Шкідлиіві речовини і виробничий пил 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Шкідлиіві речовини і виробничий пил



Шкідливі речовинипри контакті з організмом людини за умов порушення вимог безпеки можуть призвести до професійних захворюваньабо розладів у стані здоров'я як зараз, так і в наступних.

По токсичній дії на людський організм шкідливі речовини поділяються на:

Кров'яні отрутипри взаємодії з гемоглобіном гальмують його здат­ність приєднувати кисень, (оксид вуглецю, бензол, сполуки ароматичного ряду);

Нервові отрутивикликають збудження нервової системи, її виснаження, руйнування нервових тканин (наркотики, спирти, сірчаний водень, кофе­їн, ін);

Подразнюючі отрутивражають верхні дихальні шляхи і легені (аміак, сірчаний газ, пари кислот, окиси азоту, ароматичні вуглеводні, ін);

Печінкові отрути,дія яких супроводжується запаленням тканин печі­нки (спирти, дихлоретан, чотирихлористий вуглець, ін);

Алергенизмінюють реактивну спроможність організму (алалоїди).

Канцерогениспричинюють утворення злоякісних пухлин (3,4-бензопірен, кам'яновугільна смола).

Мутагенивпливають на генетичний апарат клітин (окис етилену, спо­луки ртуті, ін)

Шкідливі речовини потрапляють в організм через органи дихання і травлення та шкіру.

Найнебезпечніше - через легені - до 95% всіх отруєнь. Причина - зна­чна площа альвеол 90-100 м2 і мала товщина мембран - 1-4мкм.

Виробничий пилбуває: органічний(рослинного, тваринного похо­дження), неорганічний(мінеральний) і змішаний(органомінеральний).

Найнебезпечнішим є дрібнодисперсний пил розміром 1-2 мкм, так як потрапляючи в легені він через альвеоли потрапляє відразу в кров.

Забруднення виробничої зони пилом, може призвести до таких професійних захворювань:

- захворювання верхніх дихальних шляхів (пошкодження слизової обо­лонки, астма, бронхіти);

- захворювання очей (кон'юктивіти);

- пилові захворювання шкіри;

- захворювання легень - пневмоконіози (силікоз - пил кремнію);

(антрокози - вугільний пил)

(сидероз - метал);

(амілоз - борошно);

- захворювання нервової системи;

- захворювання серцево-судинної системи;

- захворювання лімфатичної системи;

- захворювання системи травлення.

Дуже небезпечним є пил з вмістом SiО2 (пісок). Його концентрація не повинна перевищувати при вмісті до 70%-2мг/м3, більше 70%-1мг/м3.

Є багато способів , призначених підтримувати чистоту повітря робочої

зони. Всі вони зводяться до конкретних заходів:

1. Запобігання проникнення шкідливих речовин в повітря робочої зони за рахунок герметизації обладнання, ущільнення з'єднань, люків та отворів, удосконалення технологічного процесу.

2. Видалення шкідливих речовин, що потрапляють в повітря робочої зони, за рахунок вентиляції, аспірації, або очищення і нормалізації повітря з допомогою кондиціонерів.

3. Застосування засобів захисту.

Шум і вібрація.

Шуми- безладні звуки, що заважають. Поділяються на:

Ультразвук - більше 11200Гц;

Звук-16-20000Гц;

Інфразвук - менше 16Гц.

Сила звуку вимірюється в ДБЛ.

Виділяють 5 зон:

- спокійна зона- до 30ДБЛ - (шепіт).

- зона фізичної дії30-70ДБЛ - (нечутна мова)

- зона психологічної і фізіологічної дії70-100ДБЛ - (робота вентиляторів, транспортерів)

- зона психологічного і фізіологічного порушення- 100-130ДБЛ — (робо­та компресорних установок)

- зона больових відчуттів130-150ДБЛ - (робота реактивних двигунів).

Під впливом шуму зменшується швидкість вирішення розумових задач, збільшення кількості помилок, зниження працездатності оператора.

Під впливом шуму виникають такі хвороби:

Серцево-судинної системи

70% працюючих в шумних цехах - нервові захворювання;

24-33% 10% працюючих в шумних цехах - захворювання шлунку;

10 % працюючих в шумних цехах - гіпертонія.

Існують такі способи зменшення шуму:

– зменшення шуму на джерелі: заміна ударного на безударне

заміна ланцюгової передачі на пасову

заміна склепування на зварювання і т.д.

– заміна направленості

– акустичні засоби захисту: звукоізолюючі щити, екрани, звукопоглиначі

– засоби індивідуального захисту:

1. Навушники перекривають вушну ра­ковину;

2. Вкладиші перекривають зовнішній слуховий канал;

3. Шлеми закривають частину голови і вуха.

Вібрації –коливання окремої точки чи цілої механічної системи.

Буває локальначерез руки або загальначерез опорні поверхні люди­ни.

Характеризується частотою, Гц, амплітудою, м, прискоренням, м2.

Викликають такі патологіїв людському організмі:

– порушення в центральній нервовій системі;

– захворювання серцево-судинної системи;

– головний біль;

– дратівливість;

– порушення вестибулярного апарату;

– зниження працездатності.

Хронічнодіюча вібрація викликає вібраційну хворобу (ураження скелету, порушення роботи внутрішніх органів, їх опускання і т. д.).

Найнебезпечнішою є вібрація частотою 2-30Гц, §6 органи людини ма­ють такі ж свої частоти:

2-8 Гц - руки і ноги;

2-3 Гц- живіт;

2-12 Гц - грудна клітка;

12-27 Гц-голова;

10 Гц - мозок.

Захист від шкідливої дії вібрації:

- знешкодження джерела;

- вібродемпфіруування (вкрив поверхонь гумою, пластмасами);

- віброгашення - збільшення маси обладнання, жорсткості;

- віброізоляція - зменшення передачі на підлогу (гума, амортизитори).


ЗМ 5. ВЕНТИЛЯЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

План

1. Призначення та класифікація систем вентиляції.

2. Природна вентиляція.

3. Механічна вентиляція (штучна).

4. Санітарні вимоги до вентиляційних установок.

5. Розрахунок повітрообміну та контроль дії вентиляції.

6. Засоби індивідуального захисту.

Призначення та класифікація систем вентиляції.

Вентиляція - сукупність заходів та засобів, призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам.

Основне завдання - вилучити з приміщення забруднене або нагріте по­вітря і подати свіже.

За призначеннямвентиляція буває основна і аварійна.

Основна забезпечує необхідну чистоту повітря за звичайних умов.

Аварійна - влаштовується в приміщенні, де можливий викид значної кількості шкідливих речовин (пилу, диму, парів палива і мастила, кислот, лу­гів, пестицидів).

Вентиляцію класифікують за такими ознаками:

- за способом переміщення повітря: природна, штучна, суміщена;

- за напрямом потоку повітря: припливна, витяжна, припливно-витяжна;

- за місцем дії: загальнообмінна, місцева, комбінована.

Природна вентиляція

 

Здійснюється в результаті теплового та вітрового напору.

Тепловий напір обумовлений різницею температур, а значить і густини повітря.

Вітровий напір - при обдуванні будівель з надвітряної сторони створюється зона підвищеного тиску, а з повітряної - розрідження.

Природна вентиляція буває неорганізована і організована.

Неорганізована- об'єми повітря невідомі, залежать від випадкових чинників (напрям, сила вітру, температура). Ця вентиляція складається з інфільтрації - проникнення повітря через нещільності у вікнах, дверях, пере­криттях та провітрювання - відкриття вікон і кватирок.

Організована.Аерація. Для цього в стінах будівлі роблять отвори для надходження зовнішнього повітря, a нa даху чи у верхній частині будівлі встановлюють спецпристрої для видалення. Для регулювання надходження та видалення повітря передбачено перекривання на необхідну величину аераційних отворів та ліхтарів.

Аерацію влаштовують в високих (6-8 м) приміщеннях. Для запобігання протягів біля ліхтарів влаштовують повітрозахисті екрани, які посилюють аерацію. Кратність повітрообміну досягає 40.

Канальна вентиляція здійснюється через спеціальні вентиляційні кана­ли, які влаштовуються в стінах або прибудовуються до них. На кінці витяж­ної шахти встановлюють дифлектор для підвищення тяги за рахунок сили ві­тру. Обтікаючи дифлектор вітер знижує тиск в ньому і за рахунок цього зрос­тає тяга.

 

3. Механічна вентиляція (штучна).

Штучна вентиляція - це примусове видалення чи нагнітання повітря в робочу зону за допомогою вентиляторів, повітропроводів, регулювальних пристроїв і т.д.

Основні переваги:

- можливість очищення повітря перед подачею в робочу зону чи викидом в атмосферу.

- можливість підігріву, зволоження, охолодження повітря перед подачею в робочу зону.

- можливість забору повітря в найчистішій зоні території підприємст­ва або за його межами.

- можливість цілеспрямованої подачі повітря.

- можливість подачі значних об'ємів повітря. Штучна вентиляція буває загальнообмінна і місцева.

Загальнообміннав свою чергу поділяється на припливну, витяжну і припливно-витяжну або комбіновану.

Схема припливноїсистеми вентиляції: повітрозбірник > фільтр > калорифер, зволожувач > глушник шуму > повітропроводи.

Повітрозабірники розташовують (згідно СНИП 2.04.05-86) на висоті 2м від землі (3 м в районах інтенсивного руху пилу і піску). Відстань від викидних каналів витяжної вентиляції - нижче на 6 м, а по горизонталі – 25 м.

Схема витяжноїсистеми: повітрозабірники в приміщенні по перимет­ру чи найгрязніших місцях > повітропроводи > вентилятори > очисні при­строї > витяжна шахта (на 1-1,5м вище конька даху).

Якщо забруднення пилом - забірні отвори на рівні 0,3 м від підлоги, надлишок тепла, вологи, шкідливих газів - під стелю.

Припливно-витяжна- рециркуляція повітря.

Місцева вентиляція.Припливна:

- повітряні душі: подача на робоче місце струменя повітря заданої те­мператури і вологості. Встановлюють у гарячих цехах і інших міс­цях для зниження температури і концентрації шкідливих речовин.

- місцевий оазис: подача в нижню частину робочої зони, огородження легкими щитами чистого повітря заданих параметрів. Зверху відкри­то.

- повітряна завіса - для запобігання проникнення в приміщення холодного зовнішнього повітря з дверей, воріт. Подають холодне і тепле (до 50-70°С повітря) з боків, знизу, зверху.

Витяжна:витяжний зонт, аспіраційний кожух, витяжна панель, витяж­на шафа, бортовий відсмоктувач з ванн.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; просмотров: 103; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.92.164.9 (0.006 с.)