Місце і роль Центрального Економічного регіону в економіці країни.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Місце і роль Центрального Економічного регіону в економіці країни.



Природні умови достатньо сприятливі для розміщення промисло­вих підприємств, створення нових шляхів сполучення, а рівнинні сте­пові простори - для розвитку механізованого сільськогосподарського виробництва.

Клімат регіону помірно-континентальний, середня температура січня - -6° ... -8 °С, а найтеплішого місяця липня - +16°...+20 °С, кількість опадів - від 450 до 650 мм. Особливістю клімату в регіоні є значні коливання погодних умов з року в рік (разом з вологими бува­ють і посушливі роки).

В регіоні переважають дерново-підзолисті грунти та чорноземи, в деяких районах (Київська область) трапляються світло-сірі лісові грун­ти, які в своєму складі мають невисокий вміст гумусу і підвищену кис­лотність. Лісовий покрив регіону представлений хвойними та зміша­ними лісами.

Центральний економічний регіон розташований у зоні Полісся і лісо­степу. Північну територію регіону займає Київське Полісся. До його складу входять Київська обл,, м. Київ (отримало статус столиці ко­лишньої УРСР у 1934 р), Черкаська обл. Загальна площа становить 49,8 тис км2, а названих територій відповідно 28,1; 0,8; і 20,9 тис. км2.

Мінерально-сировинні ресурси. У регіоні є достатньо потуж­ний природно-ресурсний потенціал, який використовується у госпо­дарській діяльності. На території регіону розвідано понад 400 родо­вищ і 11 видів корисних копалин, однак мінерально-сировинна база регіону недостатньою мірою забезпечує поточну і перспективну по­требу в мінеральній сировині. Як уже відомо, в регіоні не вистачає і паливних ресурсів.

Водні ресурси. Як уже зазначалося, регіон має достатню вод­но-ресурсну базу. Головними річками регіону є в першу чергу Дніпро з притоками, який, в основному, забезпечує водопостачання, Десна та Південний Буг. Із малих річок найбільш значними є Рось, Сула, Су пій, Тясмин, Ятрань та ін.

У регіоні є велика кількість озер та ставків, які, в більшості, мають рекреаційне значення. Тут розташовані великі водосховища на Дніпрі, про що йшла мова вище. Рівень забезпеченості одного жителя сумар­ним річковим стоком вищий, ніж в середньому по Україні. Підземні води регіону гідравлічно не з'єднані з річковим стоком. Прогнозні ек­сплуатаційні ресурси оцінюються у межах 2,3 км3.

Лісові ресурси. Лісові ресурси відіграють важливу роль у роз­витку економіки регіону. За господарським призначенням ліси розпо­діляються на дві категорії: до першої належать ліси санітарно-гігієнічно­го та оздоровчого призначення - їх частка в регіоні становить близько 70 % загальної площі, до другої категорії належать ліси, що експлуату­ються, а також спецзона і смуги ездовж залізничних колій та автомо­більних шляхів.

Населення. Численність населення регіону на 1 січня 2006 р. складає 5651,7 тис. чол. (11,9 % загальнодержавної кількості), у тому числі Київська обл. - 1,7731 тис. чол., Київ - 2625,1 чол. і Черкаська обл. -1353,5 тис. чол. Одночасно регіон є одним із найбільш густоза-селених - густота населення становить 118,0 чол/км2. Як і по країні в цілому, тут також спостерігається різке падіння народжуваності, при­родного приросту населення. Так, у 2005 р. кількість народжених ста­новила 53146 чол., а померли - 87649 чол. На 1000 чол. населення становить: народжених - 9,6, а померлих - 16.

Трудовий потенціал. Особливості демографічного розвитку центрального економічного регіону вплинули на чисельність та ди­наміку трудових ресурсів в усіх сферах економічної діяльності.

У різних галузях народного господарства регіону зайнято понад 3,7 млн. чол, що становить у межах 14,9 % від загальної кількості занятих у народногосподарському комплексі України.

Промисловість. Виробничий потенціал регіону утворюють 1174 промислові підприємства, що перебувають на самостійному балансі: З них 31,0% припадає на галузь машинобудування і металообробки, 10,4 % - на легку промисловість, 9,1 % - на промисловість будівель­них металів.

> До складу харчовоїпромисловості регіону входить 83 підприє­мства, які виробляють 26,7 % товарної продукції, вартість основних ви­робничих фондів складає 12,8 %, чисельність промислово-виробничо­го персоналу становить 14,2 % до аналогічних показників регіону.

Найбільша питома вага у виробництві продукції харчової промис­ловості припадає на м'ясну, молочну, хлібопекарську, цукрову та мас­лосироробну. Харчова промисловість в основному задовольняє власні потреби регіону. Нині, оцінюючи стан і розвиток економічних процесів у державі, ми повинні визначити головні напрями розвитку господарського ком­плексу як регіону, так і в цілому України.

У першу чергу, необхідно здійснити структурну перебудову народ­ногосподарського комплексну, спрямувавши його на максимально можливе технологічне оновлення всіх галузей економіки з безумов­ним визначенням галузевих пріоритетів.

Пріоритетними галузями економічного розвитку повинні бути кон­курентоспроможні, які виготовляють продукцію, товари і послуги як для внутрішнього, так і зовнішнього ринку. В Центральному економіч­ному регіоні такими є: машинобудування (приладобудування), у тому числі виробництво оптичних і оптико-механічних приладів, радіови­мірювальних систем, авіаційна та мікробіологічна промисловість. Продукція цих галузей спрямована на задоволення потреб внутріш­нього і зовнішнього ринку.

60.Місце і роль Поліського економічного регіону* розвитку економіки країни

Поліський економічний регіон включає в себе чотири Області Уі раїни: Волинську (утворенов 1939р.),Житомирську (1939р.), Рівненсі ку (1939р.)та Чернігівську (1932 p.). Територія регіону одназнайбш ших і займає 102,1тис. км2, а кожна область відповідно - 20,2; 29,' 20,1 та 31,9 тис. км2.

У вказаних межах територія чотирьох поліських областей остато-но увійшла до складу України після возз'єднання українських земелі закінчення Другої світової війни. Окремі території, що за певного час належали Україні (зокрема, Хо лмщина та частина Гомельської області зараз знаходяться в складі інших держав (Польщі та Білорусії). Терит рія регіону відзначається, в цілому, не характерною для України вза мною відокремленістю складових територіальних частин

Регіон достатньо забезпечений власними водним ресурсами. Отже, переважно рівнинний характер місцевості, висока для України лісистість регіону, достатня забезпеченість його водними ресурсами створюють сприятливі умови для розвитку інфраструктури, галузей сільськогосподарського виробництва та промисловості. На Полісся припадає до половини заболочених земель України, значна частина яких потребує здійснення комплексу меліоративних робіт з метою по­силення господарської діяльності і підвищенні її ефективності.

Поліській регіон, крім південних районів Чернігівщини, знаходиться у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні. Континентальність кліма­ту зростає з заходу на схід зі зменшенням зволоженості, заболоченості території і кількості опадів. Середня температура в січні - від -4°С до -8°С; у червні - від +17°С до +19°С. Кількість опадів за рік - 550-600 мм. Літній сезон 90-110 діб. Період вегетації сільськогосподарських рос­лин закінчується наприкінці вересня - на початку жовтня. Щ Мінерально-сировинні ресурси. Подільський економічний ре­гіон достатньо багатий на паливно-енергетичні, рудні і нерудні ко­рисні копалини. Серед паливно-енергетичного ресурсного потенціа­лу головне місце посідають: кам'яне вугілля Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну, газ та нафта Дніпровсько-Донецького на­фтогазоносного басейну (Чернігівська область), газ Волинської області. Промислове значення мають поклади бурого вугілля Дніпровського басейну (Житомирська область), поклади торфу, які розташовані на всій території Поліського економічного регіону.

Земельні ресурси. Полісся характеризується більш низьким рівнем сільськогосподарського освоєння земель. У регіоні досить ви­сокою є питома вага пасовищ та природних кормових угідь. Найвища освоєність сільськогосподарських угідь у Чернігівській та Житомирській областях. Найнижча-у Рівненській обл. Порівняно з Україною ниж­чу бальну оцінку за середньоукраїнською шкалою мають землі Волинсь­кої та Чернігівської обл., близькими до середніх в Україні є сільсько­господарські угіддя Житомирської та Рівненської обл. Лісові ресурси. Економічний регіон достатньо заліснений. Се­редній показник лісистості території сягає 25-27 %. Більш заліснени­ми є території Поліської природно-географічної провінції на півночі регіону. В структурі лісів найбільшу питому вагу займають плдщі со­снових лісів (більше 60 %), з домішками дубу, ялини, осики, тополі, берези, грабу.

Демографічний потенціал. На стан і розвиток демографічно­го потенціалу Поліського регіону значною мірою вплинула аварія на ЧАЕС. Це спричинило посилення інтенсивності міграційних процесів і зміни динаміки чисельності населення. З другої половини 1990-х років почалося абсолютне скорочення населення Полісся. Тут помітно зменшилась народжуваність і зросла смертність, знизився життєвий рівень населення.

Трудовий потенціал. Чисельність трудових ресурсів у загальній чисельності населення регіону становить близько 58 %. Кількість зай­нятого населення в суспільно-корисній праці - 42,5 %.

Питома вага трудових ресурсів, зайнятих у всіх сферах економічної діяльності, у загальній чисельності населення в регіоні є нижчою ніж по Україні. У структурі зайнятості населення більшу ніж в Україні частку становлять праідюючі у сфері аграрного виробництва, а чисельність зай­нятих у галузях суто сільського господарства перевищує 0,5 млн. чол.

Промисловість. Для Поліського регіону негативною рисою те, що скорочення і спад промислового виробництва значно більшиї ніж по країні в цілому. Тенденції відставання від загальноукраїнськи показників в промисловості регіону простежуються в період стабілі зації промислового виробництва (2000-2003 pp.).

У структурі Поліського економічного регіону домінуючою часткої є продукція переробних галузей АПК*>. Агропромисловий комплекс Як уже було сказано раніше, у струк­турі АПК Поліського регіону домінують сільськогосподарське вироб­ництво та харчова промисловість. У західних областях регіону частка сільського господарства в структурі продукції є більшою ніж у Східно­му Поліссі, де більш вагомою є частка переробних галузей агропро­мислового комплексу.

*>. Інвестиції в розвиток економіки регіону. Як і в інших регіонах України, в Поліському економічному регіоні за останнє десятиріччя знижується відтворення основного капіталу у результаті значного ско­рочення інвестицій. Це призвело до зниження обсягів виробництва та освоєння нових видів продукції, падіння їх якісних показників.

Інвестиції, які спрямовані на розвиток Поліського економічного рай­ону, у 2000 р. становили 5,6 % від загальноукраїнського показника. Загальна сума сягала 782 млн. грн. у порівняльних цінах.

В областях відповідно: Волинській - 1,2 % (166 млн. грн), Жито­мирській - 1,1 % (153 млн. грн), Рівненській - 1,6 % (223 млн. грн), Чернігівській-1,7 % (240 млн. грн).

Гострою проблемою, яку необхідно розв'язати, є збереження і збільшення родючості земельних ресурсів. Це стосується, в першу чергу, недотримання сівозмін, недостатнього і нерегульованого вне­сення різноманітних добрив, обмеження вапнування кислих ґрунтів та недостатньої боротьби з ерозією грунтів. Поліський економічний регіон займає перше місце в країні з посівів і виробництва волокна льону-довгунця. Враховуючи, що льонопереробні підприємства роз­ташовані в економічному регіоні (Рівне і Житомир), тр»еба збільшити площі посіву льону з метою забезпечення сировинними ресурсами потужності згаданих підприємств.

У розвитку лісової та деревообробної промисловості часка По­ліського економічного регіону становить 22 % від загального обсягу по Україні і в структурі промислової продукції всередині регіону -10,8 %. У регіоні сконцентровані найбільші деревообробні комбінати та меблеві фабрики (Ковель, Луцьк, Рівне, Сарни, Житомир, Коростень, Малина, Ніжин, Прилуки). Власними сировинними лісоресурсами ре­гіон себе не забезпечує. Тому тут важливо впроваджувати новітні тех­нології з організації безвідходного виробництва, використовуючи як свій передовий"досвід, так і досвід зарубіжних країн.

Домінуючими в розвитку промислової структури регіону на сьо­годні є харчова промисловість (35,1 %), паливна (15,3 %), машинобу­дівна і металообробна (14,7 %). Ці галузі є пріоритетними для еконо­мічного регіону, особливо в зростанні виробництва конкурентоспро­можної продукції на експорт.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.110.106 (0.02 с.)