Перелік запитань, які виносяться на залік



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Перелік запитань, які виносяться на залік



Перелік запитань, які виносяться на залік

Походження і загальна характеристика ius praetorium.

Римське право у стародавньому Римі — цескладне правове явище, яке складалося з трьох правових систем:jus civile — цивільне право;jus gentium — право народів;jus praetorium — преторське право.

Вказані системи виникли не водночас, а складалися послідовно, доповнюючи одна одну. Характеризуючи римське цивільне право, слід враховувати те, що воно відповідало періоду становлення суспільства і держави. Цивільне право — це національне і найдавніше право, яке регулювало майнові відносини виключно між римськими громадянами. Воно відзначалося національною обмеженістю, обтяжливим формалізмом, стійким консерватизмом. Дія норм цивільного права обмежувалася територією Риму. Цивільне право неспроможне було регулювати майнові відносини між римськими громадянами з одного боку, та громадянами, які проживали за межами Риму (перегрини) — з іншого. Але потреба в цьому зростала, оскільки римляни вели жваву торгівлю зі своїми сусідами.

Підкорені Римом народи мали високий рівень правової культури, яка справляла зворотний вплив і на римське цивільне право. Ділові відносини римлян з перегринами зумовили необхідність введення посади претора (тобто магістрату) для перегринів, до юрисдикції якого належав розгляд спорів між самими перегринами, а також між римськими громадянами та перегринами. У своїй практичній діяльності претор звертався до норм інших національних правових систем і звідти запозичував ті юридичні підстави, які були відсутні у цивільному праві. Так виникла ще одна правова система римського права — право народів.

Дві системи (цивільне право і право народів) існували і розвивалися паралельно, проникаючи одна в одну, взаємозбагачуючись. Але згодом ці системи стали безнадійно відставати від вимог цивільного обороту.

Претор перегринів, розглядаючи цивільні спори і не знаходячи опори у цивільному праві і праві народів, надавав судовий захист, виходячи із уявлень про справедливість, добросовісність, чесність, порядність, здоровий глузд та інше, тобто усього того, що можна об'єднати під поняттям "природне право".

Всі три правові системи в сукупності становили римське право. Врешті-решт зазначені системи зблизились настільки, що втратили свої відмінності. На їх основі було вироблено поняття — римське приватне право (jus privatum) та публічне право (jus publkum).

Назвіть види рецепції.

Рецепція (лат. receptio – прийняття) – це відродження шляхом впливу високорозвиненої системи права, яка існувала раніше, на менш розвинуту правову систему. Рецепції права відбувалися у минулому і відбуваються в умовах сьогодення, що пов’язано з циклічністю цивілізаційного розвитку суспільства.

Існують різні види, типи та форми рецепцій. Так, за видами виокремлюють прямі (первинні) та похідні (вторинні); явні та приховані рецепції; до форм рецепцій відносять – вивчення, коментування, засвоєння, безпосереднє застосування норм та положень тієї чи іншої системи права. Залежно від того, яка система права реципується і в яку, виокремлюються і окремі її типи.

Рецепція римського приватного права – це процес відродження та пристосування загальних положень та засад цього права окремими правовими системами в умовах певних суспільно-економічних відносин.

Найхарактернішим для рецепції римського права є те, що існують різні її типи, які мають суттєві розбіжності, а саме: східноєвропейський (візантійський) – та західноєвропейський. Причому рецепція у Західній Європі торкалась двох систем права – континентального та англосаксонського.

юридичній літературі існує декілька поглядів на етапи західноєвропейської рецепції римського права, але найбільш розповсюдженим являється наступний:

I-й етап - раннє та пізнє середньовіччя (V - початок ХII ст.). Codex або Edictum Theodorici , Breviarium Alarici або Les romana Visigothorum

II-й етап – формування права „нової Європи” (ХII-ХVIII ст.).

III-й етап – кодифікація законодавства Франції та Німеччини у ХІХ ст.

Новітня рецепція – вдосконалення національно-правових систем і створення нового права Європи (кінець ХХ початок ХХІ ст.).

Рецепція – це не тільки законодавча діяльність, а й діяльність професійних юристів спрямована на розповсюдження права, формування правосвідомості жителів цих країн. Тому саме на цьому етапі рецепції продовжується вивчення права і виникає центр відродження римського приватного права - Болонський університет (ХІ ст.)

Дайте загальну характеристику ius civile.

Споконвічне і найдавніше право Риму було цивільне право -jus civile. Це система національно-римських правових норм, які застосовувалися тільки до римських громадян (civis). Предметом регулювання цивільного права з самого початку його виникнення і в наступні епохи є майнові відносини, які складаються у сфері матеріального виробництва, подальшого обороту товарів, будівництва різних об'єктів, їх ремонту, в сфері побуту і обслуговування тощо. Саме в цих сферах виробництва і побуту зайнята значна частина людей. А коли взяти до уваги ще договір купівлі-продажу, який здійснює кожна людина щодня і неодноразово, то стане зрозуміло, яке велике значення в житті кожної особи, кожної організації і суспільства в цілому має цивільне право. Воно є юридичною основою матеріального забезпечення життєдіяльності людей. Саме цією обставиною пояснюється велика увага до цивільного права з найдавніших часів. Однак варто застерегти, що поняття сучасного цивільного права не відповідає поняттю' цивільного права (jus civile) в Стародавньому Римі. Сучасне цивільне право можна визначити як систему правових норм, що регулюють усі майнові і пов'язані з ними не майнові відносини між людьми методами рівності сторін. Такому розумінню сучасного цивільного права в Римі відповідало три існуючих (діючих) системи: jus civile - цивільне право; jus gentium - право народів; jus praetorium - преторське право. Терміном jus civile, як уже зазначалося, насамперед позначали споконвічне національне давньоримське право, яке поширювало свою дію тільки на римських громадян - квіритів. Тому це право називають ще квіритським правом. Jus civile неспроможне було регулювати майнові відносини між римськими громадянами, з одного боку, та іноземцями (так званими перегринами), які приїжджали до Риму, - з іншого.

Дайте загальну характеристику ius gentium.

jus gentium - права народів. Велика заслуга в його створенні належить перегринському претору, який у своїй практичній діяльності спирався на місцеве право перегринів, тобто підкорених Римом сусідніх народів. Нерідко jus gentium перевершувало римське цивільне право і воно довело свою життєвість та придатнсіть для регулювання обороту в нових умовах. Можна стверджувати, що jus gentium вміщувало все значне і прогресивне, що виробив стародавній світ у галузі правових інститутів, пов'язаних з торгівлею. І тому воно вигідно відрізнялося від jus civile більшою рухливістю, відсутністю обтяжливого формалізму та національної обмеженості, властивих римському цивільному праву. Сприймаючи все краще з правової 10 культури сусідніх держав, право народів було прогресивнішим і доступнішим для простих людей, воно відповідало вимогам часу й чутливо реагувало на зміни в суспільстві.

Які структурні елементи інституційної системи римського права?

Інституційна система побудови римського права виглядає таким чином:

1.Становище особи. 2.Речі (обєкти права)3.Договори на інші юридичні дії.

4.Захист субєктивних прав. Судочинство.

Назвіть види рецепції.

25. Назвіть форми рецепції.- вивчення в навчальних закладах як юридичної загальноосвітньої дисципліни з метою формування світогляду майбутніх правників;

- вивчення римського права як надбання культури;

- дослідження, аналіз та коментування юридичних джерел;

-безпосереднє застосування норм та положень раніше чинного права;

- використання норм позитивного права як взірця при створенні нормативних актів;

- використання методики створення нормативних актів або їхнього застосування;

-сприйняття та використання головних засад, ідей та категорій, накопиченихпопередніми системами права

Що таке senatus consulta?

Постанови сенату – сенатус-консульти – у період республіки і принципату вища державна, в тому числі й законодавча, влада.

Види субєктів права.

основну масу цивільно-правових центрів суб'єктів прав становлять люди, громадяни в загальноприйнятому розумінні - так звані фізичні особи.

Разом з тим часто ті ж людські інтереси потребують, щоб у ролі самостійно­го центру господарського життя була визнана не та чи інша окрема фізична особа, а певна сукупність осіб (наприклад, цех, корпорація, підприємства усіх форм власності) або незалежна від них установа (лікарня, притулок). У тако­му випадку з'являються певні організації, яких називають юридичними особами.

Що таке рабський пекулій?

У привілейованому становищі перебувають раби 83 цінних професій, освічені раби, наприклад, висококваліфіковані кухарі, педагоги, ювеліри, поети, художники, юристи і ін. Перелічені професії майже повністю були монополізовані греками. Володарі цих рабів їх оберігали, оскільки вартість їх була дуже високою. Прагнення рабовласників піднести зацікавленість рабів у результатах праці привело, як вже було зазначено, до виділення пекулія. Проте права володільця пекулія були вже розширені. У ІІІ ст. н.е. було встановлено, що раб своїм пекулієм за борги господаря не відповідає. Крім того, раб наділявся правом відчуження пекулія, передачі у спадщину, повністю сам відповідав за свої зобов’язання, у тому числі і подавати позов до свого господаря.

Хто такі марнотрати?

марнотратники - особи, нездатні розумно розпоряджатися своїм майном.

Наслідки розриву заручень?

Хто такий pater familias?

Голова сімейства

Хто такі єдиноутробні діти?

Це ті діти які мають лише спільного батька.

Що таке військовий пекулій?

військовий пекулій це було здобуте майно на війні або за військову службу , на яке бать ко не мав права, лиш е при смерті сини воно переходило до нього без заповіту.

Що таке право на річ?

Це коли власник мав право володіти річчю (jus possidenti), користуватися нею за власним розсудом (jus utendi) і розпоряджатися нею (jus abutendi), продавати, заставляти, дарувати та ін.

Що таке майно?

Майно. Сукупність різних речей, об'єднаних господарським призначенням римські юристи розглядали як одне ціле - майно. Майном вони вважали все, що належить певній особі. У преторський період до складу майна входило усе, що залишилося після відрахування боргів кредиторів. Так поступово поняття майна стали трактувати як сукупність прав і обов'язків власника. Отож майно складалося з активу і пасиву, з вимог та боргів, а відтак до складу майна входили і борги, які іноді становили значну , а то й більшу його частину. Особливу увагу на це треба було звертати під час спадкування, щоб запобігти розплаті за чужі борги.

102. Яке значення мало виділення похідних володільців в окрему категорію?

Похідні володільці - особи, яким були заставлені певні речі. Вони утримували річ не від свого імені, не як свою, а як чужу, з тим, щоб повернути її власнику як тільки буде сплачено борг. Якщо б їх не визнати володільцями і не дати їм захисту, то на випадок порушення їх володіння вони виявилися б беззахисними, оскільки не мали б самостійного захисту. Ця особливість привела до того, що заставодержателі, хоч і не мали волі утримувати річ як свою, одержували, як виняток, самостійний захист володіння. З тих же мотивів і прикаристів, і секвестаріїв визнавали похідними володільцями і їм надавався самостійний володільницький захист. Отже, в усіх зазначених випадках йдеться не про володіння в точному значенні цього слова, а лише про звичайне держання, прирівняне до володіння з метою надання надійного захисту.

103. Назвіть способи набуття законного володіння.

У Римі відомі два способи набуття законного володіння: первинний і похідний. Володіння первинним способом набувалося шляхом захоплення речей, які нікому не належали, набуття ж речі за давністю - шляхом переробки тощо. При похідному способі володіння набувалося шляхом передачі речі від однієї особи до іншої на підставі договору купівлі-продажу, дарування, спадкування тощо.

104. Що таке суперфіцій?

Суперфіцій— це довгострокове, відчужуване та успадковуване право користування земельною ділянкою, переданою відплатно чи безвідплатно особі для будівництва та експлуатації на ній будівель та споруд, на які в останньої виникає право власності.

Назвіть види сервітутів.

Сервітут - це право на чужу тілесну річ, згідно з яким річ, крім свого власника, служить ще й іншій особі в якомусь одному або декількох відношеннях.

Види сервітутів: Якщо суб'єкти сервітуту лише певною мірою користується чужою річчю, то такий сервітут називається позитивним. Коли ж суб'єкт сервітуту деякою мірою усував від користування річчю інших і навіть власника, то це - негативний сервітут.

Сервітути, які стосувалися землі, називалися земельними або предіальними. Земельні сервітути — це речові права на чужі земельні ділянки, що межують з якою-небудь земельною ділянкою і призначені для її користі.

Залежно від видів земельних ділянок земельні сервітути поділялись на сільські і міські. Якщо предметом сервітуту була земля сільськогосподарського призначення, то сервітут бувсільським. Якщо право користування чужою землею було спрямоване на міську землю, то сервітут був міським.

Із сервітутів сільських відомі чотири: три дорожних сервітути - право про­ходу через чужу ділянку; право проходу й прогону худоби; право проходу, прогону і проїзду взагалі (кожний наступний сервітут включав у себе попередній) та один сервітут води - право провести воду з чужої ділянки. Із спливом часу з'являються інші сільські сервітути. Найважливіші з них: право прогону худоби для напування, право пасти худобу на чужому вигоні, розроблені також сервітути, які надавали право брати пісок, глину тощо на чужій ділянці.

Міські: Найпоширеніші типи права - це право опирати будову або її частину на прилеглу споруду сусіда, право вставляти балку в стіну сусідського будинку, право відводити дощову воду зідвір сусіда, право вимагати, щоб сусідська споруда не заслоняла розташованому поряд будинку світла і краєвиду.

До земельних сільських сервітутів належали дорожні й водні сервітути.

До дорожніх сервітутів відносили: право проходу пішки, проїзду на коні або на носилках, право прогону худоби, проїзду возом з вантажем.

Водні сервітути - це право проведення води, право черпати воду з чужого джерела, право вигону худоби на водопій.

Крім вказаних, існували також сервітути на добування глини, піску, вапна.

Особисті сервітути — це право користування чужою річчю в інтересах конкретної особи. Цей вид сервітуту відрізнявся від земельних об'єктом, суб'єктом і строками. Об'єкт земельних сервітутів — земля, особистих — інші речі; суб'єкт земельного сервітуту — власник пану­ючого земельного наділу, особистого — та особа, на користь якої сервітут встановлений. Особисті сервітути не підлягали відчужуванню, оскільки їх встановлювали в інтересах конкретної особи і нікого іншого. Земельні сервітути не обмежувалися строками, а особисті сервітути, як правило, були довічними або укладалися на строк існування юридичної особи. Основними видами особистих сервітутів були: ususfmctus, usus, habitatio, орете servorum.

Ususfructus — узуфрукт — це повне право користування чужою річчю та її плодами без зміни її субстанції. Предметом узуфрукту могли бути як рухомі, так і нерухомі речі. Узуфрукт встановлювався довічно або на певний термін і припинявся зі смертю узуфруктуарія, не переходячи в спадщину. Узуфруктуарій мав право на одержання всіх прибутків (в натурі або грошима), міг своє право передати іншій особі, був зобов'язаний користуватися річчю добросовісно і з належною турботою, відповідав за будь-яку вину, був зобов'язаний сплачувати податки і нести всі повинності.

Види володіння.

Володіння-специфічний чисто римський правовий інститут.Воно мало преторський захист,для здійснення якого володільцю достатньо було лише довести факт неправомірного порушення волоління третьою особою.

Види володіння.Враховуючи правові підстави фактичного панування над річчю, римляни розрізйяли володіння законне і незаконне. Вважалося нормальним станом речі, якщо вона знаходиться у володінні тих, кому належать, тобто у власника, який має право нею володіти. У цьому розумінні власник є законним володільцем. До законних володільців прирівнювалися і похідні володільці.

Володільці, які фактично панували над річчю з наміром ставитися до неї як до своєї, проте не мали права володіти, визнавалися незаконними володільцями.

Незаконне володіння, у свою чергу, може бути двох видів: а) незаконне добросовісне; б) незаконне і недобросовісне. Добросовісне володіння Грунтується на помилковій думці володільця в тому, що він справді має право володіти даною річчю. Наприклад, володілець не знає і не може знати, що він не має права володіти річчю, яку купив на ринку у злодія. Недобросовісному володільцеві, навпаки, добре відомо, що він не має права володіти річчю, але він володіє і ставиться до неї як до своєї. Прикладом недобросовісного володіння може служити володіння річчю злодія.

Різниця між добросовісним і недобросовісним володільцями мала значення у ряді правовідносин. Зокрема, тільки добросовісний володілець міг набути за давністю володіння право власності; у випадках, коли власник подав позов про повернення речі від фактичного володільця, недобросовісний володілець речі суворіше відповідав за збереження речі, за плоди від неї і прибутки, ніж добросовісний. Наприклад, добросовісний володілець зобов'язаний був повернути всі наявні плоди на момент пред'явлення позову і повертав одержані прибутки тільки після подання позову; недобросовісний зобов'язаний був повернути одержані прибутки, а також відповідав за ті, які він міг би одержати, але не одержав через недбале використання речі.

Хто такі контрагенти?

назва сторін в договорі – Контрагенти.

Що таке юридичний факт?

Юридичні факти - це обставини, з якими норми права пов'язують настання правових наслідків - встановлення, зміну, припинення або інші трансформації правовідносин. Виділяється дві групи ознак юридичних фактів. Перша група характеризує матеріальну сторону юридичних фактів. Юридичні факти є обставини: конкретним, певним чином вираженим зовні. Юридичними фактами не можуть бути думки, події внутрішнього духовного життя й тому подібні явища. Разом з тим законодавство враховує суб'єктивну сторону дій (провину, мотив, мета, інтерес) як елемент складного юридичного факту, наприклад, складу правопорушення.

204. Договір купівлі – продажу – це контракт, за яким…

Договір купівлі-продажу – це консенсуальний контракт у якому бере участь продавець (вендитор) і покупець (емптор) згідно з яким перший зобов’язується передати другому у власність якусь річ (res), товар (merx), а другий зобовязується сплатити першому за продану річ певну грошову суму.

205. Договір найму – це контракт, за яким…

Договір найму (location conduction rei) – це контракт в якому одна сторона – наймодавець (location) зобов’язується надати другій стороні – наймачеві (conduction) річ у тимчасове користування і наймач зобов’язаний сплати за користування річчю певну винагороду, а після закінчення договору передати річ наймодавцеві.

Зміст зобов’язання.

Зміст зобов'язання визначається тріадою: dare — дати, praestare — надати, facere — зробити.

Хто такий позивач?

Позивач – це той, хто висловлює претензію. У римському праві позов (action) є нічим іншим, як правом домагатися через суд того, що належить особі. Тобто позов — це звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Формування позовної вимоги становило дуже суттєву частину римського судочинства в галузі приватного права. Позивач повинен був виразити свої вимоги у суворому обліку законних приписів з конкретного приводу.

Хто такий відповідач?

Відповідач – сторона до якої має претензії позивач щодо права власності на певну річ.

Види позовів.

Види позовів:

- позов строгого права (actio stricti juris);

- позов, що грунтується на добросовісності і справедливості (actio bone fidei);

- позов за аналогією (actio utilis);

- позов з фікцією (actio ficticio).

Поняття позову у Римі.

Позов у Римі – звертання особи до органів державної влади з вимогою про захист її права.

Що таке позовна давність?

Позовна давність — це встановлений законом максимальний термін, після закінчення якого погашалась можливість процесуального захисту порушеного права особи, що не потребувало перегляду своєї справи.

Перелік запитань, які виносяться на залік 1. Походження і загальна характеристика ius praetorium. 2. Назвіть види рецепції. 3. Дайте загальну характеристику ius civile. 4. Дайте загальну характеристику ius gentium. 5. Які структурні елементи інституційної системи римського права? 6. В чому суть рецепції римського права на першому її етапі (XI – XII ст.)? 7. Поясніть зміст таких характерних рис римського приватного права як консерватизм і прогресивність. 8. В чому суть рецепції римського права на другому етапі її розвитку? 9. Поясніть зміст таких характерних рис римського приватного права як індивідуалізм та універсальний характер. 10. В чому суть рецепції римського права на третьому етапі її розвитку? 11. Які два правові інститути були особливо досконало розроблені в римському приватному праві? 12. Дайте загальну характеристику етапів рецепції римського приватного права. 13. В чому полягає рецепція римського приватного права? 14. Причини рецепції римського приватного права. 15. Які Ви знаєте критерії для поділу римського права на приватне і публічне? 16. Який критерій для поділу римського права на приватне і публічне запропонував римський юрист Ульпіан? 17. Що є предметом римського приватного права? 18. Які правові категорії римського права використовуються в сучасному українському праві? 19. Характерні риси римського приватного права. 20. Чому римське приватне право називають системою позовів? 21. Предмет курсу римського приватного права. 22. Назвіть послідовно теми курсу. 23. Назвіть латинською мовою три системи, які складають римське приватне право. 24. Назвіть види рецепції. 25. Назвіть форми рецепції. 26. Чим відрізняється звичай від звичаєвого права? 27. Дайте визначення звичаєвого права. 28. Назвіть кодифікації римського права. 29. Назвіть кодифікації імператорських конституцій. 30. Назвіть джерела пізнання римського приватного права. 31. Хто із римських юристів дав визначення шлюбу? 32. Які органи державної влади в різні періоди розвитку Риму мали повноваження видавати закони? 33. Назвіть форми діяльності римських юристів. 34. Що таке aequitas в римському праві? 35. Дайте визначення звичаю. 36. Якими засобами претор впливав на розвиток права у Римі? 37. Назвіть види імператорських конституцій. 38. Причини кодифікації Юстиніана. 39. Які збірники складають кодифікацію Юстиніана? 40. Значення кодифікації Юстиніана. 41. Що таке senatus consulta? 42. Як латинською мовою позначається ―закон‖? 43. Головний зміст закону ―Про цитування юристів‖. 44. Твори кого з римських юристів могли бути покладені в основу судового рішення? 45. Назвіть джерела (форми) права у Римі. 46. Поняття особи (суб’єкта права) в Римі. 47. Особливості правового становища вільновідпущеників. 48. Види суб’єктів права. 49. Чи були наділені дієздатністю юридичні особи в Римі? 50. Якими трьома станами визначалася правоздатність в Римі? 51. Назвіть підстави припинення юридичної особи в Римі. 52. Які органи займалися призначенням і звільненням опікунів (піклувальників)? 53. Способи втрати римського громадянства. 54. На які три групи поділялися недієздатні громадяни за віком? 55. Які Ви знаєте способи виникнення рабства? 56. Що таке рабський пекулій? 57. Які особи вважалися недієздатними? 58. Назвіть способи припинення рабства. 59. Які особи вважалися обмеженими в дієздатності? 60. В якому віці наставало повноліття в Римі? 61. Термін, яким в Римі позначали суб’єкт права. 62. Скільки осіб достатньо для утворення юридичної особи? 63. Які фактори складають повну правоздатність? 64. На які категорії поділялося римське населення за станом громадянства? 65. Хто такі марнотратники? 66. Які обов’язки виконував в Римі опікун (піклувальник)? 67. Як визначали момент народження римські юристи? 68. Коли припинялася правоздатність? 69. Які складові правосуб’єктності? 70. Способи набуття римського громадянства. 71. Що таке дієздатність? 72. Дві основні групи прав, які складають правоздатність у сфері цивільно- правових відносин. 73. Фактори, які впливають на дієздатність. 74. Поняття конкубінату. 75. Назвіть умови укладення шлюбу в Римі. 76. Наслідки розриву заручин. 77. Шлюбний вік для осіб жіночої статі. 78. Підстави розірвання шлюбу sine manu. 79. Види законного шлюбу в Римі. 80. Хто такий pater familias? 81. За якою ознакою розрізняють шлюби cum manu i sine manu? 82. Кого в Римі об’єднувала сім’я під владою pater familias? 83. Тривалість траурного року в Римі. 84. Яких осіб об’єднувало поняття ―сім’я‖? 85. Назвіть способи укладення шлюбу. 86. Яким було становище дружини в давній римській сім’ї? 87. Коротко охарактеризуйте usus як спосіб укладення шлюбу в Римі. 88. Хто такі агнати? 89. Назвіть випадки припинення шлюбу. 90. Яких осіб об’єднує когнатична спорідненість? 91. Що таке батьківський пекулій? 92. Хто такі єдиноутробні діти? 93. Чим відрізняється усиновлення від узаконення? 94. Що таке військовий пекулій? 95. На які категорії поділялося римське населення за сімейним станом? 96. Назвіть підстави розірвання шлюбу cum manu. 97. Який критерій було обрано для поділу володіння на види? 98. Що таке специфікація у вченні про право власності? 99. Дайте характеристику права власності за римським правом. 100. Що означає ―право на річ‖? 101. Що таке майно? 102. Яке значення мало виділення похідних володільців в окрему категорію? 103. Назвіть способи набуття законного володіння. 104. Що таке суперфіцій? 105. Що таке об’єктивний елемент володіння? 106. Умови набуття права власності за давністю володіння. 107. Назвіть елементи права власності. 108. Що таке суб’єктивний елемент володіння? 109. Назвіть елементи, які складають поняття володіння. 110. Назвіть види сервітутів. 111. За якими основними ознаками володіння відрізняється від держання? 112. Які вимоги ставилися до суб’єктів володіння в Римі? 113. Види володіння. 114. Для чого встановлювалася добросовісність володіння? 115. Назвіть обмеження права власності в Римі. 116. Назвіть випадки припинення володіння. 117. Назвіть первинні способи набуття права власності. 118. Назвіть підстави виникнення спільної власності. 119. Назвіть похідні способи набуття права власності 120. Назвіть види права власності в Римі. 121. Чим подібні емфітевзис і суперфіцій? 122. Які речі називаються манципними? 123. Сформулюйте суть негаторного позову. 124. У чому полягає зміст прав на чужі речі? 125. Види прав на чужі речі. 126. У чому полягає відмінність між емфітевзисом і суперфіцієм? 127. Що таке іпотека? 128. Що таке емфітевзис? 129. Поняття скарбу в римському праві. 130. Чому заставу відносять до прав на чужі речі? 131. Що таке квіритська власність? 132. Поняття речі. 133. Якими позовами захищалися речові права в Римі? 134. Назвіть види речей у римському праві. 135. Що таке сервітут? 136. Види прав на речі. 137. Назвіть інститути, які складають речове право. 138. Випадки визнання заповіту недійсним. 139. Умови, необхідні для прийняття спадщини. 140. Коли спадщина ставала вимороченою? 141. Що таке спадкова субституція? 142. Які вимоги до спадкодавця ставило римське право? 143. Назвіть принципи римського спадкового права. 144. Продовжіть речення: ―спадкування за заповітом виключало спадкування за законом, але поступалося місцем…‖ 145. Хто такий спадкоємець? 146. З якого моменту відкривається спадщина? 147. У чому міг виражатися фактичний вступ у права спадкоємця? 148. З якого часу виникає право набуття спадщини? 149. Поняття заповіту (testamentum). 150. Умови дійсності заповіту. 151. Які особи мали право надзвичайного спадкування? 152. Що означає термін ―виморочена спадщина‖? 153. Назвіть умови сингулярного наступництва у спадковому праві. 154. Що означає принцип універсальності спадкування? 155. Що таке спадкове представництво? 156. Чим обмежений принцип свободи заповіту? 157. Назвіть види заповідальних відказів (відписів). 158. Що означає поняття необхідного спадкування? 159. У чому суть сингулярного наступництва? 160. Хто такі необхідні спадкоємці? 161. Хто одержує майнову вигоду при сингулярній наступності? 162. Як визначали розмір обов’язкової частки центумвіральні суди? 163. Як визначається розмір обов’язкової частки за законодавством Юстиніана? 164. У якому вигляді можна було залишити обов’язкову частку для необхідних спадкоємців? 165. Що означає поняття ―законна частка спадкового майна‖? 166. Що означає поняття ―обов’язкова частка спадкового майна‖? 167. Поняття легату. 168. Хто мав право призначати легат? 169. Що таке фідеїкоміс? 170. Поняття спадкування. 171. Що означає принцип свободи заповіту? 172. Назвіть розповсюджені форми спадкування в Римі. 173. Поняття спадкового права в Римі. 174. Підстави виникнення спадкування в Римі. 175. Що таке спадщина (heredias)? 176. Які зобов’язання називаються сіналагматичними? 177. Коли виникають зобов’язання при укладенні літерального контракту? 178. Назвіть критерії використані для поділу зобов’язань на види. 179. Види договорів. 180. На які види поділяються зобов’язання за підставами їх виникнення? 181. Коли виникають зобов’язання при укладенні консенсуального контракту? 182. Які договори називаються договорами строгого права? 183. Дайте поняття контракту. 184. Хто такі контрагенти? 185. Який критерій покладено в основу класифікації договорів, що складають систему контрактів? 186. Що означає особиста відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання? 187. Що означає оферта при укладенні договору? 188. Дайте поняття пакту. 189. Поняття договору (contractus). 190. Що є предметом зобов’язання? 191. Загальна назва сторін в договорі. 192. Які зобов’язання називаються односторонніми? 193. Які зобов’язання називаються двосторонніми? 194. Коли виникають зобов’язання при укладенні вербального контракту? 195. Коли виникають зобов’язання при укладенні реального контракту? 196. Назвіть підстави виникнення зобов’язань. 197. Назвіть вимоги, яких треба було дотриматися, щоб зобов’язання вважалося виконаним. 198. Договір позики – це реальний контракт, за яким… 199. Поясніть різницю між дольовими і солідарними зобов’язаннями. 200. Які елементи договору є суттєвими? 201. Що таке цесія у зобов’язальному праві? 202. Які елементи договору є звичайними? 203. Що таке юридичний факт? 204. Договір купівлі – продажу – це контракт, за яким… 205. Договір найму – це контракт, за яким… 206. Як латинською мовою позначають зобов’язання? 207. Які елементи складають зміст договору? 208. Які зобов’язання називають натуральними? 209. Що таке новація у зобов’язальному праві? 210. Які зобов’язання називають альтернативними? 211. Договір найму послуг – це консенсуальний контракт, за яким… 212. Поясніть зміст права евікції. 213. Договір підряду – це консенсуальний контракт, за яким… 214. Договір доручення - це консенсуальний контракт, за яким… 215. Які зобов’язання називають родовими? 216. Договір товариства - це консенсуальний контракт, за яким… 217. Які зобов’язання називають видовими? 218. Назвіть найпоширеніші види безіменних договорів. 219. За якою основною ознакою пакти відрізняють від контрактів? 220. Які зобов’язання називають дольовими? 221. Що означає акцепт при укладенні договору? 222. Зміст зобов’язання. 223. Які зобов’язання називають солідарними? 224. Сторони зобов’язання. 225. Що таке юридичний факт? 226. Назвіть основні частини преторської формули. 227. Хто такий позивач? 228. Які Ви знаєте позови власника? 229. Назвіть основні риси, які відрізняють екстраординарний процес від двох попередніх. 230. Чи підлягало оскарженню рішення винесене в легісакційному процесі? 231. Як називають сторони цивільного процесу? 232. Правові наслідки пропуску строку позовної давності. 233. Хто такий відповідач? 234. Назвіть дві стадії римського цивільного процесу. 235. В чому суть негаторного позову? 236. Види процесу в римському приватному праві. 237. Назвіть стадії легісакційного процесу. 238. Назвіть органи, які здійснювали судочинство в Римі. 239. Назвіть стадії формулярного процесу. 240. Назвіть додаткові частини преторської формули. 241. Які обставини переривають збіг строку позовної давності? 242. Чи підлягало оскарженню рішення винесене у екстраординарному процесі? 243. Назвіть види представників у суді. 244. Сформулюйте суть віндикаційного позову. 245. Назвіть засоби преторського захисту порушених прав. 246. Які органи вирішували майнові спори у екстраординарному процесі? 247. Що таке реституція у римському приватному праві? 248. Умови застосування реституції. 249. Види позовів. 250. Назвіть досудові способи захисту порушених прав. 251. Що таке віндикація у римському приватному праві? 252. Поняття позову у Римі. 253. Що таке позовна давність?

Перелік запитань, які виносяться на залік



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 198; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.92.28.52 (0.016 с.)