Білоцерківський національний аграрний університет

Білоцерківський національний аграрний університет

Факультет ветеринарної медицини

 

 

“Затверджую” Ректор Білоцерківського національного аграрного університету, академік НААН _________________ А.С. Даниленко “________” ________________ 2014 р.

 

 

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА

 

Робоча програма для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів:

6.110101 – “Бакалавр”, 7.110101 – “Спеціаліст”, 8.110101 – “Магістр”

зі спеціальності “Ветеринарна медицина”

Напряму підготовки 1101 – “Ветеринарна медицина

 

 

Біла Церква

УДК 619 (075):378

Розглянуто і схвалено вченою радою факультету ветеринарної медицини Протокол № 6 від 27лютого 2014 р.

 

 

Укладачі: Б.П. Івасенко, М.Я. Тишківський, О.В. Ємельяненко,

В.П. Новак, М.В. Рубленко, В.В. Сахнюк, В.І. Головаха,

Л.Є. Корнієнко, С.І. Пономар, О.І. Розпутній,

С.А. Власенко, Н.В. Тишківська

 

 

Виробнича практика: робоча програма для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів: 6.110101 – “Бакалавр”, 7.110101 – “Спеціаліст”, 8.110101 – “Магістр” зі спеціальності “Ветеринарна медицина” напряму підготовки 1101 – “Ветеринарна медицина” / [Б.П. Івасенко, М.Я. Тишківський, О.В. Ємельяненко та ін.]; за ред. Б.П. Івасенка. – Біла Церква, 2014.– с.

 

Викладені мета та основні завдання виробничої практики студентів факультету ветеринарної медицини освітньо-кваліфікаційних рівнів: 6.110101 – “Бакалавр”, 7.110101 – “Спеціаліст”, 8.110101 – “Магістр” зі спеціальності “Ветеринарна медицина” напряму підготовки 1101 – “Ветеринарна медицина”, її зміст, правила оформлення документації. Додатки містять основні фізіологічні показники тварин, приведені дози лікарських препаратів, основні токсини та їх антидоти. Наведена приблизна тематика тем дипломних робіт.

 

 

Рецензенти: Ярчук Б.М., канд. вет. наук, професор

Букалова Н.В., канд. вет. наук, доцент

 

© БНАУ, 2014

Вступ

 

Практична підготовка студентів аграрних вищих навчальних закладів згідно зі ст. 43 Закону України “Про вищу освіту” є однією з форм організації навчального процесу та обов’язковим компонентом освітньо-професійних програм для всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів. Основним завданням практичної підготовки студентів є забезпечення якісної підготовки фахівців ветеринарної медицини. Під час практики закладаються і закріплюються основи професійної діяльності, умінь і навичок, професійних якостей фахівця. Від якості виконання завдань у період виробничої практики залежить професійне становлення майбутнього фахівця.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами і формами організації праці, формування у студентів, на базі одержаних ними у навчальному закладі знань, професійних умінь, навичок, необхідних для прийняття самостійних рішень у реальних ринкових умовах, виховання у майбутніх фахівців потреби систематично оновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності фахівця ветеринарної медицини.

Зміст практичної підготовки визначається освітньо-професійними програмами, навчальними планами і програмами навчальних дисциплін відповідно до розробленого Міністерством освіти і науки України “Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України” з поступовим адаптуванням до умов Болонської угоди.

Професійна (переддипломна, виробнича) практика – заключна ланка практичної підготовки. Вона проводиться з метою узагальнення і вдосконалення знань, практичних умінь та навичок на базі сільськогосподарських підприємств різних форм власності, лікувальних установ ветеринарної медицини, оволодіння професійним досвідом та готовності майбутнього фахівця до самостійної трудової діяльності, збору матеріалів для виконання дипломної роботи.

Основним завданням виробничої практики є безпосередня практична підготовка до самостійної роботи на посадах спеціаліста, поглиблення і закріплення теоретичних знань та практичних навичок із спеціальності та навчальних дисциплін циклу професійної і практичної підготовки, набуття досвіду організаційної, виховної роботи у колективі, уміння працювати з хворими тваринами.

Організація, керівництво та підсумки виробничої практики. Кожен із студентів-практикантів працює у ролі помічника лікаря ветеринарної медицини. Направляються студенти на професійну практику до підприємств, установ і організацій, куди вони після закінчення навчального закладу будуть направлені на роботу, але за умови, що матеріальна база відповідає вимогам практики, а керівництво здійснюватиме кваліфікований фахівець. За наявності вакантних місць студенти можуть зараховуватися на штатні посади, якщо робота на цих посадах задовольнятиме вимоги програми практики.

Студенти мають право самостійно підбирати для себе місце виробничої практики і пропонувати його кафедрам, деканату для укладання відповідних угод (додаток 1).

Для забезпечення виробничої практики студентів деканат факультету за участі клінічних кафедр та з урахуванням зазначених угод формує перелік підприємств і господарств, які можуть забезпечити виконання студентами програми виробничої практики.

Відповідальність за організацію практики у господарстві, підприємстві або організації будь-якої форми власності його керівник покладає на головного спеціаліста або свого заступника, а безпосереднє керівництво – на одного з кваліфікованих спеціалістів, який затверджується наказом. Поряд з цим, для студентів-практикантів на період проходження виробничої практики поширюється правила внутрішнього трудового розпорядку та охорони праці, що діють на підприємстві чи в установі, що є базою практики.

Студенти при проходженні виробничої практики зобов’язані:

– до початку практики в навчальному закладі одержати консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;

– своєчасно прибути на базу практики;

– виконувати завдання передбачені програмою практики у повному обсязі;

– виконувати діючі на підприємстві, установі, чи організації правила внутрішнього розпорядку;

– дотримуватись правил техніки безпеки, охорони праці та виробничої санітарії;

– нести повну відповідальність за виконану роботу і її наслідки;

– вести щоденник виробничої практики (додаток 2), який засвідчується керівником практики кожні 10 днів та після її завершення;

– своєчасно скласти диференційований залік з практики.

Звіт повинен містити: відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання; акти і протоколи виконаних діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів; аналіз господарсько-економічної діяльності бази практики; аналіз виконаної програми практики в цілому та в розрізі навчальних дисциплін; висновки, пропозиції та перелік використаної літератури. На оформлення звіту студенту надається 7 днів у кінці практики.

Звіт практики захищається студентом (з диференційованою оцінкою) в комісії за графіком деканату в умовах бази практики чи у вищому навчальному закладі протягом перших 10-ти днів семестру, який починається після практики.

Студенту, який не виконав програму виробничої практики без поважних причин відраховується з вищого навчального закладу згідно з наказом № 93 Міністерства освіти України.

Характеристика бази практик

У цьому розділі необхідно викласти загальні відомості про сільськогосподарське чи переробне підприємство, державні чи приватні заклади ветеринарної медицини, на базі яких виконувалася програма виробничої практики. У ньому подається природничо-географічна та економічна характеристика підприємства. Описуються провідні галузі господарства і його спеціалізація, види тварин, їх поголів’я, порідний та віковий склад, продуктивність, способи утримання, гігієнічні умови, технологія годівлі, вихід приплоду, благополуччя ферми щодо інфекційних та інвазійних захворювань, основні економічні показники галузі: затрати кормів і праці на виробництво продукції, її собівартість та рентабельність виробництва. Під час проходження виробничої практики в приватних закладах ветеринарної медицини – штат клініки, забезпеченість матеріалами і обладнанням, кількість та вид тварин, які обслуговувалися, тарифи на послуги, джерела й об’єм фінансування клініки.

 

Внутрішні хвороби тварин

Мета – закріпити теоретичні знання та практичні навики з діагностики, лікування і профілактики хвороб внутрішніх органів та хвороб, спричинених порушенням обміну речовин.

Студент ознайомлюється з внутрішніми хворобами тварин, що найчастіше зустрічаються в господарствах різної форми власності (або в окремому господарстві), з планом лікувально-профілактичної роботи служби ветеринарної медицини району і господарства.

Студент звертає увагу на годівлю, визначає якість кормів, проводить аналіз раціону для тварин різного виду, вікових і технологічних груп, визначає загальну забезпеченість тварин поживними речовинами, їх співвідношення, концентрацію поживних і біологічноактивних речовин у 1 кг сухої речовини, структуру раціонів за енергією. За виявлення недоліків дає пропозиції щодо їх усунення. Визначає стан мікроклімату у приміщеннях, якість питної води.

Під керівництвом лікаря ветеринарної медицини студент-практикант бере участь у виконанні діагностичних і лікувально-профілактичних заходів з внутрішніх хвороб тварин. Проводить диспансеризацію, приймання і лікування тварин, систематично контролює годівлю, напування, утримання тварин, знайомиться із станом родильного відділення і профілакторію. Проводить дослідження тварин, виявляє хворих і веде систематичне спостереження за ними.

Студент аналізує кожний випадок захворювання тварин, виявляє причини, спостерігає за перебігом хвороби, виконує комплексні дослідження, спрямовані на уточнення діагнозу, виконує лікування хворих тварин, розробляє і впроваджує профілактичні заходи. За необхідності виконує зондування, катетеризацію, використовує магнітні ловушки. Засвоює техніку приготування і використання різних лікарських форм, методів фізіотерапії, проведення ректального дослідження.

Особливу увагу студент надає вивченню захворювань молодняку, в тому числі новонародженого, проведенню комплексу лікувально-профілактичних заходів, роботі родильних відділень і профілакторію.

Практикант визначає стан обміну речовин у маточного поголів’я і молодняку, звертаючи особливу увагу на приховані форми хвороби. Для уточнення діагнозу відбирає проби крові, сечі, молока, вмісту рубця та шлунка, відправляє їх у державну лабораторію ветеринарної медицини, знайомиться з методиками дослідження та безпосередньо бере участь у їх проведенні. Під час проходження практики в державній лабораторії ветеринарної медицини студент знайомиться з методами біохімічного аналізу крові, сечі, молока.

Студент повинен уміти аналізувати ефективність і економічну доцільність лікувальних заходів, проводити розрахунки економічності тих чи інших заходів щодо профілактики внутрішньої патології.

За аналізу роботи щодо внутрішніх хвороб тварин студент дає її загальну характеристику, стан забезпеченості медикаментами, вітамінами, макро- і мікроелементами, інструментами; наявність та виконання плану профілактичних заходів, проводить аналіз стану документації: журналів для реєстрації хворих тварин і обліку медикаментів, звітної документації.

Після цього проводить аналіз захворюваності й загибелі тварин за поточний рік, у тому числі за період практики, наводить зведену таблицю захворюваності та загибелі тварин за групами хвороб, аналізує причини найпоширеніших хвороб, характеризує їх сезонну і вікову динаміку, методи діагностики, лікування та заходи щодо їх профілактики. За умови лікування тварин з діагнозами, що рідко зустрічаються на практиці, студент детально описує симптоми хвороби і лікування хворих.

Якщо студент проходив практику на птахофабриці, необхідно детально описати технології вирощування і годівлі птиці, ветеринарних обробок, профілактику порушень обміну речовин.

У звіті бажаними є критичні зауваження та побажання щодо покращання роботи з діагностики, профілактики і терапії внутрішніх хвороб сільськогосподарських тварин.

Ветеринарна токсикологія

Мета – закріпити теоретичні знання та практичні навики з діагностики, лікування і профілактики отруєнь.

Студент ознайомлюється з отруєннями тварин, що зустрічаються в господарствах району різної форми власності (або в окремому господарстві), з планом лікувально-профілактичної роботи служби ветеринарної медицини району і господарства.

Студент звертає увагу на наявність токсичних речовин у господарстві, що можуть викликати інтоксикацію тварин (гербіциди, мінеральні добрива, антигельмінтики та ін.), умови їх зберігання та використання.

Під керівництвом лікаря ветеринарної медицини студент-практикант бере участь у лікувально-профілактичних заходах з ветеринарної токсикології, у тому числі проводить відбір проб зерна та грубих кормів для мікотоксикологічного та інших досліджень, аналізує кожен випадок отруєння, виявляє їх причини, спостерігає за перебігом хвороби, виконує комплексні дослідження, спрямовані на уточнення діагнозу, виконує лікування тварин, що отруїлися, розробляє і впроваджує профілактичні заходи.

Студент повинен уміти аналізувати економічну ефективність лікувальних заходів, проводити розрахунки економічності тих чи інших заходів щодо профілактики отруєнь.

За аналізу роботи з ветеринарної токсикології студент дає загальну характеристику: стану наявності токсичних речовин у господарстві, умови їх зберігання та використання; забезпеченість антидотами; проводить аналіз стану документації; наявність та виконання плану токсикологічних досліджень. Після цього проводить аналіз захворюваності й загибелі тварин за поточний рік, у тому числі за період практики, детально аналізує причини отруєнь та описує симптоми і лікування хворих тварин.

У звіті бажаними є критичні зауваження та побажання щодо покращання роботи з діагностики, профілактики і терапії отруєнь.

Хірургія

Мета – реалізація теоретичних знань студента в практичній площині та удосконалення отриманих практичних навиків з надання допомоги хірургічно хворим тваринам в умовах виробництва.

Перш за все, студент за місцем проходження практики визначає стан організації хірургічної допомоги тваринам у господарстві, державній чи приватній установі ветеринарної медицини. Звертає увагу на наявність манежу, операційної, хірургічного інструментарію, діагностичної апаратури, асортименту знеболювальних та антибактеріальних медикаментів, шовного матеріалу. Аналізує поширеність хірургічних хвороб, звертає особливу увагу на травми, їх етіологію та ускладнення, захворювання кінцівок, грижоносійство, хвороби очей, хвороби зубів, переломи кісток, новоутворення, хірургічні хвороби самців. У звіті ці дані слід подати у вигляді таблиці, згрупувавши їх за нозологічними та видовими ознаками.

Для цього необхідно провести хірургічну диспансеризацію тварин, максимально використовуючи комплекс клінічних, спеціальних інструментальних та ортопедичних досліджень. За необхідності відправляє патологічний матеріал у державну лабораторію ветеринарної медицини для проведення бактеріологічних досліджень.

У разі наявності масового виникнення хірургічної патології розробити план профілактичних заходів, представити його у звіті з аналізом ефективності його виконання та економічним обґрунтуванням.

Під керівництвом лікаря ветеринарної медицини студент до автоматизму відпрацьовує техніку найуживаних операційних втручань: пункції судин, суглобів, порожнин та введення в них лікарських речовин, новокаїнові блокади та провідникові анестезії, кастрації самців і самок, грижорозтин. Спочатку під керівництвом лікаря, а потім самостійно студент проводить амбулаторне приймання та лікування тварин. Стежить за динамікою загоєння операційних та випадкових ран, аналізує лікувальну ефективність застосованих засобів місцевої терапії. Всі болісні хірургічні маніпуляції та операції необхідно виконувати із застосуванням загального чи місцевого знеболювання. Студент повинен оцінити їх ефективність за зміною фізіологічних показників та представити цей матеріал у звіті.

На практиці студент за можливості проводить, відбір патологічного матеріалу (препарати з кістково-суглобової, ортопедичної та онкологічної патології), який представляє на кафедру, де поглиблено досліджує разом з викладачем.

Під час роботи з дрібними домашніми тваринами (собаками, кішками) студент звертає увагу на особливості їх фіксації, застосування різних схем знеболювання. Освоює методи реанімації та інтенсивної терапії. Відпрацьовує навички роботи інструментальними методами досліджень (рентгенографія, ехографія, лапароскопія) і представляє первинну документацію щодо їх засвоєння. Засвоює техніку абдомінальних, косметичних операцій та остеосинтез.

 

Іхтіопатологія

Мета – виробничої практики з даного курсу полягає в засвоєнні студентом основ ставкового рибництва, методів діагностики хвороб риби, принципів профілактики та ліквідації хвороб, правил ветеринарного огляду та санітарної оцінки ставкової риби.

За місцем проходження виробничої практики студент відвідує рибницькі господарства (державні, приватні, орендні) з метою ознайомлення з основами біотехнології ставкового рибництва.

Під керівництвом лікаря ветеринарної медицини – іхтіопатолога господарства, бере участь у складанні плану та проведенні заходів з профілактики та ліквідації хвороб риби.

Вивчає втрати у ставковому рибництві від хвороб та отруєнь за матеріалами звітності за останні три роки.

У випадку виникнення хвороб риби бере участь у постановці діагнозу (протокол розтину) та проведенні лікувально-профілактичних заходів (план проведених заходів додається до звіту). Хвору рибу, зібраних паразитів студент консервує, підписує на етикетці, описує препарати та представляє їх на кафедру.

Під керівництвом лікаря ветеринарної медицини проводить ветеринарно-санітарну експертизу ставкової риби під час її вилову і видає ветеринарне свідоцтво (форма № 2) або ветеринарну довідку для реалізації риби в межах адміністративного району (копія до звіту).

На підставі отриманих знань студент критично оцінює стан технологічних процесів у рибництві та рівень ветеринарного обслуговування, впроваджує передову технологію та наукові розробки кафедри у виробництво.

 

Хвороби бджіл

Мета – закріпити теоретичні знання та здобути навики роботи з бджолиними сім'ями в умовах виробництва. Навчитися правильно і своєчасно проводити діагностичні, профілактичні та лікувальні обробки бджолиних сімей за різної патології в умовах пасік господарств різної форми власності.

Зміст – для здобуття навичок роботи із бджолами, студент разом з пасічником господарства і лікарем ветеринарної медицини вивчає біологічні, фізіологічні та анатомічні особливості особин бджолиної сім'ї, роль кожного представника сім'ї в життєдіяльності бджолиного гнізда, знайомиться з інвентарем пасічника, системами вуликів, підгодівлею бджіл в умовах пасіки за місцем проходження практики. Студент знайомиться з інструкцією заходів щодо боротьби з заразними та незаразними хворобами бджіл, бере участь у діагностиці, лікуванні, профілактиці хвороб.

За умови наявності захворювання бджіл на пасіці, студент зобов'язаний: знати та виконувати правила роботи з інфікованим матеріалом на пасіці та в лабораторії, вміти оглядати бджолині сім'ї на пасіці, відбирати патологічний матеріал від хворих і направляти його до державної лабораторії ветеринарної медицини (виписати супровідний документ на матеріал), діагностувати хворобу, знаючи її клінічні ознаки прояву, епізоотологічні особливості розвитку та лабораторне дослідження, знати і використовувати сучасні методи терапії та профілактики хвороб бджіл (складання актів після обробок).

З виробничої практики студент повинен привезти акти обробок (профілактичних та лікувальних), супровідні документи на відправлений матеріал до районної державної лабораторії ветеринарної медицини, акти на проведення профілактичної, вимушеної та заключної дезінфекції, дезінсекції, дератизації пасіки.

Зібрати матеріал для написання курсової роботи з епізоотології згідно з методичними вказівками з будь-якої інфекційної хвороби бджіл.

 

Хвороби хутрових звірів

Мета – закріпити теоретичні знання і набути навичок роботи з розведення хутрових звірів, вимог до їх утримання, основ годівлі та контролю якості кормів для хутрових звірів, організації та проведення профілактичних і протиепізоотичних заходів, з діагностики й лікування хутрових звірів, хворих на інфекційні та незаразні хвороби, а також оздоровлення неблагополучних господарств від інфекційних хвороб.

3 матеріалів бухгалтерського обліку та звітності господарства вивчити видовий склад звірів, системи їх утримання, шляхи забезпечення кормами, особливо тваринного походження. Провести ветеринарно-санітарну експертизу кормів, що зберігаються в холодильниках та на складах і готової кормової суміші перед її згодовуванням.

На підставі епізоотичного журналу господарства вивчити епізоотичний стан населеного пункту. Проаналізувати результати лабораторних досліджень і актів про проведення масових діагностичних обстежень.

Провести епізоотологічне обстеження господарства. Взяти участь в організації і проведенні планових діагностичних досліджень хутрових звірів різного виду, проведенні запобіжних, а у випадку виникнення інфекційних хвороб – обробках сироватками та вимушених щеплень вакцинами проти різних інфекційних хвороб. Оформити акти на проведені роботи.

Узяти участь у складанні плану оздоровлення господарства від інфекційних хвороб і реалізації цього плану (провести клінічний огляд звіропоголів’я, розподіл їх на групи, видалення хворих в ізолятор та їх лікування, прибирання і знищення трупів, знезараження гною, дезінфекцію кліток та території).

На базі районної державної лабораторії ветеринарної медицини або лабораторії звіроферми провести приймання, реєстрацію матеріалу, що надходить на дослідження (бактеріологічне, серологічне тощо дослідження інфекційних хвороб).

Узяти участь у проведенні профілактичної, поточної, заключної дезінфекції різних об’єктів, з врахуванням пори року та характеру збудника інфекції.

До звіту додати акти: обстеження господарства, проведення ветеринарно-санітарної експертизи кормів, щеплень, діагностичних досліджень, утилізації тушок після забою звірів, дезінфекції тощо.

Ветеринарна фармація

Мета – набути практичних навичок у приготуванні та використанні різних лікарських форм, аналіз потреб ветеринарних аптек господарств у лікарських препаратах.

Під час виробничої практики студент повинен:

- ознайомитися з ветеринарною аптекою (оснащенням, асортиментом лікарських препаратів та лікарських рослин, їх збереженням, обліком) та надати практичну допомогу щодо позбавлення від наявних недоліків, особливо стосовно збереження лікарських речовин з урахуванням їх фармакологічної активності та фізичних властивостей;

- узяти участь у складанні заявок на медикаменти, збільшуючи їх асортимент, виходячи з потреб певного господарства та новітніх досягнень фармакології;

- ознайомитися з веденням амбулаторного журналу, до якого заносять дані щодо призначення лікарських препаратів та лікарських рослин тваринам;

- проаналізувати ефективність лікарських препаратів та лікарських рослин за застосування їх для лікування хвороб, що зареєстровані у тварин даного господарства;

- довести до відома фахівців ветеринарної медицини про результати аналізу і внести свої пропозиції щодо доцільності застосування певних лікарських препаратів та лікарських рослин.

За час виробничої практики студент повинен досконально оволодіти:

- методами приготування та використання традиційних і, особливо, нових (аерозолі, гранули) лікарських форм;

- різними засобами введення лікарських речовин в організм тварини.

Уся робота, проведена студентом, повинна знайти відображення у щоденнику та звіті з виробничої практики.

У звіті студент зобов’язаний дати обґрунтування доцільності використання обраних ним лікарських препаратів, лікарських рослин у випадку інфекційних, акушерсько-гінекологічних, незаразних захворювань тварин; за хірургічних та акушерсько-гінекологічних захворювань; порушення функціонування органів дихання, травлення, сечовивідної системи; для знищення мікроорганізмів, позбавлення від паразитів.

 

Професійна етика

Мета – вивчити проблеми взаємовідносин лікаря ветеринарної медицини з колегами, спеціалістами інших галузей тваринництва і власниками тварин та навчитися їх вирішувати.

Залежно від місця проходження студентом виробничої практики він звертає увагу на наступні питання:

а) у ветеринарній лікарні:

– ставлення лікаря до власників хворих тварин, різних пацієнтів;

– ставлення лікаря до помилок власних та колег;

– ставлення лікаря до своїх обов’язків.

б) у господарстві:

– робоче місце лікаря ветеринарної медицини;

– ставлення лікаря до тваринників господарства;

– відносини лікаря та зооінженера;

– рівень лікувальної роботи: позитивні і негативні сторони;

в) в лікарнях з обслуговування дрібних домашніх тварин:

– ставлення лікаря до різних пацієнтів;

– особливості спілкування лікаря з різними власниками тварин;

– надання допомоги тваринам у лікарні і дома;

– помилки лікаря під час надання допомоги та відповідальність за них.

г) у приватного лікаря:

– особливості роботи приватного лікаря;

– ставлення лікаря до різних клієнтів;

– рівень і специфіка професійної діяльності приватного лікаря;

– авторитет приватного лікаря;

– оплата праці приватного лікаря.

Ці матеріали відображаються студентом у звіті про виробничу практику окремим розділом.

 

 

Бази практик

І. виробничо-навчально-науковий центр – Навчально-науково дослідний центр (ННДЦ) Білоцерківського національного аграрного університету.

 

ІІ. Високотехнологічні підприємства:

1. ДГ “Шевченківське” Тетіївського району Київської області.

2. СВК Агрофірма “Перемога” Кагарлицького району Київської області.

3. ТОВ “Агросолюшнс” с. Дулицьке Сквирського району Київської області.

4. Приватна Агрофірма “Єрчики” Попільнянський район Житомирської області.

5. Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство “Радівське” Калинівський район Вінницької області.

6. ТОВ “Україна” Підволочиський район Хмельницької області.

7. ВАТ Уманське племпідприємство Уманський район Черкаської області.

8. ВАТ “Уманське племпідприємство” м. Умань Черкаської області.

9. Ват “Комінтерн” Чорнобаївського району Черкаської області.

10. АТЗТ “Агро-Союз” Дніпропетровської області.

11. ТОВ “Агрофірма Брусилів” Брусилівського району Житомирської області.

12. Білоцерківська дослідно-селекційна станція ім. О.К. Коломієць.

13. АКПП “Золота Нива” с. Балабанівка Оратівського району Вінницької області.

14. ТОВ НВА “Козацький шлях” Оратівського району Вінницької області.

15. ТОВ “Іванівське” с. Іванівка Білоцерківського району Київської області.

16. ПП “Ветсервіс“ м. Богуслав Київської області.

17. ЗАТ “Комплекс-Агромарс” с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області.

18. ВАТ “Кагарлицький бурякорадгосп” м. Кагарлик Київської області.

19. Агрокомбінат “Пуща-Водиця” с.-г. комплекс “Совки” Києво-Святошинського району Київської області.

20. ДГ “Еліта” с. Центральне Миронівського району Київської області.

21. СТОВ “Пустовіти” с. Пустовіти Миронівського району Київської області.

22. ВАТ “Птахокомбінат” м. Кіровоград.

23. ВАТ “Терезине” смт. Терезине Білоцерківського району Київської області.

24. ТОВ “Еліта” смт. Терезине Білоцерківського району Київської області.

25. ТОВ АФ “Глушки” с. Глушки Білоцерківського району Київської області.

26. СВК ім. “Щорса” с. Яблунівка Білоцерківського району Київської області.

27. СТОВ “Агросвіт” с. Карапиші Миронівського району Київської області.

28. ТОВ “Агромарс” с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області.

 

ІІІ. Лабораторії:

1. Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

2. Регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини в Київській області.

3. Київська міська державна лабораторія ветеринарної медицини.

4. Білоцерківська районна лабораторія ветеринарної медицини.

5. Вінницька регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини.

6. Кіровоградська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини.

7. Миколаївська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини.

8. Черкаська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини.

9. Чернігівська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини.

 

ІV. Управління та підприємства ветеринарної медицини:

1. Районна державна лікарня ветеринарної медицини м. Вінниця.

2. Районна державна лікарня ветеринарної медицини м. Гайсин Вінницька область.

3. Районна державна лікарня ветеринарної медицини м. Калинівка Вінницька область.

4. Управління ветеринарної медицини в Хмільницькому районі Вінницької області.

5. Київська обласна державна лікарня ветеринарної медицини м. Вишневе Київської області.

6. Районна державна лікарня ветеринарної медицини м. Біла Церква Київської області.

7. Районна державна лабораторія ветеринарної медицини м. Біла Церква Київської області.

8. Управління ветеринарної медицини в Обухівському районі Київської області.

9. Районна державна лікарня ветеринарної медицини м. Рокитно Київської області.

10. Районна державна лікарня ветеринарної медицини м. Тараща Київської області.

11. Районна державна лікарня ветеринарної медицини м. Гайворон Кіровоградської області.

12. Управління ветеринарної медицини в Голованівському районі Кіровоградської області.

13. Районна державна лікарня ветеринарної медицини смт Устинівка Кіровоградської області.

14. Управління ветеринарної медицини в Кривозерському районі Миколаївської області.

15. Управління ветеринарної медицини в Новоодеському районі Миколаївської області.

16. Районна державна лікарня ветеринарної медицини м. Красноокнянськ Одеської області.

17. Районна державна лікарня ветеринарної медицини м. Жашків Черкаської області.

18. Управління ветеринарної медицини в Золотоніському районі Черкаської області.

19. Міська державна лікарня ветеринарної медицини м. Вінниця.

20. Міська державна лікарня ветеринарної медицини м. Біла Церква Київської області.

21. Головне управління ветеринарної медицини в Миколаївській області.

22. Лікарня ветеринарної медицини Миколаївського району Миколаївської області.

23. Лікарня ветеринарної медицини Ленінського району Миколаївської області.

24. Міська державна лікарня ветеринарної медицини м. Хмельницький.

25. Новочорторийська дільнична лікарня ветеринарної медицини Любарського району Житомирської області.

 

19. філії кафедр факультету ветеринарної медицини на виробництві

1. ДГ “Шевченківське” Тетіївського району Київської області.

2. СВК ім. “Щорса” с. Яблунівка Білоцерківського району Київської області.

3. СК Агрофірма “Матюші” Білоцерківського району Київської області.

4. ПП АФ “Розволожжя” с. Антонівка Сквирського району Київської області.

5. ВАТ “Терезине” Білоцерківського району Київської області.

6. ТОВ АФ “Глушки” с. Глушки Білоцерківського району Київської області.

7. Білоцерківська дослідно-селекційна станція Білоцерківського району Київської області.

8. ВАТ “Городище” – Пустоварівський бурякорадгосп» с. Городище – Пустоварівське Київської області.

9. ПОП “Світанок” смт. Володарка Київської області.

10. ТОВ “Пилипчанське” Білоцерківського району Київської області.

11. ПАТ “ЖЛК Україна” м. Біла Церква Київської області.

12. СФГ “Рибак” Білоцерківського району Київської області.

13. ТОВ Агрофірма “Білоцерківська“ (с. Шкарівка) Білоцерківського району Київської області.

14. ТОВ “Піщанське” Білоцерківського району Київської області.

15. ТОВ Агрофірма “Колос” с. Пустоварівка Сквирського району Київської області.

16. КП “Білоцерківхлібопродукт” Білоцерківський район Київської області.

17. СВАТ “Житомирриба” Ружинського району Житомирської області.

18. Миронівський ВАТ “СОММАС” м. Миронівка Київської області.

19. ПП “Маршалок” Білоцерківський район Київської області.

20. ВАТ “Сквирасільрибгосп” Сквирський район Київської області.

21. Міське управління ветеринарної медицини м. Біла Церква Київської області.

22. Сквирський утильзавод Київської області.

23. ПП “Сімол” смт. Рокитне Київської області.

24. Рибницьке господарство “Амур” смт. Лисянка Черкаської області.

25. Миронівське ТОВ “Бекон” Київської області.

26. СТОВ “Росія” с. Ромашки Рокитнянського району Київської області.

27. ВАТ “Білоцерківсільрибгосп” Київської області.

28. ВАТ “Синявське” Рокитнянського району Київської області.

 

 

Додатки

Додаток 1

Зразок договору

Д о г о в і р

про проведення спільної навчально-виробничої діяльності

 

________________ „____” __________ 200_ р.

(місто, селище)

 

 

Ми, що нижче підписалися, _____________________________________

__________________________________________________________________

(назва навчального закладу ІІІ–ІV рівнів акредитації)

надалі – навчальний заклад, в особі керівника ___________________________

__________________________________________________________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

з одного боку і _____________________________________________________

(назва приватних (приватно-орендних підприємств, селянських (фермерських)

__________________________________________________________________

господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб’єктів

__________________________________________________________________

господарювання на засадах приватної власності)

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

діючого на підставі _________________________________________________

__________________________________________________________________

(статуту підприємства, розпорядження, доручення)

з другого боку уклали між собою цей договір про таке:

 

1. База виробничої практики зобов’язується:

1.1. Прийняти студентів навчального закладу на виробничу практику з календарним планом: