Тема 5. «Призначення покарання при множинності злочинів».

Питання для вивчення

1. Призначення покарання при одночасному засудженні особи за декілька злочинів.

2. Призначення покарання при різночасному засудженні особи за декілька злочинів.

3. Призначення додаткових покарань за сукупністю злочинів.

4. Призначення покарань за сукупністю вироків.

5. Правила складання покарань та зарахування строків попереднього ув’язнення.

Контрольні запитання та завдання

1. Пригадайте, що таке множинність злочинів і якими ознаками вона характеризується?

2. Як законодавець визначає сукупність злочинів? Які види сукупності злочинів виділяються у теорії кримінального права?

3. Що таке класична сукупність та «розірвана» сукупність злочинів? Як вона впливає на призначення покарання?

4. Назвіть етапи призначення покарання при класичній сукупності злочинів.

5. Охарактеризуйте принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим. В яких випадках його доцільно використовувати, визначаючи остаточне покарання винному.

6. Охарактеризуйте принцип складання (повного або часткового) покарань.

7. Визначте етапи призначення покарання при «розірваній» сукупності злочинів.

8. Охарактеризуйте етапи призначення додаткових покарань при сукупності злочинів.

9. Якими є особливості призначення покарання за сукупністю вироків?

10. Що таке невідбута частина покарання за попереднім вироком?

11. Як обраховуються строки покарань?

Розв’язати задачі

Задача 1.

Вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2002 р. Ковальця, раніше судимого згідно з вироком цього ж суду від 14 липня 1998 р. за частинами 2, 3 ст. 140 КК 1960 р. на три роки шість місяців позбавлення волі і звільненого від відбування покарання постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2001 р. в порядку ст. 408 КПК на невідбутий строк вісім місяців 16 днів через тяжку хворобу, засудженого за ст. 94 КК 1960 р. на сім років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК до призначеного покарання приєднано частину покарання, не відбуту за попереднім вироком, і остаточно Ковальцю призначено сім років п’ять місяців позбавлення волі. У вироку цього суду вказано, що Ковалець страждає на відкриту форму туберкульозу.

Ковальця визнано у тому, що 13 квітня 2001 р., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, він під час сварки з Комаровим, який теж був у такому стані, умисно вбив його.

Чи правильно К.В. було призначено покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК? Обґрунтуйте своє рішення.

Задача 2.

Вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 12 листопад 2002 р. 17-річного Борисюка засуджено за ч. 3 ст. 187 КК на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна та за ч. 2 ст. 296 КК на один рік позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів йому остаточно призначено сім років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2003 р. вирок залишено без змін. Борисюка визнано винним у тому, що він 19 червня 2002 р. за попередньою змовою із засудженим у цій же справі Чечотом, Богданюком, Серовським вчинив розбійний напад на Стахнія, а також у хуліганських діях щодо Миронця.

Чи правильно було призначене покарання для Борисюка? Обґрунтуйте своє рішення.

Задача 3.

Панкратов визнаний винним у тому, що він, працюючи директором приватного підприємства і будучи службовою особою, яка обіймає посаду пов’язану з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов’язків, протягом 2002-2003 роки умисно ухилився від сплати податків та інших обов’язкових платежів, що призвело до ненадходження в бюджет коштів у великих розмірах – на суму 55 тис. 16 грн. Крім того, він, достовірно знаючи про поточну податкову заборгованість підприємства зі сплати податків та інших обов’язкових платежів, а також про те, що у зв’язку з нею все майно підприємства перебуває у податковій заставі, з метою ухилення від сплати податків у великих розмірах, не отримавши дозволу державної податкової інспекції на відчуження цього майна, протягом червня 2002 р. – лютого 2003 р. незаконно реалізував його.

Бердичівський районний суд Житомирської області вироком від 5 березня 2004 року засудив Панкратова за ч. 2 ст. 212 КК на два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов’язані за виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов’язків, строком на один рік, за ч. 2 ст. 364 КК – на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати зазначені посади строком на один рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів засудженому остаточно визначено покарання у виді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов’язані за виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов’язків, строком на один рік, і відповідно до ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Ознайомтеся зі ст. 70 КК, п.п. 9, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» і визначте, чи правильно було визначене остаточне покарання для Панкратова?

Задача 4.

Хрумова визнано винним у тому, що він, виконуючи обов’язки адміністратора товариства з обмеженою відповідальністю, у період з 21 вересня 2000 р. по 7 квітня 2001 року шляхом обману і зловживання довірою під час оформлення нарядів-замовлень на ремонт автомобілів та надання інших послуг громадянам станцією технічного обслуговування товариства заволодів чужим майном на суму 5 тис. 31 грн., вчинивши ці дії повторно і заподіявши потерпілим значної шкоди.

Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2002 р. Хрумова засуджено за ч. 1 ст. 190 КК – на три роки обмеження волі, за ч. 2 ст. 190 КК – на три роки позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК – на три роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 5 ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Жовтневого суду м. Харкова від 21 червня 2002 р., яким Хрумов був засуджений за ч. 1 ст. 186 КК на два роки позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, і остаточно визначено три роки один місяць позбавлення волі.

Ознайомтеся зі ст. 71 КК і визначте, чи правильно суд призначив Хрумову покарання за сукупністю вироків?

Задача 5.

Вироком Мар’їнського районного суду Донецької області від 10 лютого 2003 р. Сафаров засуджено за ч. 1 ст. 101 КК 1960 року на п’ять років позбавлення волі та звільненого умовно-достроково 29 квітня 2002 р. на один рік чотири місяці 19 днів, засуджено за ч. 1 ст. 164 КК на один рік обмеження волі. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено один рік шість місяців обмеження волі.

Ознайомтеся зі ст. 71 КК і визначте, чи правильно суд призначив Сафарову покарання за сукупністю вироків? Чи правильно застосовані правила, передбачені ст. 72 КК?

Задача 6.

Вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2002 року К., 1 квітня 1962 року народження. раніше судимого вироком Орджонікідзевського міського суду від 14 липня 1998 р. за частинами 2, 3 ст. 140 КК на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, постановою ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2001 року в порядку ст. 408 КПК України звільнено від відбування покарання на невідбутий строк 8 місяців 16 днів через тяжке захворювання (відкриту форму туберкульозу), засудженого за ст. 94 КК 1960 року на сім років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК до призначеного покарання приєднано частину покарання, невідбутого за вироком від 14 липня 1998 року, і остаточно до відбування К. призначено сім років п’ять місяців позбавлення волі.

Ознайомтеся зі статтями 71, 84 КК і визначте, чи правомірно суд призначив К. покарання за сукупністю вироків? Яке рішення повинен прийняти апеляційний суд?

Задача 7.

Вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2004 р. К., 5 квітня 1971 р.н., раніше неодноразово судимий, останній раз 25 травня 2004 р. Кіровським районним судом м. Кіровограда за ст. 296 ч. 2, 187 ч. 2, 304 КК на дев’ять років позбавлення волі, – засуджений за ст. 296 ч. 1 КК на два роки обмеження волі і відповідно до ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 травня 2004 року й остаточно визначено дев’ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

За вироком К. визнано винним у тому, що він 6 березня 2003 р. приблизно о 18 год. у стані алкогольного сп’яніння на вул. Калініна в м. Новоукраїнці побачивши Д., яка йшла по вулиці, діючи з хуліганських спонукань, завдав потерпілій удар кулаком в обличчя, заподіявши легкі тілесні ушкодження, а коли Д. намагалася вирватися, К. порвав їй шубу.

Ознайомтеся зі ст. 71 КК і визначте, чи правомірно суд призначив К. покарання за сукупністю вироків? Яке рішення повинен прийняти апеляційний суд?

Задача 8.

Ознайомтеся з нижче наведеними даними про особу винного і обставинами вчинення злочину і напишіть мотивувальну та резолютивну частину вироку щодо Н. Кваліфікуйте діяння Н.

Н., 2 липня 1955 р. народження, був
раніше судимий:

– 02.11.1995 р. за ч. 2 ст. 140 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

– 26.08.1997 р. за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 145, на підставі статті 42 КК України до 1 р. 6 місяців позбавлення волі;

– 14.10.1999 р. за ч.1 ст. 229⁶, ч.1 ст. 229⁶, на підставі статті 42 КК України до 2 років позбавлення волі;

– 04.09.2000 р. за ч.2 ст. 140, 208, ч.1 ст. 229⁶, на підставі статті 42 КК України до 3 років позбавлення волі.

Н. 8 вересня 2003 р. в період з 15.55 до 16.10 год. проник у тамбур квартир №№ 37 і 38, на вул. Зарічанській, 12 у м. Хмельницькому, звідки викрав майно З. на загальну суму 440 грн. та паспорт громадянина України на ім’я потерпілого. 30 грудня 2003 р. в період з 18.20 до 23.05 год. Н. проник у кабінет в приміщенні швейної фабрики на вул. Зарічанській у м. Хмельницькому, звідки викрав майно потерпілої Г. на загальну суму 570 грн.

В період з 16 год. 6 січня 2004 р. до 20 год. 7 січня 2004 р. проник у загальний коридор квартир №№ 236-240, що на пр-ті Миру, 60/2 у м. Хмельницькому, звідки викрав майно Іванюк на загальну суму 566 грн.

21 січня 2004 р. Н. проник у роздягальню спортивного клубу “Фаворит” на пр-ті Миру у м. Хмельницькому, звідки викрав дублянку потерпілої Р. вартістю 1.700 грн. і технічний паспорт на автомобіль “Фольксваген”, а також сумку з речами К. на суму 350 грн.6 березня 2004 р. об 3.30 год. він же у цілодобовому магазині “Транзит” на проспекті Миру у м. Хмельницькому викрав дублянку Л. вартістю 1.700 грн. 22 березня 2004 р. об 19 год. Н. проник у квартиру № 16, на вул. Перемоги, 2 у м. Хмельницькому, звідки викрав майно С. на суму 800 грн. та паспорт громадянина України на ім’я потерпілого.

У ніч на 13 травня 2004 р. Н. проник у тамбур квартири № 1, на вул. Зарічанській, 30 у м. Хмельницькому, звідки викрав майно потерпілої Т. на загальну суму 2.416,90 грн. У період з 22 год. 11 травня 2004 р. до 8 год. 9 травня 2004 р. засуджений проник у тамбур будинку № 16, на вул. Рибалка у м. Хмельницькому, звідки викрав майно К.І. на суму 225 грн.
Крім того, 14 квітня 2004 р. об 13 год. Н. на вул. Будівельників у м. Хмельницькому знайшов та взяв для власного вживання без мети збуту шприц з ацетильованим опієм, який зберігав при собі і у цей же день об 15 год. був виявлений і вилучений працівниками міліції. 3 серпня 2004 р. об 8.30 год. Н., перебуваючи у парку відпочинку ім.50-річчя м. Хмельницького, знов знайшов та взяв для власного вживання шприц з ацетильованим опієм, який об 9 год. у нього було виявлено і вилучено працівниками міліції.

Задача 9.

Кваліфікуйте діяння М. Вирішіть питання про покарання, яке буде необхідним та достатнім для виправлення М. Ознайомтеся з нижче наведеними даними про особу винного і обставинами вчинення злочину і напишіть мотивувальну та резолютивну частину вироку щодо М.

М.,1978 р.н., громадянин України, судимий 17.02.2003 р. за ч. 4 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

М. 8 липня 2004 р. близько 21-ї години, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння у салоні маршрутного таксі сполученням Дніпропетровськ-Кривий Ріг, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з хуліганських спонукань затіяв сварку з пасажиром Ч. З метою припинення хуліганських дій М. водій зупинив маршрутне таксі на посту ДАІ на 440 км автодороги Київ-Луганськ, розташованого у Криничанському районі Дніпропетровської області, і звернувся за допомогою до працівників міліції. У цей час М. продовжив хуліганські дії щодо Ч., які були пов’язані з опором останньому, який їх припиняв, із застосуванням ножа, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, яким він заподіяв йому фізичного болю, порізавши палець руки.

У справі є такі дані про М.: він ніде не працює, негативно характеризується за місцем проживання, злочин вчинив у стані алкогольного сп’яніння.

Задача 10.

Кравчука визнано винним та засуджено за те, що у вересні 2003 р. він незаконно й неодноразово надавав Романенку і Момотюку приміщення квартири для незаконного виготовлення та вживання наркотичного засобу, а також за те, що повторно придбав та зберігав за місцем свого проживання наркотичні засоби з метою збуту.

Кравчук був засуджений Кузнецовським міським судом Рівненської області вироком від 29 грудня 2003 р. за ч. 2 ст. 307 на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності та ч. 2 ст. 317 КК на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності. Відповідно до ст. 70 КК за сукупністю злочинів Кравчуку остаточно визначено покарання у виді п’яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності, та на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки. Згідно зі ст. 76 КК на Кравчука покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи та періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.

Ознайомтеся зі ст. 70 КК, а також п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» і визначте, чи правильно було призначено покарання Кравчуку за сукупністю злочинів? Який принцип (які принципи) призначення покарання були порушені у цьому випадку? Яке остаточне покарання потрібно призначити, на Вашу думку, для Кравчука? Чи правильно було призначено покарання для Кравчука у виді конфіскації майна у випадку звільнення його від покарання з випробуванням?

 

Додаткова література до теми:

1. Велиев С.А. Принципы назначения наказания. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004.

2. Горелик А.С. Назначение наказания по совокупности преступлений. – Красноярск, 1975.

3. Горелик А.С. Назначение наказания по совокупности преступлений и приговоров: принципы, законодательство и судебная практика. Красноярск, 1991.

4. Малков В.П. Совокупность преступлений. Казань, Изд-во Казанского ун-та, 1974.

5. Огородникова Н., Борисенко Е. Актуальные проблемы назначения наказания при множественности преступлений // Уголовное право. – 2004. – №3.

6. Шкредова Э. Проблемы применения норм о назначении наказания по совокупности преступлений в судебной практике Верховного Суда: пути их решения // Уголовное право. – 2003. – №1.