Методи оцінки ефективності інвестиційних рішень

В умовах планової централізованої економіки використовували методи абсолютної (загальної) та порівняльної ефективності капіталовкладень.

Показник абсолютної ефективності визначається як в цілому, так і по галузях та окремих підприємствах як віднесення позитивного результату від вкладень до вартості цих вкладень. Зрівняльна ефективність давала змогу вибрати найкращий варіант капіталовкладень.

Основним недоліком методу абсолютної ефективності була можливість розраховувати показник також для планово-збиткових підприємств. Основним недоліком зрівняльного твердження – отримання економічного ефекту від здійснення капіталовкладень за рік.

В умовах ринкових відносин використовують „Проектний аналіз”.

Задача проектного аналізу – встановити “цінність” проекту, що визначається різницею між його позитивними результатами (вигодами) і негативними (витратами).

Оскільки вигоди і витрати можуть бути різними, розглядати проект звичайно необхідно у всіх аспектах:

- технічний;

- економічний – суспільні турботи;

- екологічний;

- інституціональний (правовий);

- аналіз ризиків;

- комерційний (маркетинг).

Основні питання, що повинні бути вирішені при аналізі проекту:

- яка мета проекту?

- на яку перспективу оцінюються вигоди і витрати?

- за який проміжок часу оцінюються вигоди та витрати?

- як оцінюються вигоди і витрати?

- які критерії використовуються в рішеннях про відмовлення чи прийняття проекту?

1. Перший крок складається в чіткому визначенні мети. Наприклад, на початкових стадіях планування первісною метою

проекту може бути забезпечення домашніх господарств і галузей промисловості недорогим паливом. Якщо з часом імпортна нафта стане більш дорогою порівняно з місцевими видами палива, то мета енергетичних проектів може змінитися у бік заощадження енергії і заміни імпортних енергоносіїв місцевими.

2. В оцінці проекту проводять або фінансовий (приватний), або економічний (соціальний) аналіз вигод/витрат, тобто фінансовий аналіз – з позиції інвестора, економічний – з позиції суспільства.

3. Можуть порівнюватися два альтернативних проекти чи новий проект може порівнюватися з тим, що відбудеться, якщо проект не буде здійснюватися.

4. Часовий горизонт повинен бути точно визначений. Час – це критичний фактор для очікуваних вигод і витрат будь-якого проекту.

Проектний аналіз дає можливість визначити величину приросту вартості грошей залежно від фактору часу, яка визначається на основі альтернативного підходу до упущень вигоди.

Існують два методи обліку фактора часу:

- дисконтування (discounting);

- нарахування складного відсотка (compounding) чи компаундування.

Дисконт виражається у вигляді визначеного відсотка від основної суми внеску (кредиту), що нараховується через конкретні проміжки часу. Складний відсоток (compound interest) – розраховується шляхом підсумовування початкової основної суми внеску і нарахованих відсотків. Нарахування складного відсотка (compounding) – процес росту внеску за рахунок нагромадження відсотків.

Шляхом нарахування складного відсотка (компаундування) знаходиться майбутня вартість відомої в даний момент суми коштів.

Дисконтування – зворотний процес перебування вартості відомої майбутньої суми коштів, приведеної до поточного періоду.

Механізм компаундування має вигляд:

де F – майбутня вартість;

p – поточна вартість;

(1+ i) ^t – компаунд.

Механізм дисконтування має вигляд:

де - дисконт.

У закінчений цикл аналізу проекту входять шість фаз:

перша – визначення;

друга – розробка;

третя – експертиза;

четверта – переговори;

п’ята – здійснення;

шоста – оцінка.

Перша фаза – стосується вибору ідей, що повинні відповідати деяким широким критеріям здорового глузду, а саме умовою, що доход від реалізації проекту перевищить вартість його здійснення.

Друга фаза – включає звуження кола запропонованих на першій стадіїідейшляхом проведення більш детального вивчення.

Третя фаза – експертиза забезпечує остаточну оцінку всіх аспектів проекту перед запитом про фінансування проекту.

Четверта фаза – переговори банку й одержувача кредиту після проведення перекладів, акт експертизи зі змінами, що відбивають досягнуті угоди, разом з доповіддю президента банку і договорами про надання позик.

П’ята фаза – проект реалізується до моменту його введення в експлуатацію.

Шоста фаза – визначаються, досягнуті чи не досягнуті цілі проекту.