Тема 4. «Особливі умови призначення покарання».

Питання для вивчення

1. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

2. Призначення покарання при незакінченому злочині.

3. Призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті.

Контрольні запитання та завдання

1. У чому полягає проблема визначення підстави застосування до винного більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину)?

2. На скільки «сходинок» у ст. 51 КК може піднятися суд, застосовуючи до винного більш м’яке покарання, ніж передбачено законом у вигляді переходу до іншого, більш м’якого покарання.

3. Які спеціальні вимоги враховує суд, призначаючи покарання за незакінчений злочин?

4. Які спеціальні вимоги враховує суд, призначаючи покарання за злочин, вчинений у співучасті?

5. Чи потрібно, на Вашу думку, визначати у КК чітке співвідношення призначеного покарання за незакінчений злочин порівняно зі злочином закінченим.

 

Розв’язати задачі

Задача 1.

Ознайомтеся зі змістом ст. 69 КК і дайте відповіді на питання:

1) які підстави призначення більш м’якого покарання, ніж передбачене за злочин?

2) Які кримінально-правові наслідки застосування ст. 69 КК?

Назвіть можливі кримінально-правові наслідки застосування ст. 69 КК при призначенні покарання у випадку вчинення злочинів, передбачених такими статтями КК: ст. 117, ч. 1 ст. 120, ч. 1 ст. 126, ст. 212, ч. 1 ст. 249.

Задача 2.

Визначте обгрунтованість призначення судом покарання із застосуванням ст. 69 КК у кожному з наведених випадків:

1. 17-річний Копил засуджений за ст. 348 КК за вбивство працівника міліції до 7 років позбавлення волі. При цьому суд застосував ст. 69 КК, мотивувавши неповноліттям засудженого.

2. Кондратюк засуджений за ч. 3 ст. 185 КК за крадіжку приватного майна за попередньою змовою групою осіб, вчинену з проникненням у житло. Застосовуючи ст. 69 КК, суд посилався на позитивні характеристики з роботи К. з місця проживання та роботи, відсутність судимості.

3. Зоренко визнаний винним у вчиненні викрадення 125 тис. гривень з каси магазину. У процесі содового розгляду було встановлено, що Зоренко проживав без батьків зі старенькою бабцею. У зв’язку з цим він змушений був залишити навчання і намагався влаштуватися на роботу, але отримав відмову. Для бабусі потрібні були гроші на операцію. Викрадені гроші Зоренко також мав намір використати для погашення заборгованості по квартплаті. Рішення про застосування ст. 69 КК суд мотивував тим, що встановлені пом’якшуючі ознаки, які пов’язані з мотивом та метою вчиненого злочину.

Задача 3.

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва Муськін1984 р. н., Борченко 1984 р. н. та Головань,1984 р. н. засуджені (кожен з них): за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено покарання на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, строк відбування покарання всім засудженим постановлено обчислювати з 11 лютого 2003 р. Також постановлено стягнути з засуджених Муськіна, Борченка і Голованя солідарно відшкодування матеріальних збитків на користь потерпілого Л. Г. в сумі 73 грн.

За вироком засуджені Муськін, Борченко і Головань визнані винними у вчиненні ними 2002 р. в м. Києві таких злочинів. Близько 19-ї години на вул. Ломоносова Муськін і неповнолітні Борченко та Головань за попередньою змовою групою осіб, застосувавши щодо потерпілого Леоненка фізичну силу, відкрито викрали у нього сонцезахисні окуляри вартістю 50 грн. і намагалися викрасти мобільний телефон вартістю 270 грн., однак потерпілий утримав цей телефон. Головань при цьому завдав потерпілому удар кулаком у груди, спричинивши йому фізичний біль.

Близько 20-ї години на тій же вулиці Муськін, Борченко і Головань за попередньою змовою групою осіб напали на потерпілого Кравця з метою заволодіння його майном. Застосувавши щодо потерпілого фізичну силу, нападники заволоділи належними йому 100 доларами США, мобільним телефоном вартістю 311 грн. та іншими речами. При цьому, коли Муськін утримував потерпілого, Борченко завдав останньому кілька ударів по обличчю. Заподіяні потерпілому тілесні ушкодження належать до категорії легких з короткочасним розладом здоров’я.

У касаційних скаргах захисники Плахотнюк і Колодій в інтересах засуджених Муськіна, Борченка і Голованя викладають доводи про зміну постановлених щодо засуджених судового рішення – вироку суду першої інстанції з перекваліфікацією дій всіх засуджених за епізодом стосовно потерпілого Кравця з ч. 2 ст. 187 на ч. 2 ст. 296 КК України з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або із застосуванням до засуджених вимог ст. 75 КК України.

Чи підлягає касаційна скарга адвокатів задоволенню? Призначте покарання засудженим, виходячи з обставин справи.

Задача 4.

Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2002 р. Єгорова засуджено за ч. 3 ст. 358 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Ухвалою судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2002 р. вирок змінено – із застосуванням ст. 69 КК призначене покарання пом’якшено: до сплати штрафу у розмірі 50 гривень. Єгорова визнано винним у тому, що він у квітні 1998 р. у не встановленої слідством особи придбав завідомо підроблене (виготовлене на його замовлення і з фотографією) посвідчення „Ветеран праці” і 17 лютого 2002 р. використав його для безоплатного проїду в метро.

Чи правильно було призначене покарання Єгорову Ленінським районним судом Дніпропетровська та змінене ухвалою судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду цієї області?Свою відповідь обґрунтуйте. Який принцип призначення покарання був порушений у цьому випадку?

Задача 5.

Вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2003 року Донченка визнано винним у тому, що він за попередньою змовою з Морозюком і Матвійчуком вчинив такі злочини. 25 лютого 2003 року Морозюк і Донченко приблизно о 19-й годині через відчинені двері проникли в приміщення організації, звідки таємно викрали двигун від мотоцикла вартістю 65 грн. і три електронних комутатори вартістю 25 грн., а всього заподіяли збитки на суму 373 грн. Крім того, в ніч на 18 травня 2003 року неповнолітні Донченко і Матвійчук з метою незаконного заволодіння транспортним засобом прийшли до гаражного кооперативу, де Донченко через раніше зроблений ним отвір у задній стінці гаража проник усередину й відчинив замок вхідних дверей, через які в гараж зайшов Матвійчуком, і вони разом незаконно заволоділи мотоциклом вартістю 586 грн., що належала Макарову.

Донченко був засуджений за ч. 3 ст. 185 і ч. 2 ст. 289 КК. На підставі ст. 70 КК йому призначено покарання у виді п’яти років позбавлення волі та із застосуванням ст. 69 КК остаточно визначено три роки позбавлення волі. На підставі статей 75, 104 цього Кодексу Донченко звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Чи правильно було призначене остаточне покарання Донченку? Чи мав право суд застосовувати ст. 69 КК? Назвіть підстави, умови та види призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

Задача 6.

Криворізький районний суд Дніпропетровської області вироком від 16 вересня 2003 р. засудив: Томчука - за ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 296 КК і на підставі ст. 70 цього Кодексу – до п’яти років позбавлення волі; Гаврюкова – за ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 185 КК і на підставі ст. 70 цього Кодексу – до трьох років позбавлення волі; Богданова – за ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 185 КК і на підставі ст. 70 цього Кодексу – на чотири роки позбавлення волі; Ямкова – за ч. 2 ст. 296 КК, а на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнив від відбутого покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Суд також постановив солідарно стягнути з Томчука, Гаврюкова і Богданова на користь потерпілої В. 2 тис. 7 грн. на відшкодування матеріальної та 10 тис. грн. - моральної шкоди.

Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 24 грудня 2003 р. вирок щодо Томчука, Гаврюкова і Богданова залишив без зміни.

Засуджених визнано винними у вчиненні злочинів за таких обставин. 6 жовтня 2002 р. о 1-й годині в житловому будинку Томчук, Гаврюков і Богданов, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою групою згвалтували В. з використанням її безпорадного стану. При цьому вони побили потерпілу, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження і довівши до того, що вона знепритомніла.

Крім того, після згвалтування потерпілої Томчук, Гаврюков і Богданов, скориставшись її безпорадним станом, за попередньою змовою між собою викрали належні В. золоті прикраси на суму 2 тис. 470 грн.

14 січня 2003 р. приблизно о 3-й годині 30 хвилин Томчук і Ямков, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з хуліганських мотивів та з особливою зухвалістю побили кулаками і ногами неповнолітнього Д., заподіявши йому легкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання для Томчука, Гаврюкова і Богданова за ч. 3 ст. 152 КК із застосуванням ст. 69 КК (нижче від найнижчої межі), суд посилався на юний вік засуджених, стан їхнього здоров’я, відсутність тяжких наслідків злочину, а також на те, що Томчук щиро покаявся у вчиненні хуліганства.

У касаційній скарзі потерпіла В. просила судові рішення щодо Томчука, Гаврюкова і Богданова скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку з надмірною м’якістю призначеного засудженим покарання. У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні покарання Томчука, Гаврюкова і Богданова та надмірну м’якість призначеного їм покарання, просив судові рішення щодо засуджених скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.

Чи мав право суд призначити засудженим Томчуку, Гаврюкову і Богданову за вчинення злочину, передбаченого ст. 152 КК, покарання нижче від найнижчої межі, якщо у справі були дані про те, що жоден із засуджених не визнав своєї вини у вчиненні злочину і всі вони заперечували сам факт згвалтування? Чи підлягає касаційна скарга і касаційне подання задоволенню? Складіть мотивувальну та резолютивну частини ухваликолегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України. Спробуйте призначити покарання кожному з обвинувачених.

Додаткова література до теми:

1. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення більш м’якого покарання) від 2 листопада 2004 року.

2. Благов Е.В. Особенности назначения наказания за неоконченное преступление (вопросы дифференциации и индивидуализации). Ярославль, 1994.

3. Велиев С.А. Принципы назначения наказания. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004.

4. Новиков В. Назначение более мягкого наказания, чем предусмотрено законом при наличии исключительных обстоятельств // Уголовное право. – 2004. – №1.

5. Питецкий В. Назначение наказания за неоконченное преступление //Уголовное право. 2001. – №4. – С. 60-62.

6. Хамитов Р.Н. Специальные правила назначения наказания. – Казань, 2001.