Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Об’єктивна сторона складу злочинуСодержание книги Поиск на нашем сайте
Об’єктивна сторона складу злочину – сукупність передбачених законом ознак, що характеризують зовнішній прояв суспільно небезпечного діяння та об’єктивні умови його здійснення. - характеристика зовнішнього вияву діяння. Ознаки: · Діяння. · Суспільно небезпечний наслідок. · Причиновий зв'язок. · Спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину. · Місце, час, обстановка вчинення злочину.
(Фесенко: - життєва ситуація вчинення злочину)
Злочин може здійснюватись у формі дії або бездіяльності.
Форми здійснення: - жести - міміка - пози - письмова. Спірна думка щодо використання певних засобів для вчинення злочину. Дурманов: дією вважається не тільки дія особи, але й механізму. Кудрявцев: треба відокремлювати рухи особи від механізму.
Бездіяльність – невиконання особою певного обов’язку. - особа повинна і могла виконати певну дію, але не зробила цього.
Обов’язок дії може мати різні підстави: - припис закону. - службове положення особи. - характером виконуваної роботи. - специфікою професійної діяльності. - добровільно взяті на себе зобов’язання. - громадський обов’язок. - норми моралі.
В операційному плані діяння може бути простим (один акт поведінки) і складним.
Різновиди складного діяння: - поєднання різних за характером дій. Якби не було ч. 4 ст. 187, то були б дві інші статті, але це часто повторюється, тому що це законодавчо врахована сукупність злочинів. - поєднання дії і бездіяльності. - продовжуваний злочин (ст.32). - триваючий злочин (безперервне (тривале) виконання злочинних дій).
Іноді закон визначає, що злочин може здійснюватися у вигляді різних альтернативних дій. (але може бути й обов’язок поєднання кількох дій).
Суспільно-небезпечний наслідок – передбачена кримінальною нормою матеріальна чи нематеріальна шкода, що заподіюється (може бути заподіяна) суспільним відносинам, що охороняються кримінальним правом. - Безнаслідкових злочинів не існує. - Іноді своєрідним наслідком виступає загроза настання реального наслідку. Наслідки за змістом: → матеріальні → нематеріальні
Деякі наслідки неможливо довести (глибина образи особи).
Різні способи фіксації: альтернативні, визначення виду наслідку, кількісні характеристики.
Вадою є надмірне вживання оціночних понять (істинна шкода). У деяких випадках наслідок не описується взагалі.
Кримінально-правове значення наслідку: - обов’язкова ознака матеріального складу злочину. Якщо наслідок не є ознакою, то він виступає обтяжуючою обставиною (ст.67).
Причиновий зв'язок: Причина → наслідок Необхідна умова → наслідок - вид об’єктивного зв’язку. Один і той же наслідок може зумовлюватись різними чинниками (може не бути безпосереднього зв’язку між дією і наслідком.)
Перші спроби обґрунтування кримінальної відповідальності з допомогою причинного зв’язку відбулися у 19 ст. Італійські юристи теорія виключної причинності: - результат має бути виключно із злочинних дій - особа має усвідомлювати можливість настання такого результату. - Причинний зв'язок тільки з безпосереднього діяння. Теорія еквівалентності (- розширює межі відповідальності): - дії особи – обов’язкова умова настання наслідку. Теорія адекватної причинності (- звужує межі відповідальності): - визнання причинним такого зв’язку, який є типовим (типовість визначається на основі досвіду) - суддя не може мати всезагальний досвід Теорія необхідного спричинення - надає значення ознаки складу злочину необхідному причинному зв’язку, а не випадковому.
Фесенко: → діяння має передувати наслідку у часі. → діяння повинне містити в собі неминучість або реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків. → в конкретних умовах ця можливість породжує дійсність, яка породжує наслідок.
Діяння є причиною суспільно небезпечного наслідку. → теорія непридатна для випадків, коли наслідок зумовлюється певною кількістю факторів.
Випадковість – продовження (доповнення) необхідності. Причинність: причина(головний фактор), умова, наслідок. Причиновий зв'язок: зв'язок породження, генетичний.
Механізм породження наслідку може мати різні форми: - діяння породжує інше явище чи процес - діяння породжує наслідок - суспільно небезпечний наслідок породжується зусиллями декількох суб’єктів. - наслідок зумовлюється поєднанням сил природи і т.д. Суб'єкт злочину
«Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру» від 03.06.2005 №7. «Про практику застосування судами законодавства у справах про злочини неповнолітніх»
Суб'єктом злочину є фізична осудна особа (п. 1 ст. 18 КК).
Ознаки загального суб'єкта злочину: 1) Лише фізична особа. 2) Осудна особа. 3) Вік, з якого може наступати кримінальна відповідальність.
В КК передбачено поняття особи винного (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК).
Поняття суб'єкта злочину з одного боку є 1-ю із обов'язкових складових складу злочину, а у цьому сенсі характеризує особу як таку, що може бути притягнута до кримінальної відповідальності.
Поняття особи винного застосовується в процесі індивідуалізації особи Враховується: - Стан здоров'я. - Сімейний стан. - Матеріальний стан. - Поведінка до і після вчиненого злочину.
Суб'єкт - фізична особа (людина). В ст. особливої частини конкретизується спеціальний суб'єкт. Не може бути суб'єктом: тварина, юридична особа, рослина, покійник.
Актуальним є питання про визнання суб'єктом злочину юридичну особу
Суб'єкт злочину - особа осудна (ч. 1 ст. 19 КК).
Осудність - здатність усвідомлювати свою поведінку та наслідки. Осудність встановлюється на момент вчинення злочину.
Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким виповнилось 16 років (ст. 22 КК). В деяких випадках з 14 років. Інші вікові обмеження, пов'язані з особливостями професії, соціальним статусом (за військові злочини з 18 років). Особа повинна досягти вказаного в законі віку до вчинення злочину. Вік не може встановлюватися довільно, потрібне обґрунтування.
Іран - з 6 років. Ірландія - з 7 років. Франція - з 13 років. Японія - з 14 років.
Законодавець має на увазі календарний облік часу. Відлік ведеться від дня народження - з наступного дня. Вік неповнолітнього встановлюється за документами, або шляхом судово-медичної експертизи, якщо не модна встановити, то днем народження вважається останній день року, визначеного експертом.
Розумова неповноцінність Ст. 434 КПК судово-психіатрична. Така особа діє невинувато.
ст. 19 КК Неосудність - стан, за якого особа під час вчинення суспільно-безпечного діяння була неспроможна усвідомлювати свої дії, внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового порушення стану психіки, недоумства чи інших психічних відхилень.
Біологічний критерій неосудності - психічні відхилення.
Тимчасові психічні порушення: - патологічне сп'яніння. - патологічний афект. - марення. - гострі реактивні психози.
Недоумство характеризується як правило вродженою відсутністю розумової діяльності (олігофренія) або набутої (деменції). Форми: ідіотія, дебільність. - тяжкі форми психопатії.
Критерії: · Інтелектуальний (нездатність усвідомлювати свої дії). · Біологічний (нездатність керувати діями).
Неосудність встановлюється у зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння. - встановлюється на момент вчинення злочину. Діяння, вчинене в стані неосудності не є злочином
Неосудність встановлюється судом. Неосудна особа не підлягає кримінальній відповідальності. - можуть буди застосовані примусові заходи медичного характеру (ст. 94 КК). • надання амбулаторної допомоги. • госпіталізація до спеціального закладу (з звичайним/посиленим/суворим наглядом).
Якщо особа вчинила злочин в стані осудності, а потім захворіла, то вона не підлягає покаранню (ч. 3 ст. 19 КК).
ст. 20 обмежена осудність.
Особи з психічними розладами лише піддаються впливу антигромадського елементу.
Критерії обмеженої осудності: • біологічний (медичний). • психологічний (юридичний).
Постанова ПВСУ «Про застосування судами примусових заходів …» До осіб обмежено осудних може застосовуватись тільки надання амбулаторної психіатричної допомоги.
ЗУ (22.02.00) "Про психічну допомогу"
Психічний розлад - родове поняття. За медичними критеріями неможливо розмежувати стани осудності і обмеженої осудності.
Юридичний критерій: Неможливість особою усвідомлювати свої дії повною мірою.
Суд повинен враховувати стан обмеженої осудності. - не у всіх випадках враховується для пом'якшення відповідальності.
Ознаки загального суб'єкта злочину: - фізична особа. - вік. - осудність.
Спеціальний суб'єкт: + спеціальна ознака
Ознаки: - громадянство. - посада. - характеристика виконуваної роботи (сфера діяльності). - вік. - тощо.
Спеціальні суб'єкти - виконавці злочину. Інші співучасники можуть бути не наділені ознаками спеціального суб'єкта.
6. ст. 21 КК. Особа, яка вчинила злочин у стані сп'яніння підлягає кримінальній відповідальності. Стан сп'яніння пов'язується із вживанням алкогольних, наркотичних і токсичних речовин.
п. 13 ч. 1 ст. 67 КК - сп'яніння - обтяжуюча обставина. Залежно від характеру вчиненого злочину суд може визнати сп’яніння обтяжуючою обставиною або ні.
Патологічне сп'яніння - стан, який виключає осудність. В ст. 21 КК йдеться про фізіологічне сп'яніння
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-24; просмотров: 179; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.146.221.231 (0.006 с.) |