Статья 39 Уголовного Кодекса Грузии.

1. Целью наказания является восстановление справедливости, предупреждение совершения новых преступлений и ресоциализация виновного.

2. Цель наказания осуществляется путем воздействия на осужденного и иных лиц, с тем чтобы они прониклись чувством ответственности за соблюдение правопорядка и закона. Формы и средства такого воздействия на осужденного предусматриваются законодательством Грузии об исполнении наказаний.

Статья 35 Уголовного Кодекса Латвийской Республики.

(2) Целью наказания является покарание виновного лица за совершенное преступное деяние, а также достижение того, чтобы осужденный и другие лица соблюдали законы и воздерживались oт совершения преступных деяний.

Статья 46 Уголовного Кодекса Республики Таджикистан.

2) Наказание применяется в целях восстановления социальной справедливости, а также исправления осужденного и предупреждения совершения новых преступлений.

8. Визначте значення системи покарань для судової практики.

9. У чому полягає відмінність штрафу від конфіскації майна?

10. Визначте правові наслідки ухилення від сплати штрафу.

12. Визначте відмінність виправних робіт від громадських робіт та від штрафу.

13. У чому полягає відмінність конфіскації майна як виду покарання від спеціальної конфіскації?

13. Хто в Україні визначає вид виправної колонії для засудженого до позбавлення волі на певний строк?

 

Розв’язати задачі

Задача 1.

Вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 25 листопада 2002 р. Кропивника засуджено за ч. 3 ст. 185 КК на три роки позбавлення волі. Кропивник визнаний винним у тому, що він 1 вересня 2002 року проник на територію автомайстерні сільськогосподарського виробничого кооперативу і вчинив крадіжку на суму 990 грн.

На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на два роки і відповідно до ст. 77 КК йому призначене додаткове покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Визначте, чи правильно призначене покарання Кропивнику у виді штрафу. Охарактеризуйте порядок призначення покарання у виді штрафу. Який принцип призначення покарання був порушений у цьому випадку?

Задача 2.

Вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 7 листопада 2002 р. Дорощук і Зелінський засуджені за ч. 1 ст. 249 КК до 170 гривень штрафу кожного. Дорощука і Зелінського визнано винним у тому, що вони у липні 2002 р. на акваторії Кременчуцького водосховища незаконно займалися рибним добувним промислом цінних порід риб на суму 2 тис. 70 грн., чим заподіяли рибному господарству істотну шкоду.

Ознайомтеся зі змістом ст. 53 КК України і встановіть, чи правильно було призначене покарання Дорощука і Зелінського у виді штрафу. Який принцип призначення покарання був порушений у цьому випадку?

Задача 3.

Галицький районний суд м. Львова вироком від 2 березня 2004 року засудив Пришву за ч. 1 ст. 296 КК на один рік обмеження волі та на підставі ст. 75 КК звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Пришву визнано винним у тому, що він 30 грудня 2003 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з хуліганських мотивів почав умисно стукати по дверях тролейбуса, що зрушив з місця, маючи намір перешкодити його руху. Коли водій зупинив тролейбус і вийшов з нього, щоб припинити хуліганські дії Пришви, останній ударив рукою по дверях тролейбуса й розбив скло, чим заподіяв підприємству «Львівелектротранс» матеріальної шкоди на загальну суму 73 грн.

Ознайомтеся зі ст. 61 КК. Чи правильно призначене покарання у виді обмеження волі за умови, що на час розгляду справи в апеляційному порядку виявилося, що Пришва на день розгляду справи судом досяг 65 років. Який принцип призначення покарання був порушений у цьому випадку?

Задача 4.

Згідно з вироком Дрогобицького місьрайонного суду Львівської області від 26 травня 2005 року Кушніров, 9 січня 1967 р. н., громадянин України, несудимий, засуджений за ст. 204 ч.1 КК України на два роки обмеження волі і на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням із дворічним іспитовим строком. Кушніров вчинив злочин за таких обставин. Наприкінці 2004 р. на ринку в м. Самборі Львівської області придбав у невстановленої слідством особи 10 л. спирту, який перевіз в м. Трускавець Львівської області і за місцем проживання в к. 522 на вул. В. Івасюка, 9 кустарними способом розбавив його водою. 9 лютого 2004 р. Кушніров продав як горілку 250 гр. розбавленого спирту Кравцю і 1,5 літра – Кравчуку. Цього ж дня засудженого було затримано працівниками міліції і за місцем його проживання вилучено ємності з рідиною, яка згідно з висновком хімічної експертизи належить до фальсифікованих спиртних напоїв.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеності винності Кушнірова у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій, просить вирок щодо засудженого скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону при призначенні покарання, оскільки у матеріалах справи є дані про те, що Кушніров є інвалідом другої групи.

Чи підлягає подання прокурора задоволенню? Якщо так, то як потрібно у вирішити питання щодо подальшого відбування покарання Кушніровим. Напишіть мотивувальну та резолютивну частини ухвали апеляційного суду Львівської області.

Задача 5.

Керівник відділенням Ощадного банку Гапон, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив 105875 гривень шляхом складання фіктивних документів про видачу банківського кредиту, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК. Суд, призначивши йому основне покарання – позбавлення волі на строк 10 років і додаткове покарання повну конфіскацію майна відповідно до санкції статті, застосував також друге додаткове покарання, яке не передбачене у санкції – позбавлення права обіймати посади у фінансово-кредитних установах.

Чи відповідає вирок суду положенням кримінального закону? Які принципи призначення покарань порушені у цьому випадку?

Задача 6.

Бершадський районний суд Вінницької області вироком від 20 серпня 2004 р. засудив Козура за ч.1 ст. 310 КК на один рік обмеження волі та на підставі ст. 75 КК звільнив його від відбування покарання з іспитовим строком один рік.Згідно з вироком суду працівники міліції 6 липня 2004р. виявили та вилучили у Козура незаконно посіяний і вирощений ним на присадибній ділянці снотворний мак у кількості 491 рослин.

В апеляційному поданні заступник прокурора Вінницької області порушив питання про неправильне призначення засудженому, який досяг пенсійного віку, покарання у виді обмеження волі.

Чи підлягає апеляційне подання прокурора задоволенню, якщо Козур 1939 р.н.? Ознайомтеся з санкціями ч. 1 ст. 310 КК, за якими був засуджений винний, а також зі статтями 57 і 61 КК. Чи можуть бути покарання у виді штрафу і арешту призначені Козура? Напишіть мотивувальну та резолютивну частини ухвали апеляційного суду Вінницької області.

Задача 7.

Вироком Донецького обласного суду від 15 грудня 2002 р. Загоруйко засуджено за ч. 3 ст. 168 КК на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права протягом трьох років обіймати посади, пов’язані з викладацькою діяльністю.

Загоруйко визнана винною у тому, що вона, працюючи викладачем кафедри вищої математики Приазовського державного технічного університету та обіймаючи посаду доцента, одержувала від студентів хабарі за позитивні оцінки на екзаменах та заліках. За період із 24 січня 2001 р. по 19 червня 2003 р. вона, використовуючи своє службове становище, одержала хабарі на загальну суму 15 тис. 857 грн., що становить особливо великий розмір.

Відповідно до Положення про організацію учбового процесу у Приазовському державному технічному університеті та Посадової інструкції педагогічних працівників кафедри вищої математики Закоруйко, працюючи доцентом на кафедрі виконувала організаційно-розпорядчі обов’язки.

Ознайомтеся зі ст. 55 КК. Чи правильно призначено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з викладацькою діяльністю до Загоруйко? Як у вироку суду потрібно було сформулювати це покарання?

 

Додаткова література до теми:

1. Анденес И. Наказание и предупреждение преступлений: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1979.

2. Антипов В.В., Антипов В.І. Обставини, що виключають застосування кримінального покарання: Монографія. – К.: Атіка, 2004.

3. Богатирьов І. Деякі проблемні питання застосування альтернативних видів покарань в Україні (теоретичні аспекти) //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №6.

4. Бурдін В.М. Санкції окремих статей Особливої частини КК України потребують змін // Життя і право. – 2004. – №4. – С. 44 – 51.

5. Галиакбаров Р. Р. Система и виды наказаний. Горький, 1986.

6. Гуторова Н.О. Кара як мета покарання // Вісник Національного ун-ту внутрішніх справ. Випуск. 20. – Х., 2002. – С. 42 – 45. – С. 44.

7. Гуторова Н.О. Конфіскація майна як вид кримінального покарання: проблеми захисту прав людини // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІХ регіон. наук.- практ. конф. 13 – 14 лютого 2003 р. – Львів: Юрид. фак-т Львів. нац. ун-ту ім. І.Франка, 2003.– С. 391 – 393.

8. Детков М., Зубкова В.И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория и практика. – М.: Издательство НОРМА, 2002.

9. Дуюнов В. К. Проблемы уголовного наказания в теории, законодательстве и судебной практике. Курск, 2000.

10. Зубкова В. И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория и практика. – М.: Изд-во НОРМА, 2002.

11. Козлов А. П. Уголовно-правовые санкции: проблемы построения, классификации и измерения. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1989.

12. Ной И.С. Вопросы теории наказания в советском уголовном праве. Саратов. Изд-во Саратов-го ун-та, 1962.

13. Старков О.В., Милюков С.Ф. Наказание: уголовно-правовой и криминопенологический анализ. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001.

14. Трубников В.М. Понятие наказания // Право і безпека. – 2002. – №2. – С. 121 – 127. – С. 124.

15. Фролова О. До загальнотеоретичних засад інституту системи покарань // Право України. – 1995. – №9 – 10. – С. 36 – 40.

16. Цветинович А. Л. Дополнительные наказания: функция, система, виды. Изд-во Саратовского ун-та, 1989.

17. Шаргородский М.Д. Наказание по советскому уголовному праву. -М.: Госюриздат, 1958.

18. Шаргородский М.Д. Наказание, его цели и эффективность. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1973.