Поняття покарання та його мета за кримінальним законодавством у

Ст.50“ Поняття покарання та його мета”:

1. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

2. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

3. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Ознаки покарання:

• воно є заходом державного примусу;• воно застосовується до особи, яка визнана винною у вчиненні злочину;• покарання застосовується лише за вироком суду від імені держави, що надає йому публічного характеру;• покарання полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Кара як ознака покарання завжди повинна відповідати тяжкості злочину;• полягає в негативній оцінці з боку держави як вчинення злочину, так і особи злочинця;• проявляється в особистому характері покарання;• будь-яке покарання тягне за собою судимість.

Мета покарання:1) кара як відплата за вчинене;2) виправлення засудженого;3) попередження вчинення нових злочинів самим засудженим (спеціальне попередження (превенція));4) попередження вчинення злочинів з боку інших осіб (загальне попередження (превенція)).

Кара щодо засудженого здійснюється завжди, коли застосовується покарання. Важливо, щоб вона відповідала принципові справедливості. Три інші прояви мети покарання є бажаними, але досягаються не завжди. Доказом цього є численні випадки вчинення злочину повторно особами, що вже відбули покарання за вчинений злочин, а також зростання злочинності.

Виправлення засудженого - це такі зміни його особи, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття.

Запобігання вчиненню злочинів іншими особами - це так зване загальне запобігання злочинів. Застосовуючи покарання до засудженого, суд таким чином констатує, що відповідні діяння є суспільне небезпечними і всі особи зобов'язані уникати їх вчинення. Сама можливість караності таких діянь виступає засобом стримування осіб, схильних до кримінально-протиправної поведінки.

 

Система та види покарань.

Під системою покарань прийнято розуміти 1) встановлений КЗ і 2) обов’язковий для суду вичерпний перелік покарань, 3) розташованих у певному порядку за 4) ступенем їх суворості.

За порядком призначення покарань: а) основні покарання – покарання, що призначаються у вироці лише як самостійні покарання;б) додаткові покарання – такі покарання, що призначаються лише на додаток до основних покарань і самостійно застосовуватися не можуть.в) покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові – позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю і штраф.

За суб’єктом, до якого застосовуються покарання: а) загальні покарання;б) спеціальні покарання.

За можливістю визначення строку покарання:а) строкові покарання;б) безстрокові покарання (+ довічне позбавлення волі).

Основні покарання: • громадські роботи (ст.56);• виправні роботи (ст.57);• службові обмеження для військовослужбовців (ст.58)• арешт (ст.60);• обмеження волі (ст.61);• тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (ст.62);• позбавлення волі на певний строк (ст.63);• довічне позбавлення волі (ст.64).

Додаткові покарання: • позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст.54);• конфіскація майна (ст.59).

Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові:• штраф (ст.53);• позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст.55).

Штраф як вид покарання.

Штраф — це найбільш м'який вид кримінального покарання. Це грошове стягнення, яке полягає у стягненні із засудженого в доход держави певної суми грошей. Штраф застосовується і як основне, і як додаткове покарання.

Умови застосування. Як основне покарання штраф може застосовуватися в разі, якщо його передбачено в санкції статті (частини статті) Кримінального кодексу, а також у разі, коли його застосовують при призначенні більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (наприклад, за наявності кількох пом'якшуючих обставин).Як додаткове покарання штраф може бути призначений тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України і в разі звільнення особи від відбування основного покарання з випробуванням. Спеціальні випадки З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф з розстрочкою виплати певними частинами протягом терміну до трьох років. У разі неможливості сплати штрафу (і відсутності підстав для розстрочки) не більше 51 000 гривні суд може замінити несплачену суму покаранням у виді:громадських робіт із розрахунку: десять годин громадських робіт за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян;виправних робіт із розрахунку: один місяць виправних робіт зачотири неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.

У разі неможливості сплати штрафу (і відсутності підстав для розстрочки) понад 51 000 гривню суд може замінити несплачену суму покаранням у виді позбавлення волі на строк:від одного до п'яти років — за злочин невеликої або середньої тяжкості;від п'яти до десяти років — за тяжкий злочин;від десяти до дванадцяти років — за особливо тяжкий злочин.максимальний, передбачений для злочину відповідної тяжкості (тобто за злочин невеликої чи середньої тяжкості — п'ять років, тяжкий — десять років, особливо тяжкий — дванадцять р ). Порядок виконання. Після набрання вироком суду законної сили засуджений зобов'язаний сплатити штраф та повідомити про це відповідний суд, представивши відповідний документ. У разі несплати штрафу протягом цього терміну його стягнення провадиться примусово Державною виконавчою службою на підставі виконавчого листа, виданого судом.Якщо засуджений ухиляється від сплати штрафу, він притягується до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 КК України. Дивись далі ст. 53.

Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного классу

Ст.54.

1. Позбавленням військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу є додатковим покаранням, яке спрямоване не лише на здійснення морального впливу на засуджену особу, а й на позбавлення ц тих переваг, які надають відповідні звання, ранг, чин, кваліфікаційний клас

Відповідно до ст 54 суд вправі застосувати це покарання лише при засудженні особи за особливо тяжкий чи тяжкий злочин (про поняття таких злочинів див ст 12 і коментар до неї),

Як вид покарання позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу не вказується у санкціях норм Особливої частини КК Його застосування залежить від рішення суду Судова практика свідчить, що суди, застосовуючи таке покарання, враховують зокрема такі обставини, використання винним свого звання, рангу, чину чи кваліфікаційного класу для вчинення злочину або для одержання не передбачених законом пільг або переваг для себе чи для інших осіб, його ставлення до виконання службових обов'язків, наявність дисциплінарних стягнень, поведінку винного в колективі і в побуті

Військове звання присвоюється зокрема особам, які проходять службу в ЗС, ПВ, СБ, інших військових формуваннях, а також військовозобов'язаним Військові звання поділяються на армійські і корабельні, а також на звання рядового складу, сержантського і старшинського складу, складу прапорщиків і мічманів, молодшого офіцерського складу, старшого офіцерського складу і вищого офіцерського складу. Спеціальними е звання, що присвоюються зокрема працівникам міліції, державної податкової адміністрації, податкової міліції, митної служби. Ранги встановлені, зокрема, для державних службовців, дипломатів, класні чини - для працівників прокуратури, а кваліфікаційні класи - для суддів, лікарів - судово-психіатричних експертів, судових експертів.

2. Ст. 54 не передбачає позбавлення судом засудженого почесних звань, державних нагород, наукових ступенів та вчених звань,

З Згідно зі ст 98 покарання, передбачене ст 54, не застосовується до неповнолітніх