Національний інститут стратегічних досліджень

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПОСТКРИЗОВОЇ ЕКОНОМІКИ

 

аналітична доповідь

 

 

КИЇВ - 2011

 

Забезпечення фінансової стабільності в Україні в умовах посткризової економіки. -

К.: НІСД, 2011. - 38 с.

 

 

Автори:

 

 

Белінська Я. В., д. е. н., с. н. с. (керівник авторського колективу) Покришка Д. С.

Молдован О. О. Медведкіна Є. О., к. е. н.

Мєсєчко І. М.

 

 

За редакцією д. е. н., с. н. с., Я. В. Белінської

 

Доповідь підготовлено до засідання круглого столу 27 квітня 2011 р.

 

При повному або частковому відтворенні матеріалів даної публікації посилання на видання обов’язкове.

 

© Національний інститут стратегічних досліджень, 2011.

 

ВСТУП

 

Ключовою умовою сталого економічного зростання України є забезпечення фінансової стабільності. В умовах високих ризиків кризового та посткризового періоду зусилля уряду та суб’єктів економічної діяльності зосереджуються на вирішенні поточних проблем. При цьому нові перспективи, які відкриваються у період кризових зламів, як правило, залишаються поза їхньою увагою. Однією з причин такої ситуації є нестача внутрішніх фінансових ресурсів та труднощі залучення зовнішнього фінансування. Тому лише за стабілізації ключових параметрів фінансової системи стає можливим перехід до реалізації стратегічних цілей розвитку як окремих суб’єктів економічної діяльності, так і країни в цілому.

Забезпечення стабільного соціального та економічного поступу у післякризовий період вимагає реалізації стратегії соціально-економічних реформ, спрямованих на забезпечення базових

конкурентних переваг вітчизняної економіки (у тому числі – ресурсно-сировинних) і оволодіння

новими конкурентними перевагами, що виникають в результаті активних структурних зрушень світової економічної системи. Вирішити це завдання повною мірою можливо лише в умовах фінансової стабільності. Побудова стійкої фінансової системи дає шанс не лише мінімізувати негативний вплив на Україну світової посткризової економічної рецесії, а й забезпечити сприйнятливість вітчизняної економіки до нових можливостей розвитку та увійти до групи країн, що динамічно розвиваються.

Фінансова стабільність невіддільна від характеристик фінансової системи. Оскільки фінансова система є складним системним утворенням і складається з таких елементів як фінансові установи та організації, інфраструктурні інститути та зв’язки між ними, охоплені поняттям фінансових ринків (фондова біржа, грошовий ринок і ринок похідних фінансових інструментів), то фінансова стабільність передбачає стабільність кожного з цих елементів цієї системи. Традиційно під фінансовою стабільністю розуміється спроможність фінансової системи ефективно виконувати свої функції, в першу чергу, забезпечувати ефективний розподіл ресурсів та нормальний перебіг економічних і фінансових процесів. Здатність фінансової системи виконувати свої функції навіть під впливом негативних шоків та в стані відхилення від рівноваги характеризує її стійкість. Невпинний динамічний розвиток фінансової системи означає неможливість зафіксувати раз і назавжди стан фінансової стабільності і потребує наявності механізмів самокоригування, спроможних виявляти ризики, обмежувати і усувати диспропорції, перш, ніж вони приведуть до розбалансування фінансової системи. Таким чином, забезпечення фінансової стабільності потребує системного підходу до всіх складових фінансової системи у їх взаємодії та під впливом зовнішніх факторів, породжених глобалізаційними процесами.

В представленій аналітичній доповіді авторами надається детальний аналіз засад забезпечення фінансової стабільності, її ключових загроз і ризиків, робляться оцінки ймовірності як настання

«другої хвилі» кризи, так і переходу до фази економічного піднесення економіки України. На

підґрунті виявлених вад та суперечностей сучасного економічного розвитку України запропоновані стратегічні пріоритети та першочергові кроки модернізації фінансової та економічної систем.

Рис. 3. Зміна обсягів зовнішньої торгівлі України в 2008-2010 рр., млн дол.

 

 

б) Монетарна стабілізація

Аналіз динаміки показників розвитку монетарної сфери в 2010 р. засвідчує поступовий перехід до фази посткризового відновлення. Серед головних позитивних монетарних тенденцій, які формують основу для подальшого збалансованого розвитку економічної та фінансової систем України, можна виділити такі.

1. Стабілізація внутрішньої і зовнішньої вартості національної грошової одиниці.

У 2010 р. відбулося уповільнення темпів споживчої інфляції – приріст цін у минулому році становив 9,1 % порівняно з 12,3 % у 2009 р., а показник інфляції у грудні (0,8 %) був найнижчим за всю історію статистичних спостережень з 1991 р. Стримуванню інфляції у минулому році сприяли такі фактори:

уповільнення зростання базової інфляції через здешевлення продовольчих товарів та нижчий за потенційний споживчий попит;

стримування підвищення адміністративно-регульованих цін та тарифів;

стабілізація ситуації на валютному ринку і укріплення номінального ефективного обмінного курсу гривні, що призвело до зниження імпортованої інфляції;

низькі темпи зростання видатків державного бюджету, зокрема на соціальні цілі; стримана монетарна політика НБУ та спадні темпи споживчого кредитування, що обмежували споживчий попит;

збільшення схильності населення до заощадження та висока активність на валютному ринку, де обсяги купівлі валюти традиційно перевищували обсяги її продажу населенням 1;

покращання макроекономічних показників і стабілізація політичної ситуації.

За офіційними даними, у І кварталі 2011 р. продовжилася тенденція до зниження інфляційного тиску, що, за виключенням III кварталу 2010 р., триває з II півріччя 2008 р. Зростання індексу споживчих цін становило 3,3 % (8,2 та 7,2 % в річному вимірі). Незважаючи на дані офіційної статистики щодо гальмування споживчої інфляції, інфляційні очікування залишаються на вкрай високому рівні – 14,1 % у 2011 р. 2

 

1 За оцінками НБУ, населення викупило протягом 2010 р. 7,3 млрд дол. США.

2 Національний банк України. Ділові очікування підприємств України. ІV квартал 2010 року. – С. 3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Publication/research/Pub0410.pdf

 

 

Рис. 4. Структура інфляції в 2009-2010 рр., % (до попереднього року)

 

Утримувався практично незмінним валютний курс як вимір зовнішньої вартості вітчизняної валюти – за 2010 р. обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку зміцнився на 0,38 % – до 7,9617 грн/дол. США, за І квартал 2011 р. ревальваційний тренд продовжився – підвищення становило 0,3 % до 7,96 грн/дол. США. Валютна стабільність обумовлена:

стабільним функціонуванням валютного ринку – у 2010 р. загальне сальдо валютних інтервенцій НБУ сформувалося додатним та перевищило 1,3 млрд дол. США, за І квартал 2011 р. – 497 млн дол. США;

позитивними тенденціями у стані платіжного балансу – за підсумками 2010 р. позитивне сальдо платіжного балансу склало 5,0 млрд дол. США, а саме:

прямі інвестиції в Україну зросли на 5,7 млрд дол. США і продовжили зростання в січні-лютому 2011 р.;

обсяги надходжень іноземної валюти від нерезидентів збільшилися на 20,1 %

порівняно з попереднім роком;

чистий приплив іноземної валюти на рахунки резидентів з-за кордону сягнув

10,6 млрд дол. США порівняно з її чистим відпливом у 2009 р. (4,2 млрд дол. США). При цьому резиденти менш активно використовували власну іноземну валюту 3;

зростаючою зацікавленістю нерезидентів у купівлі ОВДП: обсяг цінних паперів, що перебувають у їх власності, збільшився за рік з 430 млн грн. до 9280,5 млн грн. (станом на 08.04.2011 р.) або у 21,6 разу (усього в сектор державного управління з-за кордону надійшло 6,4 млрд дол. США),

розширенням міжбанківського валютного ринку – обсяг операцій збільшився порівняно з 2009 р. на 13,1 %.

Рис. 5. Депозити та кредити, надані депозитними корпораціями (крім НБУ)

В 2009-2010 рр., млн грн

Джерело: дані НБУ.

 

зменшився розрахунковий показник доларизації економіки до 29,1 % за станом на

01.01.2011 р. порівняно з 31,7 % на початок 2010 р. (за 2009 р. він збільшився на 3,4

% (із 30,6 %) (див. рис. 6);

знизився рівень фінансової доларизації з 47,1 % на 01.01.2010 р. до 46,9 % на

01.03.2011 р. (див. рис. 12). Це пов’язано з тим, що нарощування депозитної бази банків головним чином відбувалося за рахунок припливу депозитів у національній валюті, темпи приросту яких майже в 3 рази перевищували цей показник за коштами в іноземній валюті 4. Ці тенденції зумовлені вищими ставками за гривневими депозитами та зниженням девальваційних очікувань населення;

зміцнилася довіра іноземних інвесторів до НБУ – міжнародні рейтинги України в іноземній валюті підвищилися: за шкалою Fitch Ratings – від В- до В, а за шкалою Standard&Poors – від ССС+ до В+; рейтинг по національній шкалі – uaAA та зменшилися відповідні ризики кредитування України: індекс ЕМВІ+ Україна знизився з 1002 на 31.12.2009 р. до 436 за станом на 31.12.2010 р.

Матеріальною основою зміцнення довіри до дій НБУ та національної валюти стало

нарощування міжнародних резервів НБУ до 34,5 млрд дол. (36,48 млрд дол. США на 01.04.2011 р.) завдяки позитивним тенденціям відновлення припливу іноземних інвестицій в Україну, отриманню коштів МВФ, стабілізації валютного ринку, зменшення обсягів валютного кредитування банками.

 

 

4 За даними НБУ, станом на 1 січня 2011 р. депозити в національній валюті вперше перевищили (на

3,4 %) свій докризовий рівень, тоді як в іноземній (у доларовому еквіваленті) були на 1,8 % нижче рівня, який

 

 

Рис. 6. Розрахунковий показник доларизації економіки на 01.01.2006-01.01.2011 рр., % 5

 

3. Зміцнення банківської системи в частині:

продовження процесів капіталізації банківської системи – у 2010 р. регулятивний капітал банків зріс на 18,5 %, підвищивши показник адекватності з 18 % до 20,8 % (за два місяці 2011 р. знизився до 20,2 %);

збільшення резервів з 122 млрд грн до 147 млрд грн, або на 20 %, при цьому активи збільшилися лише на 4 %, обсяг наданих кредитів знизився на 1,2 %;

поліпшення фінансових результатів банківської системи: за позитивної динаміки доходів банків збитки зменшились з 38,4 млрд грн у 2009 р. до 13,02 млрд грн; розширення ресурсної бази вітчизняної банківської системи – за загального зростання обсягу депозитів на 26,3 % покращилася їх строкова структура. За станом

на 01.01.2011 р. відбулося збільшення питомої ваги довгострокових депозитів у

загальному їх обсязі до 31,43 %, тоді як на початок 2010 р. вона становила лише

24,36 %. Слід акцентувати, що темпи зростання депозитів перевищили темпи інфляції, що забезпечило реальне збільшення депозитної бази;

зменшення рівня боргового навантаження – за 2010 р. обсяг зовнішньої заборгованості банків зменшився з 30,8 млрд дол. США до 28,1 млрд дол. США).

Таким чином, стабілізація банківської системи у посткризовий період значною мірою була досягнута коштом більш консервативної кредитної стратегії банків в умовах жорстких

Власних боргів.

4. Формування умов для розширеного фінансування економічної діяльності, а саме:

відновився динамічний приріст грошової маси, обсяги якої починаючи з лютого

2010 р. (крім незначного сезонного зниження в листопаді) зростали кожен місяць, за підсумками 2010 р. обсяг грошової маси збільшився на 22,7 % (за 2009 р. – зменшився на 5,5 %, див. рис. 7). У січні-лютому 2011 р. грошова база традиційно звузилася на 2,7 %, грошова маса при цьому зросла на 1,2 %;

активізувалася дія механізму мультиплікації коштів, що забезпечило вищі темпи приросту грошової маси порівняно з монетарною базою (15,8 %). Значення грошового мультиплікатора збільшилося з 2,5 на 01.01.2010 р. до 2,6 на 01.01.2011 р. (тоді як за 2009 р. він знизився на 9,5 %). Мультиплікативний ефект розширення грошової пропозиції банківською системою забезпечувався за рахунок більш

швидкого приросту депозитної складової грошової маси порівняно з готівковою: обсяг готівки поза банками за 2010 р. збільшився на 16,5 %, тоді як загальний обсяг депозитів за цей період збільшився на 26,3 %;

 

Рис. 7. Темпи приросту грошової маси в 2009-2010 рр., % (до відповідного місяця минулого року) 6

 

покращилася структура грошової маси: питома вага готівки зменшилася з 32,2 % на

01.01.2010 р. до 30,6 % за станом на 01.01.2011 р.;

знизилася вартість кредитних ресурсів – процентна ставка за кредитами в національній валюті за 2010 р. знизилася з 19,6 % до 15,0 %, що певною мірою стало наслідком розширення ресурсної бази банківської системи та посилення конкуренції за надійних позичальників, цілеспрямованого здешевлення фінансових ресурсів НБУ, який протягом 2010 р. тричі знижував облікову ставку 7, середньозважену процентну ставку за операціями з рефінансування (до 11,6 %), середньозважену ставку за мобілізаційними операціями (до 3,2 %), яка була майже вдвічі меншою, ніж середньозважена ставка за 2009 р. (6,6 %);

відновилося кредитування економіки – за результатами 2010 р. обсяг кредитів, наданих юридичним особам, збільшився на 7,8 %, у т.ч. у національній валюті – на

13,4 %. Приріст кредитів відбувався майже за всіма видами економічної діяльності, крім будівництва, найбільше зростання спостерігалося за кредитами, наданими

торговельним організаціям, підприємствам з виробництва, розподілу, електроенергії, газу та води, транспорту та зв’язку, добувної промисловості, а також корпорацій, що

займаються операціями з нерухомим майном. Подовжилися терміни надання кредитів – довгострокові кредити суб’єктам господарювання зросли на 4,1 % за

2010 р., проте не вдалося активізувати інвестиційне кредитування – частка кредитів, наданих на інвестиційні цілі, зменшилася на 2 в. п.;

збільшилося надходження фінансових ресурсів з-за кордону – у 2010 р. позитивне сальдо фінансового рахунку склало 7,6 млрд дол. США, в першу чергу – за рахунок активних зовнішніх запозичень державного сектора 8 та інших секторів (залучили

2,7 млрд дол. США). При цьому позитивним з погляду забезпечення фінансової

 

6 Національний банк України. Монетарний огляд за 2010 р. – 2011. – С. 11 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Publication/econom/Mon_review/2010/2010.pdf

7 З 10 серпня 2010 року облікову ставку було встановлено на рівні 7,75 %.

8 Усього сектор державного управління за 2010 р. отримав 6,4 млрд дол. США. Зокрема від МВФ надійшло 3,5 млрд дол. США. Дві третини цих коштів пішло на казначейський рахунок для покриття дефіциту бюджету, одна третина – на поповнення золотовалютних резервів НБУ, що дозволило стабілізувати курс гривні.

стабільності є те, що значна частина зовнішніх запозичень вітчизняних банків (63 %) є фінансуванням з боку материнських банків, що знижує ризики рефінансування і забезпечує додаткову підтримку ліквідності у кризовій ситуації. Відтак певною мірою присутність іноземного капіталу у вітчизняній системі (40,6 % сукупного капіталу на кінець 2010 р.) сприяла стабільності банківської системи.

5. Посилення стабілізуючого впливу заходів НБУ та уряду.

У 2009-2010 рр. уряд України активно сприяв стабілізації ситуації у фінансовій сфері України. Зокрема лише у минулому році на підтримку і зміцнення фінансової системи було спрямовано 1,5 млрд дол. США. Підтриманню рівноваги монетарної сфери також сприяла діяльність НБУ, який протягом 2010 р.:

постійно проводив мобілізаційні операції, загальний обсяг яких становив

248,1 млрд грн. Тож за результатами 2010 р. середньоденний рівень вільної ліквідності зріс до 19,4 млрд грн, тоді як у 2009 р. він становив 7,5 млрд грн. На фоні широкомасштабного проведення мобілізаційних операцій обсяги підтримки ліквідності через надання нових кредитів рефінансування були незначними і становили лише 5,2 млрд грн (рис. 8);

Рис. 8. Обсяг мобілізаційних операцій, операцій рефінансування НБУ та валютних інтервенцій НБУ в 2009-2010 рр., млрд грн 9

 

здійснював операції з двостороннього котирування державних облігацій України, під час яких банкам було продано державних облігацій (за номінальною вартістю) на суму 9,2 млрд грн та придбано – на суму 4,3 млрд грн;

проводив операції з продажу державних облігацій України, загальний обсяг яких (за номінальною вартістю без урахування операцій з двостороннього котирування) становив 7,1 млрд грн;

посилив вимоги щодо формування банками обов’язкових резервів у частині перерахування їх повного обсягу на окремий рахунок у Національному банку України.

Таким чином, НБУ постійно балансував між потребою стимулювання економічного

відновлення та необхідністю збереження стабільності у фінансовій сфері, абсорбуючи відносно надлишкові кошти з банківської системи. Заходи щодо посилення банківського нагляду, стабілізації рівня ліквідності за допомогою механізму рефінансування і надання допомоги

деяким банкам, що знаходилися в стресовій ситуації, дозволили стабілізувати ситуацію в банківській системі. Тим часом, характерним недоліком політики НБУ є відсутність упереджувальних дій та певне запізнювання необхідних заходів у відповідь на кризові виклики.

6. Стабілізація фондового ринку України

Відновлення позитивної динаміки розвитку промисловості та відносна стабілізація у банківській системі створили необхідні умови для відновлення фондового ринку України. У 2010 р. вітчизняний фондовий ринок увійшов у п’ятірку ринків, що швидко зростають, незважаючи на глибоку корекцію (травень 2010 р.), у ході якої українські фондові індекси втратили 40-45 % і став лідером зростання в Європі. Зростання рейтингів і поліпшення макроекономічних показників України сприяло залученню до фондового ринку інституціональних інвесторів, що зацікавлені в операціях на довгострокову перспективу. У підсумку обсяг біржових торгів на Україні в 2010 р. виріс у чотири рази в порівнянні з 2009 р. – до 16,4 млрд дол. США. у цілому за 2010 р. українські фондові індекси виросли більш ніж на дві третини: зростання індикатора «Української біржі» склав

67,9 %, а ПФТС – 70,2 % (табл. 1).

 

Показники «Українська біржа» ПФТС Зростання індексу акцій, % 0,54 0,57 Зростання індексу акцій, пункти 2443,7 975,08 Обсяг торгів, млрд грн 53,3 936,8 Зростання фондового індексу, % 67,9 70,2

Зростання основних індикаторів «Української біржі» та ПФТС в 2010 р.

Таблиця 1

 

 

До ознак певної стабілізації фондового ринку також слід віднести:

початок функціонування строкового ринку цінних паперів – «Українська біржа»

почала торгівлю ф'ючерсом на свій індекс;

зростання кількості фізичних осіб, що торгують на біржі через систему інтернет- трейдингу 10;

зростання присутності на фондовому ринку Міністерства фінансів, яке у 2010 р. розмістило ОВДП на загальну суму 70 657,06 млрн грн, відтак структура торгів змінилися обсяг торгів в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. за ОВДП збільшився в 7,1 разу; за муніципальними цінними паперами збільшився – в 4,3 разу, але за корпоративними облігаціями зменшився – в 1,3 разу.

 

 

в) Стан бюджетно-податкової сфери

Пожвавлення економіки України в 2010 р. сприятливим чином позначилося на стані державних фінансів. Зростання ВВП, доходів населення та прибутків корпоративного сектору мало наслідком збільшення доходів державного бюджету в 2010 р., завдяки чому вдалося зупинити процес поглиблення бюджетних дисбалансів. Загальна сума доходів бюджету за січень-грудень

2010 р. (з урахуванням власних надходжень бюджетних установ, субвенцій з місцевого бюджету та бюджетного відшкодування податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики)

становила 240,3 млрд грн, що на 30,6 млрд грн, або на 14,6 % більше, ніж у 2009 р. Водночас до

загального фонду державного бюджету України надійшло 207,47 млрд грн, що на 50,92 млрд грн, або на 32,5 % більше, ніж попереднього року. Дефіцит державних фінансів було скорочено до 8 %. При цьому, дефіцит державного бюджету за підсумками минулого року склав 64,3 млрд грн, тобто

5,7 % ВВП.

Збільшення надходжень до бюджету відбулося завдяки відчутному зростанню обсягу мобілізованих податків. Їх надходження за підсумками року склало 170,51 млрд грн, що на 27,5 % більше за минулорічні. Зростання податкових надходжень було зумовлене не лише економічними чинниками, а й посиленням фіскального навантаження на економіку, передусім підвищенням ставок акцизних зборів, а також збільшенням нарахування штрафів за порушення податкового законодавства. Крім того, помітний внесок зроблено Держмитслужбою, що почала широко

 

 

10 За даними онлайн-брокерів, середньостатистичний гравець на біржі: 22-40 років, з щомісячним доходом від 8 тис. грн. Середній розмір інвестування зараз становить 20 тис. грн, мінімальний рівень входу на ринок 4-5 тис. грн. Більшість інвесторів проживають у великих містах України.

застосовувати непрямі методи визначення податкової бази. Уряд посилював фіскальний тиск через авансові податкові платежі та неповернення ПДВ. Крім цього зростанню доходів бюджету сприяли: пожвавлення економічної активності та покращення фінансових результатів

підприємств;

відносно висока інфляція, яка сприяє номінальному збільшенню доходів бюджету; перші ефекти прийняття Податкового кодексу, зокрема запровадження фактичної перевірки, що змусило багатьох підприємців повністю декларувати виручку;

передача 50 % податку на доходи фізичних осіб з м. Києва до Державного бюджету.

В нинішньому році динаміка зростання доходів бюджету залишається досить високою. У січні- лютому 2011 р. надходження до Державного бюджету України зросли на 13,8 млрд грн, або на 44,5

% порівняно з відповідним показником 2010 р. Водночас, варто відмітити, що з 1 квітня знижується ставка на прибуток на 2 в. п. до 23 %, а також набирають чинності положення щодо податкових

канікул для малого бізнесу, що може зменшити динаміку зростання бюджетних надходжень.

Бюджетній стабілізації сприяло досягнення більш збалансованої структури видатків державного бюджету. Якщо в 2010 р., виконуючи соціальні передвиборні обіцянки, уряду не

вдалося зупинити тенденцію випереджаючого зростання видатків бюджету порівняно з доходами –

видатки зросли на 25,2 % (на 61,2 млрд грн) 11, то в січні-лютому поточного року зростання видатків бюджету склало лише 12,9 %, що більш ніж в 3 рази менше, ніж зростання надходжень.

Прийнятий Закон про «Державний бюджет України на 2011 рік» має здійснити позитивний вплив на стабілізацію системи державних фінансів. Доходи Державного бюджету на 2011 р.

визначені в розмірі 281,5 млрд грн, що лише на 28,7 млрд грн, або на 11,4 % більше, ніж в 2010 р. Витрати державного бюджету заплановані на рівні 321,9 млрд грн і збільшаться проти планового

показника на поточний рік лише на 16,3 млрд грн, або 5,3 %. Таким чином, з урахуванням інфляції, реальні витрати бюджету знизяться. Такий «консервативний» бюджет дозволить виконати низку

вимог МВФ для отримання траншів, сприятиме подальшому зменшенню дисбалансів у системі державних фінансів та збереженню фінансової стабільності.

Відзначимо також, що неоднозначний вплив на фінансову систему матиме відчутне зниження динаміки соціальних видатків, яке передбачене у бюджеті 12. Вперше за останні 8 років

Рис. 10. Динаміка реального ефективного та номінального курсу у 2009-2010 рр. (наростаючим підсумком до грудня 2008 року)

 

Валютні ризики в Україні нерозривно переплетені з борговими, оскільки уряд України через надмірно експансивну бюджетну політику за три роки збільшив державний борг втричі до 40 % від ВВП і сприяв підтриманню високого зовнішнього боргового навантаження (рис. 11). Так, частка

 

25 Якщо у 2009 р. державний борг зріс на 61,3 %, у 2010 р. – на 27,6 %, то у 2011 р. за експертними прогнозами у 2011 р. обсяг прямих державних запозичень становитиме 4,5 млрд дол. США, на обслуговування і погашення попередніх позичок буде витрачено 53,4 млрд грн. Залучення нових позик наближатиме країну до дефолту – зовнішній борг країни вже наблизився до 40 % ВВП / Інвестиційна компанія Phoenix Capital [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.phoenix- capital.ua/ru/research/reports?page=2

державного боргу у загальному обсязі зовнішнього боргу зросла вдвічі – з 11 до 21 %, тоді як частка банківського сектору зменшилася з 38 до 24 %. За цих умов боргові ризики істотно підсилюють валютні, адже загальна потреба у державному фінансуванні у 2011 р. може досягти 8,6 % від ВВП, або 13,1 млрд дол. США.

В поточному році Україні необхідно погасити 61,5 млрд грн державного боргу, що більше ніж вдвічі, або на 38,5 млрд грн перевищує рівень 2010 р Для погашення державного боргу та фінансування дефіциту уряд планує в наступному році 91,6 млрд грн нових запозичень. За експертними оцінками, вони будуть профінансовані за рахунок залучення 6,5 млрд дол. на внутрішньому ринку і 5,4 млрд дол. – на зовнішніх боргових ринках 26. Особливо небезпечною тенденцією є те, що боргова політика в більшій мірі орієнтується на фінансування поточних видатків, що є неприпустимим. Витрачаючи боргові ресурси на поточне споживання, уряд втрачає можливість отримати доходи, необхідні для покриття вартості обслуговування, та перекладає поточні фінансові зобов’язання на бюджети майбутніх періодів.

 

Рис. 11. Валовий зовнішній борг України у 2007-2011 рр., млн дол. США

 

Ризики банківської діяльності в умовах все ще складної політичної та макроекономічної ситуації в Україні залишаються на високому рівні. З точки зору Служби кредитних рейтингів Standard

& Poor's, на підставі оцінки ризиків країни банківської системи (Banking Industry Country Risk

Assessment) українську банківську систему віднесено до десятої групи разом з Венесуелою, Ямайкою і

Болівією 27. Ризики і вади діяльності банківської системи України відбиваються у таких тенденціях:

висока концентрація виданих кредитів і зростання простроченої заборгованості за кредитами (за офіційними даними НБУ, станом на 01.02.2011 р. прострочені кредити зросли до 83,8 млрд грн, збільшившись протягом 2009– 2010 рр. з 2,2 до 11,2 % кредитного портфеля). При цьому за оцінками Служби кредитних рейтингів Standard

& Poor's, які враховують також реструктуризовані кредити, рівень проблемних

кредитів є набагато вищим, ніж вказаний НБУ – до 50 % 28;

різке зростання портфелю цінних паперів та посилення залежності банківської системи від стану державного бюджету та спроможності держави своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями;

 

 

26 Аналітичні оцінки Інвестиційної компанії Phoenix Capital [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.phoenix-capital.ua/ru/research/reports?page=2

27 Оцінка BICRA характеризує сильні і слабкі сторони банківської системи країни в порівнянні з іншими країнами, причому найсильніші входять до групи 1, найслабкіші – у групу 10.

28 Проблемы с качеством активов замедляют темпы восстановления украинской банковской системы / Офіційний сайт Standard & Poor's [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.standardandpoors.ru/article.php?pubid=6741&sec=an

збереження дефіциту внутрішніх середньо- та довгострокових ресурсів (клієнтська депозитна база є вкрай «короткою» і волатильною через ризики швидкого відпливу вкладів в умовах поширення панічних настроїв), що в умовах фінансової неспроможності більшості позичальників та незахищеності прав кредиторів обмежує можливості банківської системи активізувати кредитування економіки;

слабка інституційна структура та роздробленість банківської системи;

зниження дієвості політики реанімації проблемних банків за відсутності ринку проблемних боргів;

збереження чутливості банківської системи до курсових коливань: незважаючи на зниження частки валютних кредитів і депозитів, вони залишаються на високому рівні, при цьому більшість валютних кредитів не застраховані (рис. 12);

 

 

Рис. 12. Частка депозитів та кредитів в іноземній валюті на 01.01.2009-01.01.2011 рр., %

 

низька якість активів, що обумовлює низьку прибутковість банків;

невисокі стандарти кредитування і андеррайтингу;

неефективна нормативно-правова база в частині зарегульованих процедур вилучення застави, списання прострочених кредитів, що гальмує процес очищення балансів банків;

відсутність розвинених фінансових інструментів страхування від ризиків, насамперед, валютних;

зростання регуляторних ризиків, пов’язаних з недостатньою ефективністю регулювання і нагляду: НБУ розв’язує проблемні ситуації а не упереджує їх (наприклад, свого часу не було зупинено зростання валютних кредитів), допускає вибірковість у наданні допомоги проблемним банкам29, приймає невиважені нормативно-законодавчі акти, що загрожують стійкості банківської системи 30.

 

29 Держава надала фінансову підтримку і націоналізувала три середні банки - Родовід банк, Укргазбанк і банк «Київ», надавши їм 17,2 млрд гривень (2,1 млрд дол.) у формі вливань в капітал в 2009-2010 рр. Проте, за даними аудиторських перевірок цих трьох банків, 10 млрд гривень «зникли» унаслідок фіктивних операцій.

30Серед основних загроз, які стоять перед банківською галуззю, президент АУБ О.Сугоняко називає спроби ліквідувати малі та середні банки. Зокрема, він наголошує на небезпеках, які несуть в собі законопроект № 0884 та Постанова НБУ № 273, що спрямовані на витіснення з ринку згаданих банків. Подібні тенденції є проявом порушення базового принципу рівності та чесної конкуренції на ринку.

Наприклад, Постанова НБУ №273 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів

Національного банку України» від 09.06.2010 р. про підвищення вимог до мінімального регулятивного капіталу банків до 120 млн грн та ліцензійних вимог до 120-240 млн грн, порядок видачі банкам письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій та інших нормативно-правових актів НБУ.

Ризики фондового ринку. Незважаючи на відновлення позитивної динаміки, у 2010 р. фондовий ринок України не виконує повною мірою свої функції через невеликий обсяг і неліквідність; високий рівень ризиків; нестачу кваліфікованого персоналу; низький рівень капіталізації; недосконалу структуру, недостатню кількість якісних фінансових інструментів, порушення прав інвесторів; відсутність відкритого доступу до інформації 31. Невирішеність цих проблем зумовлює низку з агроз стійкості фондового ринку України, що пов’язані з:

низьким рівнем участі населення в діяльності фондового ринку України в силу низької інформованості населення про можливості ринку цінних паперів; браку коштів для вкладання через низький рівень доходів населення; недовіру населення до фондового ринку 32;

відсутністю державної підтримки та недосконалістю нормативно-правового забезпечення регулювання фондового ринку орієнтованого на його розвиток; відсутністю розвиненої мережі інституційних внутрішніх інвесторів, що робить ринок більш вразливим і залежним від зовнішнього інвестування;

несприятливістю податкового законодавства в частині операцій з цінними паперами для фізичних осіб;

відсутністю єдиного центрального депозитарію 33;

інституційною та технологічною відсталістю фондового ринку України 34 в частині невідповідності сучасним вимогам щодо клірингу, функцій центрального контрагента, електронної звітності, розкриття інформації про позабіржові угоди; відсутністю комплексної програми заходів з розвитку регулювання та

інфраструктури ринку, що загрожує втратою активної ролі держави у формуванні

ринку цінних паперів 35;

нерозвиненістю мережі роздрібних центрів у регіонах, що не дає можливості контролювати якість роботи із клієнтом та надавати повний комплекс послуг на фондовому ринку;

неспроможністю вітчизняного фондового ринку до формування справедливих ринкових цін на фінансові інструменти: наявні випадки маніпулювання цінами на фондових біржах, що дозволяє менеджменту акціонерної компанії отримувати за рахунок власника значний тіньовий дохід;

високими ризиками: як ринковими – неотримання доходу або одержання збитку, так і неринковими – невиконання зобов'язань, поставки, розрахунку, контрагентів та ін.; відсутністю організованого сегменту ринку цінних паперів та єдиної мережі організованої торгівлі цінними паперами;

 

Законопроект “Про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків)” (№0884) вносить зміни до порядку регулювання достатності (адекватності) регулятивного капіталу банку та обмежень на залучення банками коштів фізичних осіб. Передбачається також передача НБУ повноважень з визначення мінімального розміру нормативу адекватності регулятивного капіталу та мінімального розміру регулятивного капіталу (на сьогодні ці показники визначаються Законом), а також впровадження нового коефіцієнту співвідношення регулятивного капіталу до зобов’язань банку.

Запровадження податку на дохід від депозитів за відсутності прозорого механізму його адміністрування може привести до втрати інституту банківської таємниці і масовому відпливу коштів із

банківської системи.

31 Чернишук В. Р. Розвиток ринку цінних паперів: проблеми й перспективи / В. Р. Чернишук, А. П. Данькевич // Фінанси України. – 2008. – № 8. – С. 96-103.

32 Бєдіна Н. С. Стан, проблеми та перспективи розвитку фондового ринку України / Н. С. Бєдіна // Економіка промисловості. – 2008. – № 3. – С. 24-27.

33 Покришка Д. Депозитарна система в Україні: проблеми та перспективи розвитку / Д. Покришка, О. Собкевич, М. Скиба, І. Ус // Ринок цінних паперів України. – 2010. – № 5-6. – С. 21-32.

34 Відповідно до оцінки FTSE, український фондовий ринок поки не задовольняє вимогам навіть найнижчого рівня – Frontіer Market, відстаючи в розвитку від таких країн, як Ботсвана, В'єтнам, Маврикій і Нігерія.

35 Російський капітал вже контролює ключові об’єкти інфраструктури фондового ринку України: найбільшими акціонерами двох провідних фондових майданчиків в Україні – «Української біржі» та ПФТС – є російські структури (РТС і ММВБ відповідно) // Украинский фондовый рынок. Стратегия развития на 2010-

2015 годы / Антирейдерський союз підприємців України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://antiraider.ua/ucp_mod_420.html

недостатньою розвиненістю вторинного ринку та ринку державних цінних паперів, що позбавляє корпоративний сегмент фондового ринку імпульсу для розвитку.

Вирішення цих проблем і відновлення високих темпів розвитку фондового ринку України

залежатиме від зростання реального сектора економіки та ситуації на зовнішніх ринках.

Розбалансованість бюджетних надходжень та видатків