Осередок комбінованого ураження

Проведення РіІНР найбільше складно. З метою досягнення максимальних результатів РіІНР ведуться усі види розвідки (без перерви). До виявлення виду збуднику інфекційного захворювання усі заходи організуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань. Дані, що надходять від розвідки, негайно використовуються для найбільш ефективного використання наявних сил і засобів і проведення режимних заходів щодо ізоляції осередку комбінованої поразки від навколишніх районів.

В осередку проводять:

- екстрену профілактику особового складу формувань і уражених;

- евакуацію всього населення з зон хімічного зараження на незаражену територію, що знаходиться в межах карантину;

- дегазацію, дезінфекцію, а при необхідності і дезактивацію шляхів евакуації, важливих ділянок території, споруджень, транспорту;

- організують і проводять санітарну обробку від усіх видів зараження.

Головні зусилля розвідки направляють на виявлення:

- типу, концентрації і напрямку поширення хмари НХР або ОР і радіоактивної хмари;

- способів застосування і установлення виду збудника інфекційних хвороб;

- меж зон радіоактивного, хімічного та бактеріального зараження.

На підставі аналізу даних розвідки начальник ЦО уточнює своє рішення і ставить задачі на проведення рятувальних робіт. В осередку комбінованої поразки в першу чергу визначають найбільш небезпечний вражаючий фактор, що несе найбільшу погрозу і вживають термінові заходи по запобіганню або зниженню до мінімуму його впливу, а потім приступають до ліквідації наслідків впливу всіх інших вражаючих факторів. При організації РіІНР і визначенні обсягу кожному формуванню, враховуються особливості, які властиві тільки осередку комбінованої поразки:

- використання індивідуальних засобів захисту, а також необхідність мати при собі кілька запасних протигазів знизить темпи РіІНР;

- припустиме перебування в ІЗЗ – невелике;

- виділення великої частини сил для проведення дезінфекції і дегазації, а при необхідності і дезактивації і санітарної обробки зажадає збільшення чисельності формування;

- наявність уражених одночасно декількома вражаючими факторами дуже утруднить надання їм першої медичної допомоги і транспортування в лікувальні установи.

Населення в залежності від виду і важкості поразок – радіаційні, хімічні, бактеріологічні - підлягає медичному сортуванню, що виключає поширення інфекційних захворювань при наданні медичної допомозі й евакуації.

Евакуація населення з осередку комбінованого ураження повинна проводитися тільки в виняткових випадках і тільки по ізольованих і охоронюваних маршрутах.

Установлюється строгий контроль:

- по виконанню формуваннями робіт зі знезаражування заражених ділянок на шляхах евакуації і виведення населення на незаражену територію;

- проведенням сан. обробки уражених і населення;

- проведенням санітарно – гігієнічних, протиепідемічних. і спеціальних профілактичних заходів;

- дотриманням мір безпеки;

- своєчасною зміною формувань.

Формування, що змінилися, виводяться в райони в межах зони карантину, де проводиться спеціальна обробка озброєння і техніки, санітарна обробка особового складу.

 

Особливості РіІНР при стихійних лихах

Основна задача проведення рятувальних робіт - порятунок людей і матеріальних цінностей.

Характер і порядок дій залежать від виду стихійного лиха, обстановки, що склалася, кількості і підготовленості формувань ЦО, часу року і доби, погодних умов і ін. факторів. Так як і в випадку рятувальних робіт в осередках ураження, проведення робіт починається з розвідки.

Розвідка визначає:

- межі району лиха;

- напрямок поширення основних вражаючих факторів;

- об'єкти і населені пункти, яким загрожує небезпека;

- місця скупчення людей;

- шляхи підходу техніки до місць робіт;

- стан ушкоджених будинків і споруджень, а також наявність у них уражених;

- місця аварій на комунально – енергетичних і технологічних мережах;

- обсяг рятувальних та інших невідкладних робіт.

До складу розвідувальних формувань бажано залучати людей, які знають дану місцевість, розташування об’єкту, комунальних мереж і специфіку виробництва.

Якщо виробництво потенційно небезпечно то у склад розвідки залучають спеціалістів – хіміків, дозиметристів та медичних працівників.

У зв’язку з раптовим виникненням стихійних лих та аварій оповіщення особового складу формувань ЦО, їх збір, укомплектування, оснащення, створення угруповання сил проводяться в найкоротші терміни.

В першу зміну залучають, як правило, формування того об’єкту, де сталося лихо(аварія) з метою попередити(запобігти) виникнення катастрофічних наслідків, відвернути або значно зменшити людські і матеріальні втрати(збитки).

Командири формувань постійно інформують про зміну обстановки в районі робіт щоби вчасно вносити уточнення або ставити нові завдання підлеглим.

 

При землетрусах залучають для ведення РіІНР практично всі наявні сили і засоби, у тому числі, рятувальні, зведені, зведені механізації робіт, аварійно-технічні формування. Формування повинні бути оснащені всілякою технікою(бульдозерами, екскаваторами, кранами, домкратами, різальною апаратурою). Виконується в повному обсязі весь комплекс рятувальних робіт.

В першу чергу в районі землетрусу:

- витягують людей із – під завалів, із зруйнованих та палаючих будинків, надають їм першу медичну допомогу;

- влаштовують проїзди(переходи) у завалах;

- локалізують та усувають аварії на інженерних мережах, які загрожують життю людей або перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

- валять або зміцнюють конструкції будинків і споруд, які загрожують обвалом;

- обладнують пункти збору потерпілих та медичні пункти;

- організовують водопостачання.

Послідовність та терміни виконання робіт встановлює начальник ЦО об’єкту, який опинився в районі землетрусу.

 

При повенях залучаються для проведення рятувальних робіт рятувальні формування, а також територіальні і відомчі спеціалізовані команди і групи, оснащені плавзасобами. Також залучаються підрозділи:

- санітарні;

- розвідувальні;

- гідрометеорологічні;

- зведені механізації робіт;

- охорони громадського порядку;

- будівельні;

- ремонтно-будівельні.

Рятувальні роботи спрямовані на пошук людей (посадка їх на плав. засоби – човна, плоти і т.д.) і евакуацію в безпечні місця. Невеликим групам людей, що знаходяться у воді, скидають рятувальні круги, дошки, жердини і інші плаваючи предмети. Враховуючи течею води, напрямок вітру, витягують їх на плавзасоби і евакуюють у безпечні районі. Для вивезення великих груп людей використовують баржі, теплоходи, катери, вибирають та позначають місця посадки або обладнують причали.

Людям, які знаходяться на крижані, подають мотузку, дошки, драбини, жердини і витягують на небезпечні місця. Наближатися до людини, що знаходиться в ополонці, необхідно поповзом, з розкинутими ногами і руками, опираючись на дошки або драбину. Із напівзатоплених будинків, дерев чи інших місцевих предметів людей рятують на плавзасобах, що використовують для рятувальних робіт, але оснащених необхідним устаткуванням та пристроями.

Перша медична допомога надається безпосередньо в зоні затоплення, а перша лікарська допомога після доставки на причал.

Особовий склад формувань, якій залучається для проведення рятувальних робіт на воді повинен знати і дотримуватися правил поведінки на воді, знати прийоми рятування людей і уміти користуватися рятувальним інвентарем. Забороняється користуватися несправним інвентарем, перевантажувати плавзасоби, проводити підривні роботи поблизу підводних комунікацій, промислових та інших об’єктів без попереднього узгодження з відповідними організаціями.

 

Для врятування населення при селях необхідно терміново залишитизону можливого порушення зсуву чи селевого потоку. Якщо у селевий потік потрапили люди, їм надають допомогу із застосуванням засобів, які є поблизу: канатів, дощок, мотузок, жердин. Виводити потерпілих із селевого потоку треба за напрямком руху з поступовим наближенням до його краю.

При селяхпроводяться також інші рятувальні й аварійно-технічні роботи:

- пошук людей, їх рятування і евакуація;

- улаштовуються проїзди, очищають оглядові колодязі;

- відновлюють дороги і дорожні спорудження;

 

При зсувах виконується насамперед:

- термінове оповіщення населення і об’єктів про загрозу зсуву;

- евакуація населення і матеріальних цінностей зі загрозливих районів;

- приведення формувань у готовність.

В район зсуву висилається розвідка та оперативна група на чолі з ведучим спеціалістом по зсувах.

На підставі даних розвідки і особистого спостереження начальник оперативної групи уточняє завдання формуванням. В першу чергу проводять:

- розшук і витяг уражених із - під завалів і зруйнованих будинків;

- надають першу медичну допомогу ураженим.

- локалізують пожежі;

- роблять проїзди для пропуску техніки до міст ведення рятувальних робіт.

Після чого відновлюють дороги, дорожні споруди, комунально – енергетичні мережі. При ліквідуванні зсувів особовий склад формувань та населення повинні суворо дотримуватись мір перестороги. Небезпечні ділянки огороджують спеціальними знаками, а в нічний час – знаками, що світяться.

При ураганах, смерчах, торнадо проводяться попереджувальні (запобіжні) рятувальні та інші невідкладні роботи. В районах, де часто виникають урагани, будинки і споруди будують із найбільш стійких матеріалів, ставлять міцні опори ліній електрозв’язку, а для укриття людей – заглиблені захисні споруди. Про загрозу виникнення урагану оповіщається населення, адміністрація об’єктів і формування.

До появи урагану здійснюються різноманітні інженерно – технічні заходи стосовно посилення конструкцій будівель та споруд, зміцнення та закріплення техніки, дахів будинків, зачиняються вікна та двері, перекриваються комунально – енергетичні мережі, забезпечується укриття людей в захисних спорудах.

Після урагану особовий склад формувань і працездатне населення проводять рятувальні та інші невідкладні роботи щодо надання допомоги потерпілим і відновлення життєдіяльності в районах лиху.

При пожежах

Успіх боротьби з пожежами багато в чому залежить від їхнього швидкого виявлення і вживання заходів по їх обмеженню і ліквідації.

Ліквідація наслідків пожеж досягається виконанням таких заходів:

- розвідкою районів пожеж;

- виводом і вивозом населення, наданням людям медичної допомоги;

- порятунком від вогню матеріальних цінностей;

- гасінням (локалізація, ліквідація) пожеж;

- спостереженням за районами пожеж для попередження повторних пожеж.

Пожежна розвідка в осередку виникнення пожежі:

- виявляє характер пожежі і її границі;

- напрямок поширення вогню і можливі місця устрою загороджувальних смуг;

- наявність і стан джерел водопостачання, стан під'їзних колій до них;

- шляхи вивозу і способи порятунку людей, що знаходяться на ділянці пожежі.

 

Командир при підході до ділянки пожежі визначає:

- прийоми, способи і порядок дії при гасінні пожежі;

- ставить задачу кожному підрозділові.

Порятунок людей – головна задача рятувальних робіт при пожежі.

З зон можливого поширення пожежі евакуюються люди і матеріальні цінності.

У першу чергу розшукують людей, які знаходяться в палаючих будинках і спорудженнях, у районах розповсюдження пожежі.

Розшук людей здійснюється парами: один веде пошук, другій, за допомогою мотузки – страхує, знаходячись у менш небезпечному місці. В зонах задимлення, загазованості роботи ведуться з використанням належних засобів захисту.

Заходи безпеки при боротьбі з пожежами:

- знання заходів безпеки, дотримання їх та правил поведінки;

- робота в відповідних засобах захисту, уміння користуватися ними;

- взаємно страхування, знання і чіткі дії за встановленими сигналами;

- використовування справної техніки та проведення робіт групами;

- особлива пересторога при гасінні підземних пожеж, щоб не впасти в яму;

- забороняється без дозволу командира покидати робоче місце, улаштовувати відпочинок в зоні пожежі;

- переходити лінію вогню слід проти вітру, рухатись краще по річці, дорогах;

- в приміщенні необхідно пересуватися накрившись з головою мокрим рядном або верхнім одягом;

- не торкатися обірваних дротів, не вияснивши чи вони під напругою.

 

Рекомендована література

Навчальна література

1. Атаманюк В. Г., Ширшов Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. – М.: Высшая школа, 1986.

2. Владимиров В. А., Михеїв О. С., Хмель С. І., и др. ГШ ВС СССР. Методика виявления и оценки радиационной обстановки при разрушении (авариях) атомних элактростанций. – М., 1989.

3. Губський А. І. Цивільна оборона. – К., 1995.

4. Демиденко Г. П., Кузьменко Е. П. І інш. Захист об’єктів народного господарства від зброї масового враження. Довідник. – К.: Вища школа, 1989.

5. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона. Навчальний посібник. Видання друге. – Львів.: Афіша, 2001.

6. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань”, ВРУ, № 22. – К.,1998.

7. Закон України “ Про Цивільну Оборону України” з доповненнями і змінами, ВРУ, № 2974 Х11. – К.,1997.

8. Закон України “ Про аварійно – рятувальні служби”, ВРУ, № 1281 – Х1V. – К., 1999.

9. Закон України “Про захист людини від надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження”, ВРУ, № 1809 – 111. – К., 2000.

10. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ- 97), МОЗ України. – К.,1997

11. Положення “ Про невоєнізовані формування ЦО”. Проект. Штаб ЦО України. – К.,1994.

12. Положення “Про класифікацію надзвичайних ситуацій”, постанова КМУ № 1099. – К.,1998.

13. Положення “ Про Цивільну Оборону України”, постанова КМУ, № 299. – К.,1994.

14. Положення “Про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення НС техногенного та природного характеру”. Постанова КМУ №1432. – К., 2001.

15. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. Підручник. 2-ге видання, перероблене і доповнене. – К.: „Знання – Прес”, 2003.

 

Навчально – методична література

1. Методика прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті. Держгідромет СРСР. – М., 1991.

2. Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті. Постанова КМУ, № 73/82/64/122. – К.,2001.

3. Оцінка обстановки в прикладах і завданнях. Методичні рекомендації для вивчення Цивільної оборони студентами усіх спеціальностей. Ф.І. Авер’янов, - Чернігів, 2002

 

 

Зміст

Тема № 1 Роль і завдання цивільної оборони в сучасних умовах 3

1.1 Основи сучасного міжнародного гуманітарного права 3

1.2 Закон і положення "Про цивільну оборону України" 11

1.3 Організаційна структура Цивільної оборони України 17

1.4 Сили цивільної оборони 23

Тема 2 Надзвичайні ситуації мирного та воєнного часів, їх вплив на життєдіяльність населення України 31

2.1. Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація. Рівні надзвичайних ситуацій і порядок їх визначення 31

2.2. Стихійні лиха, виробничі аварії і катастрофи. Стисла характеристика стихійних лих, аварій, катастроф, які можливі на території держави (краю, області, міста) 36

2.3. Характеристика осередків ураження при надзвичайних ситуаціях 49

Тема № 3 Оцінка обстановки при надзвичайних ситуаціях 77

3.1 Оцінка радіаційної обстановки 77

3.2 Оцінка хімічної обстановки 83

3.3 Оцінка інженерної обстановки 85

Тема №4. Захист населення в надзвичайних ситуаціях. 89

4.1 Основні принципи захисту населення, права та обов’язки громадян України в сфері захисту населення і територій від НС. 90

4.2 Засоби захисту населення при аваріях, катастрофах, стихійних лихах та 92 застосуванні сучасних засобів ураження

Тема 5. Стійкість роботи промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях 134

5.1 Поняття про стійкість роботи підприємств у надзвичайних ситуаціях 135

5.2 Вимоги до планування і забудови міст та розміщенню об’єктів 137 на їх території

5.4 Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – 141

енергетичних мереж

5.4 Підвищення надійності і стійкості роботи промислових підприємств у НС 144

5.5 Оцінка стійкості роботи підприємства в надзвичайних ситуаціях 147

Тема № 6 Організація і порядок проведення рятувальних 162

та інших невідкладних робіт в осередках ураження

6.1 Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт 163

6.2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та 165

інших невідкладних робіт

6.3 Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт 174

6.4 Організація і порядок проведення РіІНР 177

6.5 Особливості ведення РіНР у осередках радіоактивного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованого ураження, в зонах стихійного лиху 185

Рекомендована література 197