацій;

6) виконати поставлені завдання у повному обсязі відповідно до програми практики та рекомендацій, наданих керівниками практики від підприємства у відповідні календарні терміни;

7) нести відповідальність за якість виконаної роботи;

8) вчасно і на належному рівні скласти звіт з практики;

9) захистити звіт з практики у визначений термін.

Щоденник є основним документом, що підтверджує проходження студентом практики, в якому відображається вся поточна робота студента, і містить :

– календарний план виконання студентом програми практики;

– план роботи, який складається разом з керівником практики від кафедри і підприємства;

– обов‘язковий перелік вихідної інформації для виконання завдань практики;

– сформульоване індивідуальне науково-дослідне завдання з відміткою про стан його виконання;

– висновки і пропозиції студента по результатах проходження практики;

– підсумкове оцінювання роботи студента за період практики керівниками від підприємства і кафедри.

Студенти, які від’їжджають на практику за межі міста, повинні зробити у щоденнику позначки про вибуття з Луганська, прибуття на місце практики та вибуття з місця практики.

Терміни прибуття і вибуття в щоденнику повинні відповідати термінам проходження виробничої практики.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.188.251 (0.01 с.)