ТОП 10:

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВІЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ



Війни завжди несли з собою розруху (руйнування природних та природно-антропогенних екосистем), загибель людей та величезні матеріальні витрати, пов’язані з функціонуванням військово-промислового комплексу (ВПК). Нині ці ВПК створюють загрозу глобальної ядерної війни, яка може призвести до планетарної екологічної катастрофи і спричинити величезні забруднення навколишнього природного середовища.

У результаті діяльності ВПК забруднюється природне середовище навколо ракетних баз, аеродромів, на полігонах та навколо них. На території України вони розташовані на Житомирщині, Чернігівщині, Сумщині, Миколаївщині, поблизу Луцька, Брод, Червонограда, в Криму тощо.

Локальні воєнні конфлікти, які постійно виникають між державами, завдають значної шкоди довкіллю. В разі виникнення глобального воєнного конфлікту із застосуванням ракетно-ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї може статися повне руйнування біосферного середовища та загибель людської цивілізації. Нині до озброєння армій долучається ще страшніша зброя – космічна.

На функціонування військово-промислових комплексів витрачаються величезні кошти навіть в умовах відносного спокою. За повоєнні роки світова людська спільнота витратила на військові справи та озброєння понад 6 трлн доларів. ВПК (армія і промисловість) світу обслуговує 45 млн чоловік, у тому числі військових близько 29 млн чоловік. До нього входять 2125 тис. танків, 35 тис. літаків та багато іншої складної військової техніки.

Для потреб військової промисловості у величезній кількості витрачаються такі метали, як залізо, алюміній, нікель, золото, платина та багато інших. Так, за підрахунками академіка О. Ферсмана, для функціонування 300 дивізій (6 млн солдатів) під час другої світової війни потрібно було щороку виробляти 30 млн т чавуну і сталі, 10 млн т цементу, видобувати 250 млн т вугілля, 25 млн т нафти тощо.

Нині для виготовлення ядерної зброї видобувається та переробляється значна кількість уранових руд. Сучасна мілітаристична економіка споживає ще більше природних мінеральних ресурсів (енергії, пального, металів та ін.). Так, великий бомбардувальник витрачає до 14 т/год палива, бригада танків з 350 штук потребує близько 2,3 тис. т палива на день. Загальні витрати всіх військових планети на сучасному етапі, за даними ООН, становлять понад один трильйон доларів за рік.

Існування великих армій навіть у мирний час є джерелом забруднення навколишнього природного середовища. У промислово розвинених країнах для військових потреб використовується 1-3 % території. Тільки в колишньому СРСР військові об’єкти займали 42 млн га земель. Воєнні конфлікти завжди завдають величезної екологічної шкоди довкіллю, пов’язані з величезними витратами матеріальних і людських ресурсів. Тільки за 40 повоєнних років у локальних війнах загинуло близько 40 млн чоловік, у другій світовій війні – близько 66 млн, у тому числі близько 27 млн з колишнього СРСР. Зруйновано величезну кількість міст і сіл, знищено заводи, фабрики, посіви. Ядерних вибухів та радіоактивного забруднення зазнали японські міста Хіросіма і Нагасакі. Після другої світової війни залишилося багато невикористаної хімічної зброї, яка була затоплена у водах Балтійського моря, Атлантичного й Тихого океанів, а також у відпрацьованих шахтах. А це переважно такі небезпечні отруйні речовини, як іприт, люїзит, фосген та ін.

Особливу загрозу становлять сучасні глобальні війни із застосуванням термоядерної зброї. За підрахунками вчених, після обміну ядерними ударами потужністю 5000-10000 Мт, що є на озброєнні США та Росії, загине 1 млрд чоловік. Поранених буде втричі, а то навіть і в чотири рази більше. Ті, що залишаться живими, будуть уражені променевою хворобою внаслідок радіаційного забруднення води, повітря й ґрунтів. Істотно зміниться клімат на всій планеті, який буде супроводжуватися буревіями, цунамі, смерчами та похолоданнями й потепліннями. Останні спричинять танення льодовиків та затоплення прибережних країн. Почнеться незворотна деградація біосфери.

Величезної шкоди завдають військові довкіллю в так званий «мирний час», який постійно супроводжується локальними війнами на планеті. За період «холодної» війни було проведено 508 випробувальних ядерних вибухів із викидом 26 млн Кі цезію-137 і 20 млн Кі стронцію-90, тобто близько 6 т високоактивних і довгоживучих радіоактивних ізотопів. За період 1961-1970 рр. у Карському та Баренцовому морях затоплено 11 тис. контейнерів з радіоактивним брудом, що містять переважно ядерне паливо з ядерних реакторів підводних човнів та атомоходів. На Новій Землі було проведено 132 випробування ядерної зброї, у тому числі 87 вибухів у повітрі ІЗ – у воді. Географічні дослідження свідчать, що ці випробовування потужної ядерної зброї здатні спричинювати землетруси і утворювати великі тектонічні тріщини.

Затоплення і захоронення хімічної та бактеріологічної зброї, термін зберігання якої закінчився, приховує величезну небезпеку забруднення природного середовища на великих територіях отруйними речовинами та патогенними бактеріями – збудниками чуми, холери , тифу, сибірки тощо. Така зброя може «вибухнути» непередбачено в будь-який момент і спричинити катастрофічні наслідки. Зона дії бактеріологічної зброї набагато більша, ніж хімічної і навіть ядерної. Одна бактеріологічна бомба вражає територію понад 100 тис. км2.

У деяких країнах розробляється «екологічна» зброя, яка має на меті не тільки знищення живої сили супротивника, а й навмисне винищення природи, затоплення територій, руйнування лісових масивів, отруєння сільськогосподарських угідь, виникнення аварій на промислових підприємствах, особливо на атомних електростанціях, з метою знищення його економічного потенціалу. Використання потужної космічної зброї може призвести до непередбачених глобальних катастрофічних наслідків, до знищення сучасної цивілізації. То ж чи варто ризикувати заради самознищення?!

Отже, функціонування військово-промислових комплексів – це війни, які несуть величезну розруху, винищення людей і всього живого на планеті, руйнацію природних екосистем, а в разі ядерного конфлікту – і біосфери загалом. Чи можливо нині відмовитися від утримання великих армій та запобігти воєнним конфліктам? На превеликий жаль, сучасне людське суспільство до цього ще не готове. Не готове будувати «ноосферне» суспільство, яке передбачав академік В. І. Вернадський. До Організації Об’єднаних Націй вже неодноразово вносилися пропозиції, що мають на меті обмеження воєнних конфліктів у світі та зменшення негативних екологічних наслідків. Ці пропозиції включають:

† заборону використання природного середовища для ведення «екологічної» війни;

† заборону виробництва і використання хімічної, бактеріологічної та ядерної зброї;

† недопущення застосування гербіцидів для знищення рослинності та інших засобів для руйнування природного середовища;

† недопущення руйнування небезпечних об’єктів, насамперед атомних електростанцій та хімічних заводів, які здатні спричинити деградацію природного середовища в особливо великих розмірах;

† заборону розміщення військових об’єктів та проведення воєнних дій на територіях природних національних парків, заповідників та заказників;

† заборону використання космосу у воєнних цілях.

На превеликий жаль, поки що ці пропозиції не знайшли одностайного схвалення і не прийняті світовим співтовариством. Проте якщо людство прагне мати майбутнє, воно неодмінно повинно прийняти ці пропозиції і прийти до вирішення конфліктних питань політичним мирним шляхом.

Опрацювавши цей розділ, ви повинні вміти:

1) дати визначення і сформулювати основні завдання урбоекології;

2) схарактеризувати сучасні екологічні проблеми урбоекології та шляхи їх подолання;

3) дати визначення, сформулювати основні проблеми й завдання сучасних радіаційно забруднених екосистем;

4) сформулювати основні екологічні проблеми космічного простору та шляхи їх подолання;

5) сформулювати основні екологічні проблеми та накреслити шляхи їх подолання у військово-промисловому комплексі.

 


Запитання і завдання для самостійної роботи

1. Сформулюйте визначення та основні завдання урбоекології.

2.Що було причиною появи міст та інтенсивного зростання чисельності міського населення?

3.Назвіть системи життєзабезпечення міст.

4.Перелічіть основні екологічні проблеми сучасних міст.

5.Яка кількість побутових стічних вод утворюється в місті з населенням2 млн чоловік за добу та скільки в них міститься амонійного нітрогену, органічних речовин, фосфатів і хлоридів?

6.Що таке зливові стічні води і від чого залежить їх хімічний склад?

7.Скільки побутового сміття утворюється в місті з населенням 1 млн чоловік за один рік і яка територія потрібна для його поховання?

8.Скільки біогазу можна отримати за рік з побутового сміття, що утворюється в місті з населенням 3 млн чоловік?

9.Назвіть основні види забруднень повітря, води й ґрунтів у місті.

10.Який розмір лісопаркової зони має бути в місті з населенням 300 тис. чоловік?

11.Які фактори негативно впливають на здоров’я мешканців міст?

12.Накресліть основні шляхи поліпшення екологічної ситуації в містах.

13.Опишіть тенденції будівництва міст майбутнього та шляхи забезпечення їх екологічної безпеки.

14.Назвіть основні проблеми радіаційно забруднених екосистем.

15.Які види йонізуючого випромінювання ви знаєте? Назвіть їх джерела.

16.У чому полягає біологічна дія радіоактивного випромінювання?

17.Що характеризує кількісну оцінку йонізації організму?

18.Як оцінюють токсичну дозу радіоактивного опромінення?

19.Який допустимий рівень радонового опромінення?

20.Перелічіть основні джерела радіоактивного забруднення біосфери.

21.Як впливає радіоактивне забруднення біосфери на здоров’я населення?

22.Назвіть шляхи зменшення радіоактивного забруднення біосфери.

23.Як відбувається техногенне забруднення космічного простору?

24.Яку небезпеку становить забруднення космічного простору?

25.Який негативний вплив на довкілля чинить військово-промисловий комплекс?

26.Яких екологічних збитків завдає функціонування військово-промислового комплексу?

27.Який негативний вплив на довкілля чинить ВПК у мирний час?

28.Які екологічні проблеми спричинює функціонування ВПК?

29.Назвіть основні шляхи подолання екологічних проблем у військово-промисловому комплексі.


Розділ 13







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.172.213 (0.009 с.)