Т е м а 7. Органи внутрішніх справ

Питання для обговорення

 

1. Органи внутрішніх справ: поняття, система, завдання та місце в системі правоохоронних органів.

2. Міністерство внутрішніх справ України.

3. Головні управління та управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополя: завдання, структура та повноваження.

4. Органи внутрішніх справ у районах (містах): структура та повноваження.

5. Відділи (управління) Міністерства внутрішніх справ на транспорті.

6. Міліція: поняття, задачі, структура, повноваження.

7. Податкова міліція, її завдання, структура, повноваження і кадрове забезпечення.

 

Завдання

 

1. Оберіть з наведеного нижче переліку функції, що покладаються на органи міліції:

1) виконавча;

2) адміністративна;

3) оперативно-розшукова;

4) профілактична;

5) розвідувальна;

6) кримінально-процесуальна;

7) представницька.

Наведіть визначення міліції відповідно до законодавства. Назвіть правові основи діяльності органів міліції та визначить її місце у системі правоохоронних органів держави.

2. Визначить з наведеного переліку підрозділи, з яких складається міліція:

1) міліція громадської безпеки;

2) кримінальна міліція;

3) оперативно-розшукова міліція;

4) судова міліція;

5) спеціальна міліція;

6) податкова міліція;

7) міліція охорони.

Назвіть принципи, за яких будується діяльність міліції та вимоги до осіб, які приймаються на службу до органів міліції.

 

Список нормативних актів та літератури:

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (зі змін. від 30.09.2010 р.).

2. Кримінально-процесуальний кодекс України: затв. Законом України від 28.12.1960 р. № 1001-05 // Там само. – 1961. – № 2. – Ст. 15 (із змін. і допов.).

3. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ // Там само. – 1991. – № 4. – Ст. 20 (із змін. і допов.).

4. Про державну податкову службу України: Закон України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ // Там само. – 1991. – № б. – Ст. 37 (із змін. і допов.).

5. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 р. № 2135-ХІІ // Там само. – 1992. – № 22. – Ст. 303 (із змін. і допов.).

6. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України вiд 30.06.1993 № 3341-XII // Там само. – 1993. – № 35. – Ст. 358 (із змін. і допов.).

7. Про контррозвідувальну діяльність: Закон України від 26.12.2002 р. № 374-IV // Там само. – 2003. – № 4. – Ст. 95.

8. Конституція України: наук.-практ. коментар / редкол.: В.Я. Тацій, О.В. Петришин, Ю.Г. Барабаш та ін. – 2-е вид., перероб. і доповн. – Х.: Право, 2011. – 1128 с.

9. Погорецький М.А. Досудове слідство України: історія та сучасність // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС. – 2002. – Вип. 3. – С. 216-227.

10. Петриченко О. Проблеми реформування законодавства щодо системи органів досудового слідства в Україні // Юридичний журнал ЮСТІНІАН. – 2002. – № 5. – С.1.

11. Чайковський А.С. Дізнання та досудове слідство: історія і сучасність: Навч. Видання / А.С. Чайковський, С.В. Губар, В.А. Довбня. – К.: РВВ МВС України, 2004. – 180 с.

12. Слободянюк В. Дізнання: історія, сучасність, перспективи // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 4. – С. 65-68.

13. Камінський А. Нові приоритети у діяльності органів внутрішніх справ України // Матеріали ХП науково-практ. конф. «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (9-10 листоп. 2006 р.). – Львів, 2006.

14. Пивоваров В.В., Щербина Л.І. Взаємодія органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ. Монографія / В.В. Пивоваров, Л.І. Щербина. – Х.: Право, 2006.

15. Капля О. Правовий статус правоохоронних органів Європейського союзу// Вісник акад. управління МВС. – 2008. – № 3. – С. 105-115.

16. Організація судових та правоохоронних органів: підруч. для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закл. / І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий та ін.; за ред. І.Є. Марочкіна і Н.В. Сібільової. – 2-е вид., перероб. і доповн. – Х.: Одіссей, 2011. – 376 с.

 

Т е м а 8. ОРГАНИ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Питання для обговорення

 

1. Завдання правові підстави діяльності Служби безпеки України.

2. Система та організація діяльності Служби безпеки України.

3. Повноваження органів Служби безпеки України.

4. Правоохоронна функція Служби безпеки України.

5. Вимоги до осіб, які приймаються на службу до органів Служби безпеки України.

6. Контроль за діяльністю органів Служби безпеки України.

 

Завдання

1. З наведеного переліку назвіть завдання органів Служби безпеки України:

1) розкриття злочинів проти миру і безпеки людства;

2) запобігання дорожно-транспортним пригодам;

3) прослуховування телефонних розмов громадян та посадових осіб;

4) запобігання організованої злочинної діяльності у сфері управління;

5) припинення противоправних діянь, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Назвіть інші завдання органів Служби безпеки України та перелічте принципи її діяльності.

Список нормативних актів та літератури:

 

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (зі змін. від 30.09.2010 р.).

2. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. № 1001-05 // Відом. Верхов. Ради України. – 1961. – № 2. – Ст. 15.

3. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 р. № 2229 –ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.

4. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 р. № 2135-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22.

5. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України вiд 30.06.1993 № 3341-XII // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 35. – Ст.358.

6. Про контррозвідувальну діяльність: Закон України від 26.12.2002 р. № 374-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 4. – Ст. 95.

7. Слободянюк В. Дізнання: історія, сучасність, перспективи // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 4. – С. 65-68.

8. Погорецький М.А. Досудове слідство України: історія та сучасність // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС. – 2002. – Вип. 3. – С. 216-227.

9. Організація судових та правоохоронних органів: підруч. для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закл. / І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий та ін.; за ред. І.Є. Марочкіна і Н.В. Сібільової. – 2-е вид., перероб. і доповн. – Х.: Одіссей, 2011. – 376 с.

10. Ярмакі В.Х. Адміністративно-правовий статус Служби безпеки України //Митна справа. – 2009. – № 4. – C. 61-65.

11. Маяков В.А.Актуальні питання діяльності органів досудового слідства Служби безпеки України // Досудове розслідування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали пост. діючого наук.-практ. семінару (23 жовт. 2009 р.) Вип. 1. – Х.: Оберіг, 2009. – C.19-23.

12. Яворський В. Відповідність оперативно-розшукової діяльності, що здійснюється СБ України, стандартам прав людини // Права людини. – 2009. – 6-30 квітня (№ 11). – C. 6-8.

13. Грідін О.В.Становлення та розвиток органів Служби безпеки України (історико-правовий аналіз) // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип.47. – К.: Ін-т держави і права НАН України,2010. – C.152-158.

14. Вітик І., Костюк В.Щодо окремих правових аспектів реформування правосуб`єктності Служби безпеки України //Право України. – 2009. – - № 12. – C. 218-222

15. Правове забезпечення оперативно-службової діяльності: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення. Вип. 1: [матеріали пост. діючого наук.-практ. семінару] (28 трав. 2010 р.). – Х.: Оберіг, 2010.

16. Право і національна безпека: актуальні проблеми теорії та практики: [матеріали наук.-практ. конф.] (22 трав. 2009 р.). – Х.: Ін-т підготовки юрид. кадрів для СБУ НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, 2009.

 

Т е м а 9. ОРГАНИ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Питання для обговорення

1. Досудове розслідування кримінальних справ: поняття, види.

2. Органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, їх завдання і компетенція.

3. Органи дізнання, їх система, завдання і компетенція.

4. Органи досудового слідства, їх система, завдання і компетенція.

5. Статус слідчого. Вимоги, що пред’являються до кандидатів на посаду слідчого.

6. Структура слідчого апарату прокуратури, органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, податкової міліції.

Завдання

1. Д., порушуючи правила полювання, здійснив відстріл трьох лосів. М'ясо реалізував на ринку. Одержавши про це інформацію, начальник держполювінспекції району порушив стосовно Д. кримінальну справу і провів дізнання.

Дайте оцінку діям начальника держполювінспекції. Як повинен був вчинити начальник держполювінспекції району?

2. Вкажіть у зазначеному переліку органи дізнання:

1) Міліція.

2) Інспектор ДАІ – по справах про автоаварії.

3) Начальник геолого-розвідницької партії, експедиції.

4) Органи державної безпеки – по справах, віднесених до їх ведення.

5) Начальник рибної інспекції – по справах про порушення правил риболовства та охорони рибних запасів.

6) Начальник зимівки у період відсутності у ній транспортних зв'язків.

7) Завідуючий санітарно-епідеміологічною станцією – по справах про порушення закладами та підприємствами санітарно-гігієнічних норм.

8) Митні органи – по справах про порушення митних правил та контрабанду.

9) Органи державного пожежного нагляду по справах про пожежі.

10) Технічний інспектор праці – по справах про порушення правил техніки безпеки праці.

Які ще існують органи дізнання? Поясніть, чому перелік органів дізнання є вичерпним? Розкрийте зміст понять: "досудове розслідування", "досудове слідство", "дізнання". Яке співвідношення цих понять?

3. Студент 5-го курсу заочного факультету вищого юридичного закладу П. звернувся до прокуратури області з проханням прийняти його на роботу слідчим прокуратури. Протягом трьох років П. працював юрисконсультом, характеризувався позитивно.

Чи буде задоволене прохання П.? Які вимоги пред’являються до кандидатів на посаду слідчих органів прокуратури?

 

Список нормативних актів та літератури:

 

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (зі змін. від 30.09.2010 р.).

2. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. № 1001-05// Відом. Верхов. Ради України. – 1961. – № 2. – Ст. 15.

3. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.

4. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20 (із змінами).

5. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 р. № 2229 –ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.

6. Про державну податкову службу України: Закон України від 4.12.1990р. № 509-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37 (із змінами).

7. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992р. № 2135-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22.

8. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України вiд 30.06.1993 № 3341-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. - Ст.358.

9. Про контррозвідувальну діяльність: Закон України від 26.12.2002 р. № 374-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 4. – Ст. 95.

10. Коляда Я.А. Який Кримінально-процесуальний кодекс України потрібен слідчим // Юридичний вісник України. – 2001. – № 9-11.

11. Тертишник В.М. Удосконалення процесуального статусу слідчого // Теорії та практика застосування чинного кримінального і кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах. Ч 2 / В.М. Тертишник.— К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002.

12. Пивоваров В.В. Взаємодія органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ. Монографія / В.В. Пивоваров, Л.І. Щербина. – Х.: Право, 2006.

13. Чайковський А.С., Губар С.В., Довбня В.А. Дізнання та досудове слідство: історія і сучасність: Навч. Видання / А.С. Чайковський, С.В. Губар, В.А. Довбня. – К.: РВВ МВС України, 2004. – 180 с.

14. Слободянюк В. Дізнання: історія, сучасність, перспективи // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 4. – С. 65-68.

15. Погорецький М.А. Досудове слідство України: історія та сучасність // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС. – 2002. – Вип. 3. – С. 216-227.

16. Баулін О.В., Потайчук І.В. Поняття і система основних положень досудового розслідування України // Незалежний суд - гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина:Матеріали Всеук. наук.-практ. конф. (30 трав. 2009 р.). – Чернівці: Чернів. нац. ун-т, 2009. – C. 387-394.

17. Андрусяк В. Мета та завдання досудового слідства // Вісник прокуратури. – 2010. – № 1. – C. 77-80

18. Горпенюк А. Організаційно-правові питання вдосконалення досудового слідства в Україні //Вісник прокуратури. – 2010. – № 2. – C. 64-68.

19. Лобойко Л.М. Реорганізація органів досудового розслідування у контексті концепції реформування кримінальної юстиції України // Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах. Ч. 1: матеріали всеукр. наук.-практ. конф., 30 жовт. 2009 р. –Запоріжжя: Юрид. ін-т ДДУВС, 2009. – C.86-89

20. Горпенюк А. Становлення та перспективи розвитку досудового слідства в Україні //Вісник прокуратури. – 2010. – № 4. –C. 98–100

21. Грошевой Ю.М., Вапнярчук В.В., Капліна О.В. Досудове розслідування кримінальних справ. – Х.: ФІНН, 2009. – 328 c.

22. Досудове розслідування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: [матеріали пост. діючого наук.-практ. семінару] (23 жовт. 2009 р.) Вип. 1. – Х.: Оберіг, 2009. – 312 c.

23. Організація судових та правоохоронних органів: підруч. для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закл. / І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий та ін.; за ред. І.Є. Марочкіна і Н.В. Сібільової. – 2-е вид., перероб. і доповн. – Х.: Одіссей, 2011. – 376 с

Т е м а 10. АДВОКАТУРА.

Питання для обговорення

 

1. Поняття та сутність інституту адвокатури.

2. Правове регулювання адвокатської діяльності.

3. Принципи адвокатської діяльності.

4. Статус адвоката: порядок набуття, права та обов'язки.

5. Організаційні форми діяльності адвокатури.

6. Спілки та асоціації адвокатів: їх завдання та відмінність від адвокатських об’єднань.

7. Види адвокатської діяльності.

8. Адвокатська таємниця.

9. Основні принципи адвокатської етики.

10. Гарантії адвокатської діяльності.

11. Дисциплінарна відповідальність адвокатів.

12. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури: склад, структура та повноваження.

 

Завдання

1. У Міністерство юстиції України надійшла заява гр. Н., який є уповноваженим представником адвокатської фірми „Консоль”, із проханням зареєструвати зазначене адвокатське об’єднання. Для реєстрації були подані всі необхідні документи. При розгляді питання про реєстрацію було встановлено, що Статутом адвокатської фірми „Консоль” передбачається можливість ведення підприємницької діяльності.

Яке рішення має бути прийняте Міністерством юстиції і чому? Як ви розумієте цілі і завдання адвокатських об’єднань?

2. Адвокату В. Було доручено ведення справи по звинуваченню К за с. 2 ст. 396 КК України. У кримінальній справі була вкрай поверхово досліджена особистість К. Адвокат направив листа за місцем його роботи з проханням надіслати більш детальну характеристику.

Чи правильно зробив адвокат?

Назвіть основні види адвокатської діяльності.

3. Загальний місцевий суд виніс окрему ухвалу на адресу адвоката Ф. У зв’язку з тим, що він, захищаючи інтереси підсудного Н., впливав на свідків умовленням і погрозами з метою домогтися вигідних для займаної їм позиції по справі показань.

Окрема ухвала була розглянута на засіданні дисциплінарної палати Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Яке рішення має бути, на ваш погляд, буде прийняте на засіданні палати?

Оцініть перспективи розгляду дисциплінарної справи адвоката Ф. з урахуванням факту використання ним вказаних засобів і методів захисту.

Список нормативних актів та літератури:

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (зі змін. від 30.09.2010 р.).

2. Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992р. № 2887-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62 (із змін. І допов.).

3. Положення про Міністерство юстиції України від 06.04.2011 р. № 395/2011 // Офіційний Вісник України. – 2011. – № 28. – Ст. 1162.

4. Рішення Конституційного Суду України по справі №1-17/2000 від 16.11.2000 р. № 13-рп/2000. (справа про право вільного вибору захисника). // Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997-2001 / Відповід. ред. П. Б. Євграфов. – К; Юрінком Інтер, 2001.

5. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, затв. Указом президента України від 5.05.1993 р. № 155/93 // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – 2010. – № 4. – Стр. 116.

6. Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури / Указ Президента України від 30 вересня 1999р. № 1240/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 39 ст. 1936.

7. Правила адвокатської етики від 1 жовтня 1999 р., затв. Вищою Кваліфікаційною комісією адвоктаури. // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – 2010. – № 4. – Стр. 164.

8. Про затвердження Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 р. № 821 // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 20. – Ст. 884.

9. Положення про порядок реєстрації адвокатських об’єднань. Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 квіт. 1993 р. № 302 // Зб. Постанов Уряду України – 1993. – № 10. – Ст. 198.

10. Положення про Єдиний реєстр адвокатів України. Затв. постановою Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 10 берез. 2000 р. № 2 // Бюл. законодавства і юрид. практики Укр. – 2003. – № 7. – стр.186.

11. Порядок складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури. Затв. протоколом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України при Кабінеті Міністрів України від 1 жовтня 1999 р. № 6/2. (зі змінами та допов. від 13.02.2009 р. № V/10-166) // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – 2010. – № 4. – Стр. 342.

12. Програма складання кваліфікаційних іспитів особами, які виявили намір отримати Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Затв. протоколом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України при Кабінеті Міністрів України від 1 жовтня 1999 р. № 6/2 (зі змін. і допов. від 23.04.2004 № 4/3-2) // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – 2010. – № 4. – Стр. 349.

13. Статут громадської організації «Спілка адвокатів України». Зареєстровано Міністерством юстиції Української РСР 14 листопада 1990 р. Свідоцтво № 6.

14. Основні положення про роль адвокатів. Прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам 1 серпня 1990 р.

15. Варфоломеєва Т.В., Гончаренко С.В. Науково-практичний коментар до Закону України “Про адвокатуру”. Законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність: Зб. нормат. актів; Коментар / Академія адвокатури України. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 432 с.

16. Святоцький О.Д. Адвокатура України / О.Д. Святоцький М.М. Михеенко. – Київ. – Ін Юре. – 1997.

17. Святоцкий О. Адвокатура: історія і сучасність / О. Святоцкий, В.В. Медведчук. – К., Ін Юре, 1997.

18. Фіолевський Д.П. Адвокатура: Підручник / Д.П. Фіолевський. – К.:Алерта Прецедент, 2006.

19. Вільчик Т.Б. Організація роботи адвокатури України. навчальний посібник / Т.Б. Кільчик. – Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006.

20. Бірюкова А.М. Гарантії адвокатської діяльності при здійсненні захисту// Вісник Академії адвокатури України. – 2007. – С.10. – 135-139.

21. Іванцова А.В. Організаційні форми діяльності адвокатури: Монографія / А.В. Іванцова. – Харків: Видавництво «ФІНН», 2011. – 248 с.

22. Організація судових та правоохоронних органів: підруч. для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закл. / І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий та ін.; за ред. І.Є. Марочкіна і Н.В. Сібільової. – 2-е вид., перероб. і доповн. – Х.: Одіссей, 2011. – 376 с.