Метод бухгалтерського обліку



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Метод бухгалтерського обліку



 

Бухгалтерський облік як невід'ємна частина системи на­родногосподарського обліку ґрунтується на наукових осно­вах — діалектичному методі і економічній теорії. Науковий зміст методу бухгалтерського обліку визначається підходом до явищ господарської діяльності підприємств, розгляду всіх засобів і процесів у безперервному їх русі і розвитку, єдності, взаємозв'язку і взаємозумовленості. Разом з тим, бухгалтерсь­кий облік має свої,властиві тільки йому способи дослідження, що зумовлені особливостями його предмета, тобто об'єктів, що відображаються і контролюються, а також завдань і ви­мог, що ставляться до обліку. До цих особливостей передусім треба віднестибезперервність кругообігу господарськихзасобівв процесі діяльності підприємства. Для забезпечення безпе­рервного і суцільного спостереження за господарськими опе­раціями в бухгалтерському обліку застосовуєтьсядокумен­тація — спосіб первинної реєстрації об'єктів обліку. При цьо­му кожна господарська операція обов'язково оформляється відповідним документом, який служить письмовим доказом її здійснення. Документи (у тому числі складені за допомо­гою обчислювальної техніки на машинозчитувальних носі­ях — магнітних, паперових) служать обгрунтуванням для відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку. Тому вони повинні містити всю необхідну інформа­цію, бути своєчасно складені і підписані посадовими особа­ми, відповідальними за здійснення операції.

Проте в процесі господарської діяльності можуть мати місце такі явища, які в момент їх виникнення неможливо оформити відповідним документом (наприклад, природні втрати або псування матеріальних цінностей при зберіганні, несправність ваговимірних приладів, зловживання матері­ально відповідальних осіб, помилки в обліку тощо), що при­зводить до розбіжностей між фактичною наявністю ціннос­тей і показниками обліку. Для виявлення таких розбіжнос­тей періодично проводятьінвентаризацію, під час якої пе­ревіряють фактичну наявність господарських засобів; одер­жані дані порівнюють з показниками обліку, а виявлені роз­біжності (нестачі, лишки) документують і відображають в обліку. Поряд з документацією інвентаризація служить важ­ливим засобом контролю за достовірністю показників об­ліку, збереженням господарських засобів, законністю здійснюваних операцій.

Бухгалтерський облік відображає велику кількість різно­манітних об'єктів — засобів, джерел їх формування, госпо­дарських процесів, для узагальнення яких вимагається єди­ний вимірник — оцінка. Оцінка — це спосіб грошового ви­мірювання засобів і процесів. За допомогою оцінки нату­ральні і трудові вимірники переводять у грошовий. В ре­зультаті грошової оцінки підприємство може визначити за­гальний обсяг основних і оборотних засобів, що перебува­ють в його розпорядженні, контролювати їх використання в процесі господарської діяльності. Грошова оцінка є необхі­дною передумовою для відображення господарських опе­рацій в обліку.

Термін «інвентаризація» походить від лат. inventarium, що означає”опис майна”. Основні принципи оцінки господарських засобів вста­новлюються державними органами і є обов'язковими для підприємств і організацій всіх форм власності, чим забезпе­чується єдність оцінки засобів у всьому народному госпо­дарстві. В окремих випадках оцінка може бути здійснена тільки після відображення всіх затрат, пов'язаних з певним господарським процесом (наприклад, фактичну собівартість готової продукції можна визначити тільки після відобра­ження в обліку всіх затрат, пов'язаних з процесом її вироб­ництва). Собівартість об'єктів обліку (придбаних матеріалів, виготовленої продукції, виконаних робіт) визначають за до­помогоюкалькуляції, яка служить обґрунтуванням для їх грошової оцінки. Отже, оцінка і калькуляція потрібні для вартісного вимірювання об'єктів бухгалтерського обліку.

Господарські операції, оформлені відповідними докумен­тами, мають розрізнений характер. Тому виникає необхідність у групуванні операцій за певними однорідними ознаками, щоб отримати потрібну інформацію про наявність і рух ок­ремих видів засобів та джерел їх формування, про здійснен­ня окремих господарських процесів і одержаних по них ре­зультатах. Таке групування в бухгалтерському обліку забез­печується за допомогоюсистеми рахунків.

Рахунки бухгалтерського обліку є способомгрупування господарських операцій, оформлених відповіднимидокумен­тами, за економічно однорідними ознаками для систематич­ногоконтролю зазмінами засобів та їхджерел в процесі господарської діяльності. На кожен об'єкт бухгалтерського обліку відкривається окремий рахунок, записи на якому здійснюють тільки на підставі відповідних документів. В результаті отримують систематизовану інформацію, необ­хідну для управління, аналізу і контролю за діяльністю господарства.

Господарські операції, що безперервно здійснюються на підприємстві, спричинюють взаємопов'язані і взаємозумовлені зміни в засобах та джерелах їх формування. Це зумов­лює необхідність відображати господарські операції в сис­темі рахунків способом подвійного запису, при якому суму кожної операції записують в певному порядку на двох ра­хунках. Наприклад, операція придбання матеріалів призво­дить, з одного боку, до збільшення виробничих запасів, а з іншого — до зменшення грошових коштів на розрахунково­му рахунку, сплачених постачальнику за придбані цінності. Тому операцію по придбанню матеріалів записують на двох рахунках: на одному з них відображають надходження ма­теріальних цінностей, а на другому — витрачання грошових коштів. Відповідно, відпуск матеріалів на виробництво про­дукції за допомогою подвійного запису відображається як збільшення затрат виробництва і зменшення запасів матері­алів на складах. Такий спосіб запису господарських опе­рацій в системі рахунків розкриває їх економічний зміст і забезпечує контроль за використанням засобів.

Таким чином, оцінені об'єкти бухгалтерського обліку підля­гають економічному групуванню в системі рахунків із застосу­ванням способу подвійного запису, що забезпечує взаємозв'я­зок показників господарської діяльності.

Порядок відображення господарських операцій на рахун­ках, а також перелік самих рахунків (план рахунків) вста­новлюється Міністерством фінансів України і є обов'язко­вим для підприємств усіх форм власності.

Для одержання інформації про наявність і склад майна підприємства періодично складаютьбухгалтерський баланс, в якому порівнюють сукупність засобів господарства в гро­шовій оцінці з джерелами їх формування і цільовим призна­ченням. Оскільки кожний вид засобів господарства має пев­не джерело утворення, то загальна вартість засобів дорів­нює джерелам їх формування. Ця рівність зберігається після будь-якої господарської операції. Обґрунтуванням для скла­дання балансу служать записи на рахунках. Щоб забезпечи­ти достовірність показників балансу, записи на рахунках періодичноуточнюють за допомогою інвентаризації. Періо­дичне складання балансу дає змогу здійснювати контроль за змінами у складі засобів та їх джерелах, визначати фінансо­ве становище підприємства.

Для одержання інформації про результати діяльності підприємства за звітний період, крім балансу, на підставі записів на рахунках складаютьінші форми звітності (звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про фінансово-майнове становище (форма № 3) та ін.). Звітність завершує поточний облік в системі рахунків і повністю зумовлена його даними. Показники балансу та інших форм звітності аналізують для одержання інформації, необхідної для управління і контролю. Склад звітності, порядок заповнення звітних форм розробляється і затверджується Мінфіном України за погодженням з Мінстатом України.

Таким чином, основними способами (або елементами) методу бухгалтерського обліку є: документація і інвентаризація; оцінка і калькуляція; система рахунків і подвійний запис; ба­ланс та інші форми звітності. При цьому, окремі елементи методу не виступають самостійно, ізольовано від інших, а навпаки, тісновзаємопов'язані між собою і становлять метод бухгалтерського обліку тільки у своїй єдності. Так, докумен­тація в бухгалтерському обліку служить способом первин­ного спостереження за господарськими операціями і є єди­ною підставою для відображення їх в системі рахунків; узагальнення об'єктів обліку на рахунках зумовлює необхідність грошової оцінки; взаємозв'язок облікованих об'єктів ви­магає їх подвійного запису на рахунок; за даними поточно­го обліку в системі рахунків складають баланс та інші фор­ми звітності. Реальність показників обліку перевіряється і уточнюється за допомогою інвентаризації. Таке поєднання елементів методу бухгалтерського обліку забезпечує суціль­не безперервне і взаємопов'язане відображення господарсь­ких операцій, а також одержання узагальненої інформації, необхідної для управління.

Отже, метод бухгалтерського обліку — це система спо­собів, що забезпечують суцільне, безперервне і взаємопов'я­зане відображення і економічне узагальнення у грошовій оцінці об'єктів обліку для контролю за збереженням господарських засобів і забезпечення інформацією, необхідною для управ­ління.

За умов впровадження автоматизованих систем управлі­ння використання сучасної високопродуктивної обчислю­вальної техніки всі елементи методу бухгалтерського обліку (рахунки, подвійний запис, оцінка, калькуляція, балансове узагальнення) зберігаються, проте відбуваються докорінні зміни в техніці збирання, реєстрації та опрацювання об­лікової інформації. Підвищення оперативності і аналітичності облікової інформації має велике значення для поси­лення стратегічних і регулюючих функцій управління.


ЛЕКЦІЯ 5

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.110.106 (0.007 с.)