Економіка України та особливості розвитку

Регіональних соціально-економічних систем

Тема 2.1. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і територіальної організації ПС

Метою цієї теми – є вивчення міжгалузевих комплексів України. Міжгалузевий комплекс – система економічно взаємопов’язаних галузей виробництва або невиробничої сфер. Він формується внаслідок кооперації та інтеграції підприємств, організацій, установ та галузей. У широкому розумінні міжгалузеві комплекси це взаємодія різних галузей, діяльність яких спрямована на вирішення певних економічних, соціальних, екологічних, науково-технічних проблем на державному чи регіональному рівнях. Таке міжгалузеве кооперування полягає у суспільному використанні матеріально-технічних, трудових, інтелектуальних або фінансових ресурсів кількома (як мінімум двома) галузями з орієнтацією на досягнення певної мети. В Україні міжгалузеве кооперування особливо поширено в паливно-енергетичній галузі, машинобудуванні, агропромисловому виробництві та багатьох інших галузях. Міжгалузеве кооперування є найважливішим фактором формування міжгалузевих комплексів.

Тема охоплює такі питання:

- Роль і місце міжгалузевих комплексів в народногосподарському комплексі України;

- Принципи і фактори розвитку і розміщення;

- Галузева структура;

- Сучасний стан та особливості розміщення окремих міжгалузевих комплексів;

- Проблеми і перспективи розвитку міжгалузевих комплексів.

Для самостійного опрацювання основних питань теми рекомендуються такі джерела:

 

1. Изард У. Методы регионального анализа: введение в науку о регионах. М.: Прогресс, 1966 - 659с.

2. Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України. / за наук.ред. Л.Г.Чернюк. Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 728с.

3. Лишеленко В.І. Регіональна економіка: К.: Центр учб.літ., 2011. – 384с.

4. Леш А. Географическое размещение хозяйства. – М.: Издательство иностранной литературы, 1959 – 151с.

5. Музиченко-Козловська О.В. Регіональна економіка» навч. посібник – Л: «Новий світ 2000» 2011 – 263 с.

6. Регіональна економіка: навч.посібник./ За ред.. Я.Б.Олійника. – К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2008. – 444с.

7. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: Підручник / С.І.Дорогунцов, Т.А.Заяць, Ю.І.Пітюренко та ін., За заг. Ред..д-ра екон.наук проф., ч-л., кор. НАН України С.І.Дорогунцова. – К.:КНЕУ, 2008., 992с.

8. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / О.М.Петрига. – К.: ДП «Вид.дім «Персонал», 2009. – 302с.

9. Руденко В.П. Природно-ресурсний потенціал України. – К.:Либідь, 1994 – 100с.

10. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. – К.:Вікар., 2002, с. 76-95, 100-116, 116-130.

11. Тридід О.М., Богатіщев О.М. Регіональна економіка. Екологія. навч. посібник – Л.: «Новий світ -2000», 2011 – 264 с.

12. Україна у цифрах у 2012 році: Короткий статистичний довідник. – К.: Держвидав.України, 2013. – 264с.

13. Щербіна Н.М., Попова І.В. Розміщення продуктивних сил. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2002. – 189с.

14. Щербіна Н.М., Скомаровська К.А. «Регіональна економіка». Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2012 р. – 107с.

Паливно-енергетичний комплекс

ПЕК – складна міжгалузева система видобутку і виробництва палива та енергії їхнього транспортування, розподілу і використання. До його складу входять паливна промисловість (нафтова, газова, вугільна, сланцева, торфова) та електроенергетика, тісно пов’язані з усіма галузями господарства.

На сучасному етапі економічного розвитку найважливіша проблема – паливно-енергетична. Успішне її розв’язання визначає можливості, темпи і напрямки економічного і соціального розвитку. Значення палива для економіки будь-якої країни величезне: без нього неможливий виробничий процес, робота промисловості, сільського господарства і транспорту.

Далі слід розглянути розвиток паливно-енергетичного комплексу України, темпи його розвитку, фактори розміщення, значення і роль комплексу в структурі промисловості республіки. Вивчити структуру паливного балансу України і головні шляхи його вдосконалення.

Потім розглянути головні структурні підрозділи паливно-енергетичного комплексу.

Металургійний комплекс

Металургійний комплекс – це сукупність підприємств, які послідовно здійснюють видобування, збагачення, металургійну переробку руд чорних, кольорових і рідкісних металів на нерудної сировини для металургії, виробництво чавуну, сталі, кольорових і дорогоцінних металів, сплавів, прокатне виробництво, переробку вторинної сировини. До металургійного комплексу належать також коксохімія, виробництво вогнетривів, будівельних конструкцій з металу, електродів, металургійного устаткування, порошкова металургія тощо.

Функціональним ядром комплексу є чорна і кольорова металургія.

Чорна металургія є фундаментом індустріального розвитку багатьох країн світу.

Україна належить до країн Європи і світу з найбільш розвинутою чорною металургією, вона поступається за показниками виробництва основної продукції, цієї галузі в Європі тальки Німеччині.

Машинобудівельний комплекс

Машинобудування – одна з провідних галузей промисловості. Створюючи найактивнішу частину основних виробничих фондів – знаряддя праці, машинобудування істотно впливає на темпи і напрямки науково-технічного прогресу в інших галузях господарства, зростання продуктивності праці, інші показники, що визначають ефективність виробництва.

Машинобудування є матеріальною основою технічного переозброєння економіки. Науково-технічний прогрес прискорює накопичення капіталу, в свою чергу підвищенню попиту на засоби виробництва, передусім на машини і устаткування.

Структурні зрушення у машинобудуванні відбуваються в двох напрямках. По-перше, змінюється основа для зростання традиційних галузей машинобудування внаслідок розвитку науки. По-друге, розвиваються нові наукові галузі машинобудування (автоматика, радіоелектроніка, устаткування для атомної промисловості, роботехніка тощо), які впливають на інноваційний розвиток економіки країни в цілому.

Отже, тривалими пріоритетами в структурній політиці машинобудування мають стати:

· Прискорення розвитку наукомістких машинобудівних виробництв;

· Соціальна переорієнтація комплексу, передбачуване прискорення нарощування випуску продукції для споживання сектора;

· Екологізація виробництва, що передбачає випуск ресурсозберігаючих технологій машинобудівного виробництва, розширення прогресивних конструкційних матеріалів.

В розвинутих країнах світу машинобудування, як правило, визначає їх експортний потенціал і забезпечує від 32 до 40% всього експорту.

Хімічний комплекс

Хімічний комплекс – один з провідних у структурі сучасної економіки. Від його розвитку, як і від розвитку машинобудування, значною мірою залежить науково-технічний прогрес. Комплекс хімічних виробництв виготовляє продукцію для всіх основних галузей промисловості, сільського господарства, транспорту, оборони і т.д. Галузі хімічної промисловості є основою хімізації народного господарства – процесу широкого застосування хімічних технологій, синтетичних матеріалів у різних його галузях.

Структура хімічного комплексу досить складна. Як правило, виділяють основну (неорганічну) хімію, хімію органічного синтезу, гірнохімічну промисловість, фармацевтичну промисловість, мікробіологічну промисловість, побутову хімію.

Використання хімічної продукції в промисловості дає змогу виготовляти значну кількість використаних виробів, необхідних таким прогресивним галузям виробництва як атомна, енергетика, радіоелектроніка тощо. Продукція хімічної промисловості часто заміщує природну сировину, яка дорого коштує, сприяє зниженню вартості кінцевої продукції, підвищенню якості виробів.

Рівень розвитку хімічної промисловості тієї чи іншої країни є важливим показником її індустріального розвитку і економічної незалежності. Що стосується України, то хімічна промисловість є однією із провідних галузей її народогосподарського комплексу, галуззю її спеціалізації у міжнародному поділу праці.

Україна має великі потенційні можливості для розвитку хімічної промисловості. Особливість галузі є те, що в структурі постачання сировини, матеріалів і напівфабрикатів близько 60-70% їх обсягу становили поставки за зв’язками по кооперації з підприємствами республік колишнього Радянського Союзу. У цих же регіонах реалізувалася значна частка виробленої продукції галузі.

Лісовиробничий комплекс

Лісовиробничий комплекс (ЛПК) України – це міжгалузевий комплекс, що об’єднує лісові галузі, які пов’язані з вирощуванням і переробкою лісової сировини. Цей комплекс складний за структурою міжгалузевими зв’язками.

Будівельний комплекс.

Будівельний комплекс включає виробництво будівельних матеріалів, капітальне будівництво та галузі, які їх обслуговують. Рівень розвитку будівельного комплексу впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей господарства країни, розміщення і регіональній розвиток продуктивних сил. Сьогодні на виробництво будівельних матеріалів припадає більше половини затрат, пов’язаних з будівельно-монтажними роботами в Україні. Про значення промисловості будівельних матеріалів свідчить той факт, що затрати на будівельно-монтажні роботи становлять 1/2 загального обсягу капітальних вкладень у народне господарство.

Агропромисловий комплекс

АПК за своїм складом та структурою значно відрізняється від інших міжгалузевих комплексів, передусім тому, що він як головний засіб виробництва використовує землю, на якій вирощується сільськогосподарська продукція та сировина для виробничого та невиробничого споживання. Власне, сільськогосподарське виробництво, що базується на використанні сільськогосподарських угідь, є основою розвитку переробних галузей промисловості.

Формування АПК є відображенням об'єктивного процесу поєднання сільського господарства та промисловості, розвитку різних форм агропромислової інтеграції. Агропромислова інтеграція розвивається на баз спеціалізації сільського господарства за регіонами та окремими господарствами. Розвиток інтеграції сільського господарства та переробної промисловості виражається у переході від традиційних фермерських і селянських господарств до агропромислових утворень: агрофірм, об'єднань.

Соціальний комплекс

Особливий сектор економіки являє собою соціальний комплекс країни як сукупність галузей виробництва та видів діяльності, що забезпечують безпосередньо головної продуктивної сили – людини, а в регіональному вимірі – всього населення даної території. Соціальний комплекс складається з двох достатньо відмінних між собою секторів господарства – соціальної інфраструктури та виробництва товарів народного споживання.

Основними цільовими функціями соціального комплексу є:

· забезпечення життєдіяльності людей, створення умов існування та відтворення робочої сили;

· забезпечення цілісності регіональної соціально-економічної системи;

· забезпечення основних демократичних свобод людини (право на життя, житло, освіту, охорону здоров’я, свободу слова, соціальне забезпечення на випадок втрати працездатності);

· забезпечення певного рівня соціально-економічного розвитку регіону;

· забезпечення продуктивності зайнятості;

· забезпечення тривалого періоду працездатності;

· формування освіченого і висококваліфікованого кадрового потенціалу розвитку економіки;

· створення умов щодо оптимізації міграційних потоків населення;

· створення умов збалансованого розвитку сільської та міської мереж розселення.

Галузевий склад соціального комплексу:

· соціальна інфраструктура;

· виробництво товарів народного споживання.

Соціальна інфраструктура складається з матеріально-побутових послуг населенню – торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, житлово-комунального господарства та соціально-культурних послуг – охорона здоров’я, освіта, наука, культура, туризм, фізична культура і спорт, рекреаційний комплекс, інформаційні послуги.

Транспортний комплекс

Транспортний комплекс – це територіальне поєднання взаємопов’язаних видів транспорту, які взаємодіючи, найповніше задовольняють потреби суспільного господарства і населення в перевезеннях вантажів і пасажирів. До його складу входить сукупність шляхів сполучення, рухомого складу, засобів управління і зв’язку, різноманітне технічне обладнання, що забезпечує роботу всіх видів транспорту.

Транспорт – це з найбільш важливих галузей народного господарства України. Він забезпечує виробничі і невиробничі потреби матеріального виробництва, невиробничої сфери, а також населення в усіх видах перевезень. За функціональними особливостями транспорт поділяється на вантажний та пасажирський.

Вантажний транспорт – галузь виробничої інфраструктури. Не виробляючи безпосередньо матеріальної продукції, вантажний транспорт є четвертою галуззю матеріального виробництва після видобувної, переробної промисловості і сільського господарства. Жодна з названий трьох основних галузей матеріального виробництва не здатна функціонувати без транспортного забезпечення. Продукт тільки тоді готовий до споживача, коли від доставлений до споживача. Пасажирський транспорт є галуззю невиробничої сфери і належить до інфраструктури галузей.

Транспорт впливає на собівартість готової продукції: з одного баку, транспорт є неодмінною умовою функціонування самого виробництва, де він здійснює доставку сировини, паливно-енергетичних ресурсів, комплектуючих, устаткування і т.п., а з другого – доставляє готову продукцію до споживача. Зменшення транспортної складової у собівартості виробленої продукції сприяє підвищенню ефективності виробництва.

Транспорт є необхідною умовою спеціалізації і комплексного розвитку народного – господарських комплексів регіонів, формування ТВК, як локального, так і районно утворюючого значення. Він сприяє суспільному територіальному поділу праці, формуванню зв’язків між населеними пунктами та всередині їх.

Безпосередньо з транспортом пов’язані зовнішня та внутрішня торгівля. Економічні відносини України з зарубіжними країнами значною мірою визначають обсяг вантажообігу з ними. Вигідне транспортно-географічне положення України на межі Центральної та Східної Європи сприяє розвитку4 транзитних транспортних коридорів та її території.

Транспортний комплекс України представлений всіма сучасними видами транспорту і характеризується значним регіональними особливостями галузевої та функціональної структури.

 

Термінологічний словник.

Машинобудівельний комплекс – сукупність галузей промисловості, що виробляють машини і устаткування для потреб народного господарства.

Спеціалізація – форма організації виробництва, при якій виготовлення продукції, її частин або виконання окремих операцій відбувається в самостійних галузях чи на відносно відокремлених підприємствах.

Предметна спеціалізація – найпростіша форма, при якій на підприємствах зосереджені виробництва окремих видів і типорозмірів готової продукції.

Подетальна спеціалізація – полягає в тому, що підприємства виготовляють лише окремі частини, агрегати, вузли або деталі.

Технологічна спеціалізація – полягає в тому, що на підприємстві виконують лише окремий технологічний процес.

Кооперування – система міжгалузевих внутрішньогалузевих, міжрайонних, внутрішньорайонних економічних зв’язків.

Питання для самоконтролю.

1. Галузева структура паливно-енергетичного комплексу України.

2. Назвіть умови і фактори розміщення чорної і кольорової металургії.

3. Які галузі кольорової металургії розвинені в Україні і де розміщені головні підприємства?

4. Визначає галузеву структуру машинобудування України.

5. Назвіть фактори розміщення основних галузей машинобудування.

6. Які фактори впливають на розміщення галузей хімічної промисловості.

7. Охарактеризуйте розміщення виробництва мінеральних добрив в Україні, їх сировинну базу.

8. Назвіть основні структурні ланки лісовиробничого комплексу.

9. Які виробництва охоплює лісохімічний підкомплекс.

10. Назвіть групи галузей, що входять до складу промисловості будівельних матеріалів.

11. Які фактори впливають на розміщення будівельного комплексу?

12. Значення і структура АПК.

13. Проблеми і перспективи розвитку АПК в Україні.

14. Значення соціального комплексу для соціального розвитку країни.

15. Структура комплексу.

16. Роль транспорту в розвитку розміщенні продуктивних сил.

17. Роль і місце трубопровідного транспорту в економіці України. Назвіть основні трансконтинентальні газо- і нафтопроводи.