СТРУКТУРА Навчальної дисципліни

О.О. Тарасова

НОТАРІАТ УКРАЇНИ

 

Навчально-методичні матеріали до вивчення навчальної дисципліни

Галузь знань - 0304 Право

Освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр

Напрям підготовки 6.030402 "Правознавство"

 

ОДЕСА – 2010

Схвалено та рекомендовано до друку Науково-методичною радою Одеського державного університету внутрішніх справ

(Протокол № від 2010 р.)

 

 

Рецензенти:

С.В. Резниченко - кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри цивільног права та процесу Одеського державного університету внутрішніх справ

О.І. Миколенко– кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри адміністративного та господарського права економіко-правового факультету ОНУ ім. І.І. Мечнікова

 

 

Нотаріат України [Текст]: Навчально-методичні рекомендації. Укладач О.О.Тарасова. – Одеса: ОДУВС, 2010. – с.70

Навчально-методичні рекомендації побудовані до вимог кредитно-модульної системи навчання та призначені для вивчення курсу "Нотаріат України" студентами, які навчаються за спеціальністю 6.030402 «Правознавство», містять рекомендації щодо вивчення учбових питань, питання для самостійного контролю, творчо-аналітичні завдання, теми рефератних повідомлень, задачі, питання до заліку, перелік джерел та додатка (зразки документів, глосарій, Закон України "Про нотаріат").

 

ЗМІСТ

1. Пояснювальна записка ………………………………………..............................4

2. Структура навчальної дисципліни. Тематичний план ……………………..............5

3. Зміст навчальної дисципліни …………………………………………………..…6

4. Перелік рекомендованої літератури………………………….………………......24

5. Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання ………………………………...25

6. Питання для підсумкового контролю ……………………..................................27

7. Глосарій …………………….........................................................................30

8. Зразки нотаріальних документів …………………….........................................35

9. Закон України "Про нотаріат" ……………………............................................38

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

У системі органів з правоохоронної діяльності особливе місце належить нотаріату, основними напрямами діяльності якого є охорона та захист прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб, зміцнення законності при вирішенні питань щодо регулювання господарських відносин, попередження правопорушень. Нотаріальна діяльність здійснюється від імені держави шляхом надання офіційної сили правам, юридичним фактам, документам.

На сучасному етапі діяльність нотаріату істотно впливає майже на всі сфери суспільного життя країни. Формування в Україні ринкової економіки, основою якої є приватна власність, потребує посилення правового регулювання господарських відносин, які дедалі стають все складнішими, що зумовлює актуальність більш детального вивчення студентами курсу "Нотаріат України", зокрема питань щодо організації діяльності нотаріату, його компетенції, загальних правил вчинення таких нотаріальних дій, як посвідчення безспірних прав і безспірних фактів, заходів з охорони нерухомого та спадкового майна, спрямованих на надання документам виконавчої сили та ін.

Успішне засвоєння студентами дисципліни "Нотаріат в Україні" поряд з вивченням основних питань щодо діяльності нотаріату потребує знань з таких галузей права, які безпосередньо стосуються нотаріальної діяльності, зокрема цивільне, цивільно-процесуальне, сімейне, трудове та ін.

Метою викладання навчальної дисципліни "Нотаріат України" є досягнення всебічного розуміння студентами основиних ознак нотаріату України, природи та сутності цивільно-правових відносин, підготовка до практичної діяльності висококваліфікованих спеціалістів у сфері права, формування творчої особистості у майбутніх юристах.

Поглиблине вивчення студентами даної дисципліни призначено сприяти формуванню загальної правової культури юристів. Воно може бути корисним для них з точки зору подальшого професійного здійснення ними юридичної діяльності як у державних установах, так і в недержавній сфері.

Вивчення даного курсу дає можливість сформувати теоретичні навички студентів з питань нотаріату, краще засвоїти національне законодавство.

Внаслідок вивчення навчальної дисципліни „Нотаріат України” студенти повинні знати:

- зміст законодавства, що регулює завдання, побудову та засади діяльності нотаріальної системи України;

- порядок організації, структуру та повноваження нотаріальних органів;

- їх підпорядкованість державним органам управління;

- вимоги, що ставляться до кадрів нотаріальної системи;

- правові засади вчинення окремих нотаріальних дій;

вміти:

- правильно тлумачити і застосовувати норми законодавства України та інших нормативних актів, що регламентують організацію та засади діяльності нотаріату;

- здійснювати найпростіші нотаріальні дії;

- виявляти грубі порушення законності при вчиненні нотаріальних дій.

 

 

СТРУКТУРА Навчальної дисципліни

Напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Обсяг дисципліни	Характеристика навчального курсу
Напрям підготовки 6.030401 “Право”. Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр.	Загальна кількість годин:72 Кількість кредитів ECTS: 2   Модулів: 1. Змістових модулів:2	Нормативна навчальна дисципліна   1семестр Лекції :1 6год. Семінари: 12год. Практичні: 8 год. Самостійна робота: 18 год. Індивідуальні завдання: 18 год.   Форма підсумкового контролю: залік;

Тематичний план

№	Назва розділів і тем	Години з викладачем	Самост./Індивід.робота	Всього годин за планом
	Всього годин	З них
Лекції	Семіна-рські заняття	Практи-чні заняття
Модуль 1
Змістовий модуль 1.1. Загальна частина
	Історичний розвиток інституту нотаріату в Україні				-	2/4
	Місце навчальної дисципліни "Нотаріат України" в системі юридичних дисциплін				-	2/2
	Організація діяльності та компетенція нотаріальних органів і посадових осіб, на яких покладено обов’язок вчинення нотаріальних дій.			-		4/2
	Загальні правила ведення нотаріального діловодства			-		2/2
Змістовий модуль1.2. Особлива частина
	Посвідчення заповітів та нотаріальні дії при спадкуванні				-	2/2
	Особливості нотаріального посвідчення окремих видів правочинів					2/2
	Посвідчення та засвідчення безспірних фактів, що не мають змісту правочину				-	2/2
	Вчинення нотаріальних протестів. Застосування законодавства іноземних держав				-	2/2
	Модульна контрольна робота
	Залік
	Разом по модулю.

 

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Навчальна дисципліна „Нотаріат України” знайомить студентів з формами організації, структурою, задачами, функціями, принципами діяльності нотаріату України та формами взаємодії з іншими судовими та правоохоронними органами.

Предметом дисципліни є вивчення діяльності системи нотаріальних органів України. Нотаріат України – це комплексна учбова дисципліна, яка включає в себе такі різні інститути трьох галузей права, як адміністративне, цивільне, цивільно-процесуальне. Умовно можна виділити три її елементи, а саме:

- Організація органів нотаріату (правовий статус, порядок призначення на посаду, контроль за діяльністю нотаріусів, управління нотаріатом та ін.);

- Юрисдикційна діяльність нотаріуса (правила здійснення нотаріальних дій, підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, судове оскарження дій нотаріуса);

- Зміст правозастосовчої діяльності нотаріуса (сутність нотаріальної форми договору, матеріальні норми права як основа діяльності нотаріуса).

Особлива увага приділяється питанням кадрового забезпечення даних органів, їх взаємодією між собою та з іншими органами, спільності завдань по укріпленню в державі захисту безумовних цивільних прав громадян та юридичних осіб.

 

ТЕМА 1. Історичний розвиток інституту нотаріату в Україні

Розвиток інституту нотаріату у Римі. Нотаріат при християнських церквах. Особлива канцелярія нотаріусів. Капітулярій 803 року Карла Великого. Нотаріальний інститут Італії: правове положення, статус, значення.

Реформування французького нотаріату (1270р., 1300р., 1302р.,1304р.). Наслідки Великої французької революції для інституту нотаріату. Перший нотаріальний статут у Німеччині. Наслідки рецепції французького права в німецьких державах.

Розвиток нотаріату в Україні ХІІ-ХVІІ ст.ст. (дяки та піддячі). "Положення про нотаріальну частину" 14 квітня 1866 року. Вільний нотаріат у радянський період. Розвиток нотаріату після набуття Україною незалежності.

Поняття нотаріату. Правова основа нотаріальної діяльності.

Після вивчення даної теми студенти повинні знати:

- історичні події що сприяли розвитку нотаріату;

- особливості нотаріальних органів, як різновиду правоохоронних органів.

Після вивчення даної теми студенти повинні вміти:

- надати порівняльну характеристику інституту нотаріату на різних етапах його розвитку.

Методичні рекомендації

Вивчення цієї теми передбачає отримання студентами уявлень про розвиток інституту нотаріату. Потрібно звернути увагу на те що вперше нотаріат виник як різновид адміністративної діяльності у Єгипті та Вавилоні, подальший свій розвиток він знайшов у Римі.

Аналізу історії розвитку нотаріату в Європі свідчить про те, що повного свого розвитку він набув лише в Італії, а саме існували: обов’язкова авторизація нотаріусів, певні вимоги до кандидатів на посаду, організація нотаріальних корпорацій в якості контролюючих органів. Також необхідно засвоїти що розвиток нотаріату у Франції та Німеччині взяв за основу нотаріат Італії.

При розгляді питання щодо розвитку нотаріату в Україні необхідно зазначити, що він багато в чому збігається з розвитком нотаріату Російської Імперії, тому є логічним розглядати їх одночасно. Розвиток українського нотаріату починається з 20 квітня 1923 року із затвердженням положення про державний нотаріат. Новітня історія українського нотаріату починається з Акту проголошення незалежності України 1991 р. та прийняття Закону України "Про нотаріат", що вступив в силу 1 січня 1994 року. Саме цей закон закріплює, що нотаріат – це система органів та посадових осіб, на яких покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Методичні рекомендації

При вивченні даної теми необхідно запам’ятати, що нотаріальне процесуальне право – це система правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення нотаріальних дій між нотаріальними органами та особами, які звертаються за вчиненням цих дій.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Крім цього в ст.37 ЗУ "Про нотаріат" зазначається перелік нотаріальних дій, які мають право вчиняти уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування у населених пунктах, де немає нотаріусів. Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.

При вивченні даної теми студенти повинні засвоїти вимоги, що встановлені до кандидата на посаду нотаріуса, порядок його стажування, вимоги до стажиста та керівника стажування, порядок складання кваліфікаційного іспиту та прийняття присяги нотаріуса.

Вивчаючи питання щодо кваліфікаційних комісій, необхідно запам’ятати, що вони утворюються при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управліннях юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, також необхідно знати які кваліфікаційні комісії діють на території України; строк їх дії; питання, що відносяться до їх компетенції.

При підготовці до семінарського заняття рекомендовано користуватися алфавітним покажчиком термінів (див. Додаток А).

Задача №1

До державної нотаріальної контори м. Одеса звернувся громадянин України Сопін, який закінчив Одеський державний університет у 2005 р. за спеціальністю "Правознавство", із заявою про прийняття його на посаду нотаріуса. Проте в прийомі на роботу йому було відмовлено.

Чи обґрунтована така відмова? Відповідь обґрунтуйте.

Задача №2

До приватного нотаріуса звернувся приватний підприємець Іванус, який закінчив Одеський державний університет у 2008 р. за спеціальністю "Правознавство", із заявою про прийняття його на посаду стажиста нотаріуса. Проте в прийомі на роботу йому було відмовлено.

Чи обґрунтована така відмова? Відповідь обґрунтуйте.

Задача 3.

Громадянин України К., що має вищу юридичну освіту, звернувся до державної нотаріальної контори з проханням прийняти його на роботу в якості стажиста нотаріуса. В задоволенні прохання було відмовлено, у зв'язку з тим, що громадянин К. одночасно займається підприємницькою діяльністю.

Це рішення К. оскаржив до обласного управління юстиції, посилаючись на те, що на стажистів нотаріусів не поширюється вимога щодо несумісності.

Чи правий громадянин К.? Відповідь обґрунтуйте.

Задача №4

Громадянин України Корленко, який закінчив Одеський державний університет за спеціальністю "Правознавство", пройшов стажування протягом 1 року у державній нотаріальній конторі м. Одеса, має три роки стажу роботи у сфері права, але кваліфікаційного іспиту не склав. На підставі цього кваліфікаційна комісія при управлінні юстиції Одеської обласної державної адміністрації прийняла рішення про неможливість допуску Корленко до здійснення нотаріальної діяльності. Корленко вважав таке рішення кваліфікаційної комісії незаконним і звернувся зі скаргою до районного суду за місцем знаходження кваліфікаційної комісії.

Чи вірно Корленко визначив підсудність цієї справи? Обґрунтуйте свою відповідь.

Задача №5

У державній нотаріальній конторі м. Одеса проходив стажування громадянин України Железняк. Через п’ять місяців після початку стажування він звернувся до кваліфікаційної комісії нотаріату при управлінні юстиції Одеської обласної державної адміністрації з проханням про скорочення йому терміну стажування, мотивуючи це тим, що він достатньо підготовлений та може скласти кваліфікаційний іспит. У проханні йому було відмовлено.

Чи правомірна така відмова? Обґрунтуйте свою відповідь.

Через скільки місяців стажування гр. Железняк може звернутися до кваліфікаційної комісії нотаріату при управлінні юстиції для складання кваліфікаційного іспиту.

Творчо-аналітичне завдання:

1. Скласти заяву особи, яка має намір займатися нотаріальною діяльністю, до кваліфікаційної комісії (із додержанням усіх загальних вимог та правил діловодства).

Спеціальна література:

1. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс]: Закон України від 16.01.2003 р. № 435.– Режим доступу: // http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану

2. Про затвердження Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.10.94 р. № 114. (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №1640 (1640-98-п) від 16.10.98).

3. Про затвердження Положення про кваліфікаційну комісію нотаріату: Наказ Міністерства юстиції України № 22/5 від 28.12.93 р. (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінюсту № 89/5 (z0633-97) від 25.12.97).

4. Про затвердження Положення про державний нотаріальний архів: Наказ міністра юстиції № 8/5 від 07.02.94.

5. Про затвердження Положення про порядок видачі свідоцтва на право на заняття нотаріальною діяльністю: Наказ Міністерства юстиції України № 3/5 від 20.01.94 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінюсту № 88/5 (z0632-97) від 25.12.97).

6. Про розмір плати за видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю: Постанова Кабміну України № 102 від 22.02.94 р. (Із змінами.внесеними згідно з постановами КМ № 621 (621-96-п) від 08.06.96 № 1640 (1640-98-п) від 16.10.98).

7. Про затвердження Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності: Наказ міністра юстиції України № 10/5 від 04.03.94 р.

8. Про затвердження Примірного положення про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані з вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру: Наказ Мінюсту України № 3/5 від 04.01.98 р.

9. Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 3 березня 2004 р. № 283/8882.

 

ТЕМА 4. Загальні правила ведення нотаріального діловодства.

Місце і строки вчинення нотаріальних дій. Підстави відмови у вчиненні нотаріальних дій. Порядок оскарження нотаріальних дій та відмови в їх вчиненні. Встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальних дій. Вимоги до нотаріальних документів. Нотаріальні акти. Нотаріальне діловодство. Форми нотаріальних реєстрів. Посвідчувальні написи.

Після вивчення даної теми студенти повинні знати:

- місце і час здійснення нотаріальних дій;

- визначення та різновиди нотаріальних актів;

- порядок встановлення особи громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

Після вивчення даної теми студенти повинні вміти:

- визначити належність нотаріальної дії до посвідчення;

- визначити розмір оплати вчинюваних нотаріальних дій;

- виконувати практичні завдання до заняття з посиланням на конкретні норми законодавства.

Методичні рекомендації.

При вивченні даної теми необхідно засвоїти, що нотаріальне діловодство регулюється Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 3 лютого 1994 р. № 6/5. Ці правила встановлюють єдиний для державних і приватних нотаріусів порядок ведення нотаріального діловодства, складання та оформлення службових документів.

Кожний нотаріус веде окремий реєстр для реєстрації нотаріальних дій (див. Додаток Б), нумерація в якому починається з першого робочого дня нового року і закінчується останнім робочим днем цього самого року. Запис у реєстрі олівцем не допускається. У разі виявлення помилок у нумерації нотаріальних дій у реєстрі складається акт за підписом нотаріуса. Нотаріус може вести Книгу зразків підписів посадових осіб, Книгу щоденного обліку вчинених нотаріальних дій та справленого при цьому державного мита (плати за вчинення нотаріальної дії), Журнал (книгу) обліку викликів нотаріуса за межі нотаріальної контори чи робочого місця приватного нотаріуса.

Також необхідно засвоїти, що нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса. Але, в окремих випадках, якщо фізична особа не може з'явитися в зазначене місце, а також якщо того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах території діяльності державної нотаріальної контори чи визначеного для приватного нотаріуса нотаріального округу. Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

За певних обставин можливе ускладнення нотаріального процесу, коли вчинення нотаріальної дії може бути відкладене, а нотаріальне провадження призупинене.

Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

Необхідно ознайомитись із ст.49 ЗУ "Про нотаріат" з метою більш детального вивчення підстав для відмови у вчиненні нотаріальних дій, про що видається відповідна постанова, а також запам’ятати що нотаріальна дія або відмова її вчинення може бути оскарження у судовому порядку.

При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси зобов'язані встановити особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, а також відбувається перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, шляхом ознайомлення з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб.

При посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріуси обов’язково перевіряють справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

При підготовці до семінарського заняття рекомендовано користуватися алфавітним покажчиком термінів (див. Додаток А).

Практичне заняття - 2 години

Питання:

1. Нотаріальне діловодство. Форми нотаріальних документів. Нотаріальні акти

2. Строки та місце вчинення нотаріальних дій.

3. Оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні.

4. Перевірка дієздатності громадян та правоздатності юридичних осіб, які беруть участь в угодах, а також перевірка повноважень представника.

Питання для самостійного контролю:

1. Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій.

2. Встановлення особи громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

3. Перевірка справжності підписів учасників угоди та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

4. Оплата вчинюваних нотаріальних дій.

Теми до рефератних повідомлень:

1. Правила реєстрації нотаріальних дій.

2. Державне мито та оплата нотаріальних послуг.

3. Основні правила посвідчення право чинів.

Завдання для закріплення теоретичного матеріалу,

Завдання 1.

Міністерство юстиції України анулювало свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю громадянину України Хохлову (приватний нотаріус), у зв’язку з тим, що він припинив займатися нотаріальною діяльністю і виїхав до Австралії терміном на один рік з метою лікування та відновлення після операції.

Чи правомірні дії Міністерства юстиції? Відповідь обґрунтуйте. Яким чином, на Вашу думку, мав вчинити Хохлов?

Завдання 2.

До нотаріуса державної нотаріальної контори м. Одеса звернувся за вчиненням нотаріальної дії громадянин України Кисленко, який не знав державної мови, у зв’язку з чим він попросив перекласти зміст документів на російську мову. Нотаріус відмовив гр. Кисленко.

Чи обґрунтована така відмова? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 3.

До приватного нотаріуса Железняк надійшов письмовий запит прокуратури про видачу договору купівлі-продажу, який було здійснено громадянином Костенко, 25 травня 2008 року. Разом з тим, прокуратура свої вимоги мотивували тим, що відносно Костенко порушено кримінальну справу, що знаходяться у їх провадженні. Але приватний нотаріус Железняк відмовив у наданні такої інформації, мотивуючи відповідь тим, що він охороняє таємницю вчинюваних нотаріальних дій.

Чи правомірні дії нотаріусу? Обґрунтуйте відповідь.

Завдання 4.

До Міністерства юстиції звернувся громадянин Косенко із проханням видати свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Він є громадянином України, має вищу юридичну освіту, пройшов стажування у нотаріуса протягом 1 року.

При яких умовах гр. Косенко може бути видане свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю?

Завдання 5.

Державному нотаріусу запропонували роботу за сумісництвом консультантом фірми "МКС" з досить значною платнею. Як має вчинити нотаріус?

Завдання 6.

Приватний нотаріус Кошкіна отримала реєстраційне посвідчення на заняття нотаріальною діяльністю але приступати до роботи збиралася тільки через три місяця. Через 30 робочих днів, після отримання свідоцтва, управлінням юстиції було анульовано реєстраційне посвідчення.

Чи правомірні дії управління юстиції? Відповідь обґрунтуйте.

Спеціальна література:

1. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс]: Закон України від 16.01.2003 р. № 435.– Режим доступу: // http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану

2. Про порядок вчинення нотаріальних дій, не передбачених законодавством України: Лист Мінюсту України від 28.02.94 р.

3. Про затвердження правил ведення нотаріального діловодства: Наказ Міністерства юстиції України від 31.12.2008 № 2368/5.

4. Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій: Указ Президента України № 762/98 від 10.07.98 р.

Методичні рекомендації

При вивченні даної теми необхідно запам’ятати, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт як правочин має односторонній характер і набуває чинності лише після смерті заповідача. Нотаріус посвідчує заповіти дієздатних фізичних осіб, у тому числі подружжя, які складені відповідно до вимог Цивільного кодексу України та особисто подані нотаріусу.

Заповіт має бути складений у письмовій формі, підписаний особисто заповідачем із зазначенням місця і часу його складення. Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо суперечить закону або моральним засадам суспільства. Секретний заповіт засвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом, після оголошення він залишається у справах державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса).

На бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках. Заповіти, у тому числі секретні, посвідчені нотаріусом і передані на зберігання до державного нотаріального архіву, записуються до алфавітної книги обліку заповітів. Заповідач має право у будь-який час скасувати складений ним заповіт або внести у нього відповідні зміни.

Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним, тобто таким, що не породжує жодних правових наслідків. Відомості про нотаріально посвідчені заповіти підлягають обов'язковому внесенню до Спадкового реєстру, що є електронною базою даних, яка містить відомості про заповіти, спадкові договори, спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк - шість місяців, який починається від дня смерті особи або дня, з якого особа оголошується померлою за рішенням суду. Інакше кажучи - після смерті людини потрібно звернутися в нотаріальну контору за місцем її реєстрації до закінчення строку у шість місяців.

Нотаріус, завідуючий державним нотаріальним архівом, посадова особа органу місцевого самоврядування при одержанні заяви про скасування чи зміну заповіту, а також при наявності нового заповіту, який скасовує чи змінює раніше складений заповіт, роблять про це відмітку на примірнику заповіту, що зберігається в державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса, в державному нотаріальному архіві чи у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

При вивченні теми необхідно звернути увагу на те, що нотаріус (як державний так і приватний) вживає заходи до охорони спадкового майна коли це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави за місцем відкриття спадщини за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю ініціативою, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - посадова особа органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії,

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Черговість визначається ст. 1258-1266 ЦК України. Свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину. Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом. Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині іншого спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.

При підготовці до семінарського заняття рекомендовано користуватися алфавітним покажчиком термінів (див. Додаток А).

Практичне заняття - 2 години

Питання:

1. Форма та порядок вчинення та посвідчення заповітів.

2. Охорона спадкового майна (значення, процесуальний порядок).

3. Видача свідоцтва виконавцю заповіту про прийняття спадщини.

4. Нотаріальне посвідчення спадкових договорів.

Питання для самостійного контролю:

1. Порядок зміни та скасування заповіту. Недійсність заповітів. Єдиний реєстр заповітів.

2. Місце та час відкриття спадщини.

Теми до рефератних повідомлень:

1. Порядок оформлення таємних заповітів.

2. Охорона спадкового майна.

3. Порядок відкриття спадщини.

Завдання для закріплення теоретичного матеріалу,

Завдання 1.

Після смерті Сорокіної спадкоємці надали в нотаріальну контору заповіт, засвідчений начальником тюрми, де Сорокіна відбувала покарання. Нотаріус, розглянувши заповіт, встановив, що текст написаний різними чорнилами та різним почерком: зміст заповіту написаний однією рукою, підпис заповідача – іншою, а засвідчуючий напис начальника тюрми міста – третьою. На підставі цього нотаріус відмовив у прийнятті заповіту і визнав заповіт недійсним.

Чи правомірні дії нотаріуса? Відповідь обґрунтуйте?

Завдання 2.

Громадянин України Назаров, звернувся до державної нотаріальної контори м. Одеса із заявою про засвідчення заповіту. Проте Назаров. сам підписати заповіт не зміг внаслідок фізичної вади, тому його син - спадкоємець частини майна за заповітом - підписав заповіт замість нього. Але нотаріус засвідчити такий заповіт відмовився.

Чи правомірні дії нотаріуса? Обґрунтуйте відповідь.

Завдання 3.

Приватний нотаріус Шалаєвська звернулася до державного нотаріального архіву для видачі дублікату заповіту який був вчинений у 1950 році. Але державний нотаріальний архів відмовив у видачі дублікату, мотивуючи відповідь тим, що дані заповіту вже списані та знищені.

Чи обґрунтована така відмова? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 4.

До приватного нотаріуса Малишевої звернувся громадянин Котов із заявою про вжиття заходів до охорони спадкового майна. Приватний нотаріус відмовив у наданні послуг гр. Котову, мотивуючи відповідь тим, що вжиття заходів до охорони спадкового майна не відноситься до його компетенції.

Чи обґрунтована така відмова? Відповідь мотивуйте.

Спеціальна література:

1. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс]: Закон України від 16.01.2003 р. № 435.– Режим доступу: // http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрану

2. Про прядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених: Постанова Кабміну № 419 від 15.06.94.

3. Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 3 березня 2004 р. № 283/8882.

4. Фурса СЯ. Спадкування: за законом і за заповітом / Законодавство України про нотаріат: 36. законодавства. - 2-ге вид. - К.: КНТ, 2005. - 436 с.

 

Методичні рекомендації

При вивченні даної теми необхідно запам’ятати, що характерним для посвідчення безсумнівного права є підтвердження нотаріусом юридичної достовірності суб'єктивного права, яке існує у особи незалежно від її звернення до нотаріальної контори.

Заява щодо видачі свідоцтва про право на спадщину повинна бути оформлена письмово. Прохання про видачу свідоцтва може бути викладене в заяві про прийняття спадщини або в окремій заяві. Заява до нотаріальної контори найчастіше містить волевиявлення про прийняття спадщини і прохання видати свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину являє собою окремий документ, що видається на ім'я всіх спадкоємців або, за їхнім бажанням, кожному окремо. Видаючи свідоцтво про право на спадщину за заповітом, нотаріус зобов'язаний перевірити наявність спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заповітів, спадкових договорів і спадкових справ у порядку, передбаченому Положенням про Спадковий реєстр.

При вивченні даної теми необхідно ознайомитись із ст. 73 Закону України "Про нотаріат", що містить перелік випадків, коли державний нотаріус накладає заборону на відчуження об'єкта нерухомого майна. До інших передбачених законом випадків належить накладення арешту на об'єкти нерухомого майна органами дізнання або слідства чи судовими установами у зв'язку зі справами, які перебувають у їх провадженні.

Необхідно запам’ятати, що за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видану громадянинові позичку на будівництво, капітальний ремонт або купівлю житлового будинку заборона на відчуження цього об'єкта накладається автоматично.

При підготовці до заняття необхідно звернути увагу, що нотаріус на підставі спільної письмової заяви подружжя видає одному або кожному з них свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, набутому ним за час шлюбу. Таке свідоцтво може бути видано кожному з подружжя як під час перебування у шлюбі, так і після розірвання шлюбу.

У разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.