Бухгалтерський баланс, його зміст і значення

 

Для забезпечення оперативного керівництва діяльністю підприємства необхідна достовірна інформація про наявні у господарстві ресурси, їхній склад і розміщення, а також про джерела їх формування і цільове призначення. Таку інфор­мацію, узагальнену і згруповану у відповідному порядку, одержують за допомогою бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський баланс є способом економічного групуван­ня і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану гос­подарських засобів за складом і розміщенням та за джерела­ми їх утворення і цільовим призначенням на певну дату.

Як правило, баланс складають на 1-ше число місяця.

Для роздільного відображення господарських засобів та їхніх джерел формування баланс будується у вигляді дво­сторонньої таблиці. У лівій частині балансу, що називається активом, показують склад і розміщення господарських за­собів, а в правій, що називається пасивом',— джерела утво­рення засобів і цільове призначення їх.

Бухгалтерський баланс схематично можна зобразити так:

 

 

Термін «актив» походить від лат. “activus” — діяльний, дійовий “passives” — недіяльний. Історично термін «пасив» застосовувався спо­чатку тільки до джерел залучених(позичених) коштів. Цим підкрес­лювалося, що власник повинен утримуватися від довільного витра­чання позичених коштів. Пізніше цей термін було поширено і на ін джерел засобів.

Актив і пасив балансу складаються з окремих статей, кож­на з яких відображає величину певного економічно одно­рідного виду засобів або їх джерел. До активу балансу вхо­дять статті, що відображають матеріальні цінності, грошові кошти, кошти у розрахунках, вилучені кошти; до пасиву — статті, що відображають джерела власних і залучених за­собів — фонди, резерви, бюджетне фінансування, прибуток, кредити банків, зобов'язання по розрахунках з постачальни­ками, бюджетом, робітниками і службовцями по оплаті праці та іншими кредиторами.

У спрощеному вигляді баланс можна подати так:

Як видно з прикладу, загальні підсумки активу і пасиву балансу рівні між собою. Це обов'язкова умова правильності його складання. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зу­мовлена тим, що в обох його частинах відображені у вартісному вимірнику одні і ті ж господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі — за складом і розміщенням, в пасиві — за джерелами їх утворення і цільовим призначенням. Кожен вид господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх утворення, відображене в пасиві балансу. Підсумок активу не може бути більшим або меншим за підсу­мок пасиву, оскільки загальна вартість майна господарства зав­жди повинна дорівнювати сумі тих джерел, за рахунок яких воно утворене. На цьому і ґрунтується назва балансу, оскільки термін «баланс” означає «рівність, рівновага»

Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених в облікових записах або при складанні самого балансу.

' Термін «баланс» походить від двох лат. слів: «bis» — двічі і «lапх» — чаша терезів; звідси bіslапх означає рівність, що характеризується рівно­вагою двох чашок терезів

Структура балансу

 

Бухгалтерський баланс призначений не тільки для відоб­раження стану господарських засобів та джерел їх форму­вання на певну дату, але й для одержання інформації, необ­хідної для управління діяльністю підприємства, а також по­трібної зовнішнім користувачам інформації (фінансовим і податковим органам, банкам, інвесторам та ін.). Так, інфор­мація про фінансовий стан підприємства використовується банками при прийнятті рішення про надання кредитів, яких цікавить платоспроможність підприємства та ризик непо­вернення позичених коштів; постачальниками товарно-ма­теріальних цінностей при заключенні угод на поставку; ак­ціонерами і засновниками, яких цікавить рентабельність ак­ціонерного капіталу. Значний інтерес інформація про фінан­совий стан підприємства набуває для податкових органів, інвесторів, зарубіжних партнерів та ін.

Для отримання цієї та іншої інформації форма бухгал­терського балансу, а також інструкція щодо його складання розробляються і затверджуються Міністерством фінансів Ук­раїни за погодженням з Мінстатом України. Статті балансу згруповані в економічно однорідні групи так, щоб з най­більшою ясністю виступав взаємозв'язок між складом і роз­міщенням господарських засобів в активі та джерелами їх формування і цільовим їх призначенням — в пасиві балан­су. Це підвищує пізнавальні якості балансу, полегшує кон­троль за використанням засобів, забезпечує аналіз фінансо­вого стану підприємства.

У розділі І активу балансу «Основні засоби та інші поза­оборотні активи» об'єднані статті основних засобів та інших позаоборотних активів, яким протистоїть у пасиві розділ І, що об'єднує джерела власних засобів. До складу основних засобів входять не лише засоби праці, що функціонують у сфері виробництва, а й засоби, що обслуговують обіг, а також засоби невиробничої сфери. До позаоборотних ак­тивів належать затрати у незакінчені капітальні вкладення, довгострокові фінансові вкладення та ін.

Джерела власних засобів характеризуються такими стат­тями розділу І пасиву, як «Статутний фонд (капітал)», «Ре­зервний фонд», «Амортизаційний фонд», «Фінансування ка­пітальних вкладень», «Спеціальні фонди і цільове фінансу­вання», «Резерви наступних витрат і платежів», «Нерозпо­ділений прибуток минулих років», «Нерозподілений прибу­ток звітного року», «Використаний у звітному році».

Окремими статтями в пасиві балансу відображують збит­ки поточного і минулих років (якщо вони мали місце), які показують безповоротно втрачену частину господарських за­собів (через нераціональне господарювання, внаслідок сти­хійного лиха, пожежі, аварії тощо).

Зіставленням підсумків розділу І пасиву і розділу І акти­ву (з урахуванням збитків минулих і поточного року, наве­дених після підсумків розділу І пасиву) визначають наявність власних оборотних засобів. У наведеному балансі ця сума дорівнює: на початок року 3745 тис. грн. (9660-5915), на кінець звітного періоду — 2850 тис. грн. (11025-8175). По­рівнюючи знайдену суму із встановленим нормативом, виз­начають забезпеченість підприємства власними оборотними коштами (їх надлишки або нестачу).

У розділі II активу балансу «Запаси і витрати» показують виробничі запаси, затрати у незавершене виробництво, вит­рати майбутніх періодів, а також залишки готової, але нере­алізованої продукції.

Розділ II пасиву балансу «Довгострокові пасиви» включає статті: «Кредити банків», «Позикові кошти», «Інші довгост­рокові пасиви», на яких відображають довгострокові креди­ти І позикові кошти, за рахунок яких здійснювалися капі­тальні вкладення в основні засоби і нематеріальні активи (включаючи незакінчені капітальні вкладення) та довгост­рокові фінансові вкладення, що відображені у розділі І ак­тиву балансу.

В активі розділу III балансу «Грошові кошти, розрахунки та інші активи» показують на звітну дату залишки грошових коштів у касі, на розрахунковому, валютному та інших ра­хунках у банках, а також заборгованість покупців, замов­ників та інших дебіторів за відвантажені товари, виконані роботи і надані послуги.

В пасиві балансу цим статтям протистоїть розділ III «Розрахунки та інші короткострокові пасиви», у якому по­казують заборгованість банкам по короткострокових кре­дитах; постачальникам за одержані товарно-матеріальні цінності і надані послуги; перед бюджетом по податках та інших платежах; заборгованість по страхуванню; по оплаті праці та іншим кредиторам. Отже, статті розділу III пасиву балансу показують розрахунково-кредитні відносини підприємства, зумовлені його основною діяльністю. По­рівнюючи підсумки активу і пасиву розділу III балансу, визначають платоспроможність підприємства (тобто здатність негайно погасити заборгованість по зобов'язан­нях). У даному балансі заборгованість по розрахунках з кредиторами перевищує наявні кошти підприємства та кош­ти у розрахунках (дебіторська заборгованість): на початок року — на 1650 тис. грн. (6275-4625), на кінець звітного періоду — на 1735 тис. грн. (7955-6220), що свідчить про скрутне фінансове становище підприємства.

Отже, групування статей активу і пасиву балансу дає змогу порівнювати розміщення господарських засобів з відповід­ними джерелами їх покриття, визначати наявність власних оборотних засобів, платоспроможність господарства та от­римувати іншу ділову інформацію, необхідну для управлін­ня і контролю.

Майно (господарські засоби) підприємства, його склад і розміщення та джерела його формування і цільове призна­чення у балансі показується на дві дати: на початок року і на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року). По­рівнюючи ці показники між собою, виявляють зміни, що відбулися у складі господарських засобів та їх джерелах за звітний період.

Господарські засоби, що не належать підприємству, а тим­часово перебувають у його користуванні або на зберіганні (орендовані основні засоби; товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання; матеріали, прийняті для переробки, та ін.), відображають в окремих довідках за. підсумком балансу. Такі засоби обліковуються на балансі того господарства, якому вони належать. Це дає змогу уник­нути повторного обліку тих самих об'єктів при складанні зведених балансів по галузях або народному господарству в цілому.

Отже, бухгалтерський баланс за своїм економічним змістом і будовою є звітом про стан засобів та їх джерел на звітну дату, а тому має велике значення для аналізу фінансового становища господарства і управління його діяльністю.