Правила та можливі помилки в поділі понять

Поділ регулюється певними правилами.

1. Поділ повинен бути співмірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів членів поділу.

При порушенні цього правила можуть виникати такі помилки:

а) “неповний поділ”.

Ця помилка має місце тоді, коли сума обсягів членів поділу не вичерпує повністю обсяг подільного поняття.

Наприклад: за формою державного устрою всі держави поділяються на унітарні федерації і конфедерації (пропущений член поділу “імперії”);

б) “поділ із зайвими членами”.

Ця помилка має місце тоді, коли до членів поділу відносять поняття, обсяги яких не входять до обсягу подільного поняття.

Наприклад: нормативно-правові акти поділяються на закони, підзаконні акти і рішення (зайвий член поділу “рішення”).

2. Поділ повинен здійснюватися з однієї основи.

Порушення цього правила призводить до помилки “підміна основи поділу”, яка наявна в прикладі: усі злочини поділяються на розкриті, нерозкриті і навмисні. Члени поділу “розкриті злочини” і “нерозкриті злочини” виділені за однією основою, а члени поділу “навмисні злочини” – за іншою.

3. Члени поділу повинні включати один одного, тобто їх обсяги не повинні мати спільних елементів.

Наприклад: поділ “війни бувають справедливими, несправедливими і визвольними” не є правильним, оскільки обсяг поняття “визвольні війни” входить до обсягу поняття “справедливі війни”.

4. Поділ повинен бути безперервним, тобто члени поділу повинні бути одно порядковими видами.

Кожне видове поняття повинне бути найближчим видом даного роду. Порушення цього правила призводить до помилки “стрибок у поділі”.

Так, наприклад, якщо угоди поділити на “усні й “письмові”, а потім кожний із цих видів поділити в свою чергу на найближчі види (“письмові”, наприклад, на “прості” й “нотаріально засвідчені”), тоді такий поділ буде безперервним. Якщо ж угоди ми станемо ділити на “усні”, “прості” й “нотаріально засвідчені”, то ми припустимо помилку – “стрибок у поділі”.

 

Питання для самоконтролю та практичні завдання з теми:

1. Що таке поняття?

2. Що в логіці розуміють під обсягом і змістом поняття?

3. Охарактеризуйте зміст і обсяг таких понять:

· студент;

· трикутник;

· інфляція;

· непарне число;

· речення.

4. Яке поняття із наведених пар має більший обсяг:

· Людина. Учень.

· Парне число. Число.

· Тихий океан. Частина земної поверхні, що вкрита водою.

· Рівнобедрений трикутник. Рівносторонній трикутник.

5. У чому полягає сутність закону оберненого відношення між обсягом і змістом поняття?

6. Які з наведених прикладів фіксують відношення роду і виду, а які виражають відношення частини і цілого?

· Школа. Середня школа.

· Школа. Випускний клас середньої школи.

· День. Доба.

· Україна. Європа.

· Частина України. Частина Європи.

· Сільське господарство. Тваринництво.

· Клас. Класна дошка.

· Корінь слова. Частина слова.

7. Чи є відношення між зазначеними парами понять відношенням роду і виду?

· Студент. Спортсмен.

· Кисень. Газ.

· Кисень. Повітря.

· Квадрат. Ромб.

· Іменник. Суфікс.

· Пряма. Відрізок прямої.

8. Які існують типи відношень між поняттями?

9. Знайдіть поняття, що є тотожними за обсягом до наведених:

· Рівносторонній трикутник

· Прямокутний ромб

· Найвища гора Гімалаїв

· Столиця Литви

· Друга голосна літера української абетки

10. Як співвідносяться між собою зміст підпорядкованого і підпорядковуючого понять?

11. Знайдіть декілька понять, які були б спів підпорядкованими до наведених:

· Тварина

· Поняття

· Аналіз

· Прикметник

12. Знайдіть поняття, які знаходяться у відношенні суперечності і протилежності до запропонованих понять:

· Дієслово минулого часу

· Південь

· Ввічливість

13. У яких відношеннях за обсягом перебувають наведені пари понять:

· Річки. Річки Європи.

· Васал. Сюзерен.

· Підмет. Іменник.

· Ранок. Вечір.

· Поезія. Проза.

· Море. Океан.

· Логіка. Вчення про поняття.

· Предмет. Властивість предмета.

· Метал. Речовина, якій притаманні всі властивості металу.

· Герой. Літературний герой.

14. Визначте відношення за обсягом між наведеними поняттями і зобразіть їх за допомогою колових схем:

· Тварина (1). Організм (2). Рослина (3).

· Ромб (1). Квадрат (2). Прямокутник (3).

· Школяр (1). Студент (2). Той, хто навчається (3).

· Слово (1). Іменник (2). Слово, що позначає ознаку предмета (3).

· Рух (1). Швидкий рух (2). Обертання (3).

· Рік (1). Високосний рік (2). Місяць (3).

· Доба (1). Частина доби (2). День (3). Година (4).

· Поезія (1). Проза (2). Драма (3).

· Поет (1). Прозаїк (2). Драматург (3).

· Поняття (1). Абстрактне поняття (2). Загальне поняття (3).

· Речення (1). Підмет (2). Поняття (3).

· Рух (1). Швидкість (2). Прискорення (3).

· Трикутник (1). Гіпотенуза (2). Катет (3). Сторона трикутника (4).

· Логіка (1). Вчення про поняття (2). Наука (3). Філософська наука (4).

· Батько (1). Син (2). Брат (3).

· Дядько (1). Брат (2). Племінник (3).

15. Що таке обмеження і узагальнення понять?

16. Перевірте правильність обмеження понять:

· Трикутник. Рівнобедрений трикутник. Рівносторонній трикутник. Рівнокутний трикутник;

· Населений пункт. Великий населений пункт. Місто. Центр міста;

· Учні. Учнівський клас. 10-й клас;

· Держава. Республіка;

· Речення. Підмет;

· Рік. Місяць. Тиждень. День.

17. Перевірте правильність узагальнення понять:

· Староста групи. Студент;

· Київ. Столиця України;

· Столиця. Велике місто. Місто. Населений пункт;

· Стіл. Іменник чоловічого роду. Іменник української мови. Іменник. Частина мови. Слово.

18. Які види поділу понять ви знаєте? Наведіть приклади на кожний вид поділу.

19. Вимоги яких правил необхідно дотримуватись, здійснюючи логічну операцію поділу понять?

 

20. Чи правильним є поділ понять:

· Літературу поділяють на фантастичну, науково-популярну, дитячу, пригодницькі романи і підручники;

· Числа поділяють на парні, непарні і дроби;

· Слова поділяють на синоніми, омоніми і антоніми.

21. Що таке класифікація і які її види існують?

Семінарське заняття № 2

Тема: СУДЖЕННЯ

(2 години)

План

1. Склад простого судження. 2. Складне судження та його види. 3. Відношення між судженнями за кількістю та якістю Логічний квадрат. 4. Поділ суджень за модальністю.

 

Список рекомендованої літератури з теми

1. М.Г.Тофтул Логіка, К., 1999, с.69-116

2. Хоменко І.В. Логіка – юристам, К.,2003, с.38-56

3. В.Х.Арутюнов, В.М.Мішин, Д.П.Кирик Логіка, К., 2000, с.32-40

4. І.В.Хоменко, І.А.Алексюк Основи логіки К., 1996, с. 96-112

5. В.И.Кирилов, А.А.Старченко Логика, М., 1995, с. 63-106

 

Конспект

Склад простого судження

Судження – це форма мислення, у якій щось стверджується чи заперечується в існуванні предметів або виражається зв’язок між предметами та його властивостями чи відношення між предметами.

Судження бувають прості і складні. У простих судженнях пов’язані два поняття - суб’єкт S і предикат Р за допомогою зв’язки є чи не є. У складних судженнях пов’язані два і більше простих суджень за допомогою логічних сполучників кон’юнкції, виключаючої і невиключаючої диз’юнкції, імплікації і еквівалентності. Природною мовою ці сполучники виражаються за допомогою граматичних сполучників “і” (або “та”), “або...або”, “або” (“чи”), “якщо..., то”, “тоді і тільки тоді, коли”.

Склад простого судження

Жодна частина простого судження не може вважатися самостійним судженням. В суб’єкті такого судження мислиться певна множина предметів, а в предикаті – властивість, яка належить чи не належить цим предметам, або відношення між ними.

Наприклад: “М.Коцюбинський – видатний український письменник”, “Життя на Марсі не існує”, “Місто Одеса більше за Херсон”.

Прості судження за змістом предиката поділяються на: атрибутивні судження та судження про відношення (відносні).

Атрибутивне судження – судження, в якому стверджується чи заперечується наявність певних властивостей у предметів.

Одним із різновидів атрибутивних суджень є судження існування або екзистенційні. До останніх належать ті судження, в яких констатується наявність чи відсутність у предметів думки їх найзагальнішої властивості (атрибуту) – буття (а – а). Прикладом такого судження може бути: “життя на Марсі не існує”.

До складу атрибутивного судження входять суб’єкт (S) і предикат (Р), які є логічними змінними і можуть бути замінені тими чи іншими предметними постійними, а також зв’язка, яка виконує роль логічної постійної і виражається словами “є”, “не є”, “суть”, “не суть”, “належить”, “не належить” тощо. Формула атрибутивних суджень “S є (не є) Р”.

Судження про відношення – судження, в якому відображено зв’язки між предметами та відношення (за розміром, положенням у просторі, послідовністю в часі тощо).

Наприклад: “Тетяна – сестра Юлії”, “ріка Синюха більша за річку Вись”, “Кіровоград знаходиться південніше від Києва”.