Зростання реальних соціальних показників очікується меншим, ніж зростання економіки, хоча з урахуванням прогнозованого рівня інфляції реальні показники базових соціальних

стандартів у наступному році в Україні залишаться на рівні 2010 р. Вивільнені фінансові ресурси будуть спрямовані на:

компенсацію втрат бюджету від зниження податкового навантаження на економіку; збільшення доходів місцевих бюджетів за рахунок передачі їм фінансових джерел, раніше закріплених за державним бюджетом;

зниження дефіциту бюджету;

погашення заборгованості з відшкодування ПДВ минулих періодів та виплат по

ПДВ-облігаціях.

Таке переспрямування коштів з сектора домогосподарств до бюджетного сектору, з одного боку, сприятиме послабленню інфляційних факторів попиту, с другого – послабить роль такого фактору економічного зростання, як внутрішній споживчий попит. Отже, послаблення соціальної

 

 

11 За економічною класифікацією статей видатків найбільше зростання у 2010 р. зафіксоване за:

видатками на виплату відсотків (доходу за зобов’язаннями) – на 68 %, до 16,6 млрд грн, що є результатом активного залучення боргових ресурсів в 2008–2010 рр.;

видатками на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – на 34,2 %, до 4,2 млрд грн, що пов’язано зі зростанням цін на енергоносії;

видатками на виплату пенсій і допомог – на 33,3 %, до 6,6 млрд грн, що стало наслідком реалізації політики підвищення соціальних гарантій

Завдяки випереджаючому зростанню капітальних видатків, що зросли більш ніж удвічі (до

21,1 млрд грн), їх питома вага за підсумками січня-вересня склала 6,9 % від загального обсягу видатків бюджету порівняно з 4,3 % рік тому (для країн Центрально-Східної Європи цей показник складає близько 20-25 %. В Україні в 2004 р. цей показник складав 18,9 %).

12 У бюджеті закладено прогнозоване зростання реальної заробітної плати на рівні 4 %. Крім того, значно пригальмована динаміка збільшення базових соціальних стандартів. Прожитковий мінімум зросте з

875 грн до 953 грн, або лише на 8,9 %, мінімальна заробітна плата – з 922 грн до 1004 грн, або на 8,9 %,

мінімальна погодинна заробітна плата з 5,52 грн до 6,04 грн.

спрямованості бюджетної політики матиме успіх лише за адекватного посилення інвестиційної складової видатків державного бюджету та бюджетної консолідації, що є визначальним чинником забезпечення довгострокової фінансової стабільності в Україні.

Ключовою умовою фінансової стабілізації є також пом’якшення гостроти проблеми державної заборгованості. Завдяки збільшенню доходів бюджету та оптимізації видатків у 2010 р. вдалося

зменшити фактичні обсяги державних запозичень порівняно із планом, зменшивши таким чином

вартість обслуговування державного боргу для наступних періодів. Відмітимо, що усього державних запозичень у 2010 р. було здійснено на суму 124,3 млрд грн, що майже на

10 млрд грн менше визначеного граничного показника13. В поточному році динаміка зростання боргового навантаження також буде уповільнюватися. За перші два місяці 2010 р. державний борг

зріс лише на 13,5 млрд грн, або на 1,2 % ВВП 14.

Попри високе боргове навантаження на бюджет, погашення державного боргу та сплата відсотків по ньому як зовнішнім, так і внутрішнім кредиторам у 2010 р. здійснювалися вчасно.

Витрати державного бюджету з погашення державного боргу за 2010 р. становили 26,7 млрд грн

(зокрема погашення державного внутрішнього боргу – 19,7 млрд грн, погашення державного зовнішнього боргу – 7,0 млрд грн) та знаходилися в межах планового показника (26,9 млрд грн). До позитивних тенденцій у динаміці державного боргу в 2010 р. слід віднести також:

помітне уповільнення темпів приросту державного боргу в Україні порівняно з 2009 р. Якщо у 2009 р. приріст частки державного боргу відносно ВВП склав 15 в. п. (з 20 до 35 % ВВП), то у

2010 р. – лише 4,5 в. п.;

різноманітність джерел боргових запозичень (розміщення облігацій внутрішньої позики, випуск ПДВ-облігацій, залучення кредитних ресурсів МВФ, Світового банку та ЄС, розміщення облігацій зовнішньої позики та отримання кредитів іноземних банків), що дозволило диверсифікувати ризики, пов’язані з концентрацією боргових зобов’язань України у межах одного суб’єкта ринку.

Зважаючи на вкрай високе боргове навантаження на бюджет та накопичення банками державних боргових зобов’язань ретельне, вчасне і в повному обсязі виконання боргових

зобов’язань урядом стає однією з ключових умов недопущення розгортання мультиплікативної

хвилі неплатежів та банкрутств в економіці.

 

г) Регуляторні реформи 2010 року

В 2010 р. були розпочаті досить амбіційні реформи, які мають дати позитивний стабілізуючий ефект вже починаючи з 2011 р. Попри окремі дискусійні рішення та новації, вдалося зробити відчутні кроки щодо покращання регулятивних умов для стабільної економічної і фінансової діяльності вітчизняних підприємств, що вестиме до збільшення обсягів виробництва, зростання інвестицій, покращення розрахунків підприємств з контрагентами, бюджетами та кредиторами, збільшення відрахувань податків.

Певного прогресу вдалося досягнути по двох ключових напрямах:

- формування сприятливого фіскального простору;

- дерегуляція бізнесу.

1. Формування сприятливого фіскального простору. В 2010 р. в Україні був прийнятий

Податковий кодекс. Одним із ключових завдань, яке повинен здійснити даний документ, є формування фіскального поля, сприятливого для розвитку бізнесу.

Найбільш важливою новацією стало зниження номінальних ставок ключових податків - податку на прибуток та ПДВ, які у 2014 р. складуть 17 % та 16 % відповідно. В кінцевому підсумку

в Україні будуть достатньо низькі номінальні ставки даних податків порівняно з європейськими аналогами. При цьому, ставка на прибуток взагалі буде однією з найнижчих. Окрім зниження

номінальної ставки на прибуток, позитивним кроком стали зміни в адмініструванні даного податку, зокрема зближення бухгалтерського та податкового обліків та звітностей.

Позитивним рішенням для бізнесу є скорочення кількості податків та зборів. Замість

29 загальнодержавних та 14 місцевих обов’язкових платежів, Податковим кодексом запроваджено

 

13 Станом на 31 грудня 2010 р. державний та гарантований державою борг України становив

432,2 млрд грн (54,3 млрд дол.), тобто майже 39,5 % ВВП.

14 Зростання боргу відбулося за рахунок зростання курсів іноземних валют до гривні, довипуску

ОЗДП 2010 року в обсязі 100 млн дол. випуску ОЗДП 2011 року в обсязі 1,5 млрд дол.

відповідно 18 та 5 платежів. Водночас скорочення кількості державних податків та зборів відбулося більшою мірою механічно.

Одним із найбільш позитивних досягнень Податкового кодексу є формування єдиного фіскального простору, який дає всім учасникам ринку рівні можливості та усуває податкову

дискримінацію окремих суб’єктів в залежності від лояльності до влади чи географічного місця розташування. Попри активну лобістську діяльність, ТПР та СЕЗ так і не були відновлені.

Податкові пільги отримали галузі, а не окремі компанії.

Прогрес здійснено в скороченні кількості контролюючих органів з питань дотримання податкового законодавства та зменшенні тривалості податкових перевірок. Податковим кодексом

визначено, що контролюючими органами являються лише органи митної та податкової служби, а

органами стягнення – виключно органи податкової служби. Виїзні перевірки стали коротшими, хоча з’явився новий вид перевірок, тому загальна кількість днів, яку можуть проводити контролюючі органи на підприємстві для окремих категорій платників податків, навіть зросла.

До виявів позитивного впливу Податкового кодексу на стимулювання інвестиційної активності варто віднести також значну кількість нововведень, а саме:

зближення бухгалтерської та податкової звітності (особливо в питанні нарахування податку на прибуток);

запровадження методів прискореної амортизації;

спрощення процедури адміністративного оскарження рішень податкової служби; заборону на вилучення контролюючими органами оригіналів первинних документів; запровадження механізму автоматичного відшкодування ПДВ тощо.

Окрім прийняття Податкового кодексу, значним прогресивним кроком у напрямі

формування сприятливого фіскального простору стало прийняття Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно з яким в

Україні запроваджений єдиний соціальний внесок. Він замінив обов'язкові внески в чотири фонди

державного соціального страхування 15.

Водночас, на нашу думку, необхідно відмітити наступні проблеми та суперечливі позиції

Податкового кодексу щодо зниження податкового тиску.

По-перше, досить сумнівним з точки зору доцільності та фіскальної ефективності є зниження ставки ПДВ. Цей податок є одним із непрямих податків, тому фактичним суб’єктом

оподаткування є кінцевий споживач, а не підприємство, що його сплачує. Відтак ПДВ за своєю

природою не здійснює додатковий тиск на фінансовий стан підприємства. Проблеми його функціонування в Україні пов’язані з недосконалим адмініструванням.

По-друге, відсутні системність та послідовність в питаннях зниження податків. За різкого зниження ставок ПДВ та податку на прибуток кодекс значно розширює перелік податкових пільг.

Це надає підстави стверджувати про відсутність чіткої стратегії скорочення податкового тиску на економіку.

2. Дерегуляція бізнесу. Одним зі стратегічних напрямів Програми економічних реформ на

2010 – 2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» є дерегуляція та розвиток підприємництва. Дерегуляція відбувається за двома ключовими напрямами:

скорочення державних установ та кількості чиновників в рамках адміністративної реформи. В кінці 2010 р. уряд розпочав адміністративну реформу, яка зачепила більшість ланок державного управління. Президент України своїм Указом «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» не тільки зменшив кількість міністерств та інших органів центральної влади, а й зобов’язав зменшити штат міністерств, відомств і місцевих державних адміністрацій на 30 % 16. За оцінками міністра юстиції України, адміністративна реформа в Україні на 40 % зменшить функції органів державної влади. Тому наступними кроками

 

15 Відповідно до нового механізму, із зарплати працівника відраховується приблизно 3,6 % (2 % із зарплати надходить до Пенсійного, 1,6 % – до інших соціальних фондів). Для роботодавця розмір цього соціального внеску коливається в залежності від діяльності, і визначатиметься так званими класами ризику (класів ризику 67). Перший, найменший, має відрахування в сумі 36,76 %, останній, найбільший, – 49,7 %.

16 Відтепер в Україні буде діяти 16 міністерств (кількість членів Кабінету міністрів зменшилася до

17), 53 органи виконавчої влади та 3 органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. До слова, до початку реформи Україна мала найчисленніший уряд у Європі: 29 членів Кабміну, тоді як в Німеччині (найбільшій країні ЄС) – 16, Іспанії – 21, Франції – 22.

адміністративної реформи мають стати підвищення якості надання державних послуг, боротьба з корупцією та формування ефективних органів виконавчої влади. скорочення дозвільних актів, які вимагають отримання ліцензій, дозволів, узгоджень, сертифікатів, тощо. В 2010 р. уряд почав масштабну роботу з дерегуляції,

скасувавши вимог щодо отримання ліцензій та дозволів. Ключові зміни наступні:

запроваджено декларативний принцип провадження господарської діяльності, тобто без отримання документа дозвільного характеру, а шляхом повідомлення органів державної влади про відповідність матеріально- технічної бази вимогам законодавства. Ця норма не поширюється на 94 види діяльності, список яких затверджений урядом;

скасовано ліцензування 18 видів економічної діяльності, серед яких – перевезення вантажів, виробництво біогазу та рідкого палива з біомаси, надання туристичних послуг;

спрощено ліцензування будівельних робіт. Відповідно до закону «Про регулювання містобудівної діяльності», кількість дозвільних документів і погоджувальних процедур у будівництві зменшилася майже вчетверо – з

93 до 23, а час їх отримання скоротився з 12 до 2 місяців;

запроваджено для окремих видів діяльності безстрокові ліцензії замість строкових;

внесено зміни до закону «Про основи становища державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», які передбачають наявність однієї інспекції в складі кожного органу виконавчої влади, що вимагає скорочення інспекції з нинішніх 85 органів на третину;

для спрощення створення/ліквідації бізнесу введено електронну реєстрацію юридичних осіб та суб'єктів підприємництва.

Крім того, в 2010 р. були ухвалені закони «Про ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» і «Про загальну безпеку нехарчової продукції», що передбачають перехід від контролю

норм стандартів до відповідності технічним регламентам. Визначено також перелік товарів, що підпадають під дію технічних регламентів (наприклад, іграшки, побутова техніка, текстиль та

вироби з штучного хутра, послуги громадського харчування).

Перші кроки щодо зняття регуляторних бар’єрів формують оптимістичні прогнози щодо розвитку реформ в даній сфері.