Тема 11. Тактика побудови і перевірки версій

та планування розслідування

 

Тест 1. Сформулюйте визначення поняття криміналістичної версії, використавши наведені фрагменти. Це:

1) науково обгрунтована розумова діяльність, спрямована на визначення мети розслідування...;

2) обгрунтоване припущення про розслідувану подію в цілому...;

3) і засоби встановлення істини в кримінальній справі;

4) і перевірена на практиці порада щодо застосування криміналістичних засо­бів, прийомів і методів;

5) і окремі її обставини з метою встановлення істини в кримінальній справі.

 

Тест 2. Проаналізуйте наведені твердження і оберіть правильне. „За критерієм суб’єкта висунення і сфери застосування версії класифікуються на

1) основні та контрверсії ”;

2) слідчі, судові, експертні, оперативно-розшукові ”;

3) загальні та окремі ”;

4) обвинувальні та виправдувальні ”;

5) типові та конкретні ”.

 

Тест 3. Вирішіть, на які види класифікуються версії за об¢ємом пояснюваних фактів:

1) типові та конкретні;

2) більш імовірні та менш імовірні;

3) слідчі та оперативно-розшукові;

4) загальні та окремі;

5) основні та контрверсії.

Тест 4. Порівняйте наведені судження і оберіть логічно обгрунтоване і правильне: „Визначення наслідків, що випливають із побудованих версій, здійснюється на етапі

1) аналізу вихідної інформації та формування версії ”;

2) складання письмового плану розслідування ”;

3) аналізу змісту побудованої версії”;

4) планування розслідування ”;

5) перевірки версій ”.

 

Тест 5. Вирішіть, якому одному із основних правил (вимог) має відповідати побу­дова (висунення) версії:

1) висуваються лише найбільш вірогідні версії;

2) версія має базуватися лише на доказах;

3) висуваються (будуються) всі можливі версії, які випливають із конкретних обставин;

4) версії висуваються з урахуванням досвіду розслідування аналогічних зло­чинів;

5) версії будуються з використанням інтуїції.

Тест 6. Перевірка версії має відповідати одному із основних правил (вимог):

1) слідчі версії не перевіряються оперативно-розшуковими заходами;

2) усі побудовані версії за можливості перевіряються одночасно;

3) спочатку перевіряється найбільш вірогідна версія;

4) спочатку перевіряються загальні, а потім окремі версії;

5) перевірка версії узгоджується з планом розслідування.

Тест 7. Сформулюйте визначення поняття планування розслідування злочинів, ви­користавши наведені фрагменти. Це:

1) і конкретних шляхів її досягнення;

2) розумова діяльність, пов’язана з визначенням...;

3) сукупності зібраної слідчим інформації, що визначає способи і засоби встановлення істини в кримінальній справі;

4) розумова діяльність, спрямована на визначення мети розслідування...;

5) обсягу роботи слідчого та термінів її виконання.

 

Тест 8. Поясніть, принципом чого є динамічність:

1) розслідування і не стосується побудови версій та планування розслідування;

2) побудови версій;

3) лише планування конкретної слідчої дії;

4) лише планування тактичної операції;

5) планування розслідування.

 

Тест 9. Визначте серед переліченого прийом планування розслідування:

1) визначення обставин, які підлягають установленню (з’ясуванню);

2) планування перевірки заяви (повідомлення) про злочин;

3) наявність доказів;

4) планування розслідування в справі за окремим епізодом;

5) урахування принципу економічності.

 

Тест 10. Оцініть правильність вираження розумової діяльності, спрямованої на визначення мети розслідування і конкретних шляхів її досягнення, в:

1) плані розслідування у мисленій чи письмовій формі;

2) протоколах слідчих дій;

3) плані розслідування в письмовій формі;

4) письмових указівках прокурора, який наглядає за досудовим розс­лідуванням, чи начальника слідчого відділу;

5) процесуальних документах у кримінальній справі, що визначають її рух.

Тест 11. Проаналізуйте наведені наведені твердження та оберіть таке, що відповідає КПК і криміналістичним рекомендаціям: „Письмовий план розслідування є

1) документом, передбаченим КПК, який приєднується до матеріалів кримінальної справи за розсудом слідчого ”;

2) непроцесуальним документом, який до матеріалів кримінальної справи не приєднується і знаходиться в допоміжних матеріалах у цій справі ”;

3) непроцесуальним документом, який має доказове значення і обов’яково знаходиться в матеріалах кримінальної справи ”;

4) документом, передбаченим КПК, який має доказове значення і обов’яково знаходиться в матеріалах кримінальної справи ”;

5) непроцесуальним документом, який приєднується до матеріалів кримінальної справи за розсудом слідчого ”.

Тема 12. Тактика допиту

 

Тест 1. Сформулюйте визначення поняття допиту, ви­користавши наведені фрагменти. Це:

1) регламентований кримінально-процесуальними нормами інформаційно-психологічний процес спілкування осіб, які беруть у ньому участь,...;

2) відтворення особою своїх показань на місці події;

3) спрямований на отримання інформації про відомі допитуваній особі факти, що мають значення для встановлення істини в справі;

4) установлення тотожності, групової належності або відмінності свідком, потерпілим, підозрюваним. обвинуваченим, підсудним за уявним образом об’єкта, що раніше ними сприймався;

5) процесуальна дія, яка являє собою....

Тест 2. Вирішіть, за яким критерієм виділений допит в умовах конфлікту між особою, яка допитує, і допитуваною:

1) належність допитуваної особи до категорії раніше судимих;

2) об’єм відомостей, які передбачається отримати від допитуваної особи;

3) процесуальне становище допитуваної особи;

4) характер слідчої ситуації;

5) кількість одночасно допитуваних осіб.

Тест 3. Назвіть, стадію (етап) допиту, на якій (якому) відбувається визначення його пред­мета:

1) фіксація показань;

2) питально-відповідна;

3) вільна розповідь;

4) підготовча;

5) усі без винятку.

Тест 4. Визначте, що становить предмет будь-якого допиту:

1) будь-які обставини, що стосуються розслідуваної події та мають значення для встановлення істини в справі, залежно від процесуального становища допитуваної особи, обсягу відомої їй інформації;

2) ставлення обвинуваченого до факту вчинення ним злочину;

3) будь-які обставини, що стосуються розслідуваної події, та відомості про особу учасників кримінального процесу;

4) будь-які обставини, що стосуються розслідуваної події та, відомості про взаємовідносини між обвинуваченим і потерпілим, свідком, іншими обвинуваченими;

5) будь-які обставини, що стосуються розслідуваної події та мають значення для встановлення істини в справі, незалежно від процесуального становища допитуваної особи, обсягу відомої їй інформації.

 

Тест 5. Вирішіть, що з наведеного рекомендується відображати в плані допиту і має значення для його тактики:

1) роз’яснення прав допитуваної особи;

2) роз’яснення прав і обов’язків допитуваної особи;

3) створення і підтримання спокійної та ділової обстановки в перебігу допиту;

4) формулювання питань і визначення черговості їх поставлення під час допиту;

5) попередження допитуваної особи про відповідальність за завідомо неправдиве показання.

 

Тест 6. Поясніть, чим є формування (встановлення) психологічного контакту особою, яка допитує, з допитуваною. Це:

1) тактичний прийом допиту, що використовується лише в безконфліктній ситуації допиту;

2) загальний тактичний прийом допиту;

3) захід, що виконується на стадії (етапі) підготовки до допиту;

4) тактичний прийом допиту, що використовується лише в конфліктній ситуації допиту;

5) стадія (етап) допиту.

Тест 7. Збудження в допитуваної особи інтересу до спілкування – тактичний прийом на стадії (етапі) допиту:

1) питально-відповідної в умовах конфліктної ситуації;

2) складова частина тактичних прийомів, що застосовуються на декількох стадіях (етапах);

3) питально-відповідної;

4) вільної розповіді;

5) формування психологічного контакту.

Тест 8. Вислухування допитуваної особи без переривання (за деякими винятками) – тактичний прийом на стадії (етапі):

1) питально-відповідної в умовах конфліктної ситуації;

2) складова частина тактичних прийомів, що застосовуються на декількох стадіях (етапах);

3) вільної розповіді;

4) формування психологічного контакту;

5) питально-відповідної в умовах безконфліктної ситуації.

 

Тест 9. Сформулюйте, використовуючи наведені фрагменти, відповідно до КПК визначення поняття навідного запитання:

1) відповідь, та яке заборонене КПК для застосування на допиті;

2) відповідь, частина відповіді або підказка до неї;

3) запитання, що спрямоване на...;

4) запитання, у формулюванні якого міститься...;

5) викриття допитуваної особи в неправдивих свідченнях.

Тест 10. Порівняйте наведені судження і оберіть логічно обгрунтоване і правильне: „Під час допиту застосовується наступні види запитань:

1) доповнювальні, уточнювальні, нагадувальні, контрольні, викривальні ”;

2) загальні, окремі, контрзапитання ”;

3) типові (основні), конкретні ”;

4) доповнювальні, уточнювальні, нагадувальні, контрольні, викривальні, виправдувальні ”;

5) доповнювальні, уточнювальні, нагадувальні, контрольні, викривальні, навідні ”.

 

 

Тест 11. Розробіть, використовуючи наведені фрагменти, в будь-якій послідовності перелік тактичних прийомів допиту, що допомагають актуалізувати забуте в пам’яті допитуваної особи:

1) упізнавання шляхом пред’явлення об¢єктів, допит на місці події;

2) пред’явлення доказів;

3) створення в допитуваної особи перебільшеного уявлення про обізнаність слідчого.

4) повторний допит особи щодо обмеженого кола обставин;

5) використання асоціативних зв’язків за суміжністю, схожістю, контрастом.

 

Тест 12. Оцініть наведені розуміння сутності одного із тактичних прийомів емоційного впливу під час допиту та оберіть правильне: „Це прийом, що полягає у (в)

1) пред’явленні доказів”;

2) використанні фактору раптовості ”;

3) використанні суперечностей між показаннями допитуваної особи та іншими до­казами ”;

4) допиті про другорядні моменти події”;

5) упізнаванні шляхом пред’явлення об¢єктів ”.

Тест 13. Розробіть, використовуючи наведені фрагменти, в будь-якій послідовності перелік тактичних прийомів логічного впливу під час допиту:

1) вплив на позитивні сторони допитуваної особи;

2) пред’явлення доказів;

3) використання суперечностейу показаннях однієї й тієї ж допитуваної особи, між її показаннями та іншими доказами;

4) створення в допитуваної особи перебільшеного уявлення про обізнаність слідчого;

5) спонукання до каяття.

Тест 14. Проаналізуйте наведені судження і оберіть логічно обгрунтоване і правильне: „Пред¢явлення під час допиту доказів у послідовності „зростання їх сили” є

1) тактичним прийомом психологічного впливу ”;

2) тактичним прийомом емоційного впливу ”;

3) способом застосування тактичного прийому – використання асоціативних зв¢язків за суміжністю в часі та просторі ”;

4) одним із способів застосування тактичного прийому логічного впливу – пред’явлення доказів”;

5) забороненим прийомом ”.

Тест 15. Визначте серед переліченого тактичний прийом викриття свідомої неправди допитуваної особи:

1) поставлення навідних запитань;

2) вплив на позитивні сторони допитуваної особи;

3) застосування відеозапису допиту;

4) повторний допит з обмеженого кола обставин;

5) поставлення доповнювальних запитань.

Тест 16. Вирішіть, які тактичні прийоми допиту найбільш ефективні та найчастіше застосовуються для викриття неправдивої заяви допитуваної особи про алібі:

1) раптове поставлення запитання;

2) логічного впливу;

3) емоційного впливу;

4) використання асоціативних зв’язків за суміжністю, схожістю, контрастом;

5) поставлення запитань, другорядних з позиції допитуваної особи, що маскують запитання про її причетність до злочину.

Тест 17. Оцініть наведені розуміння сутності тактичної комбінації як елемента тактики допиту та оберіть правильне: „Це –

1) переконання допитуваної особи в неправильності зайнятої нею позиції ”;

2) повідомлення допитуваній особі неправдивих відомостей про позицію інших причетних до злочину осіб ”;

3) створення ситуації, розрахованої на неправильну її оцінку допитуваною особою, що об’єктивно сприяє викриттю неправдивості показань ”;

4) пред’явлення всієї сукупності доказів”;

5) допит з участю оперативного працівника ”.

 

Тест 18. Оберіть серед наведених найбільш повний перелік прийомів, що найчастіше застосовуються в тактичних комбінаціях:

1) створення в допитуваної особи перебільшеного уявлення про обізнаність слідчого в справі; ситуації, в якій допитувана особа обмовляється і мимовільно виказує свою винувату обізнаність; поставлення запитань, другорядних з позиції допитуваної особи, що маскують запитання про її причетність до злочину;

2) використання суперечностейу показаннях однієї й тієї ж допитуваної особи, між її показаннями та іншими доказами;

3) повідомлення допитуваній особі неправдивих відомостей про позицію інших причетних до злочину осіб; створення ситуації, в якій допитувана особа обмовляється і мимовільно виказує свою винувату обізнаність;

4) створення в допитуваної особи неправильного уявлення про обізнаність слідчого в справі; ситуації, в якій допитувана особа обмовляється і мимовільно виказує свою винувату обізнаність; поставлення запитань, другорядних з позиції допитуваної особи, що маскують запитання про її причетність до злочину;

5) пред’явлення доказів; використання суперечностейу показаннях однієї й тієї ж допитуваної особи, між її показаннями та іншими доказами; максимальна деталізація показань.

 

Тест 19. Найбільш поширеними тактичними прийомами допиту свідка є:

1) повторний допит з обмеженого кола обставин;

2) тактичні комбінації;

3) прийоми психологічного впливу;

4) прийоми логічного впливу;

5) прийоми, що допомагають актуалізувати забуте в пам’яті допитуваної особи.

Тест 20. Основний фактор, що впливає на тактику допиту неповнолітнього:

1) рівень психофізіологічного розвитку неповнолітнього;

2) регламентація порядку допиту в окремих нормах КПК;

3) схильність неповнолітніх до фантазування;

4) участь у допиті в установлених законом випадках інших осіб;

5) можливість давання показань унаслідок навіювання дорослих.

Тест 21. Визначте серед перелічених основний тактичний прийом очної ставки:

1) оголошення показань осіб, між якими проводиться очна ставка;

2) допит першою, як правило, особи, яка не визнає себе винуватою у вчиненні злочину;

3) допит першою, як правило, особи, яка заперечує показання іншої;

4) раптовість проведення;

5) допит першою, як правило, особи, яка, судячи із матеріалів справи, дає правдиві показання.