Елементи народної педагогіки в трудовому вихованні дітей дв

Культ. та економ. розвиток Укр. – вих. нац. свідомості та гідності. З дитинства привчати дит. до П дух., інтелект.ї, фіз. Тільки різноманітна розвиваюча П взмозі виховати людину й громадя­нина.

У справі вих. молоді велику роль відіГ.ють традиції нар. пед. Вся нар. сист. вих. заснована на труд. ідеї. П є першоосновою люд. життя, провідним засобом вих. та створення мат. і дух. культури. Емпіричні пед-і знання - вияв у фольк. творах з дид. змістом, у звичаях та обрядах, святах, якими супр-ся найважливіші події в житті сім'ї та громади, в іГ.х та іГ.шках, в одязі, в харчуванні тощо.

Укр. етнопед. покл. на бат. піклув. про своїх дітей. 1м осередком(залуч до П) - сім'я. Вик-чи різні справи, члени род. весь час перебув. у взаємодії. Т.ч., П істотно впл-є на люд. стосунки, на форм. мор. ставл. до люд.

Засобами - фольк., іГ. та іГ.шки, сист-а участь дитини в труд. операціях, процесах, продуктивній праці.

Зміст і характер = потребам і умовам соц.-економ. життя, а ТВ здій-сь через залуч. діт. до П батьків. При цьому зберіг. наступність, зумовлена вік. можл. діт. Труд. нав. й вих. в нар. пед. умовно поділ. на три етапи: вступний або ігровий (2 - 7), помічний або визначальний (7 - 15), основний або завер­шальний (15 - 20).

На 1 ет. - набуває деякої самост., засвоює правила користування предметами та елемен­тарні норми поведінки. І, звичайно, вступає в працю психологічно, засвоюючи слова "праця", "працьовитий", "працювати". Ефективним засобом трудового виховання на цьому етапі (до 7 років) виступає український фольклор, зокрема, такі його жанри, як колискові пісні, пестушки, утішки, різні заклички, в яких славиться праця ("Ладі-ладусі", "Сорока-ворона", "Кую-кую чобіток"). Персонажі тут наділені казковими, барвистими рисами, приваблюючими для малят.

Про котика…….Та найвища нагорода — пошана від людей.

Пісні "Та продай, бабусю, бич­ка"), бо віїі багато працює. А звідси цілком логічно перед дитиною постає висновок, що коли на світі працює все живе і гарний лише той, хто працює, то й вона повинна працювати, бо без праці жити не можна. У багатьох колискових піснях мати. Або забавлянка "Потягусі-потягусі":

Обрядові пісні –з в'язані з працею людей коло землі.

Казки – працьовиті персонажі ( Івасик Телесик, Котигорошок): засуджують – схвалюють; за П одержують нагороду, а за бездіяльність зазнають покарання "Дідова дочка і бабина дочка".

Загадки – П, знаряддя П, результат (замисл. над значенням)

Нар. пед. прагне дати підростаючому поколінню всебіч­ну труд. підготовку. До організації праці вона висуває конкретні вимоги: подбати про вдалий початок роботи. В народі кажуть: "Добрий початок — половина справи"; працювати енергійно, а не "як мокре горить", зосереджено, не поспішаючи і не відволікаючись від головного ("Хто спішить, той людей смішить"); бути витриманим, наполегливим, організованим, не боятися труднощів; доводити розпочату справу до кінця.

Як уже зазначено, засобом трудового виховання є укр. народні іГ.. Саме народні іГ. побутової та трудової спрямо­ваності відображають у своєму змісті повсякденну працю людей та знайомлять із професіями, окремими елементами трудового процесу ("Як було у баба..", "Мак", "Редька", "Шевчики", "Бондар" тощо).

ІГ., завдяки своїй структурі, дозволяють об'єднати від 10 до 20 дітей, тобто всіх бажаю­чих Г.ти. Це має неабияке значення для вправляння дитини у трудо­вих діях та запам'ятанні послідовності трудових операцій.

В грі перед дитиною пое­тапно розкрито трудовий процес вирощування городини. І тому її реальна допомога на городі деякою мірою полегшує працю батьків.

Цікавим в нар. пед. може бути і той факт, що навіть навчання в парафіяльних школах починалося із закінченням циклу осінніх робіт. Навчальний рік закінчувався з настанням перших теплих днів, і діти поверталися до участі в господарсько-побутовій праці.

Використання ідей та традицій народної педагогіки збагатить зміст і методику трудового виховання в сім'ї і сучасних дошкільних закладах, закладе основи працелюбності у дітей, почуття любові до свого народу, до його звичаїв та трудових традицій.

 

2.)Особливості стимулювання морального вибору дошкільників у процесі педагогічного впливу (О. Кошелівська).

У дисертаційному дослідженні Кошелівською встановлено, що мор.вибір особистості – це акт її поведінки, який за своєю суттю є складним етико-психологічним процесом, що має комплексну структуру (включає потреби, спонуки, мотиви, рішення, вчинок, його результат і оцінку, в тому числі й самооцінку) та циклічний характер. Він містить в собі потенційну здатність до саморозвитку, яка реалізується при збагаченні досвіду моральної поведінки в ситуаціях вибору. Задля оптимального використання даного потенціалу необхідно, здійснюючи опосередкований педагогічний вплив, спонукати вихованців до самостійної моральної активності в ситуаціях вибору.

1. Нею визначено критерії морального вибору: когнітивний, мотиваційний, дійовий, оцінний; за якими виявлено та охарактеризовано рівні його розвитку в старших дошкільників: низький, середній, достатній та високий. Встановлено, що переважній більшості дітей цього віку властиві низький та середній рівні розвитку морального вибору, які характеризуються недостатньою обізнаністю щодо моральних норм і правил поведінки, відсутністю або частковою сформованістю вміння аналізувати проблемні моральні ситуації, переважанням вчинків, здійснених з егоїстичних мотивів, та необ’єктивною самооцінкою.

2. З’ясовано, що псих.-пед. особл. розвитку мор. вибору д.д.віку полягають у збагаченні емоційної сфери вихованців мор. почуттями та переживаннями, появі емоційного передбачення та ієрархії мотивів; розвитку когнітивних передумов, які дозволяють здійснювати мор. вибір на вербальному рівні; розширенні досвіду мор. поведінки та мор. діяльності, у тому числі й досвіду здійснення вибору; наповненні Я-образу дитини уявленнями мор. змісту та розвитку в неї об’єктивної самооцінки; встанов. взаємин дор. і діт. на засадах демократ. альтруїстичного типу спілкування.

3. Розроблено методику стимулювання мор. вибору дошкільників, яка передбачає забезпечення об’єктивної наявності умов для вибору та розвитку суб’єктивної здатності вихованців його здійснювати. Встановлено, що об’єктивні умови для мор. вибору дошк. з’являються при запровадженні демократ. альтруїст. типу спілкування дорослих і дітей.

4. Доведено, що використання системи засобів – різних видів дитячої діяльності (Г., навчання, праці) та наповнених мор.змістом ділових і реальних взаємин вихованців з однолітками і дорослими – сприяє всебічному збагаченню мор. досвіду дошк., що, в свою чергу, стимулює розвиток компонентів мор. вибору.

5. Експериментально підтверджено, що у дітей ст. дошк. віку інтенсивне становлення процесу мор. вибору відбувається завдяки збагаченню досвіду його здійснення. Воно забезпечується стимулюванням мор. активності дошк. у виховних ситуаціях та організацією умов для їх самостійного вибору в реальній поведінці.

6. З’ясовано, що в процесі пед. стимулюв. розвиток мор. вибору дошк. відбувається нерівномірно: споч. в ньому спостерігається значний спад, який хар-ся загальним погіршенням стану їх поведінки. Він спричинюється можливістю здійснити вибір в умовах альтруїсти. типу спілкування дітей з дор. Згодом, завдяки пед. стимулюванню, поведінка діт. у ситуаціях вибору поступово стабілізується, набуває мор. якості, з’являється стійка пози. динаміка.

7. На основі кількісного та якісного аналізу показників експеримент-го досл-ня доведено, що запропоновані зміст та засоби пед. стимулювання мор. вибору діт. ст. д.в. є доцільними та достатньо ефективними. Впровадження у навч.-вих. процес ДНЗ розробленої системи засобів і прийомів пед. впливу забезпечує умови, які інтенсифікують становлення мор. вибору вихованців.

Проведене дослідження не претендує на повне розкриття особливостей становлення мор. вибору дошк. та на вичерпне визначення методів і прийомів його вих., а є спробою обґрунтувати загальні пед. умови стимул-я мор. поведінки дошк. у ситуаціях вибору. Перспективними напрямками даного дослідження є вивчення псих-пед. проблем поведінки в ситуаціях мор. вибору дітей мол. і сер. дошк. та мол. шк. віку, питань вих. мор вибору дітей у сім’ї, а також співпраці ДНЗ та род, вироблення єдиних підходів до стимул. мор. вибору дітей.