прир та типологічні особл дит. творчості

В історії дош пед проблема Т завжди була однією з актуальних. Псих і пед вважають можливим Т-е розвиток дітей у всіх видах діяльності, і в першу чергу в грі. Большоу потенціал для розвитку дет Т укладений в образотворчій діяльності дошкільника. Проте до цих пір проблема розвитку Т оста ється найменш вивченої в теорії і недостатньо представлена ​​в практиці виховання дітей. Це обумовлено складністю цього явища, прихованістю механізмів Т. Що стосується дет. Т, то розуміння його важливо для дорослого не тільки в сенсі усвідомленого управління Т-им розвитком дитини, а й для усвідомлення зрілого Т. Як правило, у всіх визначеннях Т отмеча ється, що це діяльність, в результаті кіт. створюється орігенальний продукт (отрі. Т в дет віці). Біогенетична теорія - севершенна і равноцельна Т дор. Повністю отри цалі роль дорослого в розвитку творчості малят. Ті орія вільного виховання в художній діяч ності мала різні обгрунтування. Одне з них - призна ня досконалості художньої діяльності дитини. Сауліна-обуч. засушив, дет Т. Пошук шляхів взаємодії-зберегти Переваги дет Т, допомогти опанувати засобами самовираження. У результаті дискусії біль шінство була прийнята наступна позиція: визнання суб'єктивності дитячої творчості. Дитина не відкриває нічого нового для світу дорослих, але він робить відкриття для себе. Тому стосовно діяльності дитини пра вомерно використовувати термін "творчість", обмежуючи його словом "дитяче"

Ветлугина вважає, що, відкриваючи нове для себе, дитина одночасно відкриває дорослим нове про себе і тому ставлення до дитячої творчості повинно бути педагогічним. При цьому в оцінці дитячої творчості акцент потрібно робити не стільки на результат, скільки на сам процес діяльності. Саме тому М. П. Саку-лина формування таких якостей особистості, як самостійно ність, активність, ініціатива, які у про цесі деят-ти, розглядає як неодмінні склад ні Т. Дет изобр діяч ність за своїми об'єктивними можливостям носить творчес кий характер. За основу можна взяти наступні показники наявності Т-ого початку в худ деят дітей: - відносини, інтереси, здібності дітей, які у Т; - способи Т-их дій; - якість дет. продукції.

З псих. точки зору дошк-е дитинство є благопри ятним періодом для розвитку Т-їх здібностей тому, що в цьому воз расте діти надзвичайно допитливі, у них є величезне бажання позна вать навколишнього щий світ. І батьки заохочуючи допитливість, повідомляючи дітям знання, по волік їх у різні види діяльності, сприяють розширенню ня дет ського досвіду. А накопичення досвіду і знань - це необхідна припускає Силка для майбутньої Т-ой діяльності. Крім того, мислення дошк більш сво Бодня, ніж мислення більш дорослих дітей. Воно ще не поставивши лено догмами та стереотипами, воно більш незалежно. А це якість необ хідно всіляко розвивати. Дошкільне дитинство також є сензитивним пе ріод для розвит ку творчої уяви. З усього вище сказаного можна зробити висновок, що дошкільний вік, дає прекрасні можливості для розвитку здатне стей до творчості. І від того, наскільки були вико ником ці можливості, багато в чому буде залежати творчий потен соціал взрос лого людини.

Умови: фіз. разв; створення обстановки; дбайливе ставлення до процесу і результату дитячої діяльності; єдина позиція пед.-гов в розумінні перспектив розвитку реб-ка і взаємодія між ними; спілкування з мистецтвом; учт інтівід. особливостей; надання дитині великої свободи у виборі діяльно сті, в чере нання справ, в тривалості занять одним яким-небудь справою, у виборі способів і т.д.

 

 

20. Роганова М.В. Формування у дітей старшого ДВ ціннісного ставлення до природи засобами мистецтв Диссертация посвящена вопросам формирования у детей старшего дошкольного возраста Ц.О. к природе средствами искусств. В дис научно обоснована и разработана експериментальная методика формирования Ц.О. к природе средствами искусства. Для возникновения и развития у ст. дошк. Ц.О. к природе первоочередное значение имеет методически-Г.ммотная, систематическая организация эстетического восприятия природы. Необходимым условием при этом выступает достаточное развитие сенсорной культуры детей, а также усвоение знаний и представлений об эстетической ценности природы, формирование которых осуществляется в контексте стимуляции эстетических мотивов.

Для дальнейшего развития у старших дошкольников эстетического восприятия природы важное значение имеет освоение ими художественного образа, отображенного в искусстве, необходимым условием при этом виступает достаточное развитие художественно-образного восприятия произведений искусства, понимание средств худо-й выразительности и умение анализировать емоционально-образное содержание искусства.

ЦО. ст. дошк. к природе выражается в его художественно-эстетической деятельности: творческой (музыкальной, речевой, изобразительной, театральной) и практической деятельности в природе (постоянный уход за животными и растениями, эстетизация быта путем введения природных компонентов). Условия…. В работе широко представлен экспериментальный процесс формирования Ц.О. к природе средствами искусств, который был реализован в учебно-воспитательном процессе как комплексная дидактическая иГ., содержащая взаимосвязанные, педагогически обоснованные этапы деятельности детей: эмоционально-чувственное восприятие природы в процессе непосредственного общения с ней; освоение художественного образа природы в процессе занятий искусством(интеГ.рованных); художественно-эстетическая деятельность. Основополагающим средством форм. Ц.О. к природе является искусство, и пед. процесс осуществляется наиболее успешно при его взаимодействии с другими факторами эколого-эстетического воспитания, прежде всего с природой, и создании художественно-эстетического комплекса – объединения художественных произведений нескольких жанров (музыка, живопись, поэзия), который содержат единый художественный образ природы, раскрывает виразительные возможности различных видов искусства и усиливает эмоционально-эстетическое влияние на детей.
Анализ результатов эксперимента свидетельствует об эффективности предлагаемой методики форм. у ст. дошк. Ц.О. к природе средствами искусств.

Половіна Олена Анатоліївна. Формування естетичного ставлення до природи засобами образотворчого мистецтва у старших дошкільників (на матеріалі ознайомлення з пейзажним живописом) вперше виокремлено, теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови використання картин пейзажного жанру для формування у дітей старшого ДВ естетичного ставлення до природи: керованість процесу дорослим; створення емоційних ситуацій, наявність емоційної установки на сприймання краси природи; поступовий розвиток здатності дитини до сприймання різнобарвності природи, різноманітності її «звучання», розвиток образного мислення; забезпечення системи знань про об’єкти і явища природи методом спостереження як основи формування естетичного ставлення до природи; використання мистецтва пейзажного жанру як засобу розвитку естетичного ставлення до природи в процесі художньо-педагогічного спілкування; забезпечення бази для діяльно-творчої самореалізації дитини; залучення батьків до вирішення завдань естетичного виховання; уточнено сутність поняття «естетичне ставлення до природи» стосовно дітей ДВ, яке визначається як почуттєве вираження суб’єктивного ставлення особистості до певного об’єкта або явища природи як вільної, безкорисної естетичної насолоди; визначено критерії (здатність встановлювати асоціації між об’єктами і явищами природи та поняттям «краса»; стійкість характеру та широта спектру асоціацій; вміння естетично оцінювати реальні об’єкти і явища природи, зокрема втілені у творах пейзажного живопису; наявність естетичних емоцій; вміння передавати естетичне ставлення до природи у самостійній художньо-творчій діяльності) та рівні сформованості естетичного ставлення дітей старшого ДВ до природи (високий, середній, низький); набули подальшого розвитку положення про взаємозв’язок художньо-педагогічного спілкування дорослого і дитини в процесі сприймання природи та розвитку світоглядних орієнтирів дітей, їхніх естетичних суджень та ставлення до природи.

Практична значущість полягає у тому, що розроблено систему роботи з формування у дітей старшого ДВ естетичного ставлення до природи на основі організації художньо-педагогічного спілкування всіх суб’єктів навчально-виховного процесу, базовим засобом якого є картини пейзажного жанру та методичне забезпечення, створене для реалізації запропонованої методики; здійснено систематизацію картин пейзажного жанру вітчизняних і зарубіжних художників, доступних для сприймання дітьми старшого ДВ відповідно до вимог проГ.м виховання у ДНЗ, доповнено їх перелік.