Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Предмет і завдання навчальної дисципліни МНДФ.↑ Стр 1 из 5Следующая ⇒ Содержание книги Поиск на нашем сайте
Предмет і завдання навчальної дисципліни МНДФ. Предмет курсу – сукупність підходів, концепцій, методів, правил і принципів наукового мислення у ході здійснення наукових фінансових досліджень Основне питання курсу - ЯК проводити наукові дослідження у сфері фінансів Основні завдання курсу: · формування наукового світогляду і розширення наукової ерудиції; · знати і розуміти методологічні підходи до наукових досліджень; · здатність використовувати теоретичні знання у практичній роботі; · сформувати вміння проводити науково-дослідну роботу: пошук необхідної інформації, її систематизація, аналіз та узагальнення; · сформувати вміння робити обґрунтовані висновки та розробляти пропозиції; · розвинути критичне мислення і здатність до креативного (творчого наукового) мислення; · розвинути навички самостійної науково-дослідної роботи.
Поняття науки, її суспільне призначення та роль у розвитку суспільства. Наука: ü Форма суспільної свідомості або сукупність достовірних безперервно оновлюваних знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, мислення ü Діяльність, спрямована на пізнання закономірностей об’єктивного світу і отримання нових знань ü Окрема галузь наукового знання Суспільне призначення науки: розвиток системи знань, які сприяють найбільш раціональній організації виробничих відносин та використанню виробничих сил для блага всіх членів суспільства Функції науки: - пізнавальна - практична - світоглядна - аналітична - прогностична
Тенденції розвитку науки (диференціація та інтеграція). ü Диференціація науки У процесі еволюції науки відбувається її поділ на окремі дисципліни Основна перевага диференціації науки – поглиблене вузькоспеціалізоване дослідження об’єкта Негативні наслідки диференціації науки: (і) послаблення зв’язків між дисциплінами, (іі) ускладнення обміну інформацією внаслідок застосування різними дисциплінами різної наукової мови, (ііі) ускладнення міждисциплінарних досліджень ü Інтеграція науки Процес поєднання окремих наукових дисциплін шляхом вироблення загальних понять і концепцій, єдиної наукової мови тощо Переваги інтеграції: (і) результат інтеграційних процесів – отримання нових знань на вищому рівні узагальненості, що сприяє формуванню цілісної картини світу, (іі) вивчення явищ дійсності під кутом зору різних наук, (ііі) уникнення дублювання теоретичних досліджень, (іv) вироблення спільної наукової мови. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НАУКИ Ø Сучасна наука є продуктивною силою, роль якої невпинно зростає Ø Як результат диференціації, ускладнюється внутрішня структура науки Ø Посилення інтеграційних процесів у розвитку науки, міждисциплінарних зв’язків Ø Зростання капіталовкладень у розвиток науки Ø Збільшення чисельності науковців
Фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Форми наукових досліджень за цільовим призначенням: - фундаментальні дослідження (спрямовані на розробку нових теорій і принципів дослідження та здобуття нових знань щодо закономірностей розвитку та взаємозв’язку природи, людини, суспільства) - прикладні дослідження (спрямовані на пошук способів практичного використання наукових знань, отриманих у результаті фундаментальних досліджень) Фундаментальні досл-ня як правило є суто теоретичними і найменш прибутковими. Фінансування таких досл в основному здійснюється за рахунок бюджетних коштів. В Україні переважають прикладні дослідження,які мають чітко виражений комерційний характер і виконуються на замовлення. Така ситуація не повною мірою відповідає вимогам і тенденціям сучасної науки, оскільки для розвитку науки пріоритетними напрямами мають бути фундаментальні дослідження, що слугують основою для динамічного розвитку прикладних досліджень.
Науково-дослідна діяльність. Наукове дослідження - це діяльність, яка полягає у збиранні, систематизації, узагальненні і логічному осмисленні фактів з метою пізнання об’єкта дослідження У результаті цієї діяльності виробляється і обґрунтовується система понять, законів і теорій, які утворюють нові чи розширюють існуючі знання про природу, людину, суспільство Об’єкти наукових досліджень · природа (природничі науки) · суспільство (суспільні науки) · психіка і мислення (наук про мислення) Суб’єкти наукових досліджень · Наукові працівники · Науково-педагогічні працівники · Колективи науковців (науково-дослідні групи) · Науково-дослідні підрозділи і спеціальні проектні групи корпорацій · Науково-дослідні установи: Основні джерела фінансування наукових досліджень · кошти ДБУ · кошти замовників (прямі договори) · власні кошти виконавців (науковців та наукових організацій) · гранти (від іноземних урядів та неурядових організацій) Форми наукових досліджень: · фундаментальні дослідження (спрямовані на розробку нових теорій і принципів дослідження та здобуття нових знань щодо закономірностей розвитку та взаємозв’язку природи, людини, суспільства) · прикладні дослідження (спрямовані на пошук способів практичного використання наукових знань, отриманих у результаті фундаментальних досліджень) Мета наукової діяльності – отримання наукового результату Науковий результат - це нове знання, отримане як наслідок наукових досліджень та оприлюднене або зафіксоване на інформаційних носіях ФОРМИ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ · Наукова праця: стаття, есе, монографія, тези · Науковий звіт · Наукова доповідь · Проект · Експериментальний або натурний зразок · Конструкторська або технологічна документація на науково-технічну продукцію · Інші форми Взаємозв’язки між науково-дослідною діяльністю, фінансовим менеджментом, фінансовою освітою. Наукова діяльність, процес навчання та управління за своєю природою мають багато спільного. Як наука, так і управління є сферою пізнання – тобто процесами навчання. Управління за своєю суттю схоже до науки і являє собою динамічну, експериментальну, самокеруючу діяльність, що за суттю становить задачу навчання. Навчання, метою якого є як пояснення так і передбачення явищ, - цілеспрямовано організований і систематично здійснюваний процес оволодіння знаннями, вміннями та навичками під керівництвом викладачів або фахівців і подібний до дослідницької діяльності управлінців. Відмінності між управлінням і наукою скоріш торкаються рівня пізнання, ніж сутності справи. Науку управління доцільно розглядати як програму зменшення відмінностей процесу управління від науки, яка має на меті підвищення обгрунтованості прийняття управлінських рішень і оптимізації функції управління, що в результаті спрямовується на підвищення ефективності управління. Наука управління може сприяти оптимізації процесу навчання і тим самим підвищити якість прийняття рішень. Наука управління дає менеджерам ключ до ясного мислення. Наука управління вважає виконання свого завдання завершеним, якщо їй вдається побудувати теорію, що здатна описати і передбачити результати тієї або іншої поведінки керівника у ситуації вибору.
Вплив окремих теоретичних концепцій на проведення фінансових досліджень (теорії структури капіталу, концепції асиметрії інформації, концепції агентських відносин, ризик-орієнтованого підходу, теорії суспільних благ, теорії суспільного вибору). В теорії структури капіталу виокремлюють такі теоретичні концепції: - традиційна концепція; - концепція індиферентності; - компромісна концепція; - концепція протиріччя інтересів. В їх основу покладено різні підходи до можливості оптимізації структури капіталу підприємства та виокремлення пріоритетних факторів, що визначають механізм оптимізації. Традиційна концепція структури капіталу грунтується на положенні про можливість оптимізації структури капіталу шляхом урахування різної вартості окремих його складових. Теоретичною базою цієї концепції є твердження, що вартість власного капіталу підприємства завжди вище, ніж вартість позичкового капіталу. В основу концепції індиферентності покладено положення про неможливість оптимізації ні за критерієм мінімізації середньозваженої його вартості, ні за критерієм максимізації ринкової вартості підприємства, оскільки вона не впливає на ці показники. Ця концепція була вперше висунута американськими вченими, які розглядали механізм формування структури капіталу та ринкової вартості підприємства у зв’язку з функціонуванням ринку капіталу. В основу компромісної концепції структури капіталу покладено положення про те, що вона формується під впливом певних умов, які визначають відповідність рівня доходності ризику капіталу, що використовується підприємством. У процесі оптимізації структури ці показники необхідно враховувати шляхом знаходження компромісу щодо їх впливу. Ця концепція включає в механізм формування структури капіталу ряд реальних умов функціонування економіки і ринку, які не були враховані в попередніх концепціях. Основу концепції протиріччя інтересів складає положення про різні інтереси та рівні інформованості власників, інвесторів, кредиторів та менеджерів в процесі управління капіталом. Автори даної концепції, не змінюючи принципової сутності компромісної концепції, суттєво розширили її практичне використання. В основу концепції протиріччя інтересів формування капіталу підприємства покладено: теорію асиметричної інформації, сигнальна теорію, теорію моніторінгових витрат та інш. Теорія асиметричної інформації базується на припущені недосконалості ринку капіталу. Реальний ринок надає неадекватну інформацію учасникам відносно перспектив розвитку підприємства. Асиметричність проявляється в тому, що менеджери підприємства володіють найбільш достовірною інформацією ніж інвестори та кредитори. Концепція агентських відносин полягає в тому, що в міру ускладнення форм організації бізнесу поглиблюється розмежування між функцією володіння та функцією управління і контролю. Інтереси власників підприємства і його управлінського персоналу збігаються не завжди, що впливає на прийняття управлінських рішень останніми. Концепцією ризик орієнтованого підходу є порівняння поточного ризику з припустимим (прийнятним), зроблені на підставі цього відповідні висновки та прийняті до виконання рішення. Теорія суспільного вибору (public choice theory) стала одним із основних напрямків досліджень, пов'язаних з використанням методології неокласичного аналізу стосовно інституційної системи. Вона зародилася у 60-х роках минулого століття як галузь економічної науки, що вивчає питання оподаткування та державних витрат у контексті надання соціальних благ. Згодом її межі значно розширилися і нині вона трактується як теорія економічної політики. Три найважливіших елементи, на яких базується теорія суспільного вибору: - методологічний індивідуалізм; - концепція "людини економічної"; - концепція політики як обміну. Суспільні блага - це блага, які забезпечують потреби всіх членів суспільства в однаковій мірі (національна оборона, освіта, охорона громадського порядку, наукові дослідження, природоохоронні заходи та ін.). Суспільні блага мають дві характерні ознаки: 3. Неможливість виключення будь якого об'єкта із споживання (невинятковість) 4. Відсутність суперництва у споживанні (неконкурентність)
14. Ключові проблеми розвитку фінансів в Україні. Слід зазначити, що в фінансовій науці є багато не розв'язаних проблем. Це передусім пов'язано з тим, що економічне життя з часом змінюється, відповідно змінюються взаємозв'язки і сфери активного впливу фінансів на економік): Фінансова наука повинна бути впорядкованим процесом одержання знань, їхньою повною систематизацією відповідно до існуючої економічної ситуації в державі. На основі висновків фінансової науки встановлюється стійкість тих чи інших форм виявлення фінансів У цьому проявляється зв'язок фінансової науки з правовими. Фінансова наука - основа для відпрацювання принципів фінансової політики. Фінансова наука, фінансове право та фінансова політика - це напрями дослідження фінансових проблем. Усі вони однаково необхідні для всебічного вивчення фінансів. Фінансова наука включає такі розділи: науку про державний бюджет; науку про державні доходи і податки; науку про фінанси підприємницьких структур; науку про державний кредит; науку про місцеві фінанси, страхування тощо. Фінансова наука в Україні розвивалася в контексті її розвитку в умовах Російської імперії. Теоретично-змістовна спрямованість наукових досліджень представників української фінансової думки свого часу сягала рівня тодішньої світової фінансової науки, а в деяких випадках і випереджала її. Основні теоретичні напрями сучасної фінансової науки сконцентровані на дослідженні проблем сучасного стану і розвитку соціально-економічних процесів, зокрема на: -- теорії суспільного добробуту, основний зміст якої полягає у тому, що будь-які зміни у фінансовій сфері мають сенс лише тоді, коли добробут окремих соціальних груп покращується без погіршення інших (засновник -- В. Парето); -- теорії суспільного вибору в умовах демократичного середовища (засновник -- Дж. Б'юкенен); -- теорії фіскального обміну "податки-блага" (засновники: К. Віксель, Е. Ліндаль, Дж. Б'юкенен).
Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Аналіз і синтез. Аналіз – метод наукового пізнання, сутність якого полягає у розкладенні подумки досліджуваного об'єкта на складові елементи з метою вивчення його структури, окремих ознак, властивостей, внутрішніх відносин та зв'язків. Аналіз є складовою будь-якого дослідження і як правило становить його першу стадію, коли дослідник усвідомлює необхідність переходу від певної цілісності об'єкту до виявлення його складу, побудови та властивостей. Синтез – це метод наукового пізнання, змістом якого є уявне поєднання складових частин, елементів, властивостей, зв'язків досліджуваного об'єкта як єдиного цілого. Підсумком синтезу є нове утворення, властивості якого відбивають не тільки зовнішнє поєднання цих компонентів, а й результати їхнього внутрішнього взаємозв'язку. Якщо аналіз зафіксовує головним чином специфічне, що відрізняє частини одну від одної, то синтез відкриває сутнісне загальне, що поєднує частини в ціле. Аналіз і синтез знаходяться в діалектичній єдності: наше мислення є як аналітичним, так і синтетичним. Види аналізу і синтезу: - прямий аналіз і синтез – впроваджується на стадії поверхневого вивчення об'єкта, дає можливість пізнати явища об'єкта) - елементарно-теоретичний аналіз і синтез – пізнання сутності об'єкту, встановлення взаємозв’язків - структурно-генетичний аналіз і синтез – глибоке проникнення у сутність досліджуваного об'єкта 41. Індукція та дедукція. Індукція являє собою умовивід від часткове до загального, від окремих фактів до узагальнень, коли на основі знань про частини предметів класу робиться висновок про клас в цілому. Звичайно виділяють три основних види індуктивних умовиводів; повну індукцію; популярну індукцію; наукову індукцію. Два останні види утворюють неповну індукцію. Повна індукція являє собою вивід загального положення про клас в цілому на основі розгляду всіх його елементів: вона дає достовірний вивід, але сфера її застосування обмежена класами, число членів яких легко прослідковується. У випадку популярної індукції наявність якої-небудь ознаки у частини елементів класу стає основою для висновку про те, що і всі елементи даного класу мають цю ознаку. Популярна індукція має необмежене застосування, але її висновки утворюють лише імовірні положення, які потребують наступного доведення. Наукова індукція також являє вивід від частини елементів даного класу до всього класу. Але тут основою для висновку стає розкриття у досліджуваних елементів класу суттєвих зв'язків, які необхідно зумовлюють належність даної ознаки всьому класу. Через це основне місце у науковій індукції займають прийоми розкриття суттєвих зв'язків, що у свою чергу потребує складного аналізу. Дедукція – це такий умовивід, у якому висновок про деякий елемент множини робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини. Дедуктивним у широкому розуміння вважається будь-який вивід взагалі, у більш специфічному і найбільш поширеному розумінні – доведення або виведення твердження (посилань) на основі законів логіки, що мають достовірний характер. Змістом дедукції як методу пізнання є застосування загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ. Важливою передумовою дедукції у практиці пізнання є зведення конкретних задач до загальних і перехід від розв'язання задачі у загальному вигляді до окремих її варіантів. Індуктивні умовиводи дають лише вірогідні знання, тому що вони ґрунтуються на емпіричних спостереженнях кінцевого числа об'єктів. Дедуктивні умовиводи приводять до нового, достовірного знання, тому що їх вихідні посилання дійсні.
Структура презентації. Основна мета презентації - це забезпечення стислого та наочного подання основних результатів магістерської роботи. При створенні презентації студенти чи слухачі повинні вирішити два важливих завдання: 3. Створити короткий анотований конспект свого виступу. 4. Викласти результати досліджень та їх основні положення. Презентацію до магістерської роботи рекомендується виконувати за допомогою програмного забезпечення МS Power Point. Структура презентації: 1- й слайд - тема магістерської роботи, прізвище доповідача та керівника, рік захисту; 2- й слайд - актуальність теми магістерської роботи та проблема дослідження; 3- й слайд - об'єкт, предмет, гіпотеза дослідження; 4- й слайд - головна мета та завдання магістерської роботи; 5- й слайд - методи дослідження. На наступних слайдах - відображається опис даних, які отримані в дослідженні, їх статистичне обґрунтування, в тому числі з використанням комп'ютерних програм. На останні одному-двох слайдах відображаються загальні висновки та рекомендації до впровадження результатів магістерської роботи. Кількість окремих слайдів презентації залежить від особливостей доповіді студента чи слухача магістратури. При розробці презентації рекомендується дотримуватися таких вимоги: · тривалість доповіді - 7-10 хв. · максимальна кількість слайдів не повинна перевищувати 20 шт.; · використовуються ключові слова і фрази, а не речення; · на одному слайді - одне ключове поняття; · текстовий матеріал подається у схемах та організаційних діаграмах, числовий - у таблицях або діаграмах (графік - демонстрація змін у часі, секторна діаграма - демонстрація відношення частини до цілого, гістограма - демонстрація порівнянь); · матеріал підкріплений графічними зображеннями та відео-фрагментами; · дотримана логіка викладу та грамотність; · доповідь магістра доповнює інформацію на слайді, а не дублює її; · ефекти анімації не заважають сприйняттю, а акцентують увагу на потрібних моментах доповіді; · текст легко читається (мінімальний розмір шрифту - 20 - напівжирний); · фон, колір тексту та діаграм пасують і відповідають правилу З основних кольорів та їх відтінків; · шаблон оформлення - однаковий для всіх слайдів презентації; · дотримується контраст між текстом, фоном і графікою. Презентація подається на електронному носії (СО-КМ) і повинна мати наклейку з прізвищем та підписом студента чи слухача магістратури, керівника, назвою роботи та спеціальності. На носію розташовується один файл, назва якого містить прізвище студента або слухача магістратури.
1. Предмет навчальної дисципліни МНД. Завдання вивчення курсу МНДФ. 2. Поняття науки, її суспільне призначення та роль у розвитку суспільства. 3. Тенденції розвитку науки (диференціація та інтеграція). 4. Фундаментальні та прикладні наукові дослідження. 5. Науково-дослідна діяльність. 6. Взаємозв’язки між науково-дослідною діяльністю, фінансовим менеджментом, фінансовою освітою. 7. Джерела фінансування наукових досліджень. 8. Фінанси як складова економічної науки. 9. Особливості становлення української фінансової науки. 10. Вклад українських вчених у розвиток фінансової науки. 11. Українська класична школа публічних фінансів. 12. Основні сучасні теоретичні концепції у сфері публічних фінансів; корпоративних фінансів; фінансового ринку. 13. Вплив окремих теоретичних концепцій на проведення фінансових досліджень (теорії структури капіталу, концепції асиметрії інформації, концепції агентських відносин, ризик-орієнтованого підходу, теорії суспільних благ, теорії суспільного вибору). 14. Ключові проблеми розвитку фінансів в Україні. 15. Актуальні проблеми фінансової науки у глобалізованому світі. 16. Організація наукових досліджень. 17. Науково-дослідні інститути в Україні та університетська наука. 18. Завдання та організація науково-дослідної роботи студентів. 19. Форми участі студентів у наукових дослідженнях кафедр університету. 20. Вплив науково-дослідної діяльності студентів на формування їх компетентності, вмінь і навичок. 21. Інформація як предмет праці дослідника та управлінця. 22. Інформація як ресурс науково-дослідної діяльності. 23. Види інформації, яка використовується у ході науково-дослідної діяльності. 24. Критерії ефективності інформації, яка використовується в наукових дослідженнях. 25. Джерела теоретичної фінансової інформації. 26. Джерела фактичної фінансової інформації, особливості їх використання при проведенні наукових досліджень. 27. Принципи роботи з фактами у науково-дослідній діяльності. 28. Особливості пошуку наукової та фактичної фінансової інформації за допомогою Internet. 29. Види фінансової інформації про діяльність суб’єктів державного і приватного секторів, яка підлягає публічному оприлюдненню. 30. Роль публічної інформація при проведенні фінансових досліджень. 31. Укладання бібліографії як етап проведення наукових досліджень. 32. Методи аналітичної обробки тексту при укладанні бібліографії (виписки, тези, конспект, схеми та інші). 33. Правила цитування при виконанні наукових досліджень. 34. Поняття «плагіат», його основні види. 35. Причини та наслідки плагіату. 36. Зміст поняття «наукове дослідження». Об’єкт та предмет дослідження. 37. Поняття «наукова гіпотеза», їх види та роль у проведенні наукових досліджень. 38. Зміст поняття «наукова аргументація», її структура. 39. Загальнонаукові та специфічні методи наукових досліджень у сфері фінансів. 40. Аналіз і синтез. 41. Індукція та дедукція. 42. Зміст і переваги застосування діалектичного методу проведення дослідження. 43. Зміст і переваги застосування ідеалізації та абстрагування. 44. Метод класифікації і типології, його роль у проведенні наукових досліджень. 45. Позитивний та нормативний методи наукових досліджень у сфері фінансів. 46. Зміст і переваги застосування у фінансових дослідженнях таких методів та інструментів, як «мозковий штурм»; експертні оцінки; SWOT-аналіз; інтелект-карти; моделювання; написання сценаріїв. 47. Статистичні методи наукового дослідження. 48. Вимоги до оформлення таблиць і графіків. 49. Зміст поняття «наукові результати», їх форми. 50. Етапи проведення наукового дослідження. 51. Визначення теми дослідження, розробка і коригування його плану. 52. Обґрунтування актуальності та значення теми наукового дослідження. 53. Визначення мети і завдань наукового дослідження. 54. Вимоги до викладення результатів наукового дослідження. 55. Узагальнення результатів проведеного наукового дослідження. 56. Вимоги до формулювання висновків і пропозицій. 57. Наукова стаття, її структура. 58. Підготовка до презентації результатів наукового дослідження, її особливості. 59. Структура презентації. 60. Етапи впровадження результатів НДД
Предмет і завдання навчальної дисципліни МНДФ. Предмет курсу – сукупність підходів, концепцій, методів, правил і принципів наукового мислення у ході здійснення наукових фінансових досліджень Основне питання курсу - ЯК проводити наукові дослідження у сфері фінансів Основні завдання курсу: · формування наукового світогляду і розширення наукової ерудиції; · знати і розуміти методологічні підходи до наукових досліджень; · здатність використовувати теоретичні знання у практичній роботі; · сформувати вміння проводити науково-дослідну роботу: пошук необхідної інформації, її систематизація, аналіз та узагальнення; · сформувати вміння робити обґрунтовані висновки та розробляти пропозиції; · розвинути критичне мислення і здатність до креативного (творчого наукового) мислення; · розвинути навички самостійної науково-дослідної роботи.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 328; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.28.160 (0.014 с.) |