Якими засобами претор впливав на розвиток права у Римі.

Основна функція преторів – судочинство. Приступаючи до виконання своїх повноважень претор оголошував едикт (закон на рік). Спочатку преторські едикти мали на меті лише подати допомогу законному (цивільному) правопорядку і заповнити його прогалини. З часом, претор вносить доповнення у цивільне право, коригує його норми, пристосовуючи до нових умов. Претори не мали законодавчої влади. Близько 125-128 рр. Сальвій Юліан уклав “Вічний едикт” (Постійний едикт), що був схвалений імператором і постановою сенату. З цього моменту правотворча діяльність претора припинилась.

Назвіть види імператорських конституцій.

1) edicta – загальні розпорядження, які були обов’язковими як для службових осіб, так і для населення;

2) decreta – імператорські рішення у судових справах;

3) mandata – інструкції чиновникам і правителям провінцій;

4) rescripta – відповіді імператора на запитання службових і приватних осіб.

Причини кодифікації Юстиніана.

Загальний перегляд як конституцій, так і юридичної літератури та укладення єдиного цілісного зводу.

Які збірники складають кодифікацію Юстиніана?

Інституції, дегести, кодекс Юстиніана.

Значення кодифікації Юстиніана.

Усі частини кодифікації мали становити єдиний Звід права, який міг би слугувати твердою основою під час здійснення правосуддя. Кодифікація Юстиніана завершила розвиток римського права.

Що таке senatus consulta?

Сенатус-консульти – постанови сенату, були основною формою законодавства до кінця ІІІ ст до н.е. Згодом сенат втрачає своє значення, а разом з тим і свою законодавчу компетенцію. Основним джерелом права поступово стає одноособове розпорядження імператора.

42. Як латинською мовою позначається "закон"?

Lex, leges.

43. Головний зміст закону "Про цитування юристів".

У 426р. був прийнятий закон "Про цитування юристів", за яким у судових рішеннях можна було посилатись лише на праці п’яти видатних юристів: Папіана, Павла, Ульпіана, Гая і Модестина, а також на праці тих юристів, на яких посилалися ці юристи.

Твори кого з римських юристів могли бути покладені в основу судового

Рішення?

Папіана, Павла, Ульпіана, Гая і Модестина, а також на праці тих юристів, на яких посилалися ці юристи. Папіану віддавалась найбільша перевага.

Назвіть джерела (форми) права у Римі.

Поняття джерела права вживається:

1) у значенні матеріальних умов, з яких народжується право;

2) як політичні, ідеологічні, релігійні, моральні та інші умови, що впливають на зміст права;

3) у значенні форм правоутворення;

4) у розумінні джерела пізнання права.

Форми правоутворення:

1) звичаєве право;

2) закон;

3) едикти магістратів;

4) діяльність юристів.

Джерела пізнання:

1) Закони XII таблиць;

2) Кодифікація Юстиніана.

46. Поняття особи (суб'єкта права) в Римі.

Persona – особа – суб’єкт права. Проте, не всі люди у Римській державі визнавались особами. Раби не визнавались суб’єктом права, а були об’єктом права. Лише вільна людина є носієм прав та обов’язків і в цьому розумінні вона є особою, здатною до права.

Особливості правового становища вільновідпущеників.

Відпущений на волю раб називався вільновідпущеником. За загальним правилом, вільновідпущеник набував правового статусу особи, яка дарувала йому волю, тобто залежно від того, хто був його попереднім власником. Якщо це був перегрин, латин чи римський громадянин, то й вільновідпущеник набував статусу, який відповідав становищу перегрина, латина або римського громадянина. Попередній господар виступав як патрон вільновідпущеника, і якщо у вільновідпущеника не було дітей і він не залишав заповіту, то все його майно переходило до патрона. За потребою вільновідпущеник і далі був зобов’язаний надавати патронові різні послуги та матеріальну допомогу. Він також не мав права звертатись до свого патрона з штрафним позовом.

У сфері публічних правовідносин вільновідпущеники обмежувалися у праві служити в римських легіонах, а в І ст. втратили право брати участь у роботі народних зборів і голосувати.

Види суб'єктів права.

Фізичні особи, юридичні особи.

Чи були наділені дієздатністю юридичні особи в Римі?

Юридичні особи в Римі не мали власної дієздатності.

Якими трьома станами визначалася правоздатність в Римі?

1) стан свободи (status libertatis) – це вільні і раби;

2) стан громадянства (status civitates)- це римські громадяни та інші вільні особи, але не громадяни;

3) сімейний стан (status familiae) – це домовладики та підвладні особи.

Назвіть підстави припинення юридичної особи в Римі.

1) після досягнення мети, яка ставилася перед нею;

2) за розпорядженням державної влади, якщо її діяльність набувала незаконного характеру;

3) якщо втрачено майно;

4) після вибуття всіх її членів.

52. Які органи займалися призначенням і звільненням опікунів (піклувальників)?

Суд І інстанції

Способи втрати римського громадянства.

1) зі смертю особи;

2) через продаж у рабство;

3) особи, узяті в полон;

4) особи, засуджені до тяжкого кримінального покарання;

5) вигнання з Риму.

На які три групи поділялися недієздатні громадяни за віком?

1) діти віком до 7 років, які були повністю не дієздатними;

2) частково дієздатні. Це дівчата - до 12 років і хлопці – до 14 років.

3) особи жіночої статі віком з 12, а чоловічої з 14 і до 25 років, які визнавалися як неповнолітні, але дієздатні.

Які Ви знаєте способи виникнення рабства?

1) захоплення у полон воїнів ворожої держави;

2) могли бути обернені іноземці, які виявились на території Риму і не користувались ніякими правами чи привілеями;

3) рабом ставала дитина, народжена рабинею, навіть якщо батько був вільним. Вступати в шлюб з рабом було заборонено, дитина вважалась народженою поза шлюбом і набувала статусу матері;

4) у рабство могла бути обернена і цивільна людина (у стародавній час глава сім’ї міг продати у рабство підвладного сина або дочку за непослух, боржник міг бути проданий у рабство кредитором);

5) у рабство обертались особи, засуджені до пожиттєвих каторжних робіт;

6) у рабство обертались вільні жінки, які вступали в зв’язок з рабами всупереч заборони власника.

Що таке рабський пекулій?

Рабовласники, зберігаючи право власності, виділяли рабу землю, давали необхідний інвентар, надавали повну самостійність з умовою сплачувати господареві відповідний оброк. Таке майно було відоме як пекулій.

Які особи вважалися недієздатними?

Душевнохворі та недорозвинені на час хвороби визнавалися повністю недієздатними. Діти віком до 7 років також були повністю не дієздатними.

Форма приниження честі – intestabilis. “Хто буде свідком під час укладення угоди і згодом відмовиться від свого свідчення (на випадок спору), нехай зазнає безчестя”. Майже всі угоди здійснювалися за участю свідків, тому таке обмеження майже повністю позбавляло винну особу дієздатності. Потім ця форма приниження честі втратила своє значення.

Назвіть способи припинення рабства.

Магістрат оголошував раба вільним після урочистої заяви рабовласника перед магістратом про свою волю звільнити раба. Звільнення раба могло відбутися за заповітом або шляхом уявного процесу, коли раб викриє вбивство громадянина, а також внаслідок досягнення сану єпископа. Звільняли з рабства шляхом простого оголошення при свідках. Проте якщо звільнення спричинило шкоду кредиторам, то воно визнавалося недійсним.

Які особи вважалися обмеженими в дієздатності?

1) Особи до 25 років,2) марнотратники,3) глухонімі, 4) безчестя, 5)жінки

В якому віці наставало повноліття в Римі?

З 25 років.

Термін, яким в Римі позначали суб'єкт права.

Persona – особа – суб’єкт права.

Caput – здатність бути суб’єктом цивільних прав.

Скільки осіб достатньо для утворення юридичної особи?

Три особи.

Які фактори складають повну правоздатність?

Повна правоздатність передбачала свободу, громадянство та самостійне становище в сім’ї. Таке становище в сім’ї посідав тільки домовладика – глава сім’ї.