Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Лабораторна установка й її електрична схемаСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Вихідна (загальна) дослідна едектрична схема для визначення параметрів кіл однофазного змінного струму з паралельно з’єднаними опорами показана на рис. 4.1. Перелік рекомендованих елементів кола подано у дод. 4. Розміщення джерела напруги QF, вимірювальних приладів і затискачів активних EL, ємнісних CB та індуктивних L елементів кола, змонтованих на відповідній ділянці панелі універсального лабораторного стола, показані на схемі умовно. Індуктивний L, ємнісний CB і активний EL реостати приєднуються до мережі через контактні блок XS1—S1 — XS3—S3 відповідно. Кожен контактний блок складається із розетки XS і шунтувального перемикача S, робоча позиція якого — "Ввімкнено". Наявність такого блоку дає можливість вимірювати струм у вітках за допомогою одного амперметр рА1, оснащеного штепсельною вилкою ХР3—ХР4. Увімкнення споживачів у мережу здійснюється вимикачем QF (QS). Діюче значення напруги в усьому колі вимірюють вольтметром PV зі щупами ХР1—ХР2. Якщо для цього використовується вольтметр електромагнітної системи, то він повинен мати межі вимірювання 150 і 300 В. Загальну активну потужність кола вимірюють з допомогою ватметра PW електродинамічної системи, межі вимірювання за струмом і напругою якого вибирають відповідно до вибраних граничних значень струму та напруги в колі, наприклад 2,5 а і 300 В. У такому разі амперметр PA2, за допомогою якого вимірюють діюче значення загальної сили струму в колі, повинен мати межу вимірювання за струмом не меншу як 2,5 А. Підготовка до виконання роботи. 3.1. Ознайомтеся з розміщенням на панелі лабораторного стола затискачів вимикача QF джерела напруги (клеми А, В, С і N), реостатів активного EL1-EL2 (клеми ХТ9 і ХТ12), ємнісного CB1-CB2 (клеми ХТ8 і ХТ11) та індуктивного L1-L2 (клеми ХТ7 і ХТ10) опорів, перемикачів SA1-SA6 та контактних блоків XS1–S1 — XS3–S3 (клеми ХТ1-ХТ6). Перевірте справність приєднувальних затискачів і запам’ятайте положення “ввімкнено” та “вимкнено” на вимикачі QF і перемикачах SA1—SA6 та S1—S3. 3.2. Виберіть необхідні для дослідів прилади, визначте їх тип, систему, номінали шкал, клас точності та встановіть їх відповідність вимогам, вказаним в описі установки. Заповніть таблицю приладів (табл. 4.1). Зверніть увагу на розміщення генераторних (позначені зірочками) і навантажувальних затискачів послідовної «І» та паралельної “ U ” обмоток ватметра. 3.3. Зберіть схему, зображену на рис.4.1 у такій послідовності: 3.3.1. Приєднайте провідники зі щупами XP1 та XP2 до клем вольтметра pV, а штепсельну вилку ХР3—ХР4 – до клем амперметра РА1. Таблиця 4.1 Характеристика електровимірювальних приладів (приклад заповнення таблиці)
3.3.2. Розрядіть конденсатори СВ1—СВ2, для чого при ввімкнутих перемикачах SA3—SA4 притисніть щупи XP1 і XP2 вольтметра до контактів ХТ8 і ХТ11. 3.3.3. Перетинками (потовщені лінії на схемі) з’єднайте між собою в один вузол затискачі ХТ1—ХТ3, а в другий – ХТ10—ХТ12. Крім того, перетинками об’єднайте затискачі ХТ4 і ХТ7, ХТ5 і ХТ8 та ХТ6 і ХТ9, через які контактні блоки XS1–S1 — XS3–S3 приєднуються до відповідних споживачів. 3.3.4. Провідниками з наконечниками з’єднайте: 1) між собою генераторні затискачі ватметра PW та клему А джерела напруги; 2) навантажувальний затискач «І» ватметра - з вузлом ХТ1—ХТ3; 3) вузол ХТ10—ХТ12 - з клемою амперметра РА1; 4) іншу клему амперметра РА1 — з затискачем С джерела напруги та навантажувальним затискачем ” U ” ватметра. 3.3.5. Перемикачі SA1–SА6 і S2 переведіть в положення "Вимкнено", а S1 і S3 — "Ввімкнено". Хід виконання роботи 4.1. Проведіть дослід – паралельне з’єднання реостатів активного та активно-індуктивного опорів. Для цього виконайте такі дії: 4.1.1. Після перевірки схеми викладачем увімкніть вимикач QF. 4.1.2. Вмикаючи по черзі перемикачі SA1, SA2, SA5 і SA6, виставте за показаннями амперметра РА1 силу струм у колі такою, що б за величиною вона не перевершувала верхню границю вимірювання за струмом для ватметра або була наближена до неї, тобто І к £ І нPW. Запишіть показання амперметра РА1 і PW у відповідні прографи табл.4.2. 4.1.3. За допомогою щупів ХР1—ХР2 виміряйте вольтметром діюче значення напруги в точках А і С джерела напруги. Запишіть показання вольтметра у відповідну прографу табл.4.2. 4.1.4. Виміряйте значення сили струму у вітці реостата активних опорів EL1—EL2. Для цього вставте вилку ХР3—ХР4 амперметра РА2 у розетку XS3 і вимкніть перемикач S3. Запишіть показання амперметра у відповідну прографу таблиці. Ввімкніть перемикач S3 і вийміть вилку ХР3—ХР4 з розетки Х3. 4.1.5. Те саме зробіть для визначення сили струму у вітці реостата індуктивних опорів L1—L2. 4.2. Проведіть дослід – паралельне з’єднання реостатів активного, ємнісного й активно-індуктивного опорів. Для цього виконайте такі дії: 4.2.1. Не вимикаючи кола і не змінюючи параметрів переднього досліду, ввімкніть перемикач S2. Потім, вмикаючи по черзі перемикачі SA3 і SA4 і, стежачи при цьому за рухом стрілки амперметра РА1, виставте у колі таку силу струму, за якої відхилення стрілки у зворотному напрямі відносно попереднього досліду буде найбільшим. Запишіть показання приладів РА1 і PW у відповідні прографи таблиці. 4.2.2. Виконайте пункти 4.1.3 - 4.1.5 і аналогічно виміряйте струм у вітці реостата ємнісних опорів CB1—CB2. 4.1.2. Після перевірки схеми викладачем ввімкніть вимикач QF. 4.1.3. Вмикаючи перемикачі SA5—SA10, виставте силу струм у колі такою, що б за величиною вона не перевершувала верхню межу вимірювання за струмом для ватметра або була наближена до неї, тобто І к £ І нPW. Запишіть показання амперметра РА і PW у відповідні прографи таблиці. 4.3. Вимкніть перемикач QF і розрядіть конденсатори (див.п.3.3.2). 4.4. Переведіть покази стрілочних приладів в діючі значення вимірюваних величин, подайте результати дослідів викладачеві на затвердження, після чого з дозволу викладача розберіть схему. Таблиця 4.2
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; просмотров: 104; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.141.155 (0.009 с.) |