Трансформація НАТО після 11 вересня 2001 р. Завдання та результати.




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Трансформація НАТО після 11 вересня 2001 р. Завдання та результати.



Історичне рішення, яке НАТО прийняла, коли застосувала статтю 5 Вашинг-

тонського договору і надала свою допомогу США після 11 вересня 2001 року, відзначило новий етап процесу трансформації НАТО, який стосується практично кожного аспекту діяльності Альянсу.

На додаток до боротьби з тероризмом цілий спектр інших чинників посилив

потребу в адаптації структур і політики Альянсу. Серед них зростання загрози від зброї масового знищення та потреба у нових оперативних можливостях і засобах в критичних ситуаціях. Розширення НАТО також здійснює певний вплив, так само, як і розвиток партнерства з Росією, Україною та країнами-партнерами, Середземноморський діалог, Стамбульська ініціатива співпраці і стратегічне партнерство з Європейським Союзом.

Менш ніж за добу після нападів НАТО вперше в своїй історії застосувала статтю 5 — положення Вашингтонського договору, що стосується

колективної оборони. Політичне значення цього рішення обумовлене тим, що стаття 5 зобов’язує кожного з членів Альянсу вважати напад на одного або кількох з них в Європі, або в Північній Америці нападом на усіх.

Практичні наслідки цього рішення стали безпрецедентними, оскільки Альянс

вперше застосував військові сили та інші активи для проведення операції з виконання положень статті 5. На прохання Сполучених Штатів держави Альянсу погодилися здійснити вісім спеціальних заходів підтримки. Одним із них було направлення до США літаків Системи раннього повітряного попередження і управління НАТО (АВАКС), які допомагали патрулювати повітряний простір цієї країни.

Застосування статті 5 та відповідних операцій з охорони повітряного простору

США і патрулювання у Середземномор’ї не були єдиними заходами, які НАТО здійснює вперше. Альянс виконав свою першу миротворчу операцію поза межами Європи, коли в серпні 2003 року вирішив перебрати на себе відповідальність за Міжнародніисили сприяння безпеці в Афганістані (МССБ). Це була перша місія з низки операцій за межами зони відповідальності НАТО.

На додаток до прямої участі у боротьбі з тероризмом НАТО відіграє певну

роль у цій сфері, виконуючи свої операції. Альянс запровадив низку політичних ініціатив і практичних заходів з різноманітних аспектів боротьби з тероризмом. Він розробив військову концепцію захисту від тероризму, посилив співпрацю з країнами-партнерами, ухваливши План дій Партнерства проти тероризму та запровадив заходи проти розповсюдження зброї масового знищення.

Ці заходи були підсилені прагненням зміцнити спів-

працю з іншими міжнародними організаціями в галузі боротьби з тероризмом.

Надання негайної допомоги Сполученим Штатам 4 жовтня 2001 року на прохання США союзники по Альянсу узгодили вісім заходів з розширення можливостей кампанії проти тероризму. Серед цих восьми заходів:

— поліпшення обміну інформацією;

— допомога країнам, перед якими постала загроза внаслідок підтримки

коаліції;

— посилення безпеки установ США та інших держав Альянсу на їхній території;

— поповнення певних активів Альянсу, необхідних для забезпечення анти-

терористичних операцій;

— необмежений дозвіл на прольот повітряним простором країни для військо-

вих літаків США та інших держав Альянсу, що беруть участь у антитерористичних

операціях;

— доступ до портів і аеродромів;

— розгортання військово-морських сил НАТО у східному Середземномор’ї;

— розгортання елементів Сил раннього повітряного попередження і управ-

ління НАТО на підтримку антитерористичних операцій.

33 Стратегічна концепція НАТО як основа для її розвитку. Поняття та історія еволюції стратегічної концепції. Нова стратегічна концепція НАТО 2010 р.

На Вашингтонському саміті в квітні 1999 року Держави - члени НАТО ухвалили стратегію реагування Альянсу на виклики і можливості ХХІ століття, яка вказуватиме шлях майбутнього політичного і військового розвитку.

Оновлена Стратегічна концепція забезпечує загальні напрями розробки детальних політичних та військових планів. В ній описанімета і завдання Альянсу і розглядаються його стратегічні перспективи у світлі змін у стратегічному середовищі та загрозах і ризиках для безпеки. У Концепції визначається підхід Альянсу до безпеки у ХХІ столітті, підтверджується важливість збереження трансатлантичного зв'язку та забезпечення необхідної військової потуги. В ній вивчається роль інших важливих елементів широкого підходу Альянсу до стабільності та безпеки, зокрема, власнеЄвропейської системи безпеки й оборони; запобігання конфліктам і врегулювання криз; партнерства, співробітництва і діалогу; розширення Альянсу; контролю за озброєннями, роззброєнням і непоширенням зброї масового знищення. У Концепції також викладені директиви збройним силам Альянсу що ґрунтуються на принципах стратегії НАТО та характерних рисах, притаманних збройним силам Альянсу. До них включені розділи з питань місій і структури збройних сил Альянсу, а також характеристики звичайних та ядерних сил.

Вперше Стратегічна концепція була опублікована у 1991 році. Версія 1999 року, як і попередня, є авторитетною заявою про цілі Альянсу і надає директиви найвищого рівня щодо необхідних для їх досягнення політичних і військових засобів.

Перша версія стратегії НАТО була відома як "Стратегічна концепція оборони північноатлантичної території". Розроблена у період між жовтнем 1949-го і квітнем 1950 року, вона визначала стратегію широкомасштабних операцій з територіальної оборони. В середині 50-х років була вироблена стратегія "масованого контрудару". В ній робився наголос на стримуванні, що ґрунтується на загрозі відсічі НАТО будь-якій агресії проти її членів усіма наявними засобами, зокрема і ядерною зброєю.

Дискусії щодо можливих змін у цьому стратегічному підході розпочались ще наприкінці 50-х років і продовжувались до 1967 року, коли після активних дебатів всередині Альянсу "масований контрудар" був замінений на стратегію "гнучкого реагування". Такий підхід надавав НАТО переваги гнучкості і викликав невпевненість у потенційного агресора щодо реакції НАТО на загрозу суверенітету або незалежності будь-якої з країн - членів Організації.

По закінченні епохи холодної війни політична ситуація в Європі, так само, як і загальна військова обстановка, змінилась. Протягом двох років після падіння Берлінського муру була вироблена нова Стратегічна концепція. Вона пройшла обговорення і дебати в Альянсі і була остаточно ухвалена в листопаді 1991 року. Маючи мало спільного з попередніми концепціями, вона зосереджувалась на співпраці з колишніми супротивниками на противагу конфронтації. Безпека країн-членів залишалась головним завданням НАТО, але в новій концепції вона об'єднувалась із специфічними зобов'язаннями працювати над вдосконаленням і розширенням загальноєвропейської безпеки. Стратегічна концепція 1991 року радикально відрізнялась від попередніх документів і в іншому плані. Це був публічний документ, відкритий для обговорення і коментарів з боку парламентів, фахівців в галузі безпеки, журналістів і широкого загалу.

Стратегічна концепція - це авторитетна заява про цілі та завдання НАТО і вона є директивою вищого рівня щодо політичних та військових засобів, необхідних для досягнення цих цілей.

Концепція 1999 року підтверджує, що головною і непохитною метою Альянсу є збереження свободи і безпеки його членів політичними і військовими засобами. Вона підтверджує відданість Альянсу демократичним цінностям, правам людини, верховенству права і його прагнення забезпечити не тільки спільну оборону, але й мир і стабільність в євро-атлантичному регіоні в цілому.

Розвиток власне Європейської системи безпеки і оборони в межах Альянсу. В Стратегічній концепції підтверджується, що власне Європейська система безпеки і оборони продовжуватиме розвиватись в межах Альянсу на основі рішень, прийнятих міністрами закордонних справ країн-членів у 1996 році в Берліні й надалі. У ній проголошено, що цей процес потребуватиме тісної співпраці між НАТО, Західноєвропейським Союзом і, в разі необхідності, з Європейським Союзом. (1)

Запобігання конфліктам і врегулювання криз. Концепція надає Альянсу важливу роль у запобіганні конфліктам і врегулюванні криз, оскільки операції з реагування на кризові ситуації, подібні до ситуацій у Боснії та у Косові, скоріш за все залишатимуться ключовим аспектом внеску, який Альянс робить у мир і безпеку в євро - атлантичному регіоні.

Партнерство, співпраця і діалог. У Концепції підкреслюється рішуче бажання Альянсу продовжувати традиційну політику партнерства, співпраці та діалогу з усіма демократичними країнами євро - атлантичного регіону в ім'я збереження миру, розвитку демократії, процвітання та прогресу. Розширення. У Концепції підтверджена відкритість Альянсу для вступу нових членів відповідно до статті 10 Вашингтонського договору aі знову наголошено на тому, що НАТО припускає запрошення нових членів до вступу протягом наступних років.

Контроль за озброєннями, роззброєння і непоширення зброї масового знищення (ЗМЗ). І нарешті, в Стратегічній концепції визначається політика Альянсу в галузі підтримкиконтролю за озброєннями, роззброєння і непоширенням ЗМЗ. У ній підкреслені наміри Альянсу підтримувати цей аспект підходу до безпеки у гармонійному зв'язку з його підходом до оборони; а також підтверджується, що НАТО намагатиметься зміцнювати безпеку і стабільність, утримуючи якомога низький рівень сил, який дає змогу виконувати усі можливі місії.

Під час Лісабонського самміту в листопаді 2010 р. було опубліковано нову Стратегічну концепцію, в якій відображено зміни, що відбулися в сфері безпеки, та перетворення, що їх зазнав Альянс. Нові та такі, що формуються, загрози безпеці, зокрема після терактів 11 вересня, досвід НАТО у галузі кризового врегулювання на Балканах і в Афганістані, а також цінність й важливість спільної роботи з партнерами в усьому світі – все це підштовхнуло НАТО до переоцінки та аналізу своєї стратегічної побудови.

Реформування у широкому розумінні цього терміну є невід'ємною складовою НАТО.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.109.55 (0.011 с.)