Розділ 7. Сучасні підходи до ведення водного кадастру

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
7.1. Створення водного кадастру за матеріалами космічного зондування.
7.2. Використання ГІС-технологій при створенні регіональних кадастрів природних ресурсів.

Створення водного кадастру за матеріалами космічного зондування

Сьогодні космічне знімання є необхідною частиною комплексного дослідження і моніторингу багатьох природних та антропогенних процесів і явищ, які відбуваються на земній поверхні. Без дистанційного зондування не обходиться жодна велика робота, яку присвячено оцінці ресурсного потенціалу території або перспектив її розвитку.
Кадастрові дослідження, моніторинг, створення і ведення географічних інформаційних систем різноманітного технічного змісту вимагають наявності достатньо досконалої апаратної бази, вимірювального (прийомного і розрахункового) обладнання з сучасними програмними засобами обробки матеріалу.
Окрім того, необхідне формування достатньо універсальних технологій опрацювання матеріалів дистанційного зондування, які враховуватимуть як генетичні особливості конкретного об'єкта, так і загальні фізичні закономірності його розвитку.
Формування кадастру поверхневих вод за матеріалами космічного зондування вимагає використання всього технологічного ланцюга збору та опрацювання інформації. Як перший крок унаслідок специфічності фізичних параметрів розвитку процесів у водному середовищі різних регіонів виконується робота з формування банку одночасних космічних знімків на досліджувану територію. Це дає змогу надалі отримати зіставлювані результати для усієї досліджуваної території.
Наступним етапом є визначення основних морфометричних показників водних об'єктів (площинних і лінійних водних об'єктів окремо). Космічні знімки високої роздільної здатності дають змогу визначити морфометричні показники з похибкою не більше як 10-15%.
Зазначимо, що похибки визначення основних морфометричних показників водних об'єктів на космічних зйомках пов'язані значною мірою з розшифруванням спектральних характеристик, які розділяють лінію суші і водного об'єкта. Справа в тому, що невеликі за розмірами і дрібні водойми, зазвичай, мають значну кількість завислих у воді мінеральних та органічних частин. Саме це спричинює до "розмивання" берегових ліній і, відповідно, до збільшення помилок при дешифруванні контурів.
Третім етапом є дешифрування берегової лінії та власне водної поверхні за допомогою роздільних спектральних каналів. Це дає змогу ввести додатковий елемент "самоконтролю", заснований на вибіркових характеристиках поглинання водною поверхнею різноманітних спектральних каналів.
Четвертим етапом аналізу водних об'єктів за даними дистанційного зондування є обов'язкове польове порівняння результатів камерального дешифрування космічних знімків, яке здійснюється вибірково, проте одночасно з датою виконання космічної зйомки. Останнє необхідне для отримання еталонів спектральних характеристик різних генетичних типів водних об'єктів, притаманних досліджуваній території.
Зрештою, на п'ятому етапі здійснюється формування геоінформаційної системи водних об'єктів і водного кадастру.
За подібною схемою опрацьовано технологію підтримки системи водного кадастру на базі використання ГІС і космічних зйомок у Нижньогородській області (Росія).

Використання ГІС-технологій при створенні регіональних кадастрів природних ресурсів

Створення і використання регіональних кадастрів природних ресурсів (РКПР) визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року "Про затвердження Положення про регіональні кадастри природних ресурсів".

РКПР — це офіційне поєднання даних щодо природних ресурсів й об'єктів, необхідне для управління в галузі забезпечення стійкого розвитку адміністративних територій. РКПР є основою територіальних інформаційних систем.
Протягом декількох років Український науково-дослідний інститут екологічних проблем розробляє і впроваджує регіональний кадастр природних ресурсів Харківської області. Створено методичні і методологічні документи, інструментарій регіонального кадастру, проводиться збір інформації для заповнення баз даних. З метою створення організаційно-методичної бази РКПР підготовлено загальні нормативно-методичні документи, а саме: Концепція РКПР Харківської області, Положення про РКПР і Положення про уповноважений центр їхнього ведення.
Програмне забезпечення підсистеми РКПР розроблено на базі ГІС Map Info 5.0 з використанням методики інтегрованої картографії. Оболонка інформаційної системи і програмні модулі, що реалізують комплексні "оцінки, створені на мові С++; окремі модулі, виконуючі в середовищі ГІС, написані на мові MapBasic. Системи працюють в середовищі операційних систем Windows 98/NT/2000.
Регіональний кадастр природних ресурсів призначений для обліку кількісних, якісних та інших характеристик природних ресурсів й об'єктів визначеної території, обсягів, характеру і режиму їхнього використання, аналізу та оцінки природно-ресурсного потенціалу області, її окремих територій, раціональності його використання в інтересах органів державного управління і місцевого самоврядування, об'єктів економічні діяльності і потенційних інвесторів (Макаровський, 2004).
Регіональний кадастр Харківської області створювався поетапно шляхом розробки і введення в експлуатацію окремих підсистем, побудованих на єдиних методологічних принципах. Кожна підсистема налічує визначений тип ресурсів, створена за єдиною технологією, функціонує автономно, може використовуватися самостійно.
Доведено, що регіональний кадастр природних ресурсів повинен функціонувати як спеціалізована інформаційно-аналітична система типу АРМ (автоматизоване робоче місце) спеціаліста-управлінця відповідного профілю, створена на базі ПС-технологій, і виконувати роль регіональної інформаційної системи в галузі управління природокористуванням та охороною навколишнього середовища.
Вже створено дві окремі підсистеми РКПР — "Регіональний кадастр корисних копалин" і "Регіональний кадастр водних ресурсів".
Підсистема "Регіональний кадастр водних ресурсів" (РКВР) призначена для обліку водних ресурсів та об'єктів, аналізу водозабезпечення області та її окремих територій, інформаційного забезпечення здійснення різних видів водокористування, порівняльної оцінки екологічного стану вод. Вона дає змогу кількісно охарактеризувати поверхневі водні ресурси, їхній розподіл за окремими адміністративно-територіальними районами, водозборами окремих річок, а також якісно оцінити екологічний стан вод, їх забрудненість і придатність до використання (господарсько-питного і культурно-побутового, промислового, рекреаційного, бальнеологічного, сільськогосподарського тощо), виявляти основні інгредієнти-забруднювачі. У підсистемі реалізовано типову схему обробки інформації (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Типова схема обробки інформації в регіональному кадастрі природних ресурсів (доступно тільки при скачуванні)

До умовно-постійної інформації зачислено електронну карту підсистеми із шарами: адміністративні райони і межі; центри адміністративно-територіальних одиниць; населені пункти; поверхневі водні об'єкти (річки, озера, водосховища, водопроводи і канали); пункти контролю якості вод, дані про характеристики водних об'єктів, нормативи водокористування, ГДК тощо. Змінна інформація містить дані про водні ресурси — кількісні (запаси води у водосховищах, стокові характеристики річок різної забезпеченості) та якісні (результати моніторингу якості вод на пунктах контролю різних суб'єктів).
Якісні характеристики не стільки виявляють забрудненість води окремими компонентами-забруднювачами, скільки комплексно визначають властивості води як ресурсу з точки зору екологічної безпеки водної екосистеми та її придатності для різних видів використання. Окрім комплексних оцінок, у підсистемі реалізована можливість аналізу забруднення за обраними інгредієнтами, що відповідає практиці водогосподарського менеджменту. Спеціалізоване програмне забезпечення дає змогу наочно представляти результати комплексних оцінок якості та оцінювати якість води як комплексною, так і з виявленням "внеску" в забруднення окремих контрольованих забруднюючих речовин.

Запитання для самоконтролю

1. Яким є перший крок у формуванні кадастру поверхневих вод за матеріалами космічного зондування?
2. З якою похибкою космічні знімки високої роздільної здатності дають змогу визначати морфометричні показники водних об'єктів?
3. Як здійснюють польове порівняння результатів камерального дешифрування космічних знімків?
4. Яке призначення регіонального кадастру природних ресурсів?
5. Що вважають умовно-постійною інформацією підсистеми "Регіональний кадастр водних ресурсів" Харківської області?

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Автоматизированная информационная система Государственного водного кадастра (АИС ГВК). 1 очередь. ВДНХ СССР. Серия "Гидрометеорологическое обеспечение народного хозяйства". - Л.: Гидрометеоиздат, 1988. - 9 с.
2. Анишкова А. И. Паспортизация водопунктов при ведении Государственного водного кадастра (раздел "Подземные воды"). ЭИ. Вып.8. Гидрогеология и инженерная геология. Отеч. произв. опыт. - М.: ВИЭМС, 1985. - С. 1-6.
3. Бердніков Є. С, Бондар Л. О. Екологічне законодавство України. Збірник нормативних актів та судової практики / За ред. О.О. Погрібного - Харків: ТОВ "Одісей", 2002. - 928 с
4. Білявський Г.О., Падун М. М., Фурдуй Р. С Основи загальної екології. - К.: Либідь, 1995. - 368 с
5. Ведмідь М. М. Загальна характеристика лісів України // Лісове господарство України. - 2002. - 24 с
6. Вишневсъкий В. І. Річки і водойми України. Стан і використання. - К.: Віпол, 2000. - 376 с.
7. Водне господарство в Україні / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорєва. - К.: Генеза, 2000. - 456 с
8. Водний кодекс України. - К.: ІВА "Астрая", 1995.
9. Вопросы Государственного водного кадастра и методы автоматизированной обработки данных. 1990. - 187 с.
10. Временные методические рекомендации по ведению Государственного водного кадастра (методическое пособие). М.: ВСЕГИНГЕО, 1978. - 73 с.
11. Вуглинский В. С. Автоматизированная информационная система Государственного водного кадастра /Человек и стихия (Науч.-попул. гидромет. сборник за 1990 год). Л.: Гидрометеоиздат. С. 113-115.
12. Генарук С. А. Ліси України. - К.: Наук, думка, 1992. - 408 с.
13. Генарук С. А., Бондар В. С. Лісові ресурси України, їх охорона та використання. - К.: Наук, думка, 1973. - 626 с
14. Географічна енциклопедія України: в 3 т. - К.: Укр. енциклопедія. - Т. 1. - 1989. - 416 с; Т. 2. - 1990. - 480 с; Т. 3. - 1993. - 480 с
15. География и земельный кадастр. Сб. статей / Под ред. К.В.Зверыкина и др. - М.: Мысль, 1965. - 214 с.
16. Геренчук К. И. Некоторые итоги и задачи географических исследований для оценки земли // Вопросы географии. Сб. 67. География и земельный кадастр. - М.: Мысль, 1965. - С. 24-31.
17. Гидрологическая изученность. Т.6. Вып.1 (Западная Украина и Молдавия). Л.: Гидрометеоиздат, 1976.
18. Гидрогеология СССР. Украинская ССР. - М.: Недра, 1971. - Т. 5 - 614 с.
19. Гідрологічний щорічник про стан підземних вод України за 2003 рік. - К.: 2004. - 87 с.
20. Гнаткович Д. I., Ступень М. Г. Земельний кадастр населених пунктів: Навч. посібник. - Львів, 1999. - 190 с.
21. Екологічна енциклопедія: У 3 т. / Редколегія: А.В. Толстоухов (головний редактор) та ін. - К.: ТОВ "Центр екологічної освіти та інформації", 2006. - Т.: А-Е. - 432 с
22. Ильев Л. И. Основы лесного кадастра. - М.: Лесная промышленность, 1969. - 129 с.
23. Ільїн Л. В. Озерознавство: Укр..-рос. ел. Поняття і терміни. - Луцьк: Ред.-вид.відд. "Вежа" Волин.держ.ун-ту ім.Лесі Українки, 2001. - 112 с
24. Костецький В. Лісове господарство України. - К.: ЗАТ "Нічлава", 1999. - 164 с
25. Левківський С. С, Падун М. М. Раціональне використання і охорона водних ресурсів. - К.: Либідь, 2006. - 280 с
26. Левковский С. С. Водные ресурсы Украины. Использование и охрана. - К.: Вища шк., 1982. - 224 с.
27. Магазинщиков Т. П. Земельний кадастр. - Львів: Світ, 1991. - 449 с.
28. Макаровский Е. Л. Оценка природно-ресурсного потенциала в региональном кадастре (на примере Харьковской области Украины) // География и природные ресурсы. - 2004. - №1. - С. 76-81.
29. Макаровский Е. Л. Оценка природно-ресурсного потенциала Харьковской области // Вісник Харків, держ. економ, ун-ту. - Харків, 2000. - №4 (20).
30. Макаровсъкий Є. Л., Соловйов А. В., Климов О. В. та ін. Екологічний атлас Харківської області. - Харків: Моноап-майдан, 2001.
31. Малі річки України. Довідник / Під ред. А.В. Яцика - К.: Урожай, 1991. - 296 с
32. Методические указания по ведению государственного водного кадастра. Раздел 1. Поверхностные воды. Вып. 6. Ч. 1. Обнинск: ВНИИГМИ - МЦД, 1983.-209 с.
33. Методические указания по ведению Государственного водного кадастра. Раздел 2. Подземные воды. Выпуск 8. Учет и хранение кадастровой информации. Часть 2. Составление паспортов месторождений подземных вод. М.: ВСЕГИН ГЕО, 1984.
34. Методические указания по ведению Государственного водного кадастра. Раздел 2. Подземные воды. Выпуск 8. Учет и хранение кадастровой информации. Часть 3. Инструкция по учету эксплуатационных запасов и прогнозных ресурсов подземных вод. М.: ВСЕГИН ГЕО, 1984.
35. Методические указания по ведению государственного водного кадастра. Раздел 3. Использование вод. Выпуск 1, Общие положения. М.: Изд-во Союзгипроводгосп, 1985. - 52 с.
36. Методические указания по ведению государственного водного кадастра. Раздел 3. Использование вод. Выпуск 3. Подготовка первичной информации и состав ежегодников водопользования. М.: Изд-во Союзгипроводгосп, 1986.
37. Методы ведения государственного водного кадастра по подземным водам. Сборник научных трудов. - М.: ВСЕГИНГЕО, 1989. - 119 с.
38. Микупа О. Я., Ступень М. Г., Пересопяк В. Ю. Кадастр природних ресурсів: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Львів: Новий Світ - 2000, 2006. - 192 с
39. Мінеральні ресурси України та світу / Б. І. Третьяков, В. Т. Маковенко, А. Д. Пилипчик та ін. - Київ: ДНВП "Геоінформ України", 2005. - 462 с
40. Містобудівний кадастр: Навчальний посібник для фахівців вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації / Ступень М. Г., Добрянський І. М., Микула О. Я., Шпік Н. Р. - Львів, 2003. - 223 с
41. Огиевский А. В. Гидрология суши - Л.: Государственное энергетическое издательство, 1941. - 370 с.
42. Основные положения о порядке ведения государственного водного кадастра. М.: Гидрометеоиздат, 1983. - 24 с.
43. Основы гидрогеологии. Использование и охрана подземных вод / Н. А. Миронов, А. Е. Орадовская, Е. В. Пиннекер и др. - Новосибирск: Наука, 1983. - 230 с.
44. Паламарчук М. М. Сучасна структура водного фонду України / Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - К.: Ніка-Центр, 2000. - Т. 1. - С. 189-195.
45. Паламарчук М. М., Закорчевна Н. В. Водний фонд України: Довідниковий посібник / За ред. В. М. Хорева, К. А. Алієва. - К,: Ніка-Центр, 2001. - 392 с
46. Пащенко В. М. Основні поняття і проблеми еколого-географічних досліджень // Український географічний журнал. - 1994. - №4. - С. 8-16.
47. Петровська М. А. Охорона вод (санітарні норми і правила): Навч. посібник. - Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. - 205 с
48. Положення про кредитно-модульну систему оцінювання знань студентів хімічного факультету. Львів: ЛНУ ім.І.Франка, 2005. - 12 с
49. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1996 р. № 413 "Про порядок ведення державного водного кадастру".
50. Приходько М. М.. Приходько М. М. (молодший) Управління природними ресурсами і природоохоронною діяльністю. - Івано-Франківськ: Фоліант, 2004.-847 с.
51. Рациональное использование водных ресурсов: Учеб. для вузов / С. В. Яковлев, И. П. Прозоров, Е. Н. Иванов и др. - М.: Высш. Школа, 1991. - 400 с.
52. Ресурсы поверхностных вод СССР. - Л.: Гидрометеоиздат, 1969. - Т. 6. - Вып. 1.-884 с.
53. Реймерс Н. Ф. Природопользование. Словарь-справочник. - М.: Мысль, 1990.-637 с.
54. Руденко Ф. А. Гідрогеологія Української РСР. - К.: Вища школа, 1972. - 174 с.
55. Руденко Ф. А. Підземні води, їх походження та значення в'народному господарстві. - К.: Знання, 1979. - 48 с.
56. Словарь-справочник по экологии. К.: Наук, думка, 1994. - 672 с.
57. Соколов А. А., Чеботарев А. И. Очерки развития гидрологии в СССР. - Л.: Гидрометеоиздат, 1970. - 312 с.
58. Сохнич А. Я. Наукові основи державного обліку земель та їх оцінки: методичні рекомендації / АЕНУ; Львів, держ. аграрн. ун-т. - Львів, 2000. -75 с.
59. Справочник по водным ресурсам / Под ред. Б. Стрельца. - Киев: Урожай, 1987. - 304 с.
60. Топчієв О. Г., Костюченко А. В., Яцюк З. Й., Проскура 3. В. Основи методики земельного кадастру гірських територій (на прикладі Українських Карпат). - Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1966. - 90 с.
61. Топчієв О. Г., Мальчікова Д. С. Географічні засади розроблення і ведення кадастру сільськогосподарських земель / Український географічний журнал. - 2002. - №3. - С. 38-44.
62. Труды ГГИ. Вопросы Государственного водного кадастра и методы автоматизированной обработки гидрологических данных. Л.: Гидрометеоиздат, 1990.-188 с.
63. Туница Ю. Ю. Экономические проблемы комплексного использования и охраны лесных ресурсов: Вопросы теории. - Львов: Вища школа, 1976. -215 с.
64. Туркевич И.В. Кадастровая оценка лесов. - М.: Лесная промышленность, 1977.
65. Федосеев И.А. Развитие гидрологии суши в России. - М.: Изд-во АН СССР, 1960. - 301 с.
66. Фесенко И. П. Земельный кадастр. Учебник для вузов. - К.: Изд-во ПРИОР, 2000. - 368 с.
67. Фоменко Я. А. Методика оценки водных ресурсов рек Украинской и Молдавской ССР // Тр. Укр.НИИ Госкомгидромета. - 1986. - Вып. 215. - С. 3-20.
68. Четырехъязычный энциклопедический словарь терминов по физической географии. - М.: Сов. энциклопедия, 1980. - 703 с.
69. Экология, охрана природы и экологическая безопасность. Учебное пособие. / Под ред В. И. Данилова - Даниляна. Книга 2. М.: Изд-во МН ЭПУ 1997. - С. 425-744.
70. Экология. Юридический энциклопедический словарь / Под ред. Проф. С.А. Боголюбова. - М.: НОРМА, 2001. - 448 с. і
71. Яцик А. В. Водогосподарська екологія: У 4-х т., 7 кн. - К.: Генеза, 2003-2004. - 1960 с.
72. Яцик А. В. Екологічна безпека в Україні. - К.: Генеза, 2001. - 216 с.
73. Яцык А. В., Шмаков В. М. Гидроэкология. - К.: Урожай, 1991. - 192 с.

СПИСОК ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30.
2. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №41.
3. Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №36.
4. Указ Президента України "Питання Міністерства екології та природних ресурсів України" (№ 724/2000 від 29.05.2000 p.).
5. Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища (затв. пост. КМУ №785 від 10.08.92 p.).
6. Порядок користування землями водного фонду (затв. пост. КМУ №502 від 13.05.96 p.).
7. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них (затв. пост. КМУ №486 від 08.05.96 p.).
8. Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту (затв. пост. КМУ №836 від 18.05.99 p.).
9. Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту (затв. пост. КМУ №1494 від 16.08.99 p.).
10. Інструкція про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту (затв. наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерством економіки України, Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №231/539/118/219 від 01.10.99 p.).
11. Інструкція про порядок видачі дозволів на видобування підземних вод (затв. наказом Мінекобезпеки України №79 від 28.07.94 p.).
12. Порядок відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування (затв. пост. КМУ №956 від 14.08.96 p.).
13. Порядок ведення державного водного кадастру (затв. пост. КМУ №413 від 08.04.96 p.).
14. Порядок здійснення державного моніторингу вод (затв. пост. КМУ №815 від 20.07.96 p.).
15. Інструкція про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами (затв. наказом Мінекобезпеки України №116 від 15.12.94 p.).
16. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (затв. наказом Мінекобезпеки України №37 від 18.05. 95 р.).

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А
Система оцінювання знань з курсу "Водний кадастр"

Згідно з положенням про кредитно-модульну систему оцінювання знань студентів географічного факультету, навчальні дисципліни, перелічені у "Навчальному плані" підготовки фахівців-гідроекологів, залежно від їхньої вагомості отримують певне число кредитів ECTS.
Навчальна дисципліна "Водний кадастр" представляє собою окремий модуль, який поділено на два змістовні модулі – окремі логічно завершені частини навчального курсу.
З дисципліни "Водний кадастр" протягом семестру студент має два проміжні етапи контролю, за якими йому зараховують здачу модулів (табл. 1). Здавши позитивно ці змістовні модулі, студент отримує певне число кредитів ECTS.
Зарахування кредитів здійснюється за різною рейтинговою оцінкою знань студента (його успішністю).

Основні види діяльності, які оцінюються при вивчені навчальної дисципліни "Водний кадастр" виступають:
1. Колоквіум.
2. Контрольна робота.
3. Захист практичних робіт;
4. Відвідування практичних занять.
5. Домашнє завдання.
6. Реферат.
7. Відвідування лекцій і ведення конспекту.
8. Іспит.

До іспиту допускають студентів, які протягом вивчення навчальної дисципліни (модуля) набрали > 40 балів. За вищої кількості балів студент претендує на певну оцінку, що можна визначити з поданих таблиць:

Таблиця 1. Рейтингова оцінка знань з курсу "Водний кадастр" (доступно тільки при скачуванні)

Таблиця 2. Рейтингова оцінка контролю знань студентів (у балах) (доступно тільки при скачуванні)

Таблиця 3. Оцінювання знань (доступно тільки при скачуванні)

Курс веде доцент Курганевич Л.П.
Шкала ECTS
відмінно — А — 90-100 балів
добре — ВС — 75-89 балів
задовільно — DE — 60-74 бали
незадовільно — FX — 35-59 балів з можливістю повторної здачі
незадовільно — F — 1-34 бали з обов'язковим повторним курсом

ДОДАТОК Б
Короткий термінологічний словник

Басейн річковий (водозбір) — частина земної поверхні і товщі ґрунтів, з яких відбувається стік води у водостік або водойму.
Води підземні — води, які містяться нижче рівня земної поверхні у товщах ґрунтів і гірських порід у будь-яких фізичних станах.
Води поверхневі — води, які постійно або тимчасово перебувають на земній поверхні у формі різних водних об'єктів у рідкому (річки, озера, водосховища, болота) і твердому (льодовики, сніговий покрив) стані.
Водне господарство — сукупність галузей народного господарства (водокористувачів), які користуються водами.
Водний баланс — співвідношення за будь-який інтервал часу (рік, місяць, декаду тощо) запасів, витрачання та акумуляції (зміни запасу) води для річкового басейну чи іншого водного об'єкта або певної території.
Водний кадастр — систематизований звід даних про водні ресурси держави.
Водний об'єкт — сформоване природою або штучно створене скупчення води (річка, озеро, болото, море, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).
Водні ресурси — запаси поверхневих, підземних і морських вод певної території чи держави.
Водогосподарський баланс — співвідношення між наявними для використання водними ресурсами на певній території і потребами в них водокористувачів.
Водозабір — споруда або пристрій для забору води із водного об'єкта.
Водойма — безстічний або зі сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт.
Водокористування — використання вод (водних об'єкті») для задоволення потреб населення і галузей економіки (промисловості, сільського господарства, транспорту та ін.), у тім числі право на забір води, скидання стічних вод.
Водосховище — штучна водойма місткістю понад 1 млн. м\ збудована для створення запасу води та регулювання стоку.
Водостік — водний об'єкт (струмок, річка, канал), вода якого стікає у напрямі похилу в заглибленні земної поверхні (руслі).
Гідрологічна станція — установа, яка виконує спостереження за водним режимом водних об'єктів, а також керує гідрологічними постами на території діяльності станції.
Гідрологічний пост, водомірний пост — місце на водному об'єкті, обладнане спеціальним устаткуванням для систематичних гідрологічних спостережень.
Гідрохімічний режим — зміна хімічного складу води водного об'єкта в часі.
Ґрунтові води — підземні води, зосереджені в першому від поверхні водоносному шарі (горизонті).
Забруднення природних вод — зміни складу і властивостей вод внаслідок господарської діяльності людини, що спричинює погіршення її якості.
Землі водного фонду — землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Канал — штучно створений водостік у руслі правильної (переважно трапеціє-видної) форми.
Лиман — 1) затоплене водами гирло річки, яке не зазнає дії припливу і відпливу і перетворилося у мілководну затоку; 2) витягнута мілководна затока, яка утворюється при затопленні морем пригирлової частини річкової долини або балки внаслідок незначного опускання суходолу.
Ліміт забору води — граничний обсяг забору води з водних об'єктів, який визначається дозволом на спеціальне водокористування.
Моніторинг вод — система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації щодо стану водних об'єктів, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.
Озерний кадастр — систематизоване зведення даних про ресурси озер, в якому подано їхні головні гідрологічні характеристики.
Озеро — природна водойма уповільненого водообміну, розміщена в заглибині суші (улоговині), яка не має безпосереднього зв'язку з морем.
Раціональне водокористування — система заходів (технічних, юридичних, економічних та ін.), спрямованих на запобігання виснаження і забруднення водних ресурсів.
Річка — водостік значних розмірів, що тече в розробленому ним руслі та живиться за рахунокчповерхневих і підземних вод.
Регулювання стоку — штучний перерозподіл стоку в часі відповідно до вимог водокористувачів.
Ставок — штучна водойма завглибшки 3-5 м (копань) або створена шляхом побудови греблі у долинах невеликих річок, струмків, на території балок чи ярів, площею до 1 км куб, що наповнюється поверхневими або підземними водами.
Стічні води — води, які використані на виробничі або побутові потреби, одержали при цьому додаткові домішки (забруднення), що змінили їх первісний хімічний склад або фізичні властивості та підлягають видаленню з населених пунктів або промислових підприємств.

ДОДАТОК В
Структура основних інформаційних потоків при веденні кадастру використання водних ресурсів (доступно тільки при скачуванні)