Визначить суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов’язки).

Договір факторингу - договір, укладений між однією стороною (постачальником) та іншою стороною (фактором), відповідно до якого:

(a) постачальник відступає або може відступати фактору право грошової вимоги, яке випливає з договорів купівлі-продажу товарів, укладених між постачальником та його покупцями (боржниками), крім договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для їхнього особистого, сімейного або домашнього використання;

(b) фактор має виконувати принаймні дві з таких функцій:

- фінансування постачальника, включаючи надання позики та здійснення авансових платежів;

- ведення обліку (головної бухгалтерської книги) щодо дебіторської заборгованості;

- пред'явлення до сплати грошових вимог;

- захист від несплат боржників;

(с) боржники повинні бути повідомлені про відступлення права грошової вимоги.

Операція міжнародного факторингу являє собою трьохстороннє правовідношення, в якому беруть участь: кредитор (постачальник), боржник (покупець), фактор (банк або спеціалізована факторингова організація). Але безпосередньо сторонами за договором міжнародного факторингу є лише постачальник та фактор.

Обов’язки фактора – див. п. (b) + може бути також передбачено надання юридичних послуг, страхування товару, управління кредитними операціями постачальника, складування і сортування товару постачальника тощо.

Боржник зобов'язаний сплатити фактору, в тому і лише в тому випадку, якщо боржник не знає про переважне право іншої особи на платіж і якщо письмове повідомлення про відступлення права вимоги: (a) надане боржнику постачальником або фактором під керівництвом постачальника; (b) обґрунтовано визначає дебіторську заборгованість, яка була передана, і фактор, якому або на рахунок якого боржник зобов'язаний здійснити платіж; та (с) стосується права грошової вимоги, яке випливає з договору купівлі-продажу товарів, укладеного під час або до того, як зроблено повідомлення.

 

п.с. курсивом виділені витяги з конвенцій

 

 

37 Визначіть суб'єктів-учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов'язки).

договір факторингу" означає договір, укладений між однією стороною (постачальником) та іншою стороною (фактором), відповідно до якого: постачальник відступає або може відступати фактору право грошової вимоги, яке випливає з договорів купівлі-продажу товарів, укладених між постачальником та його покупцями (боржниками), крім договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для їхнього особистого, сімейного або домашнього використання; фактор має виконувати принаймні дві з таких функцій: фінансування постачальника, включаючи надання позики та здійснення авансових платежів; ведення обліку (головної бухгалтерської книги) щодо дебіторської заборгованості; пред'явлення до сплати грошових вимог; захист від несплат боржників; боржники повинні бути повідомлені про відступлення права грошової вимоги. Боржник зобов'язаний сплатити фактору, в тому і лише в тому випадку, якщо боржник не знає про переважне право іншої особи на платіж і якщо письмове повідомлення про відступлення права вимоги: надане боржнику постачальником або фактором під керівництвом постачальника; обґрунтовано визначає дебіторську заборгованість, яка була передана, і фактор, якому або на рахунок якого боржник зобов'язаний здійснити платіж; та стосується права грошової вимоги, яке випливає з договору купівлі-продажу товарів, укладеного під час або до того, як зроблено повідомлення. Боржник, який має право вимагати від постачальника суму, сплачену фактору стосовно відступлення права вимоги, має проте право вимагати повернення цієї суми від фактора настільки, наскільки: фактор не виконав своє зобов'язання здійснити постачальнику платіж, пов'язаний із відступленням права вимоги; або фактор здійснив такий платіж тоді, коли він знав про невиконання або неналежне виконання, або прострочення виконання постачальником своїх зобов'язань щодо товарів, яких стосуються платежі боржника. Боржник може також заявляти фактору про право на залік стосовно вимог до постачальника, на чию користь виникла дебіторська заборгованість, і яку боржник може задовольнити на момент отримання ним письмового повідомлення про відступлення права вимоги

 

38. Визначіть суб'єктів - учасників правовідносин за договором міжнародного франчайзиніу (як вони називаються, їх основні права і обов'язки).

Під франчайзингом розуміють двосторонню угоду, за якою одна особа(франчайзер), надає іншій особі (франчайзі) за винагороду на строк або без визначення строку право на використання у своїй підприємницькій діяльності, що є аналогічною діяльності франчайзера, певного «ділового комплексу»(так званої франшизи).У договорі франчайзингу беруть участь постачальник(товару чи послуг) і так званий «привілейований покупець».Зобовязання постачальника зводяться, головним чином, до передачі користування виключних прав на об’єкти інтелектуальної власності, якими він правомірно володіє, та вчинити деякі інші, пов’язані з цим та зазначені у договорі дії,це можуть бути:фірмове найменування, товарний знак, знак обслуговування та інше;діловий досвід,»ноу-хау», комерційна чи технічна інформація;поставка товарів, інгредієнтів,навчання персоналу користувача.Франчайзер має право передати франчайзі право на виробництво і продаж під торговою маркою франчайзера.Франчайзер має право здійснювати контроль за методами використання системи франшизи.Обов‘язками франчайзера є: Передача франчайзі виключних прав що стосуються предмету договору. Передача франчайзі необхідної документації, ноу-хау (рецептура, секрети виробництва, організаційний та комерційний досвід і т.п.) Навчання франчайзі з питань організації і ведення бізнесу. Надання консультативних та маркетингових послуг. Ексклюзивність. Постачання товарів.Права франчайзі: використовувати торгові марки, фірмові найменування франчайзера, а також користуватися перевагами, пов’язаними з їх репутацією;використовувати торговий імідж, дизайн та оформлення приміщення, розроблені франчайзером;використовувати комерційні секрети, «ноу-хау», систему і методи франчайзера;використовувати матеріали, захищені авторським правом франчайзера;у певних випадках використовувати рецепти, формули, специфікації, технологічні процеси і методи виробництва, розроблені франчайзером;проводити діяльність у приміщенні, узгодженому з франчайзером, яке містить ознаки імені, товарних марок і системи франчайзера;право купувати товари у франчайзера і/або призначених франчайзером постачальників за спеціальними цінами.До обов‘язків франчайзі належить: Використання при здійсненні обумовленої в договорі діяльності найменування та комерційного позначення правоволодаря позначеним в договорі способом. Забезпечення відповідності якості вироблених ним на підставі договору товарів, робіт чи послуг якості аналогічних робіт товарів і послуг що виробляються чи надаються безпосередньо самим виробником. Порушення цих зобов’язань може привести до дискредитації франчайзера в діловому світі і зниження його конкурентноздатності. Виконання інструкцій та розпоряджень франчайзера, спрямованих на забезпечення, відповідності характеру, засобам і умовам використання комплексу виключних прав відносно того, як вони використовуються франчайзером, в тому числі вказівок відносно внутрішнього та зовнішнього оформлення комерційних приміщень, що використовуються користувачем при здійсненні наданих йому по договору прав. Надання покупцям усіх додаткових послуг, на яки могли б розраховувати споживачі безпосередньо у франчайзера. Нерозголошення секретів виробництва надавача та іншої отриманої від нього інформації. Надання обумовленої кількості субфранчайзингу, якщо такий обов‘язок передбачений договором. Інформування покупців найбільш очевидним способом про те що він використовує фірмове найменування, комерційне позначення, знак для товарів та послуг або інший засіб індивідуалізації франчайзера по договору франчайзингу. Плата винагороди франчайзеру