У лікувальних установах - операційно-перев’язувальні, передопераційні і стерилізаційні ( за іншими джерелами - тамбури і тамбури-шлюзи).



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

У лікувальних установах - операційно-перев’язувальні, передопераційні і стерилізаційні ( за іншими джерелами - тамбури і тамбури-шлюзи).



Допоміжні приміщення:

- приміщення для фільтро – вентиляційних агрегатів(установок) (ФВА);

- санітарні вузли;

- захищені дизельні установки електропостачання;

- приміщення для збереження продовольства;

- тамбури-шлюзи, тамбури;

- станції перекачування і приміщення для кисневих балонів.

Об’ємно планувальні рішення основних приміщень

В основних приміщеннях норма площі підлоги на одну людину складає 0.5 м2 при двоярусному і 0.4 м2 при триярусному розміщенні нар, у робочих приміщеннях пункту управління - 2 м2 на людину.

Однак, незалежно від норми площі підлоги на людину норма об’єму повітря в зоні герметизації повинна бути не менше 1,5 м3.

Велике за площею приміщення розбивається на відсіки місткістю 50-75 чоловік.

Рисунок 4.1 – План сховища( вид зверху)

У приміщеннях, призначених для укриття людей, встановлюють 2-х ярусні нари (при висоті приміщення 2.15-2.9 м) або 3-и ярусні нари (при висоті 2.9 м і більше). Внизу у нар перший ярус - це лавки для сидіння, зверху 2 і 3 яруси -полиці для лежання (відстань від верхнього ярусу - полиці до перекриття або виступаючих огорджуючих конструкцій - не менше 0.75 м). Висота лавок від рівня підлоги – 0.45 м. Розмір нижніх лавок для сидіння 1.80х0.45 м, з розрахунку що на кожну людину повинно бути місце розміром не менше 0.45 * 0.45м., розмір полиці для лежання – 0.55х1.8 м. Кількість місць для лежання має дорівнювати 20% від загальної місткості сховища при двоярусному розташуванні нар і 30% - при триярусному. Відстань від лавок до полиць по вертикалі 1.1 м.

У сховищах не великої місткості обладнуються санітарні пости – один площею 2 м2 на 500 чол. При більшої місткості сховища обладнується медпункт: при місткості 900-1200 чол. – площею 9 м2( при збільшенні кількості укриваємих добавляють по 1 м2 на 100 чол.). Розташування - якомога далі від фільтровентиляційних камер і дизельних електростанцій.

У сховище може бути розміщено пункт управління площею 10-20 м2 обладнаний засобами радіо - і телефонного зв’язку ( норма площі - 2 м2 на одного працюючого).

У кожному сховищі має бути обладнано не менше двох основних і один запасний вхід.

Кількість входів визначається з розрахунку один вхід із розміром двері 80х180 см на 200 чоловік або 120х200 см на 300 чоловік (але не менше двох). Входи в сховища обладнуються у вигляді двох шлюзових камер, що відокремлюються від основного приміщення герметичними перегородками та перегороджені між собою. Для сховищ середньої місткості (300-600 чол.) влаштовується однокамерний, а для великих (понад 600 чол.)— двокамерний тамбур - шлюз. Зовні тамбура влаштовуються стійкі захисно-герметичні двері, здатні витримати тиск ударної хвилі ядерного вибуху (навантаження в 1.5~2 разу вище нормативної для перекриттів), приміщення тамбура від основних помешкань відокремлюють просто герметичні двері. Тамбури захищають від потрапляння в сховища через вхід радіоактивних і отруйних речовин, бактеріальних засобів. При ширині дверного отвору 0.8 м – площа тамбуру 8 м2 при; при ширині 1.2 м – площа -10 м2. Розміри тамбурів визначають із таким розрахунком, щоб при відкритих дверях пропускна спроможність входів не знижувалися. Для великих сховищ (які у повсякденної діяльності використовують під гаражі-стоянки) на вході обладнують ворота розміром 3.0х2.4 м.

Захисно – герметичні двері мають гумові прокладки і клинові або вінтові затвори, що забезпечують притискання двері до дверної коробки. Від входу в сховище униз до тамбура ведуть східці або пандуси (похила площадка), що закінчується горизонтальною майданчиком - перед тамбуром. Східці і пандуси повинні бути у 1.5 рази ширше, чим дверний отвір, щоб забезпечити вільний підхід населення до захисно-герметичної двері. Як що східці або пандус розташований з одної сторони - такий вхід називають тупиковим. Якщо східці або пандус підходять до тамбура з двох боків це вхід вважається наскрізним. Перевага надається наскрізним входам, вони більш надійно захищають від надлишкового навантаження.

У сховищах влаштовується обов’язково аварійний вихід. Він являє собою горизонтальну підземну галерею(коридор) і закінчується вертикальною шахтою, що виходить на поверхню землі на територію, яка не завалюється. Зверху шахту закривають люком з покришкою, або над нею на поверхні землі установлюють оголовок. Оголовок— це залізобетонна камера у вигляді кубу з довжиною ребра 1.2 метра. Відстань від стіни будинку до оголовка дорівнює половині висоті будівлі плюс 3 м - при висоті оголовку 1.2 м; при відсутності оголовку відстань від стіни будинку до люка повинна дорівнювати висоті будинку – це і є територія, яка не завалюється. Розмір аварійного виходу - 90х130 см, у кожній стіні оголовку повинний бути отвір розміром 0.6х0.8 м, обладнаний жалюзійними ставнями, що відчиняються всередину. Вихід у галерею зі сторони основних приміщень закривається захисно-герметичними ставнями або дверима, які встановлюються з внутрішнього і зовнішнього боку стіни сховища.

У сховищах, що стоять окремо, допускається один із виходів, розташований поза зоною можливих завалів, проектувати як аварійний. Аварійні виходи варто розташовувати вище рівня ґрунтових вод.

Система повітропостачання

Повинна забезпечити очищення зовнішнього повітря, необхідний його обмін. Система повітропостачання включає оголовки, повітрозобори, проти вибухові пристрої, перед фільтри, фільтри, вентилятори, гермоклапани (клапани - відсікателі), клапани надлишкового тиску, пристрої регенерації і кондиціювання повітря, повітроводи, що підводять і розводять повітря.

Для очистки зовнішнього повітря від радіоактивного пилу, отруйних та небезпечних хімічних речовин, бактеріальних засобів у захисних спорудах застосовується система фільтровентиляції.

Система фільтровентиляції повинна працювати не менше чім в двох режимах:

І режим - чистої вентиляції - повітря очищається від грубо дисперсного радіоактивного а виробничого пилу в проти пиловому фільтрі ( кількість повітря, яке подається в сховище в режимі чистої вентиляції від 8 до 13 м3/людину в залежності від кліматичної зони); в якості проти пилового фільтру використовується проти пиловий сітчастий фільтр ФЯР - металеві сітки, зібрані в пакети розміром 520х520х80 мм. Сітки змащуються веретенною олією. Продуктивність одного пакету - 1000-1300 м3/годину при аеродинамічному опорі від 3 до 8 мм. Подача повітря здійснюється за допомогою вентиляторів продуктивністю 1200 м3/ год - із ручним або електроприводом.

ІІ режим -фільтровентиляції - повітря очищається від дрібнодисперсного радіоактивного пилу, від отруйних речовин і бактеріальних засобів (у фільтрах - поглиначах). Помпування здійснюється за допомогою фільтро – вентиляційних комплектів. Фільтровентиляційний комплект ФВК-1(або ФВК - 2), продуктивність його 300 м3 за годину в режимі фільтровентиляції, забезпечує повітрям 150 чол. В якості поглинача використовують фільтри – поглиначи ФП-100, 100у, 300. Продуктивність 100 і 300 м3/год, монтуються в колонки по 2-3 штуки. Більше трьох не рекомендується - істотно збільшується опір фільтра. Кількість повітря, яке повинно подаватися в 3-й і 4-й кліматичних зонах - 2 м3/людину, що укривається, і 5 м3 на працюючого.

При розташуванні сховища в місті, де можливо утворення високої температури, великої кількості токсичних продуктів не повного згоряння і інших небезпечних хімічних речовин, які не задержуються фільтровентиляційними комплектами, то система повітря постачання повинна працювати і в 111режими – повної ізоляції. В цьому режимі зовнішнє повітря в сховище не подається, призводиться регенерація (очищення від надлишку двоокису вуглецю і водяної пари) внутрішнього об’єму повітря та збагачення його киснем. Регенерація здійснюється за допомогою регенеративних установок РУ-150/6, що поглинають двоокис вуглецю, а поповнення киснем внутрішнього повітря із кисневих балонів. Потужність засобів регенерації повинна забезпечувати не менше (на одну людину, що вкривається):

- кисню - 25 л/годину; поглинання вуглекислого газу - 20 л/годину.

Більш досконалі при роботі системи в 111режимі РУКТ - регенеративні установки конвекційного типу, де одночасно з поглинанням двоокису вуглецю йде збагачення внутрішнього об’єму повітря киснем.

Відпрацьоване повітря видаляється з сховища через витяжні канали, у яких установлюються проти вибухові устрої і клапани надлишкового тиску.

Для боротьби з тепло надлишком у сховищі передбачаються додаткові заходи - застосування установок, що охолоджують повітря, або кондиціонерів, збільшення поверхневих конструкцій, що захищають, і збільшення площі підлоги на одну людину, що вкривається, до 0,75 м2. У тепловому балансі враховується тепловиділення від тих, що вкриваються, електричного освітлення, регенерації повітря, а також поглинання тепла конструкціями, що захищають.

Труби інженерних мереж фарбуються: в І режимі – фарбою білого кольору; в ІІ режимі - жовтого кольору. Режим вентиляції при пожежах ( ІІІ режим ) - червоного кольору.

Електропостачання в сховищі необхідно для живлення електродвигунів системи повітропостачання, відкачки фекальних вод, освітлення. Здійснюється від зовнішньої (міської) мережі, при неможливості використання міської мережі - від захищеного джерела - дизельної електростанції. Як аварійне освітлення використовуються переносні електричні ліхтарі, акумуляторні світильники, забезпечення повітрям тоді здійснюється за допомогою ручних вентиляторів.

Користуватися свічами і кишеньковими ліхтарями можна в обмежених розмірах і тільки при умовах гарної вентиляції. Фарба труб системи енергозабезпечення – чорна.

Кожне сховище повинно мати телефонний зв’язок із пунктом управління підприємства і гучномовці, залучені до міської і місцевої радіотрансляційної мережі.

Водопостачання і каналізація здійснюються на базі міських і об'єктних водопровідних і каналізаційних мереж. На випадок руйнації передбачаються автономні джерела водопостачання і приймальники фекальних вод.

Мінімальний запас води в проточних ємностях створюється із розрахунку 6 л для пиття і 4 л для санітарно-гігієнічних потреб на весь розрахунковий термін перебування(дві доби). В сховищах великої місткості потрібна бути пожежна ємність на 4,5 куб.м. Проточні ємності зазвичай встановлюються в санітарних вузлах під стелею, безнапірні баки - у спеціальних приміщеннях. Для хлорування води утворюється запас хлорної ізвести. Труби системи водопостачання - зеленого кольору.

Санвузли намагаються віддаляти від джерел водопостачання, входи в них - через умивальну.

Опалення сховищ здійснюється від опалювальної мережі підприємства по самостійних відгалуженнях, що відключаються при заповненні сховищ людьми.

При розрахунку системи опалення температура приміщень у холодний час повинна бути не нижчі 10º С. Фарба труб - коричнева.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 203; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.153.166.111 (0.007 с.)