Правові відносини. Юридичні факти

1. Поняття, ознаки та зміст правовідносин.

2. Структура та види правовідносин.

3. Поняття, функції та види юридичних фактів.

4. Складні юридичні факти і фактичні системи. Спеціально-юридичні вимоги до юридичних фактів.

Теми рефератів

1. Види правовідносин.

2. Встановлення і доведення юридичних фактів.

3. Поняття та види правових презумпцій як юридичних фактів.

Основна література

1. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За заг.ред.. О.В. Зайчука і Н.М. Оніщенко. – К. Юрінком Інтер, 2006.

2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): Підручник. – Хорків, Еспада, 2006.

3. Общая теория государства и права. Академический курс: В 3-х т. – 2-е изд. /Отв. ред. М.Н. Марченко. – М.: Зерцало-М, 2001.

4. Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Харьков: Консум, 2002.

5. Загальна теорія держави і права:[Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / Колект. Авторів. За заг ред.. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченко, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002.

6. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: „Юрисконсульт”, 2006.

7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави. – Х: Консум, 2002.

8. Морозова Л.А. Теория государства и права. – М: Юрист, 2003.

9. Оборотов Ю.Н. Теория государства и права (прагматический курс). – Одессса: “Юридична література”, 2004.

Додаткова література

1. Синюков В.Н. Функции юридических фактов //Вопросы теории государства и права. - Саратов, 1988.

Методичні поради

По першому питанню слід зупинитись на змісті правовідносин. Аналізуючи види правовідносин, слід звернути увагу на критерії класифікації правових відносин. Докладно зупинитись на класифікації суб'єктів правовідносин. Розкриваючи третє питання, слід зупинитись на характеристиці юридичних фактів як певних обставин (подій чи дій). Аналізуючи види юридичних фактів, слід приділити увагу критеріям їх класифікації та на різним точкам зору щодо розширення класифікації юридичних фактів. Характеризуючи складні юридичні факти, слід звернути увагу на відмінності складних юридичних фактів від фактичного складу. Розкриваючи поняття "фактична система", слід звернути увагу на типологію фактичних систем. По п'ятому питанню необхідно проаналізувати спеціально-юридичні вимоги до відбору юридичних фактів.

Основні поняття та терміни

Зміст правовідносин, матеріальні і процесуальні юридичні факти, об'єкт правовідносин, оформлені і неоформлені юридичні факти, правові відносини, правомірні дій, протиправні дії, складні юридичні факти, склад правовідносин, спеціально-юридичні вимоги до юридичних фактів, суб'єкти правовідносин, фактичні системи, фактичний склад, функції юридичних фактів, юридичні акти, юридичні вчинки, юридичні дії, юридичні події, юридичні факти.

Практичне завдання:

v За вольовим критерієм юридичні факти поділяються на дві групи. Наведіть приклади юридичних фактів відповідно до існуючої класифікації.

v В конспекті занотувати види суб’єктивних прав людини та громадянина. Використовуючи Конституцію України навести приклади соціальних прав.

 

СЕМІНАР 11. (ТЕМА 21)

Юридична відповідальність

1. Поняття, мета та функції юридичної відповідальності.

2. Принципи юридичної відповідальності.

1. Підстави юридичної відповідальності.

2. Обставини, що виключають юридичну відповідальність. Обставини, що звільняють від юридичної відповідальності.

4. Види юридичної відповідальності.

Теми рефератів

1. Крайня необхідність як обставина, що виключає юридичну відповідальність.

2. Підстави юридичної відповідальності.

3. Конституційни засади юридичної відповідальності особи в Україні.

 

Основна література

1. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За заг.ред.. О.В. Зайчука і Н.М. Оніщенко. – К. Юрінком Інтер, 2006.

2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): Підручник. – Хорків, Еспада, 2006.

3. Общая теория государства и права. Академический курс: В 3-х т. – 2-е изд. /Отв. ред. М.Н. Марченко. – М.: Зерцало-М, 2001.

4. Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Харьков: Консум, 2002.

5. Загальна теорія держави і права:[Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / Колект. Авторів. За заг ред.. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченко, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002.

6. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: „Юрисконсульт”, 2006.

7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави. – Х: Консум, 2002.

8. Морозова Л.А. Теория государства и права. – М: Юрист, 2003.

9. Оборотов Ю.Н. Теория государства и права (прагматический курс). – Одессса: “Юридична література”, 2004.

Додаткова література

1. Малеин Н.С. Юридическая ответственность и справедливость. - М, 1992.

2. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причиньї, ответственность. - М., 1985.

Методичні поради

Розкриваючи поняття юридичної відповідальності, необхідно назвати ознаки, що відрізняють її від інших форм суспільної відповідаль­ності. Відповідаючи на друге питання, слід звернути увагу на конституційні основи відповідальності особи в Україні. Назвати види і підстави юридичної відповідальності. Розкриваючи принципи юридичної відповідальності, особливу увагу звернути на презумпцію невинності. Назвати підстави звільнення від юридичної відповідальності. Розкриваючи види юридичної відповідальності, слід звернути увагу на матеріальну відповідальність, як особливий вид юридичної відповідальності.

Основні поняття та терміни.

Види юридичної відповідальності, мета юридичної відповідальності, принципи юридичної відповідальності, презумпція невинуватості, підстави юридичної відповідальності, підстави звільнення від юридичної відповідальності, підстави, які виключають юридичну відповідалність, функції юридичної відповідальності.

Практичне завдання:

v Занотуйте в конспекті підстави звільнення від кримінальної відповідальності.

v В конспекті охарактеризуйте цілі юридичної відповідальності.

 

СЕМІНАР 12. (ТЕМИ 22, 23).

Реалізація права. Застосування права. Тлумачення права.

1. Поняття, форми, стадії реалізації норм права.

2. Поняття, стадії та суб'єкти застосування норм права. Вимоги до правильного застосування права.

3. Застосування права за аналогією.

4. Акти застосування норм права: поняття, види, зміст.

5. Поняття та цілі тлумачення норм права.

6. Види тлумачення норм права.

7. Способи тлумачення норм права.

Теми рефератів

1. Соціальна і правова суть реалізації норм права.

2. Аналогія права і аналогія закону.

3. Тлумачення права за аналогією.

4. Казуальне тлумачення: поняття та значення у правозастосовчій практиці.

Основна література

1. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За заг.ред.. О.В. Зайчука і Н.М. Оніщенко. – К. Юрінком Інтер, 2006.

2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): Підручник. – Хорків, Еспада, 2006.

3. Общая теория государства и права. Академический курс: В 3-х т. – 2-е изд. /Отв. ред. М.Н. Марченко. – М.: Зерцало-М, 2001.

4. Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Харьков: Консум, 2002.

5. Загальна теорія держави і права:[Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / Колект. Авторів. За заг ред.. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченко, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002.

6. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: „Юрисконсульт”, 2006.

7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави. – Х: Консум, 2002.

8. Морозова Л.А. Теория государства и права. – М: Юрист, 2003.

9. Оборотов Ю.Н. Теория государства и права (прагматический курс). – Одессса: “Юридична література”, 2004.

Додаткова література

1. Бобровник С.В. Правове регулювання суспільних відносин та реалізація права. //Правова держава. Вип.7. - К., 1996.

2. Богінич О.Л. Проблеми реалізації підзаконних нормативних актів.// Правова держава. - Вип.7. - К., 1996.

3. Головченко В.В. Правореалізація як функція судової влади. //Правова держава. - Вип.7. - К., 1996.

4. Завадская Л.Н. Механизм реализации права. - М., 1992.

5. Карташов В.Н. Применение права. - Ярославль, 1990.

6. Лазарев В.В. Пробелы в праве и пути их устранения. - М., 1974.

7. Онищенко Н.М. Моральні засаді реалізації законодавства. //Правова держава. - Вип.7. - К., 1996.

8. Проблеми реализации права. - Свердловск, 1990.

9. Сіренко В.Ф. Соціальні інтереси як фактор реалізації законодавства. -К., 1996.

10. Фандалюк О.В. Правозастосувальні акти-дії. - К., 1999.

11. Вопленко И.Н. Официальное толкование норм права. – М., 1976.

12. Лазарев В.Н. Пробелы в праве и пути их устранения. – М., 1981.

13. Насыров Т.А. Телеологическое (целевое) толкование советского закона. – Казань, 1979.

14. Спасов Б. Закон и его толкование. – М., 1979.

15. Черданцев А.Ф. Толкование советского права. – М., 1979.

Методичні поради

Розкриваючи поняття реалізація норм права слід мати на увазі, що в теорії сьогодні не існує єдиного розуміння категорії "реалізація норм права". Висвітлюючи основні форми реалізації норм права - дотримання, виконання, застосування та використання, показати їх особливості. Слід розповісти про стадії реалізації норм права, пов'язуючи їх з нормативними актами, що відповідають кожній з них. Дати визначення поняття правозастосування і показати його відмінність від інших форм реалізації права. Особливу увагу приділити суб'єктам правозастосування. Визначити основні етапи застосування права, звернувши увагу, що вчені висловлюють різні точки зору з цього питання. Докладно зупинитись на вимогах правильного правозастосування. Характеризуючи акти застосування права, звернути увагу на їх відмінність від нормативних і інтерпретаційних актів. Звернути увагу на особливості застосування норм права при наявності прогалин у законодавстві.

В ході підготовки до заняття необхідно з'ясувати необхідність і важливість тлумачення як елементу юридичної діяльності. Зокрема, звернути увагу на неможливість процесу правотворчості без здійснення тлумачення та на необхідність тлумачення як передумови, попередньої стадії реалізації правових норм в суспільному житті. Зупинитись на ролі тлумачення в процесі застосування правових норм. З'ясувати два аспекти проблеми тлумачення: уяснення і роз'яснення. Визначити поняття і мету тлумачення: уяснення дійсного змісту і соціального призначення правої норми. Розглянути способи уяснення і роз'яснення правових норм. Розглядаючи способи тлумачення, треба приділити увагу їх поєднанню і зв'язку між собою. Проаналізувати види тлумачення правових норм: офіційне і неофіційне тлумачення, нормативне і казуальне тлумачення. Розкрити поняття та особливості видів неофіційного тлумачення. Аналізуючи види тлумачення необхідно звернути увагу на критерії їх класифікації. Звернути увагу на те, що деякі види тлумачення мають подвійну назву.

Основні поняття і терміни

Акти застосування права, правореалізація, форми реалізації, дотримання, застосування, виконання, використання, стадії правореалізації, правозастосування, стадії правозастосування, суб'єк­ти правозастосування, вимоги правильного правозастосування, правозастосовчі акти, форми реалізації норм права.

Аутентичне тлумачення, доктринальне тлумачення, казуальне тлума­чення, інтерпретація правових норм, інтерпретаційні акти, зміст норми, неофіційне тлумачення, офіційне тлумачення, професійне тлумачення, повсякденне тлумачення, роз'яснення правових норм, тлумачення за обсягом, тлумачення правових норм, уяснення правових норм.

Практичне завдання:

v В конспектах викласти декілька конкретних прикладів всіх форм реалізації.

v У письмовій формі підготувати проект правозастосовчого акту від імені директора підприємства.

v Охарактеризуйте тлумачення за обсягом. Наведіть приклади розширеного тлумачення у конспекті.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ДО змістовного модуля ІІ

 

1. Назвіть основні передумови виникнення права.

2. Розкрийте основні етапи формування права.

3. Назвіть особливості кожного історичного типу права.

4. Як на Вашу думку пов’язані між собою такі поняття як сутність та зміст права?

5. Що Ви знаєте про загально-соціальні та спеціально-юридичні функції права?

6. Які Ви знаєте види права?

7. Що означає термін "праворозуміння"?

8. Що розуміється під правом? Чи можливо дати однозначну відповідь на це питання?

9. Яке взаємовідношення права з економікою, політикою, культурою?

10. Що таке формальна визначеність права?

11. Що означає нормативність права?

12. Що розуміється під принципами права?

13. Назвіть основні форми права.

14. Що розуміють під системою права?

15. Назвіть структурні елементи системи права.

16. Які основні галузі системи права Ви можете виділити?

17. Чи формуються нові галузі права в сучасних умовах реформування української державності і правової системи?

18. Що таке правовий інститут? Які види правових інститутів Ви можете назвати?

19. Дайте визначення публічного і приватного права. Яке їхнє системне співвідношення.

20. Дайте визначення предмета і метода правового регулювання.

21. Що розуміють під "правовою системою"? Які її елементи?

22. Як співвідносяться поняття "система права" і "правова система"?

23. Що означає поняття "система законодавства"?

24. Ознаки норм права, що відрізняють їх від інших соціальних норм.

25. В чому полягають особливості правоутворення публічного i приватного, об’єктивного i суб’єктивного права.

26. Що таке нормативно-правовий акт?

27. В чому сутність активної та пасивної форми реалізації норм права?

28. Чому застосування – це особлива форма реалізації норм права?

29. В чому відмінність правозастосовчих актів від нормативно-правових?

30. Що таке тлумачення норм права?

31. Які Ви знаєте види тлумачення за обсягом?

32. В чому полягає значення тлумачення в діяльності правоохоронних органів?

33. Яку структуру мають правовідносини?

34. Що таке суб’єктивне право?

35. Які структурні елементи юридичного обов’язку Ви знаєте?

36. В чому полягає механізм здійснення правової поведінки?

37. Які Ви можете назвати елементи механізму правової поведінки?

38. Які можна виділити причини і умови скоєння правопорушення?

39. В чому полягає роль ОВС по попередженню правопорушень?

40. Чи правильне твердження про те, що юридична відповідальність як вид соціальної відповідальності?

41. Які Ви знаєте види юридичної відповідальності?

42. Співвідношення суспільного порядку і правопорядку.

43. Зміст поняття "режим законності"?

44. Розуміння поняття верховенства права.

45. Співвідношення законності і доцільності.

46. Поняття єдності законності.

47. Законність і демократія, законність і культура.

48. Поняття гарантії законності.

49. В чому полягає роль зміцнення державної дисципліни в діяльності державних органів.

50. Які Ви знаєте функції правосвідомості?

51. Правова ідеологія і правова психологія. Який зв’язок між ними?

52. Співвідношення понять правова держава і правова культура.

53. Зміст правової культури індивіда.

54. Правове регулювання як функція права.

55. Які Ви можете назвати фактори забезпечення ефективності правового регулювання?

56. Особливості правового регулювання за участю працівників ОВС.

57. Які існують сфери і межі правового регулювання.

58. Співвідношення правового регулювання з іншими видами регулювання

59. Юридичні установи та їх роль в правовій системі країни.

60. В чому полягає зв’язок законодавства з юридичною практикою.

61. Який вплив правової ідеології на систему права?

62. Які існують функції юридичної практики.

63. Значення порівняльного законодавства для розвитку національних правових систем.

64. Інститути і інші органи Європейського союзу.

65. Особливості правових систем різних країн.

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТОСОВНО ТАКОЇ РОБОТИ, А ТАКОЖ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З НАПИСАННЯ І ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

 

Самостійна робота студентів є основним засобом засвоєння навчального матеріалу. Вона здійснюється з метою відпрацювання та засвоєння навчального матеріалу, визначеного тематичним планом для самостійних занять; закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок; виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (курсові роботи, реферати тощо), підготовки до майбутніх занять та контрольних заходів; формування у студентів культури розумової праці, самостійності та ініціативи у пошуку та набутті знань.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою програмою навчальної дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується інформаційно-методичними засобами (підручники, навчально-методичні посібники, конспекти лекцій, комплекти індивідуальних семестрових завдань, комп'ютерні навчальні комплекси, методичні рекомендації з організації самостійної роботи та виконання окремих завдань, які повинні мати також і електронні версії) та матеріально-технічними засобами, передбаченими робочою програмою навчальної дисципліни. Крім того, для самостійної роботи студента рекомендується відповідна наукова та професійна монографічна і періодична література.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю.

Проблема створення науково-обгрунтованого механізму організації самостійної роботи майбутніх фахівців повинна вирішуватися на основі підходу до особи, як до цілісної, функціональної, саморегулюючої і саморозвиваючої системи. Формування її обумовлюється специфікою індивідуальних стилів навчальної самостійності і активності, які являються професійно важливими якостями фахівця, і здійснюються в процесі цілеспрямованої роботи викладача по розвитку у студентів потреби і готовності до постійного поповнення повноцінних знань, творчого мислення, позитивного відношення до навчання, оптимальних способів і прийомів розумової праці, прагнення приймати більшу участь в справі свого професійного становлення.

Самостійна робота в академії може розглядатися як об’єкт діяльності (навчальне завдання), і як вища форма навчальної діяльності, яка вимагає від студентів наявності певних якостей, представлених цілями розвитку їх індивідуальності як моделі майбутнього спеціаліста, відображаючої його психофізіологічні особливості і професіонально значимі якості. Внутрішнім змістом самостійної роботи, як навчальної діяльності є самостійно побудована студентами шляхів професійного вдосконалення.

Теоретична і методична розробка проблеми організації самостійної роботи студентів вимагає аналізу мотиваційно-цільового, наочно-змістовного і організаційно-управлінського аспектів навчального процесу в академії, обумовленого подвійним характером взаємодії його суб'єктів (викладача і студента). З позиції викладача організація самостійної роботи, що є як метою, так і засобом управління навчальним процесом, направлена на створення умов формування у студентів навчальної компетенції в процесі засвоєння наочного змісту дисциплін і курсів. З боку студента самостійна робота передбачає ухвалення або постановку мети діяльності, усвідомлення значущості її досягнення, уміння самоорганізації, самоконтролю і самокоррекції.

Самостійна робота студентів – важлива складова ефективної підготовки фахівців будь-якого освітньо-кваліфікаційного рівня та будь-якої спеціальності. Тому з дисципліни “теорія держави та права ” самостійна робота здійснюється у двох формах: самостійне вивчення окремих питань теми та виконання рефератів.

Передбачені окремі питання в кожній темі для самостійного опрацювання студентами. Перелік цих питань наведено нижче. Вони підлягають вивченню у рекомендованій послідовності після уважного ознайомлення з лекційним матеріалом, запропонованим викладачем. Основою для вивчення є літературні джерела, наведені у переліку. При наявності незрозумілих питань студентам рекомендується звертатися за консультаціями до викладача з метою отримання необхідних роз’яснень щодо організації самостійної роботи та можливого розширення списку літературних джерел.

Реферат – одна з основних форм самостійної роботи студента. Мета реферату – закріплення та поглиблення теоретичних і практичних знань, отриманих студентом в процесі вивчення окремих тем. Написання реферату дає можливість студенту навчитися самостійно працювати з різними інформаційними джерелами, інтерпретувати матеріали періодичної літератури, глибше вивчати основні проблеми та особливості науково-дослідної роботи. Студент може зустрітися з таким положенням, коли в науковій літературі немає єдиного погляду на питання, які досліджуються. У цьому випадку слід навести думку кількох авторів, дати критичну оцінку їх поглядам та одночасно викласти власні погляди з даного питання. Це допомагає більш глибоко засвоїти матеріал. Обсяг реферату має бути в межах 10–15 сторінок формату А4.

Робота над рефератом включає такі етапи: вибір теми, підбір спеціальних літературних джерел та фактичного статистичного матеріалу; консультація з викладачем; передача реферату викладачу для оцінювання або виконання доповіді перед студентами групи на основі матеріалів реферату.

Літературу з теми реферату студент підбирає самостійно, використовуючи для цього бібліотечний каталог. Консультацію з питань підбору літератури студент може отримати у викладача чи у працівників бібліотеки.

Особливу увагу слід звернути на спеціальну літературу, що стосується теми: періодичні видання, наукові статті, передовий вітчизняний і зарубіжний досвід.

Реферат повинен бути набраний на комп’ютері. Слід уникати в роботі книжних висловів і фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати повторень, уважно стежити за тим, щоб у роботі не було суперечностей між окремими її положеннями. Усі цитати та запозиченний матеріал повинні бути оформлені згідно з діючими вимогами.

Обов’язковою для реферату є наявність змісту, ілюстрацій, списку використаних джерел з посиланням у тексті (не менше 10 джерел), оформленим згідно з чинними стандартами.

Реферат оцінюється за п’ятирівневою шкалою: 0, 5, 10, 15 і 20 балів. Оцінюванню підлягають: зміст, оформлення, ілюстрації, використання джерел, структура реферату. Вимоги до оформлення аналогічні курсовим роботам. Реферат оцінюється з першого подання і поверненню на доопрацювання не підлягає.

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ: