За якою ознакою розрізняють шлюби сum manu i sine manu?

Розвід був доступний чоловіку при усіх формах шлюбу, для дружини тільки в шлюбі sine manu.

Кого в Римі об’єднувала сім’я під владою pater familias?

До складу сім'ї, крім глави сімейства, належали його дружина, діти та їхнє потомство, інші родичі, кабальні, а також раби.

Тривалість траурного року в Римі?

визначався десятьма місяцями з часу припинення першого шлюбу.

Яких осіб об’єднувало поняття «сім’я»?

Сім'я -- це засноване на шлюбі чи кровному спорідненні об'єднання осіб, пов'язаних спільністю побуту, взаємною допомогою й моральною відповідальністю.(всі підвладні домовладивики вважалися членами сім»ї і родичами.(агнати і когнати).

Назвіть способи укладення шлюбу?

1. Особливою формальністю визначався складний ритуал який мав релігійне забарвлення, 2. Плейбійська церемонія укладання шлюбу здійснювалась за допомогою «міді і ваги», 3. Шлюб міг бути укладений шляхом так званого usus, тобто фактичного співжиття протягом року.

Яким було становище дружини в давній римській сім»ї?

Вона була на становищі дочки у батьків свого чоловіка, втрачала родинні зв'язки зі своїми. Права залежали від виду і форми укладеного шлюбу.

87.Коротко охарактезуйте usus як спосіб укладання шлюбу?.

Шлюб міг бути укладений шляхом так званого usus, тобто фактичного співжиття протягом року.У цьому випадку маємо застосування до сімейних відносин речево-правового інституту давності. Тобто співжиття протягом року давало чоловікові право над жінкою, так само як володіння річчю протягом 2-х років для нерухомого і рухомого майна.

88.Хто такі агнати? Агнатами називалися особи, які були підвладними одному домовладиці, а саме: дружина, і діти (законні, узаконені, усиновлені), онуки, онучки і правнуки домовладики, але тільки по чоловічій лінії.

Назвіть випадки припинення шлюбу?

1. Divortium consensu або bona gratia – розлучення за взаємною згодою подружжя. Таке розлучення вважалося дозволеним без будь-яких покарань. Однак Юстиніан видав правило, що після такого розлучення колишнє подружжя має передати все своє майно дітям або батькам і вступити до монастиря. Але вже наступник Юстиніана Юстин ІІ вимушений був скасувати це правило; 2. Вимушене розлучення з поважної причини. Такими причинами вважалися: а) коли один або обидва з подружжя вступали до монастиря; б) якщо протягом трьох років з моменту укладення шлюбу чоловік ставав нездатним до шлюбного життя (impotentia); в) якщо чоловік наказаний за злочин висилкою; г) якщо дружина за скаргою чоловіка звинувачена в порушенні подружньої вірності. Всі інші випадки розлучень тягли за собою різного роду майнові невигоди та штрафи. Крім того, цікавим фактом є майнове покарання особи, яка хоча не є ініціатором розлучення, але своєю поведінкою подає привід для розлучення. До цих приводів римляни відносили, зокрема, порушення подружньої вірності чоловіком або жінкою, підбурювання до порушення подружньої вірності, замах на життя тощо. У випадку наявності такого приводу ображений оголошував своє рішення про розлучення, а винний мав сплатити штраф або понести інші майнові невигоди.

Яких осіб об’єднує когнатична спорідненість?

Кровна спорідненість є основою когнатичної сім’ї.

Що таке батьківський пекулій?

батьки часто виділяли своїм повнолітнім дітям певне майно для самостійного господарювання - пекулій.

Хто такі єдиноутробні діти?

Це ті діти які мають лише спільного батька.

Чим відрізняється усиновлення від узаконення?

Якщо народжені поза шлюбом, то батьківська влада може бути встановлена тільки шляхом узаконення, а якщо чужі діти, то батьківська влада могла бути встановлена шляхом усиновлення, форми якого розрізнялися залежно від того, хто усиновлювався: усиновлення особи власних прав називалося a r r o g a t і o, а усиновлення особи чужих прав (підвладної) - a d o p t і o.

Що таке військовий пекулій?

військовий пекулій це було здобуте майно на війні або за військову службу, на яке бать ко не мав права, лиш е при смерті сини воно переходило до нього без заповіту.

На які категорії поділялось римське населення за сімейним станом?

самостійних і підвладних, або, як про це зазначалось у римських джерелах, на осіб власного права - persona sui juris і на осіб чужого права - persona alieni juris. Самостійним був лише домовладика, який володів власними правами. Усі інші члени сім’ї були особами чужих прав.

Назвіть підстави розірвання шлюбу cum manu.

а) імпотенція чоловіка протягом трьох років з часу одруження; б) полон або інші причини відсутності чоловіка протягом п’яти років без будь-яких відомостей про нього; в) постриг у ченці одного з подружжя.г) Позашлюбні відносини.

Який критерій було обрано для поділу володіння на види?

Враховуючи правові підстави фактичного панування над річчю.

98. Що таке специфікація у вчення про право власності????

володіння,користування, розпорядження, право одержання плодів

Дайте характеристику права власності за римським правом.

Інституції Юстиніана визначають право власності як повну владу особи над річчю. Однак головна властивість права власності, безумовно, - це поєднання необмеженого панування особи над річчю з правом розпоряджатися нею, правом визначати її долю (продати, обміняти, віддати в заставу, знищити тощо). У розвитку римського права особливе значення мало право власності на землю. Саме тому право власності визначалося як пряме і безпосереднє, виняткове й абсолютне панування особи над тілесною річчю.

Що таке право на річ?

Це коли власник мав право володіти річчю (jus possidenti), користуватися нею за власним розсудом (jus utendi) і розпоряджатися нею (jus abutendi), продавати, заставляти, дарувати та ін.

Що таке майно?

Майно. Сукупність різних речей, об'єднаних господарським призначенням римські юристи розглядали як одне ціле - майно. Майном вони вважали все, що належить певній особі. У преторський період до складу майна входило усе, що залишилося після відрахування боргів кредиторів. Так поступово поняття майна стали трактувати як сукупність прав і обов'язків власника. Отож майно складалося з активу і пасиву, з вимог та боргів, а відтак до складу майна входили і борги, які іноді становили значну, а то й більшу його частину. Особливу увагу на це треба було звертати під час спадкування, щоб запобігти розплаті за чужі борги.

102. Яке значення мало виділення похідних володільців в окрему категорію?

Похідні володільці - особи, яким були заставлені певні речі. Вони утримували річ не від свого імені, не як свою, а як чужу, з тим, щоб повернути її власнику як тільки буде сплачено борг. Якщо б їх не визнати володільцями і не дати їм захисту, то на випадок порушення їх володіння вони виявилися б беззахисними, оскільки не мали б самостійного захисту. Ця особливість привела до того, що заставодержателі, хоч і не мали волі утримувати річ як свою, одержували, як виняток, самостійний захист володіння. З тих же мотивів і прикаристів, і секвестаріїв визнавали похідними володільцями і їм надавався самостійний володільницький захист. Отже, в усіх зазначених випадках йдеться не про володіння в точному значенні цього слова, а лише про звичайне держання, прирівняне до володіння з метою надання надійного захисту.

103. Назвіть способи набуття законного володіння.

У Римі відомі два способи набуття законного володіння: первинний і похідний. Володіння первинним способом набувалося шляхом захоплення речей, які нікому не належали, набуття ж речі за давністю - шляхом переробки тощо. При похідному способі володіння набувалося шляхом передачі речі від однієї особи до іншої на підставі договору купівлі-продажу, дарування, спадкування тощо.

104. Що таке суперфіцій?

Суперфіцій — це довгострокове, відчужуване та успадковуване право користування земельною ділянкою, переданою відплатно чи безвідплатно особі для будівництва та експлуатації на ній будівель та споруд, на які в останньої виникає право власності.