Кримінально-психологічна характеристика злочинності.

Злочинність- це псих. кримінальний феномен, що представляє собою, здебільшого усвідомлювану активність в сукупності її індивідуальних та групових проявів.

Кількісно-якісні аспекти злочинності характер. за такими показниками:

1. Стан і рівень злочинності. Стан злоч. визнач. абсолютним числом злочинів зареєстрованих державними органами на певній території за визначений період часу. Рівень злоч. представляє собою відношення кількості зареєстрованих злочинів до чисельності населення певної території за визначений період часу.

2. Структура злочинності- розподіл злочинів на групи за певним критерієм по якісним ознакам.

За ознакою мотивів і спрямованості злочинів розрізн.: насильницьку, корисливу, професійну, хуліганську та ін.

За статево-віковими ознаками: чоловічу, жіночу, злочин. неповнолітніх та дорослих. За кількістю суб’єктів: індивід., групові.

За кількістю скоєних злочинів: первинна; повторна -злочини скоюються відокремлено один від одногомв часі та окремими діяннями, причому за жоден з них винний не притягувався до відповідальності; сукупна- дії винного утворюють 2 і більше різних складів злочину; рецедивна- повторне скоєння злочину після засудження за попередній.

3. Динаміка злочинності- кількісні та якісні зміни злочинності, на основі яких виявл.певні тенденції, здійснюються прогнози та реалізуються попереджувальні заходи.

Психологія пенітенціарної злочинності.

Пенітенціарна злочинність - це злочинність, що має місце в установах виконання покарань.

Ознаки:

1. вузький об’єкт злочинних посягань, який склад. із самих засуджених або із персоналу пенітенціарних установ. Злочини: нанесення тілесних ушкоджень, вбивство, сексуальні домагання, втеча з УВП.

2. Достатньою підставою для такої злочинності є порушення неформальних норм поведінки, недотримання зобов’язань, крадіжка у собі подібних та ін.

3. Високий рівень латентної злочинності.

Причини: страх перед злочинцем, не віра у спроможність персоналу розкрити злочин і захистити жертву; оцінка шкоди, як незначної, не бажання компрометувати себе контактом з персоналом.

Психологія професійної злочинності.

Професійна злочинність- це найвища стадія розвитку злочинності, при якій її виконання доведено до рівня майстерності.

Ознаки:

1. вузька спеціалізація та постійність діяльності(квартирні крадіжки, шахрайство).

2. високий рівень кваліфікації щодо підготовки виконання та маскування діяльності, що забезпечує тривале, успішне її здійснення.

3. Результати злочинної діяльності у вигляді матеріальних цінностей виступають головним, а іноді єдиним засобом забезпечення свого існування.

4. Контакти і зв’язки підтримують з собі подібними; дотримання в поведінці норм власної субкультури (атрибутика, жаргон, татуювання).

Психологія корупційної злочинності.

Корупційна злочинність- це сукупність умисних злочинів вчинених певною категорією громадян в особистих інтересах або інтересах третіх осіб.

Особливості: її суб’єктами є чиновники, тобто посадові особи державної влади та органи місцевого самоврядування. Скоєння злочинів відбувається через зловживання владними повноваженнями або службовим становищем. До корупційних належать такі злочини, як хабарництво, зловживання владою, розкрадання майна або службове підроблення. Провідна спрямованість корупційного мотиву-корислива, тобто одержання і використання матеріальних цінностей та благ. Є ще умовно-корислива (нематеріальна)-повязана із службовою кар’єрою влаштування долі родичів, ухилення від юридичної відповідальності.

Кримінально-психологічними рисами корупційної злочинності в Україні є: висока суспільна небезпека; широка розповсюдженість у повсякденній поведінці; тісно обопільно вигідний зв'язок з організованою злочинністю; високий рівень маскування та латентності відносно правоохоронних органів; наявність сприятливого психологічного підґрунтя у вигляді:

1. примирливого ставлення до корупційних проявів, низької готовності особ. протидіяти корупції;

2. загальна недовіра громадян до влади, не віра у спроможність державних органів боротися з злочинністю.

 

Кримінально-психологічні ознаки злочину.

Злочин- найбільш тяжке за змістом і наслідками правопорушення, що оцінюється як сусп.-небезпечне винне діяння, вчинене особою чи групою осіб, спроможних нести за це кримінальну відповідальність.

Іншими юридичними ознаками злочину є: протиправність діяння, винність діяння, карність діяння, суспільне небезпечне діяння.

Структура злочину:

1. об’єкт злочину- це те, на що чи на кого спрямоване злочинне діяння;

2. Об’єктивна сторона- сам злочин, час, місце скоєння;

3. Суб’єкт злочину- це особа злочинця;

4. Суб’єктивна сторона- ставлення злочинця до свого діяння і його наслідків.

Існує багато концепцій та теорій, які поясн. злочинну поведінку: Концепція особистості Джемса, Теорія напруження К. Мертона, Теорія соціального контролю Т. Хорті, Теорія диференціальних асоціацій Сезерленда, Диспозиційна концепція регуляції соціальної поведінки Узнадзе і Ядова, Концепція персоналізації А. Петровського.

 

12. М отивація злочинної поведінки.

Класифікація криміногенних мотивів:

І. Мотиви психологічного та соціального відчуження – виникає внаслідок неприйняття людини референтними для неї особами чи групами.

Врезультаті у людини формуються такі якості як негативізм, заздрість, відчуття вини і страху, які в свою чергу обумовлюють зростання особистісної та ситуативної тривожності та поява ворожого ставлення до соціуму. Ці мотиви найчастіше проявляються у злочинах насильницького типу: хуліганство, нанесення шкоди.

ІІ. Мотиви ствердження та самоствердження – виникають як результат гіпертрофованого рівня домагань, що є не реальним для задоволення виходячи з індивідуальних можливостей людини. Намагаючись зберегти самоповагу така людина не переглядає свої життєві плани, а обирає незаконний спосіб їх реалізації (олігархи).

ІІІ. Мотиви емоційної розрядки і компенсації – виникають як результат перенасичення людини негативними емоціями, конструктивного звільнення від яких вона не знаходить (хулігани).

IV. Мотиви ризику та гри:

а) Мот. ризику заради результату наприклад корисливі злочини, які відбуваються з метою отримання матеріальних цінностей у ситуації невизначеності

б) Мот. ризику заради ризику – передбачають скоєння певних злочинних дій з метою отримання гострих відчуттів (телефонний тероризм)

V. Мот аморальності та збочення – виникають як результат аморальних та збочених потреб. Найчастіше у статевих злочинах: зґвалтування, збочення неповнолітніх.

Мотиви антисоціальної поведінки (ст.Барданової)

1.Мотиви самоствердження- мотиви самоствердження можуть лежати в основі різних видів злочинв,тому що потреба в самоствердженні –важлива потреба,яка стимулює поведінку людини.Вона проявляється в стримлінні людини утвердити себе над соціальним,соц..-психологічним та індивідуальним рівнями.

2.Захисна-формується під впливом поведінки потенціальної жертви.Значне число злочинів мають суб’єктивний,як правило не усвідомлений,смисл захисту від зовнішньої угрози,яка в реальності може і не бути.В даному випадку страх перед можливою агресією потенційної жертви стимулює скоєння агресивної діяльності.

3.Заміщуюча-пояснює причини вибору тої чи іншої людини злочинцем в якості потенційної жертви.

4.Ігрові мотиви -відносяться до основних мотивів злочинної поведінки.Цей мотив достатньо розповсюджений серед злодіїв,розкрадачів,машенніків.

5.Мотиви самовиправдання -заперечення вини і як наслідок відсутність каяння за скояне.

 

Поняття агресії та її види.

Агресія- це фізична або вербальна поведінка, спрямована на заподіяння комусь шкоди.

Берон і Рідчарсон виокремлюють:

1.фізична (насилля і руйнування), вербальна;

2. активна (здійснення певних дій і вчинків), пасивна (бездіяльність агресора);

3. пряма(здійснюється відкрито, очевидно); непряма (здійснюється підступно, замасковано від жертви).

Поєднання цих видів дає наступні комбінації: фізична,активна, пряма агресія; фізична активна не пряма; фізична пасивна пряма; фізична пасивна не пряма; вербальна активна пряма; вербальна активна непряма; вербальна пасивна пряма; вербальна пасивна непряма.

Види агресії за Маєрсом: 1-ворожа(гаряча) -агресія породжена і спровокована люттю і злобою,які виступають самоціллю(умисні вбивства). 2-інструментальна(холодна)- агресія,яка виступає засобом досягнення певної мети(війни,територіальні акти).

В псих. релігії розрізняють: зовнішню агресію; внутрішню агресію.

Теорії походження агресії: т. інкстинктивної агресії, фрустраційна теорія агресії, теорія набутої агресії, теорія відчуження.