Та правоохоронні органи України

Адвокатура - добровільне професійне об’єднання юристів, призначення якого полягає у наданні юридичної допомоги громадянам та організаціям у випадках і в порядку, передбачених законодавством.

Антимонопольний комітет України - державний правоохоронний орган України, що покликаний забезпечувати державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців і споживачів від його порушення.

Державна виконавча служба - державний орган, який здійснює виконання рішень судів та інших органів відповідно до законодавства України.

Державна податкова адміністрація України - орган виконавчої влади, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення повнотою і своєчасністю сплати податків, зборів.

Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Міліція - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства та держави від протиправних посягань.

Нотаріат - система органів і посадових осіб, на яких покладено обов’язок посвідчувати безперечні права і факти, що мають юридичне значення, а також виконувати інші нотаріальні дії з метою надання цим правам і фактам юридичної вірогідності.

Органи юстиції України - органи державної виконавчої влади, що мають забезпечувати реалізацію державної правової політики, державної політики з питань громадянства, міжнаціональних та міграційних відносин.

Правозахисна діяльність - діяльність щодо захисту прав та інтересів громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб відносно спірних питань їхніх прав і інтересів, та у наданні правової допомоги від обвинувачення, посилення правових гарантій охорони прав і свобод від втручання органів держави.

Правоохоронна діяльність - державна правомірна діяльність, що полягає у впливі на поведінку осіб з боку уповноваженого державою органу шляхом охорони правопорядку, виявлення або розслідування порушення права, відновлення права зобов’язковим дотриманням встановлених у законі процедур цієї діяльності.

Правосуддя - особлива владна функція у державі, що здійснюється від її імені судом через розгляд і вирішення у судових засіданнях адміністративних, господарських, цивільних справ стосовно спорів про права та інтереси громадян, громадських об’єднань, підприємств, установ та організацій і кримінальних справ із засудженням осіб, винних у вчиненні злочину.

Прокуратура - самостійний централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави і забезпечує права і свободи людини, державну безпеку.

Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, конституційний лад, територіальну цілісність і державний суверенітет.

Судочинство - процесуальний порядок подання позовів і розгляд в судах справ щодо спорів, що виникають з різноманітних правовідносин, порядок прийняття рішень учасниками процесуальних дій, оскарження та перегляду цих рішень, подання заяв про правопорушення та злочини, їх виявлення, розслідування, передачу матеріалів кримінальних справ у судах.

 

ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Адміністративна відповідальність - правовідносини між державою та суб’єктом адміністративного правопорушення щодо реагування на вчинене правопорушення і на суб’єкт, що його вчинив, та покладання на правопорушника певного виду і міри адміністративного стягнення.

Адміністративне право України - система правових норм, що регулюють і охороняють особливе коло суспільних відносин у сфері державного управління.

Адміністративне стягнення - захід відповідальності, що застосовується державою з метою виховання особи, яка вчинила адміністративний проступок, та попередження вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Адміністративний проступок - протиправна, винна, шкідлива дія або бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, суспільну власність, права і свободи людини і громадянина, встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративні правовідносини - суспільні відносини, які регулюються нормами адміністративного права шляхом впливу на поведінку суб’єктів у сфері державного управління, що спричиняє до виникнення між такими суб’єктами правових зв’язків державно-владного характеру.

Державна служба в Україні - професійна діяльність осіб, які займають посади у державних органах та їх апараті для практичного виконання завдань і функцій держави.

Державне управління - підзаконна виконавчо-розпорядча діяльність органів державної виконавчої влади, спрямована на практичне виконання законів у процесі безпосереднього керівництва господарським, соціальним, культурним та політико-адміністративним будівництвом.

Джерела адміністративного права України -нормативно-правові акти, що містять адміністративно-правові норми.

Склад адміністративного правопорушення - сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

 

ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Злочин - суспільно небезпечне, протиправне, винне й каране діяння, яке завдає суттєвої шкоди певним суспільним відносинам, що охороняються кримінальним законом.

Кримінальна відповідальність - особлива правова роль особи, яка вчинила злочин, пов’язана з державним осудом, а також обмеженнями особистого, майнового чи іншого характеру, що визначається обвинувальним вироком суду.

Кримінальне покарання - захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Кримінальне право України - сукупність норм права, прийнятих ВРУ, що встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Склад злочину - сукупність суб’єктивних і об’єктивних ознак, що визначають конкретне суспільно небезпечне діяння як злочинне.

Співучасть у злочині - умисна спільна участь кількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Стадії злочину - певні етапи здійснення умисного злочину, які різняться між собою ступенем реалізації злочинного наміру, характером діяння та моментом його закінчення.

Стан неосудності - стан особи, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії чи бездіяльність або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

 

Навчально - методичний посібник

 

 

Семенова Людмила Юріївна

 

 

Правознавство

 

 

ББК 67

С 30 Семенова Л.Ю.

Правознавство: навчально-методичний посібник для студентів денної форми навчання – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2011. – 150 с.

Навчально-методичний посібник розроблений з метою допомоги студентам денної форми навчання отримати необхідну систему знань загальних закономірностей виникнення держави і права, їх взаємозв’язок і взаємодію, роль, яку вони відіграють у забезпеченні життєдіяльності суспільства.

Посібник містить програму навчальної дисципліни, методичні рекомендації до семінарських занять, методичні рекомендації до самостійної роботи, індивідуальні завдання і методичні рекомендації до їх виконання, підсумковий контроль, список рекомендованої літератури.

 

ББК 67

 

 

Підп. до друку ________Формат А5 Папір друк.

Ум.друк.арк. 4,3 Облік.-видав.арк. 3,8 Тираж _____ Замовлення №__

______________________________________________________________

РВВ ДДФА Дільниця оперативного друку. Св. Держкомітету інформ. політики, телебачення та радіомовлення сер. ДК 2126 від 17.03.2005 р.