ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Предмет та об’єкти бухгалтерського обліку



Поняття предмету бухгалтерського обліку визначається тими цілями і завданнями, які покладені підприємством на бухгалтерський облік. Предмет бухгалтерського обліку визначається відповідно до функцій, покладених на нього в управлінні мікро- і макроекономік. Бухгалтерський облік здійснює інформаційне відображення обігу капіталу на підприємстві, контролює його раціональне використання, розподіл суспільно необхідного продукту для задоволення потреб конкретної людини.

Виконання перерахованих функцій визначається сферою застосування бухгалтерського обліку на самих підприємствах. На підприємствах різних галузей народного господарства предмет бухгалтерського обліку має свої особливості. Так, на підприємствах машинобудування предметом бухгалтерського обліку є процес виготовлення і реалізації машин та обладнання, в будівництві – створення і реалізація будівельної продукції (будівельно-монтажних робіт), в торгівлі – торгівля і реалізація товарів.

Предмет бухгалтерського обліку визначається об'єктом первинного спостереження та відображення. Це капітал, джерела формування капіталу та господарські процеси.

Капітал, основний і оборотний, використовується власником у підприємницькій діяльності з метою його примноження.

Господарські процеси об'єднують багатогранні та різнобічні господарські і фінансові операції, які відображають виробництво, оплату праці, витрати, інвестиції та інше. Саме ефективність використання капіталу проявляється в господарських процесах.

Отже, предмет бухгалтерського обліку – це капітал, його обіг в процесі виробництва, джерела формування капіталу та його використання у господарській діяльності.

Будь-який суб'єкт господарювання розпочинає свою діяльність у сфері виробництва тільки при первісному нагромадженні фінансових ресурсів, які використовуються у формі капіталу.

Капітал – це сукупність матеріальних ресурсів, грошових коштів, фінансових вкладень, а також витрат на придбання прав, необхідних для здійснення діяльності суб'єкта господарювання. В свою чергу капітал поділяється на:

– капітал в обігу, який функціонує у вигляді майна і зобов'язань;

– капітал за джерелами формування.

Завдання обліку капіталу визначається його власником з метою сприяння раціонального використання капіталу на всіх стадіях обігу з метою його примноження. В першу чергу, обліку підлягає сама структура капіталу суб'єкта господарювання за джерелами його формування.

За джерелами формування капітал поділяється на:

– власний капітал;

– залучений (позичковий) капітал.

Власний капітал визначається вартістю його майна, тобто чистими активами, що обчислюється як різниця між вартістю майна і позичковим капіталом. Власний капітал має складну структуру, що залежить від організаційно-правового статусу підприємства (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, державне підприємство, орендне підприємство).

Залучений (позичковий) капітал - це частина вартості майна суб'єкта господарювання, придбаного за рахунок зобов'язань, які необхідно повернути банкам, постачальникам, інвесторам грошей: коштами, цінностями, які еквівалентні вартості майна.

 
 

 


Статутний капітал – загальна сума внесків власників (учасників) для забезпечення нормальної господарської діяльності, розмір статутного капіталу залежить від організаційно-правової форми підприємства.

Пайовий капітал – сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених в товаристві для здійснення його господарської діяльності (кредитні спілки, житлово-будівельні кооперативи).

Додатково вкладений капітал – сума перевищення продажу акцій над їх номінальною вартістю (емісійний дохід).

Інший додатковий капітал – це сума дооцінки необоротних активів, це вартість безоплатно отриманих активів від фізичних і юридичних осіб.

Резервний капітал – це сума резерву, яка створюється підприємством згідно його установчих документів (статуту). Вона повинна становити 5% кожного року. Загальна частка не повинна перевищувати 25% статутного капіталу.

Нерозподілений прибуток – прибуток, одержаний в результаті господарської діяльності підприємства і зменшений на суму прибутку, що використаний в звітному році, включаючи податок на прибуток.

Довгострокові кредити – кредити банку на строк більше 1 року в українській або іноземній валюті. Порядок кредитування, оформлення кредитів та їх погашення регулюються відповідними правилами банків та кредитним договором.

Довгострокові фінансові зобов'язання – це фінансові зобов'язання на придбання цінних паперів, термін погашення яких більше 1 року, а також це вкладення до статутного або пайового капіталу.

Короткострокові кредити – як правило, надаються банками підприємствам до 1 року. Основні об'єкти короткострокових кредитів – виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція.

Поточна кредиторська заборгованість – являє собою вільні грошові кошти підприємства, які можна використати на будь-які потреби, доки не закінчиться термін погашення заборгованості (працівникам підприємства по нарахуванні зарплати, постачальникам за придбані матеріальні цінності, бюджету по платежах).

Капітал в обороті складається з майна і зобов'язань власника. Він відображається в обліку за розміщенням основного і оборотного капіталу.

 
 

 

 


Основні засоби – вартість сукупного рухомого майна, що використовується підприємством у своїй діяльності більше 1 року і переносить свою вартість на заново створений продукт протягом кількох циклів обігу у формі зносу (амортизації).

Нематеріальні активи – це довгострокові витрати на придбання прав користування земельними ділянками, природними ресурсами, авторськими правами.

Довгострокові фінансові інвестиції – це витрати на часткову участь в статутному капіталі інших суб'єктів господарювання. Це витрати на придбання акцій, облігацій на довгострокових умовах, а також це довгострокові позики, які передані іншим суб'єктам господарювання під боргові зобов'язання.

Оборотний капітал – складається з виробничих запасів, які повністю використовуються на виробництво продукції, дебіторської заборгованості, з грошових коштів підприємства в національній та іноземній валюті, які повинні знаходитися на поточному рахунку в установі банку, а також тих грошових коштів, які зберігаються в касі підприємства відповідно до ліміту, затвердженого в установі банку, поточних фінансових інвестицій.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.109.55 (0.006 с.)