Суб’єкти фінансових правовідносин

Суб'єктом фінансового права є особа, поведінка якої регулюється фінансово-правовими нормами і яка може виступати учасником фінансових правовідносин як носій суб'єктивних прав і обов'язків.

Суб'єкт фінансових правовідносин — це реальний учасник фінансових правовідносин. Вони наділені фінансовою правосуб'єктністю, передбачену нормами фінансового права, що включає такі елементи:

1. Фінансова правоздатність — закріплена нормами фінансового права здатність мати права та нести юридичні обов'язки у сфері фінансово! діяльності держави й місцевого самоврядування. Наприклад, відповідно до ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових Інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

2. Фінансова дієздатність — закріплена нормами фінансового права здатність суб'єкта своїми діями самостійно реалізовувати такі права й обов'язки, в межах якої виокремлюють фінансову деліктоздатність—здатність нести юридичну відповідальність за правопорушення у сфері фінансової діяльності. Наприклад, громадянин, який є правоздатним у сфері сплати податків, стає дієздатним (тобто, може самостійно реалізувати свої обов'язки зі сплати податків) не раніше, ніж досягне певного віку (згідно з чинним законодавством України -16 років) і зареєструється в податковій інспекції за місцем проживання як платник податків.

У фінансових правовідносинах бере участь значна кількість колективних суб'єктів фінансового права:

- органи державної влади;

- органи місцевого самоврядування;

- юридичні особи різних організаційно-правових форм та будь-яких форм власності, у тому числі об'єднання юридичних осіб.

Індивідуальними суб'єктами фінансових правовідносин є фізичні особи: громадяни України. Іноземці (іноземець—особа, які не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав) та особи без громадянства (особи, яких жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїми громадянами). Серед цієї категорії суб'єктів фінансового права особливу роль відіграють фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які ведуть підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Обсяг фінансової правосуб'єктності фізичних осіб буде залежати не лише від громадянства, а й від Інших чинників, зокрема їхнього резидентського статусу.

 

Державний бюджет України

Держа́вний бюдже́т Украї́ни — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду

Конституція України встановила державні функції, вико­нання яких покладено на державні органи, які поєднані у спе­ціальні системи. Для виконання таких функцій державним ор­ганам необхідні фінансові та матеріальні ресурси, які в умовах товарно-грошових відносин мають грошовий характер.

Витрати кожного державного органу на виконання державних функцій покриваються з одного джерела - загальнодержавних фінансів, які поєднуються у централізованому фонді - Держав­ному бюджеті. Бюджет - це розпис доходів і витрат держави, підприємства, установи, організації, родини або окремої особи на певний (бюджетний) період. Розпис доходів і витрат передба­чає розробку загального плану створення (формування) та вико­ристання ресурсів з метою забезпечення виконання функцій кожного органу окремо. Такому плану складності додає той факт, що грошей у бюджеті у цілісному вигляді ніколи не буває, після їх надходження на бюджетний рахунок, вони у найкоротший термін використовуються на фінансування відповідних пот­реб. Таким чином, бюджет є головним фінансовим планом,щопоєднує доходи і витрати за обсягом, термінами та суб'єктами.

У державі бюджет виконує низку основних функцій: пере­розподіляє національний дохід, стабілізує процеси суспільного виробництва, здійснює державну соціальну політику. Під час їх виконання бюджет отримує такі характеристики: економічну - бюджет впливає на економіку, а її реальний стан - на бюджет­ні показники, політичну - вищий представницький орган дер­жави - Верховна Рада - затверджує обсяги доходів та видатків бюджету, чим ставить уряд під свій контроль на час його вико­нання, правову - бюджет затверджується у формі закону Укра­їни - вищого за юридичною силою та обов'язковістю виконан­ня нормативно-правового акта.

Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Респуб­ліки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Суспільні відносини, що складаються у процесі формування та виконання Державного бюджету регулюються бюджетним правом. Такими відносинами є фінансові відносини у сферах державного бюджету України, визначення бюджетного устрою, повноважень держави, Автономної Республіки Крим та адмініс­тративно-територіальних одиниць у галузі бюджету, прав окре­мих державних органів щодо здійснення таких повноважень, розмежування доходів та видатків між різними ланками бюд­жетної системи, а також спеціальний порядок складання, роз­гляду, затвердження й виконання бюджетів, складання звітів про їх виконання.

Бюджетне право займає особливе, панівне місце у системі фінансового права, а більшість інших інститутів лише забезпе­чують його розвиток або є його «продовженням». Поряд з цим бюджетне право має деякі особливі характеристики, що «обме­жують» його значення та розповсюдження. Так, бюджетне пра­во регулює фінансові відносини лише між державними органа­ми, підприємствами, установами, організаціями.

Бюджетне право - сукупність фінансово-правових норм, що регулюють суспільні відносини, які складаються у процесі формування та використання державною бюджету.

Сукупність учасників бюджетних відносин, а також принци­пи і організація Їх функціонування складають бюджетну систе­му України. Структура цієї системи визначається бюджетним устроєм, який Грунтується на державному (адміністративно-те­риторіальному) устрої країни. Бюджетний устрій - це органі­зація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Чин­ний Бюджетний кодекс України (далі - БК) ґрунтується на такому понятті, але не містить визначення бюджетного устрою, обмежившись визначенням бюджетної системи.

Бюджетна система становить сукупність бюджетів, побудо­вану з урахуванням принципів закріплених БК. Такими прин­ципами відповідно до ст. 7 є: принцип єдності бюджетної сис­теми України, звітності; принцип збалансованості, принцип са­мостійності, принцип повноти, принцип обґрунтованості, принцип ефективності, принцип субсидіарності, принцип ці­льового використання бюджетних коштів, принцип справедли­вості і неупередженості; принцип публічності та прозорості, принцип відповідальності учасників бюджетного процесу.

До складу бюджетної системи України входять Державний бюджет та місцеві бюджети. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюдже­ти, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самовряду­вання. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюд­жети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Поряд з цим для аналізу і прогнозування економічного і со­ціального розвитку держави використовують зведений бюджет, який є сукупністю основних показників бюджетів.

Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севасто­поля.

Бюджетна система України - сукупність Державного бюд­жету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням еконо­мічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.