Повноваження об'єднань підприємств у галузі охорони праці.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Повноваження об'єднань підприємств у галузі охорони праці.



Повноваження в галузі охорони праці асоціацій, корпорацій, концернів та інших об'єднань визнача­ються їхстатутами абодоговорами між підприєм­ствами, які утворили об'єднання. Для виконанняде­легованих об'єднанням функцій в їх апаратах ство­рюютьсяслужби охорони праці.

Організація наукових досліджень з проблем охорони праці.

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження з проблем охорони праці, ідентифікації професійної небезпечності організуються в межах загальнодержав­ної та інших програм з цих питань і проводяться на­уково-дослідними інститутами, проектно-конструк­торськими установами та організаціями, вищими на­вчальними закладами та фахівцями.

 

Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

Органи державного нагляду за охороною праці.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здій­снюють:

- спеціально уповноважений центральний орган ви­конавчої владиз нагляду за охороною праці;

- спеціально уповноважений державний органз питань радіаційної безпеки;

- спеціально уповноважений державний органз питань пожежної безпеки;

- спеціально уповноважений державний органз питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праціне залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їмне підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється законами Україні «Про охорону праці», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи,що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

 

Права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Посадові особи спеціально уповноваженого цен­трального органу виконавчої влади з нагляду за охо­роною праці мають право:

- безперешкодно відвідувати підконтрольні підприєм­ства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відпо­відно до законодавства використовують найману пра­цю, таздійснювати в присутності роботодавця або його представникаперевірку додержання законодав­ства з питань, віднесених до їх компетенції;

- одержувати від роботодавця і посадових осіб пи­сьмові чи усні пояснення, висновки експертних обсте­жень, аудитів, матеріали та інформацію з відповід­них питань,звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;

- видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого само­врядуванняобов'язкові для виконання приписи (роз­порядження) про усунення порушень і недоліків в га­лузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлу­атації об'єктів підвищеної небезпеки;

- забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, це­хів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, при­міщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небез­печних речовин, реалізацію продукції, а також ска­совувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють за­грозу життю працюючих;

- притягати до адміністративної відповідальностіпрацівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;

- надсилати роботодавцямподання про невідпо­відність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для при­тягнення цих осіб до відповідальності згідно із за­коном.

Рішення посадових осіб спеціально уповноважено­го центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці за необхідностіобґрунтовуються результатами роботи та висновками експертно-тех­нічних центрів, дослідних, випробувальних лабо­раторій та інших підрозділів (груп) технічної під­тримки, що функціонують у складі органів держав­ного нагляду за охороною праці відповідно до завдань інспекційної служби або створюються і діють згідно із законодавством як незалежні експертні організації. Наукова підтримка наглядової діяльності здійснюється відповідними науково-дослідними установами.

Посадові особи спеціально уповноваженого цен­трального органу виконавчоївлади з нагляду за охоро­ною праці є державними службовцями, і на них поши­рюється дія Закону України «Про державну службу». Вони несуть відповідальність згідно із законом за виконання покладених на них обов'язків. Посадові особи спеціально уповноваженого центрального орга­ну виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право носити формений одяг, зразки якого за­тверджуються Кабінетом Міністрів України.

Соціальний захист посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Посадовим особам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці держава гарантуєсоціальний захист. Працівники правоохоронних органів надають допомогу посадовим особам органів державного нагляду у виконанні ними службових обов'язків та вживають заходів щодо припинення незаконних дій осіб, які перешкоджають виконувати ці обов'язки, вдаються до погроз, шантажу, нанесення тілесних ушкоджень посадовим особам органів державного нагляду або членам їх сімей, завдають шкоди їх майну.

За особами, які звільнені з посад в органах держав­ного нагляду за віком або через хворобу або каліцтво, а також за членами сім'ї або утриманцями загиблої під час виконання службових обов'язків посадової особи зберігається право на пільги згідно з законо­давством.

Пенсійне забезпечення посадових осіб органів дер­жавного нагляду здійснюється згідно з законодав­ством за рахунок держави.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.

Громадський контроль за додержанням законодав­ства про охорону праці здійснюютьпрофесійні спіл­ки,їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський кон­троль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колек­тивного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимага­ти від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в ці­лому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Професійні спілки також мають право на про­ведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектують­ся, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, бра­ти участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та нада­вати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргу­ментовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на під­приємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповнова­жена найманими працівниками особа.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці – уповноважені трудового колективу.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці івносити обов'язкові для розгляду роботодавцемпропозиції про усунення виявлених по­рушень нормативно-правових актів з безпеки і гігіє­ни праці.

Для виконання цих обов'язків роботодавець за свій рахунок організовуєнавчання, забезпечує необхідни­ми засобами ізвільняє уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці від робо­ти на передбачений колективним договором строкіз збереженням за ними середнього заробітку.

Не можуть бути ущемлені будь-які законні інте­реси працівників у зв'язку з виконанням ними обо­в'язків уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці. Їхзвільнення абопритягнен­ня до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором.

Якщо уповноважені найманими працівниками осо­би з питань охорони праці вважають, щопрофілак­тичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу дер­жавного нагляду за охороною праці. Вони також ма­ють право брати участь і вносити відповідніпропо­зиції під час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв фізичних осіб, які відповідно до законо­давства використовують найману працю, цими орга­нами.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці діють відповіднодо типового положення, що затверджується спеціально уповнова­женим центральним органом виконавчої влади з пи­тань праці та соціальної політики.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

Запорушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплата штрафу у порядку, встановленому законом.

Максимальний розмір штрафуне може перевищу вати п'яти відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найма­ну працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафупені у розмірідвох відсотків за кожний день прострочення.

Застосування штрафних санкційдо посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нор­мативно-правових актів з охорони праці здійсню­ється відповіднодо Кодексу України про адміні­стративні правопорушення. Особи, на яких накла­дено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи.

Рішення про стягнення штрафу може бути оскар­жено в місячний строк у судовому порядку.

Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до зако­нодавства використовують найману працю, посадових осіб і працівників зарахо­вуються до Державного бюджету України.

Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.

Запорушення законів та інших нормативно-пра­вових актів про охорону праці,створення перешкоду діяльності посадових осіб органів державного нагля­ду за охороною праці, а також представників проф­спілок, їх організацій та об'єднань винні особи при­тягаються додисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

 

1.2.2. Охорона праці на виробництві.

 

До початку роботи підприємство повинно одержати дозвіл на початок роботи згідно до «Положення про видачу Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприє­мства.... дозволу на початок роботи».

Дозвіл видається органами Держгірпромнагляду при наявності позитивних висновків органів Держпожежнагляду, санітарно-епідеміологіч­ної служби, а в разі потреби - і органів нагляду з ядерного та радіаційного оточення (Держатомрегулювання), про готовність підприємства до роботи.

У випадку початку роботи нового підприємства без дозволу Держгірпромнагляду власник несе відповідальність згідно з діючим законо­давством.

Обов'язки роботодавця.

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників угалузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціону­вання системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охо­рони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізуєкомплексні заходи для досягнення встанов­лених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхіднихпрофілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення на­уки і техніки, засоби механізації та автоматизації ви­робництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до не­щасних випадків, професійних захворювань, та здій­снення профілактичних заходів, визначених комісія­ми за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабо­раторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, ате­стацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумка­ми вживає заходів до усунення небезпечних і шкід­ливих для здоров'я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприєм­ства (далі —акти підприємства) та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщен­нях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників норма­тивно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з маши­нами, механізмами, устаткуванням та іншими засо­бами виробництва, використанням засобів колектив­ного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим,залучає за необхідності професійні аварійно-ряту­вальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несебезпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Працівник зобов'язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров'яоточуючих людей в процесі вико­наннябудь-яких робіт чи під час перебування на те­риторії підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з маши­нами, механізмами, устаткуванням та іншими засо­бами виробництва, користуватися засобами колек­тивного та індивідуального захисту;

- проходити у встановленому законодавством поряд­ку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несебезпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Служба охорони праці на підприємстві.

На підприємстві з кількістю працюючих50 і біль­ше осіб роботодавець створюєслужбу охорони працівідповідно до типового положення, що затверджуєть­ся спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

На підприємстві з кількістю працюючихменше 50 осіб функції служби охорони праціможуть вико­нуватив порядку сумісництва особи, які мають від­повідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючихменше 20 осіб виконання функцій служби охорони праці можуть залучатисясторонні спеціалісти на договір­них засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праціпідпорядковується безпосе­редньо роботодавцю.

Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платоюприрівнюютьсядо керівників і спеціалістівосновних виробничо-тех­нічних служб.

Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:

видавати керівникам структурних підрозділів під­приємстваобов'язкові для виконанняприписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них не­обхідні відомості, документацію і пояснення з пи­тань охорони праці;

вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не маю допуску до відповідних робіт абоне виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

надсилати роботодавцюподання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

Комісія з питань охорони праці підприємства.

На підприємстві з метою забезпеченняпропорційної участі працівників у вирішеннібудь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища з рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці.

Комісія складається з представників роботодавця та професійної спілки, а також уповноваженої найманими працівниками особи, спеціалістів з безпеки гігієни праці та інших служб підприємства відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Рішення комісії маютьрекомендаційний характер.

Роботодавець повинен організовуватирозслідуваннятавести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку професійного захворювання або аварії роботодавець складаєакт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обо­в'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагля­ду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Роботодавець зобов'язаний інформувати працівни­ків або осіб, уповноважених на здійснення громад­ського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони праці, причину аварій, нещасних випадків і профе­сійних захворювань і про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

Працівникам та/або їхнім представникам забезпе­чується доступ до інформації та документів, що містять результати атестації робочих місць, запланова­ні роботодавцем профілактичні заходи, результати роз­слідування, обліку та аналізу нещасних випадків і професійних захворювань і звіти з цих питань, а також до повідомлень, подань та приписів органів державно­го управління і державного нагляду за охороною праці.

Органи державного управління охороною праці у встановленому порядкуінформують населення Укра­їни, працівників про реалізацію державної політики з охорони праці, виконання загальнодержавної, галу­зевих чи регіональних програм з цих питань, про рі­вень і причини аварійності, виробничого травматизму і професійних захворювань, про виконання своїх рі­шень щодо охорони життя та здоров'я працівників.

На державному рівні ведеться єдина державна ста­тистична звітність з питань охорони праці, форма якої погоджується спеціально уповноваженим цен­тральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці, професійними спілками та Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

З метою об'єднання зусиль найманих працівни­ків, учених, спеціалістів з охорони праці та окремих громадян для поліпшення охорони праці, захисту працівників від виробничого травматизму і профе­сійних захворювань можуть створюватись асоціації, товариства, фонди та інші добровільні об'єднання гро­мадян, що діють відповідно до закону.

До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активнуучасть та ініціативу у здій­сненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та по­ліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.

При розрахунку розміру страхового внеску для кож­ного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків за умови досягнення належ­ного стану охорони праці і зниження рівня або від­сутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних про­філактичних заходів може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захво­рюваності та неналежний стан охорони праці.

Розрахунок розміру страхового внеску із застосу­ванням знижок та надбавок для кожного підприєм­ства про­водиться відповідно до законодавства про загально­обов'язкове державне соціальне страхування від не­щасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Роботодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загаль­них підставах, передбачених законом.

Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної ха­рактеристики умов праці осіб, які проходять обсте­ження щодо наявності професійного захворювання, а такожінші витрати, передбачені законодавством.

Нормативно-правові акти з охорони праці — це пра­вила, норми, регламенти, положення, стандарти, ін­струкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і ска­сування чинних нормативно-правових актів з охоро­ни праці провадяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних ви­падків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці.

Санітарні правила та норми затверджуються спе­ціально уповноваженим центральним органом виконав­чої влади у галузі охорони здоров'я.

Нормативно-правові акти з охорони праці перегля­даються в міру впровадження досягнень науки і техні­ки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.

Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні вклю­чати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці роботодавець зобов'язаний повідомити про це відповідний орган державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання захо­дів щодо приведення умов праці на конкретному ви­робництві чи робочому місці у відповідність до нор­мативних вимог.

Відповідний орган державного нагляду за охоро­ною праці розглядає клопотання роботодавця, про­водить у разі потреби експертизу запланованих за­ходів, визначає їх достатність і за наявності підстав може як виняток прийняти рішення про встановлення іншого строку застосування вимог нормативних ак­тів з охорони праці.

Роботодавець зобов'язаний невідкладно повідоми­ти заінтересованих працівників про рішення зазна­ченого органу державного нагляду за охороною праці.

Нормативно-правові акти з охорони праці єобо­в'язковими для виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання, облаштованих у будь-яких навчальних закладах.

Організація охорони праці на зазначених об'єктах, а також порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і студентами під час трудового та професійного навчання у навчальних закладах визна­чаютьсяцентральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки за погодженням з відповідним проф­спілковим органом.

До учнів і студентів, які проходять трудове і про­фесійне навчання (виробничу практику) на підпри­ємствах під керівництвом їх персоналу, застосову­ється законодавство про охорону праці у такому ж порядку, що й до працівників підприємства.

Охорона праці у Внутрішніх військах України відбувається на основі «Типового положення про службу охорони праці та протипожежної безпеки в управліннях територіальних командувань, з’єднаннях та військових час­тинах внутрішніх військ МВС України», згідно до якого в кожній частині розробляються відповідні положення та утворюються постійно діючі комісії з техніки безпеки та охорони праці.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 181; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.80.173.217 (0.009 с.)