Валютна стабільність в умовах все ще високого рівня доларизації вітчизняної економіки та її значної імпортозалежності, традиційного ціноутворення на товари довготривалого

Користування й нерухомість в «умовних одиницях» позитивно впливала на перебіг економічних і фінансових процесів та виступала вагомим фактором загальної фінансової

стабілізації України у 2010 р.

 

3 У 2010 р. на міжбанківському валютному ринку було продано 50,7 % іноземної валюти, отриманої від нерезидентів, тоді як у 2009 р. – 56,7 %. Водночас 58,3 % зовнішніх валютних платежів резидентів у 2010 р. було здійснено за рахунок їх власної валюти, тоді як у 2009 р. це співвідношення становило 61,5 %.

2. Відновлення довіри вкладників до банківської системи та національної валюти, а саме: закріпилася тенденція до збільшення обсягів коштів на депозитних рахунках як населення, так і юридичних осіб. Загальний обсяг депозитів за 2010 р. зріс на 26,3 %, та ще на 2,9 % за два місяці 2011 р. Така активізація депозитної діяльності відбувалася на тлі безпрецедентного падіння процентних ставок по депозитах – з

14,0 до 7,1 % за 2010 р. та січень-лютий 2011 р., та засвідчує безальтернативність

депозитних рахунків як інструменту збереження заощаджень населення (рис. 5);

 

 

 

Рис. 5. Депозити та кредити, надані депозитними корпораціями (крім НБУ)

В 2009-2010 рр., млн грн

Джерело: дані НБУ.

 

зменшився розрахунковий показник доларизації економіки до 29,1 % за станом на

01.01.2011 р. порівняно з 31,7 % на початок 2010 р. (за 2009 р. він збільшився на 3,4

% (із 30,6 %) (див. рис. 6);

знизився рівень фінансової доларизації з 47,1 % на 01.01.2010 р. до 46,9 % на

01.03.2011 р. (див. рис. 12). Це пов’язано з тим, що нарощування депозитної бази банків головним чином відбувалося за рахунок припливу депозитів у національній валюті, темпи приросту яких майже в 3 рази перевищували цей показник за коштами в іноземній валюті 4. Ці тенденції зумовлені вищими ставками за гривневими депозитами та зниженням девальваційних очікувань населення;

зміцнилася довіра іноземних інвесторів до НБУ – міжнародні рейтинги України в іноземній валюті підвищилися: за шкалою Fitch Ratings – від В- до В, а за шкалою Standard&Poors – від ССС+ до В+; рейтинг по національній шкалі – uaAA та зменшилися відповідні ризики кредитування України: індекс ЕМВІ+ Україна знизився з 1002 на 31.12.2009 р. до 436 за станом на 31.12.2010 р.

Матеріальною основою зміцнення довіри до дій НБУ та національної валюти стало

нарощування міжнародних резервів НБУ до 34,5 млрд дол. (36,48 млрд дол. США на 01.04.2011 р.) завдяки позитивним тенденціям відновлення припливу іноземних інвестицій в Україну, отриманню коштів МВФ, стабілізації валютного ринку, зменшення обсягів валютного кредитування банками.

 

 

4 За даними НБУ, станом на 1 січня 2011 р. депозити в національній валюті вперше перевищили (на

3,4 %) свій докризовий рівень, тоді як в іноземній (у доларовому еквіваленті) були на 1,8 % нижче рівня, який

 

 

Рис. 6. Розрахунковий показник доларизації економіки на 01.01.2006-01.01.2011 рр., % 5

 

3. Зміцнення банківської системи в частині:

продовження процесів капіталізації банківської системи – у 2010 р. регулятивний капітал банків зріс на 18,5 %, підвищивши показник адекватності з 18 % до 20,8 % (за два місяці 2011 р. знизився до 20,2 %);

збільшення резервів з 122 млрд грн до 147 млрд грн, або на 20 %, при цьому активи збільшилися лише на 4 %, обсяг наданих кредитів знизився на 1,2 %;

поліпшення фінансових результатів банківської системи: за позитивної динаміки доходів банків збитки зменшились з 38,4 млрд грн у 2009 р. до 13,02 млрд грн; розширення ресурсної бази вітчизняної банківської системи – за загального зростання обсягу депозитів на 26,3 % покращилася їх строкова структура. За станом

на 01.01.2011 р. відбулося збільшення питомої ваги довгострокових депозитів у

загальному їх обсязі до 31,43 %, тоді як на початок 2010 р. вона становила лише

24,36 %. Слід акцентувати, що темпи зростання депозитів перевищили темпи інфляції, що забезпечило реальне збільшення депозитної бази;

зменшення рівня боргового навантаження – за 2010 р. обсяг зовнішньої заборгованості банків зменшився з 30,8 млрд дол. США до 28,1 млрд дол. США).

Таким чином, стабілізація банківської системи у посткризовий період значною мірою була досягнута коштом більш консервативної кредитної стратегії банків в умовах жорстких

Регулятивних вимог з боку НБУ, підвищеної схильності до мінімізації ризиків, орієнтації на інвестування в цінні папери замість розширення кредитування, орієнтація на погашення

Власних боргів.

4. Формування умов для розширеного фінансування економічної діяльності, а саме:

відновився динамічний приріст грошової маси, обсяги якої починаючи з лютого

2010 р. (крім незначного сезонного зниження в листопаді) зростали кожен місяць, за підсумками 2010 р. обсяг грошової маси збільшився на 22,7 % (за 2009 р. – зменшився на 5,5 %, див. рис. 7). У січні-лютому 2011 р. грошова база традиційно звузилася на 2,7 %, грошова маса при цьому зросла на 1,2 %;

активізувалася дія механізму мультиплікації коштів, що забезпечило вищі темпи приросту грошової маси порівняно з монетарною базою (15,8 %). Значення грошового мультиплікатора збільшилося з 2,5 на 01.01.2010 р. до 2,6 на 01.01.2011 р. (тоді як за 2009 р. він знизився на 9,5 %). Мультиплікативний ефект розширення грошової пропозиції банківською системою забезпечувався за рахунок більш

швидкого приросту депозитної складової грошової маси порівняно з готівковою: обсяг готівки поза банками за 2010 р. збільшився на 16,5 %, тоді як загальний обсяг депозитів за цей період збільшився на 26,3 %;

 

Рис. 7. Темпи приросту грошової маси в 2009-2010 рр., % (до відповідного місяця минулого року) 6

 

покращилася структура грошової маси: питома вага готівки зменшилася з 32,2 % на

01.01.2010 р. до 30,6 % за станом на 01.01.2011 р.;

знизилася вартість кредитних ресурсів – процентна ставка за кредитами в національній валюті за 2010 р. знизилася з 19,6 % до 15,0 %, що певною мірою стало наслідком розширення ресурсної бази банківської системи та посилення конкуренції за надійних позичальників, цілеспрямованого здешевлення фінансових ресурсів НБУ, який протягом 2010 р. тричі знижував облікову ставку 7, середньозважену процентну ставку за операціями з рефінансування (до 11,6 %), середньозважену ставку за мобілізаційними операціями (до 3,2 %), яка була майже вдвічі меншою, ніж середньозважена ставка за 2009 р. (6,6 %);

відновилося кредитування економіки – за результатами 2010 р. обсяг кредитів, наданих юридичним особам, збільшився на 7,8 %, у т.ч. у національній валюті – на

13,4 %. Приріст кредитів відбувався майже за всіма видами економічної діяльності, крім будівництва, найбільше зростання спостерігалося за кредитами, наданими

торговельним організаціям, підприємствам з виробництва, розподілу, електроенергії, газу та води, транспорту та зв’язку, добувної промисловості, а також корпорацій, що

займаються операціями з нерухомим майном. Подовжилися терміни надання кредитів – довгострокові кредити суб’єктам господарювання зросли на 4,1 % за

2010 р., проте не вдалося активізувати інвестиційне кредитування – частка кредитів, наданих на інвестиційні цілі, зменшилася на 2 в. п.;

збільшилося надходження фінансових ресурсів з-за кордону – у 2010 р. позитивне сальдо фінансового рахунку склало 7,6 млрд дол. США, в першу чергу – за рахунок активних зовнішніх запозичень державного сектора 8 та інших секторів (залучили

2,7 млрд дол. США). При цьому позитивним з погляду забезпечення фінансової

 

6 Національний банк України. Монетарний огляд за 2010 р. – 2011. – С. 11 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Publication/econom/Mon_review/2010/2010.pdf

7 З 10 серпня 2010 року облікову ставку було встановлено на рівні 7,75 %.

8 Усього сектор державного управління за 2010 р. отримав 6,4 млрд дол. США. Зокрема від МВФ надійшло 3,5 млрд дол. США. Дві третини цих коштів пішло на казначейський рахунок для покриття дефіциту бюджету, одна третина – на поповнення золотовалютних резервів НБУ, що дозволило стабілізувати курс гривні.

стабільності є те, що значна частина зовнішніх запозичень вітчизняних банків (63 %) є фінансуванням з боку материнських банків, що знижує ризики рефінансування і забезпечує додаткову підтримку ліквідності у кризовій ситуації. Відтак певною мірою присутність іноземного капіталу у вітчизняній системі (40,6 % сукупного капіталу на кінець 2010 р.) сприяла стабільності банківської системи.

5. Посилення стабілізуючого впливу заходів НБУ та уряду.

У 2009-2010 рр. уряд України активно сприяв стабілізації ситуації у фінансовій сфері України. Зокрема лише у минулому році на підтримку і зміцнення фінансової системи було спрямовано 1,5 млрд дол. США. Підтриманню рівноваги монетарної сфери також сприяла діяльність НБУ, який протягом 2010 р.:

постійно проводив мобілізаційні операції, загальний обсяг яких становив

248,1 млрд грн. Тож за результатами 2010 р. середньоденний рівень вільної ліквідності зріс до 19,4 млрд грн, тоді як у 2009 р. він становив 7,5 млрд грн. На фоні широкомасштабного проведення мобілізаційних операцій обсяги підтримки ліквідності через надання нових кредитів рефінансування були незначними і становили лише 5,2 млрд грн (рис. 8);

Рис. 8. Обсяг мобілізаційних операцій, операцій рефінансування НБУ та валютних інтервенцій НБУ в 2009-2010 рр., млрд грн 9

 

здійснював операції з двостороннього котирування державних облігацій України, під час яких банкам було продано державних облігацій (за номінальною вартістю) на суму 9,2 млрд грн та придбано – на суму 4,3 млрд грн;

проводив операції з продажу державних облігацій України, загальний обсяг яких (за номінальною вартістю без урахування операцій з двостороннього котирування) становив 7,1 млрд грн;

посилив вимоги щодо формування банками обов’язкових резервів у частині перерахування їх повного обсягу на окремий рахунок у Національному банку України.

Таким чином, НБУ постійно балансував між потребою стимулювання економічного

відновлення та необхідністю збереження стабільності у фінансовій сфері, абсорбуючи відносно надлишкові кошти з банківської системи. Заходи щодо посилення банківського нагляду, стабілізації рівня ліквідності за допомогою механізму рефінансування і надання допомоги

деяким банкам, що знаходилися в стресовій ситуації, дозволили стабілізувати ситуацію в банківській системі. Тим часом, характерним недоліком політики НБУ є відсутність упереджувальних дій та певне запізнювання необхідних заходів у відповідь на кризові виклики.

6. Стабілізація фондового ринку України

Відновлення позитивної динаміки розвитку промисловості та відносна стабілізація у банківській системі створили необхідні умови для відновлення фондового ринку України. У 2010 р. вітчизняний фондовий ринок увійшов у п’ятірку ринків, що швидко зростають, незважаючи на глибоку корекцію (травень 2010 р.), у ході якої українські фондові індекси втратили 40-45 % і став лідером зростання в Європі. Зростання рейтингів і поліпшення макроекономічних показників України сприяло залученню до фондового ринку інституціональних інвесторів, що зацікавлені в операціях на довгострокову перспективу. У підсумку обсяг біржових торгів на Україні в 2010 р. виріс у чотири рази в порівнянні з 2009 р. – до 16,4 млрд дол. США. у цілому за 2010 р. українські фондові індекси виросли більш ніж на дві третини: зростання індикатора «Української біржі» склав

67,9 %, а ПФТС – 70,2 % (табл. 1).

 

Показники «Українська біржа» ПФТС Зростання індексу акцій, % 0,54 0,57 Зростання індексу акцій, пункти 2443,7 975,08 Обсяг торгів, млрд грн 53,3 936,8 Зростання фондового індексу, % 67,9 70,2

Зростання основних індикаторів «Української біржі» та ПФТС в 2010 р.

Таблиця 1

 

 

До ознак певної стабілізації фондового ринку також слід віднести:

початок функціонування строкового ринку цінних паперів – «Українська біржа»

почала торгівлю ф'ючерсом на свій індекс;

зростання кількості фізичних осіб, що торгують на біржі через систему інтернет- трейдингу 10;

зростання присутності на фондовому ринку Міністерства фінансів, яке у 2010 р. розмістило ОВДП на загальну суму 70 657,06 млрн грн, відтак структура торгів змінилися обсяг торгів в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. за ОВДП збільшився в 7,1 разу; за муніципальними цінними паперами збільшився – в 4,3 разу, але за корпоративними облігаціями зменшився – в 1,3 разу.

 

 

в) Стан бюджетно-податкової сфери

Пожвавлення економіки України в 2010 р. сприятливим чином позначилося на стані державних фінансів. Зростання ВВП, доходів населення та прибутків корпоративного сектору мало наслідком збільшення доходів державного бюджету в 2010 р., завдяки чому вдалося зупинити процес поглиблення бюджетних дисбалансів. Загальна сума доходів бюджету за січень-грудень

2010 р. (з урахуванням власних надходжень бюджетних установ, субвенцій з місцевого бюджету та бюджетного відшкодування податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики)

становила 240,3 млрд грн, що на 30,6 млрд грн, або на 14,6 % більше, ніж у 2009 р. Водночас до

загального фонду державного бюджету України надійшло 207,47 млрд грн, що на 50,92 млрд грн, або на 32,5 % більше, ніж попереднього року. Дефіцит державних фінансів було скорочено до 8 %. При цьому, дефіцит державного бюджету за підсумками минулого року склав 64,3 млрд грн, тобто

5,7 % ВВП.

Збільшення надходжень до бюджету відбулося завдяки відчутному зростанню обсягу мобілізованих податків. Їх надходження за підсумками року склало 170,51 млрд грн, що на 27,5 % більше за минулорічні. Зростання податкових надходжень було зумовлене не лише економічними чинниками, а й посиленням фіскального навантаження на економіку, передусім підвищенням ставок акцизних зборів, а також збільшенням нарахування штрафів за порушення податкового законодавства. Крім того, помітний внесок зроблено Держмитслужбою, що почала широко

 

 

10 За даними онлайн-брокерів, середньостатистичний гравець на біржі: 22-40 років, з щомісячним доходом від 8 тис. грн. Середній розмір інвестування зараз становить 20 тис. грн, мінімальний рівень входу на ринок 4-5 тис. грн. Більшість інвесторів проживають у великих містах України.

застосовувати непрямі методи визначення податкової бази. Уряд посилював фіскальний тиск через авансові податкові платежі та неповернення ПДВ. Крім цього зростанню доходів бюджету сприяли: пожвавлення економічної активності та покращення фінансових результатів

підприємств;

відносно висока інфляція, яка сприяє номінальному збільшенню доходів бюджету; перші ефекти прийняття Податкового кодексу, зокрема запровадження фактичної перевірки, що змусило багатьох підприємців повністю декларувати виручку;

передача 50 % податку на доходи фізичних осіб з м. Києва до Державного бюджету.

В нинішньому році динаміка зростання доходів бюджету залишається досить високою. У січні- лютому 2011 р. надходження до Державного бюджету України зросли на 13,8 млрд грн, або на 44,5

% порівняно з відповідним показником 2010 р. Водночас, варто відмітити, що з 1 квітня знижується ставка на прибуток на 2 в. п. до 23 %, а також набирають чинності положення щодо податкових

канікул для малого бізнесу, що може зменшити динаміку зростання бюджетних надходжень.

Бюджетній стабілізації сприяло досягнення більш збалансованої структури видатків державного бюджету. Якщо в 2010 р., виконуючи соціальні передвиборні обіцянки, уряду не

вдалося зупинити тенденцію випереджаючого зростання видатків бюджету порівняно з доходами –

видатки зросли на 25,2 % (на 61,2 млрд грн) 11, то в січні-лютому поточного року зростання видатків бюджету склало лише 12,9 %, що більш ніж в 3 рази менше, ніж зростання надходжень.

Прийнятий Закон про «Державний бюджет України на 2011 рік» має здійснити позитивний вплив на стабілізацію системи державних фінансів. Доходи Державного бюджету на 2011 р.

визначені в розмірі 281,5 млрд грн, що лише на 28,7 млрд грн, або на 11,4 % більше, ніж в 2010 р. Витрати державного бюджету заплановані на рівні 321,9 млрд грн і збільшаться проти планового

показника на поточний рік лише на 16,3 млрд грн, або 5,3 %. Таким чином, з урахуванням інфляції, реальні витрати бюджету знизяться. Такий «консервативний» бюджет дозволить виконати низку

вимог МВФ для отримання траншів, сприятиме подальшому зменшенню дисбалансів у системі державних фінансів та збереженню фінансової стабільності.

Відзначимо також, що неоднозначний вплив на фінансову систему матиме відчутне зниження динаміки соціальних видатків, яке передбачене у бюджеті 12. Вперше за останні 8 років