Тема 1.1 Сучасні теорії і концепції «Регіональної економіки»

Тема охоплює такі питання:

- методологічна основа курсу;

- аналіз класичних теорій розміщення виробництва;

- сучасні концепції розм’якшення продуктивних сил;

- концептуальні положення політики регіонального розвитку в Україні.

Для самостійного опрацювання основних питань теми рекомендуються такі джерела:

1. Заблоцький Б.Ф., Регіональна економіка, навч. посіб – Л: «Новий світ – 2000» 2011 - 546 с.

2. Лишеленко В.І. Регіональна економіка: К.: Центр учб.літ., 2011. – 384с.

3. Музиченко-Козловська О.В. Регіональна економіка» навч. посібник – Л: «Новий світ 2000» 2011 – 263 с.

4. Регіональна економіка: навч.посібник./ За ред..Я.Б.Олійника. – К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2008. – 444с.

5. Регіональна економіка: тексти лекцій, За загальною редакцією М.І.Фащевського, О.В.Ольшанської. – К.: КНЕУ, 2009. – 328с.

6. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: Підручник / С.І.Дорогунцов, Т.А.Заяць, Ю.І.Пітюренко та ін., За заг. Ред..д-ра екон.наук проф., ч-л., кор. НАН України С.І.Дорогунцова. – К.:КНЕУ, 2008., 992с.

7. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / О.М.Петрига. – К.: ДП «Вид.дім «Персонал», 2009. – 302с.

8. Сазонець І.Л., Джинджаян В.В., Чубар О.О. Розміщення продуктивних сил: Навч.посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. – 320с.

9. Тридід О.М., Богатіщев О.М. Регіональна економіка. Екологія. навч. посібник – Л.: «Новий світ -2000», 2011 – 264 с.

10. Україна у цифрах у 2012 році: Короткий статистичний довідник. – К.: Держвидав.України, 2013. – 264с.

11. Хвесік М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. Навч.посібн. – К.: Кондор, 2009. – 344с.

12. Щербіна Н.М., Скомаровська К.А. «Регіональна економіка». Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2013 р. – 107с.

 

Мета теми полягає в отриманні загальних уявлень щодо наукових теоретичних розробок розміщення виробництва.

Методологічною основою науки про розміщення продуктивних сил є матеріалістична діалектика, відповідні економічні категорії та закони. Тобто, необхідно розібратися, які головні обставини обумовлюють розміщення об’єктів народного господарства на території. Конкретна оцінка напрямків і наукових течій дається як у вітчизняній, так і в зарубіжній науці.

Серед багатьох наукових прямувань, що аналізують, які головні обставини обумовлюють територіальне розміщення об'єктів народного господарства, є „географічний детермінізм”. Коріння його сягає ще давніх греків (Гіпократ, Страбону); згодом видатними представниками цього вчення стали Монтеськє, Рекло, Гантингтон, Ратцель. Сутність географічного детермінізму полягає у тому, що визначальною силою у розвитку людства (включно з розміщенням продуктивних сил) оголошується природне середовище й географічне розташування тієї чи іншої країни або регіону. Соціальні процеси, на думку детерміністів, відіграють другорядну роль.

У 19 ст. розробляються теорії розміщення виробництва, їхніми засновниками були І.Тюнен, А.Вебер, у 20-го ст. - А.Гетнер, А.Льош, В.Крисгалер. Ці теорії спирались на визначну роль прибутку за умов ринкового господарювання. Так, А.Вебер доводить, що капіталістична промисловість розміщується за принципами найменших витрат. На його думку, розміщення промисловості визначається трьома орієнтаціями - транспортною, робочою й агломераційною. Далі ця теорія була розвинута А.Льошем, який доводив, що єдиним імпульсом при розміщенні підприємств є максимальний прибуток. Головну увагу він приділяв ринкам збуту продукції, як вирішальному фактору розміщення виробництва.

Досить популярною у 20-30 роках 20-го століття була на Заході „хорологічна” концепція вченого А.Гетнера. він доводив, що головну завдання науки про розміщення продуктивних сил полягає у вивчену територіальної диференціації земної поверхні, в описі земних просторів, не в їх пізнанні. Сьогодні цілком очевидно, що описовість не лише початковий етап дослідження явищ і процесів про розміщення продуктивних сил. Необхідно головну увагу зосередити на пізнанняпросторової диференціації у господарстві на основі вивчення причинних взаємозв'язків між об'єктами і явищами, з одного боку, і територією, якої вони приурочені - з іншого.

Сьогодні, коли інтеграційні процеси в економіці всіх країн світу посилюються, а науково-технічний прогрес докорінно впливає на характер виробництва у планетарному масштабі, вчені приходять до висновку про те, що економічні закони і закономірності набувають всезагального характеру.

В Україні основні концептуальні положення політики регіонального розвитку пов’язані з розширенням самостійності та повноважень органів місцевого самоврядування в умовах переходу до ринку. Політика регіонального розвитку є складовою загальнодержавної політики щодо соціально-економічних та суспільно-політичних перетворень в Україні.

Одним з важелів удосконалення територіальної організації суспільства стає політика регіонального розвитку, орієнтована на становлення механізмів управління формуванням господарських адміністративно-територіальних систем всіх типів та просторових рівнів. Вона покликана забезпечувати комплексно-пропорційний розвиток територій з максимальним урахуванням місцевих умов і ресурсів.

Актуальні проблеми розміщення продуктивних сил та регіональної економіки завжди були і залишаються в центрі уваги української економічної науки. У їх розробку вагомий внесок зробили вчені: О.М.Алимов, П.Т.Ващенко, К.Г.Воблий, С.І.Дорогунцов, М.І.Долішній, Ф.Д.Заставний, М.М.Паламарчук, М.Д.Пістун, Ю.І.Пітюренко, В.О. Поповкін, О.І.Щаблій та багато інших. З проголошенням України незалежною державою було надано нового імпульсу розвитку теорії розміщення продуктивних сил та регіональної економіки. В основу сучасних поглядів і концепцій покладені теоретичні положення раціоналізації територіального поділу праці, комплексного ресурсозбереження, економії витрат суспільної праці, забезпечення сталого розвитку продуктивних сил. Парадигма раціональної цілісності, згідно з якою регіон являє собою єдність природного, матеріального середовища та соціуму, розглядається як вихідне посилання при розробці нових концептуальних положень щодо розміщення і розвитку продуктивних сил України та її регіонів на перспективу.

Термінологічний словник

Концепція – науково обґрунтована система поглядів щодо природи певних явищ та процесів.

Розміщення продуктивних сил – процес наукового обґрунтування та втілення в практику господарювання конкретних рішень щодо їх просторової (територіальної) організації.

Стратегія розвитку продуктивних сил – довготермінові, найбільш важливі і принципові настанови та наміри щодо перспектив розвитку продуктивних сил території.

Тактика розвитку продуктивних сил – короткострокові та поточні економічні дії щодо продуктивних сил України.

Територіальна організація продуктивних сил – науково обґрунтоване розміщення взаємозв’язаних виробництв, сфери обслуговування та населення, яке забезпечує економічний та соціальний ефект внаслідок раціонального їх комплектування на певній території.

Трансформаційна структура – зміна відтворювальних, галузевих, територіальних, соціально-економічних характеристик (пропорцій) господарюючої системи.

Питання для самоконтролю.

1. У чому полягають методологічні основи науки про розміщення продуктивних сил?

2. У чому полягає сутність теорії розміщення виробництва Й.Тюнена?

3. Хто започаткував теорію розміщення промисловості. У чому її сутність?

4. Розкрийте особливості теорії розміщення виробництва А.Льоша?

5. У чому сутність концепції територіальних обмежень та її модифікацій?

6. Які головні завдання політики регіонального розвитку в Україні?

Тема 1.2. Природноекономічний потенціал України

Та її економічних регіонів

Мета цієї теми – з’ясувати такі питання:

- визначити основні передумови розміщення продуктивних сил, їх структуру;

- природно-ресурсний потенціал України;

- населення і трудові ресурси України;

- економічний потенціал;

- науково-технічний потенціал.

Для самостійного опрацювання основних питань теми рекомендуються такі джерела:

1. Заблоцький Б.Ф., Регіональна економіка, навч. посіб – Л: «Новий світ – 2000» 2011 - 546 с.

2. Лишеленко В.І. Регіональна економіка: К.: Центр учб.літ., 2011. – 384с.

3. Музиченко-Козловська О.В. Регіональна економіка» навч. посібник – Л: «Новий світ 2000» 2011 – 263 с.

4. Регіональна економіка: навч.посібник./ За ред.. Я.Б.Олійника. – К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2008. – 444с.

5. Регіональна економіка: тексти лекцій, За загальною редакцією М.І.Фащевського, О.В.Ольшанської. – К.: КНЕУ, 2009. – 328с.

6. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: Підручник / С.І.Дорогунцов, Т.А.Заяць, Ю.І.Пітюренко та ін., За заг. Ред..д-ра екон.наук проф., ч-л., кор. НАН України С.І.Дорогунцова. – К.:КНЕУ, 2008., 992с.

7. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / О.М.Петрига. – К.: ДП «Вид.дім «Персонал», 2009. – 302с.

8. Руденко В.П. Природно-ресурсний потенціал України. – К.:Либідь, 1994 – 100с.

9. Сазонець І.Л., Джинджаян В.В., Чубар О.О. Розміщення продуктивних сил: Навч.посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. – 320с.

10. Тридід О.М., Богатіщев О.М. Регіональна економіка. Екологія. навч. посібник – Л.: «Новий світ -2000», 2011 – 264 с.

11. Соціально-економічний розвиток Донецького регіону. Метод. посібник/Під ред. Шубіна О.О.. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – 70с.

12. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. – К.:Вікар., 2002, с. 76-95, 100-116, 116-130.

13. Україна у цифрах у 2012 році: Короткий статистичний довідник. – К.: Держвидав.України, 2013. – 264с.

14. Хвесік М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. Навч.посібн. – К.: Кондор, 2009. – 344с.

15. Щербіна Н.М., Скомаровська К.А. «Регіональна економіка». Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2013 р. – 107с.

 

Передумови розміщення продуктивних сил - це умови, без яких розміщення і розвиток розміщення виробництва неможливі. Наприклад, розвиток гірничодобувної промисловості можливий лише за наявності у регіоні корисних копалин; верстатобудування може здійснюватись у регіонах з розвинутою промисловістю та за наявності значного контингенту висококваліфікованої робочої сили.

Природні умови і ресурси впливають на особливості і засади територіальної організації виробництва. Також вони справляють істотний вплив на галузеву структуру господарства країни та види виробництва, що залежать від природних умов.

Природні ресурси — це елементи і сили природи, які можуть використовуватись у виробничий і невиробничий діяльності людини. Вони поділяються на:

- Мінеральні (паливні, рудні і нерудні);

- Земельні, серед яких виділяють типи ґрунтів, а також типи господарського використання земель;

- Водні, які підрозділяються на води Світового океану та води суходолу, які складаються з поверхневих вод (річки, озера, ставки, водосховища, болота, льодовики) і підземних вод (ґрунтові та артезіанські);

- Біологічні ресурси, що включають рослинний і тваринний світ;

- Рекреаційні, які включають природнокліматичні, бальнеологічні і заповідні;

- Кліматичні і космічні, до яких зараховується сонячна енергія, енергія вітру, внутрішнє тепло землі, енергія хвиль, освітленість, тощо.

Далі необхідно розглянути кількісну і якісну оцінку кожного виду природних ресурсів України. Вивчити родовища головних корисних копалин (вугілля, залізної руди, хімічної сировини і т.і.). Звернути увагу на місце України в світових запасах окремих корисних копалин.

Вивчити рекреаційні ресурси України, їх розміщення; мінеральні води, лікувальні грязі, кліматологічні ресурси лісів і морей і т.і.

Розглянути агрокліматичні ресурси України, звернувши увагу на сприятливі кліматичні ґрунтові ресурси.

Демографічні передумови розміщення продуктивних сил у комплексі передумов є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси - головна продуктивна сила.

Аналізуючи вплив демографічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба врахувати, що населення - не лише виробник матеріальних благ і послуг, але і їхній споживач. Тому враховувати слід і осіб у працездатному віці, і дітей, і осіб похилого віку. Населення у своїй сукупності формує і споживчий ринок і ринок праці.

Демографічні передумови можна поділити на такі головні структурні блоки:

§ Чисельність населення країни (регіону), його динаміка, характер відтворення;

§ Розміщення населення на території, щільність населення, форми розселення, міграції;

§ Статевовікова структура населення, чисельність і динаміка трудових ресурсів, рівень їхньої кваліфікації;

§ Структура зайнятості населення;

§ Національний склад населення;

Всі ці блоки необхідно розглянути стосовно України. Економічні передумови впливають на особливості розміщення продуктивних сил, їх можна згрупувати таким чином:

§ Історико-економічні передумови;

§ Особливості суспільної організації виробництва;

§ Характер прояву територіального поділу праці (на регіональному і міжрегіональному рівнях);

§ Загальний рівень економічного розвитку регіону.

Всі ці групи економічних передумов слід розглянути, щоб мати чітке уявлення про сучасний розвиток і розміщення продуктивних сил України.

Розглянути галузеву структуру господарства. Вона відображає процес суспільного поділу праці, вказуючи на функціональні відмінності між окремими галузями. На її основі проводиться аналіз міжгалузевих пропорцій і зв’язків, зіставляються показники економічної ефективності виробництва. Галузь господарства – сукупність підприємств і організацій, об’єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі територіального поділу праці. Залежно від ролі галузі в господарському комплексі виділяють виробничу і невиробничу сфери. Потрібно розглянути структуру цих сфер.

Особливе значення має вивчення матеріалу з основних проблем розвитку та розміщення народного господарства.

Вивчаючи науково-технічний потенціал України потрібно розглянути:

- сутність і роль науково-технічного прогресу у розвитку народногосподарського комплексу;

- науково-технічний потенціал України: сучасний стан та особливості територіальної організації;

- проблеми реконструкції народного господарства України в контексті завдань прискорення науково-технічного прогресу.

 

Термінологічний словник.

Природні умови – тіла і сили природи, які мають істотне значення для життєдіяльності людей, але не використовуються безпосередньо у господарській діяльності суспільства.

Природно-ресурсний потенціал – природні ресурси і природні умови, які можуть бути залучені в господарську діяльність за певних умов; це фактор розміщення продуктивних сил.

Ресурси економічні - джерела забезпечення виробництва, включаючи природні, трудові, інформаційні, фінансові тощо.

Ресурси природні – тіла і сили природи, які можуть бути використані для задоволення потреб суспільства.

Ресурси рекреаційні – об’єкти і явища природного походження, які можуть бути використані для лікування, оздоровлення і туризму.

Ресурсозбереження – один з важливих напрямів підвищення ефективності виробництва на основі раціонального, економічного використання усіх видів ресурсів.

Депопуляція – процес скорочення чисельності населення внаслідок переваження смертності над народжуваністю.

Економічно активне населення (трудоактивне) - загальна чисельність населення, старшого від певного віку (16 або 18 років), яке працює або прагне працювати за винагороду.

Народногосподарський комплекс – система виробництва, обміну, розподілу і споживання, що склалася в межах України.

Виробнича сфера – сфера матеріального виробництва.

Невиробнича сфера – сукупність галузей господарства, які здійснюють функції по наданню послуг нематеріального характер еру суспільству і населенню.

Інновація – вкладення коштів у нову техніку, технологію, нові форми організації праці і управління.

Питання для самоконтролю.

1. Як впливає природно-ресурсний потенціал на формування господарського комплексу регіону?

2. Які основні проблеми раціонального використання природних ресурсів України?

3. Яка роль народонаселення в розвитку та розміщенні виробництва?

4. Основні сучасні демографічні проблеми України?

5. В чому полягають особливості розподілу трудових ресурсів по видам зайнятості та галузях народного господарства?

6. Що таке „виробнича сфера” і який її склад?

7. Які особливості галузевої структури промисловості України?

8. Які основні напрямки подальшого розвитку народного господарства України?

9. Визначте поняття „науково-технічний прогрес” і „науково-технічна революція”?

10. Розкрийте роль науки в розвитку продуктивних сил?

11. Проаналізуйте структуру науково-технічного потенціалу України, його територіальну організацію?