Зі спогадів Андрія Григорія Труха.

«Коли... проголосила Австрія війну Сербії, а з тим і загальну мобіліза­цію, я не думав, що незабаром і я стоятиму у військових рядах. Та як із мого села Гірного відійшли чоловіки й юнаки на війну й наше село опустіло, я став почувати себе так самітньо й ніяково, що не втер­пів і одного дня вибрався до Стрия, щоб вступити добровольцем до австрійської армії. Як я став просити австрійського старшину, що коло нього збиралися, покликані вояки, щоб він сповнив бажання хоро­брого Гриця, то він тільки сказав мені: "Ой не ходи, Грицю, на ту зарваницю!" - і я, не покушавши навіть військового "цвібаку", вер­нувся додому - Їсти кашу з молоком... І хто зна, доки я був би забавлявся в "кашоїда", якщо б у Львові не розпочала своєї діяльності Головна Українська Рада й Бойова Управа.

На їхній спільний маніфест, щоб українська молодь голосилася під жовто-блакитний прапор Українського Січового Стрілецтва для збройної розправи з москалями, відгукнулась не тільки молодь, а й усе українське національно свідоме громадянство Галичини. Справою організації Українського Легіону захопилось не тільки юнацтво, але й старше громадянство, ввесь народ, без різниці стану й політичних переконань. На вдержання добровольців посипались із усіх сторін щедрі жертви. Посилали поодиноко й громадно, навіть цілі села. Наприклад, Гаї коло Львова харчували даром увесь місяць цілу сотню УСС. За місяць серпень український народ, здебільш малоземельний, селянський, склав кілька тисяч корон грішми, дорогоцінностями й натураліями.Жертви складали всі: багаті й убогі, професіоналісти, робітники й селяни. Навіть австрійські вояки, українці, що стояли вже під крісом (рушницею), посилали свої дрібні лепти. Для приймання добровольців покликано повітові й громадські комі­тети. Добровольці прибували просто до Львова або до своїх повіто­вих міст. Молодь Галичини заворушилась і масами плила в ряди українського війська, захоплена довго не чуваним гаслом: "Війна за волю України!"'.

Хоч до УСС могли вступати самі юнаки, нижче 21 літ, що не були покликані до австрійського війська, або такі, що були колись звільне­ні від військової фронтової служби, все-таки на поклик українського національного проводу зголосилося понад 20 000 національно свідомо­го українського квіту, що хотів здобути рідній українській нації кращу долю. Перед у цім воєннім ділі провадив Львів. Там, як це годи­лось українській столиці, найкраще поступала організація УСС... Коли на поклик Головної Української Ради й Бойової Управи почали діяти по повітах Повітові Ради, до мене одного пополудня прибули зо Стрия... із зазивом, щоб і я для загального добра української нації вступив до Українських Січових Стрільців. Це було-для мене таке самозрозуміле, що вже наступного дня я вибрався до Стрия, щоб ста­нути в ряди УСС. Мав я тоді вже скінчених 20 років. У Стрию незабаром зароїлось від "добровольців", як тоді називали УСС. Збірною станицею стала для нас бурса Педагогічного Товари­ства на передмістю на Ланах. У тій бурсі я мешкав якийсь час, як ходив у Стрию до школи. Тепер вона стала нашим, стрілецьким табором. Там ми збиралися і харчувались, а на військові вправи вихо­дили за місто. Ночували стрільці, де хто міг, а вранці збирались на площі бурси. Я ночував у свого шкільного товариша. Патріотичні й трудолюбні стрийські пані натрудились багато, щоб нагодувати те своє рідне військо... Розуміється, що ми не мали ще тоді ні уніформів, ні зброї. Я ходив на вправи в сокільськім одно­строю, що його я роздобув від знайомого члена стрийського "Сокола". Хоч ми тоді були ще мало подібні до дійсних вояків, та все-таки не без враження й захоплення відбувались наші походи через місто з бадьорою піснею на устах... По Стрию розходився гомін першої стрі­лецької пісні: "Ой у лузі червона калина похилилася..."»

Варіант № 3

ІІІ рівень.

За повну правильну відповідь – 3 бали.

 

Завдання спрямоване на роботу з історичним джерелом. Це від­крите завдання, яке передбачає складання розгорнутої письмової відповіді:

1) визначте особу автора документа; узагальніть, про що йдеться в документі, з'ясуйте, коли відбулися описані в ньому події; (1 бал) 2} визначте, як автор розповіді ставиться до описуваних подій або історичних діячів; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про події; з'ясуйте (сформулюйте) значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі;(1 бал)

3) поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів (1 бал).. І

Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку.

Зі спогадів Володимира Хільчевського.

«Могутній вал радянських армій Центрального, Воронезького та Степового фронтів, набравши розгону на курських і бєлгородських полях, покотився до Дніпра, вздовж якого проходив гітлерівський "Східний вал". Фюрер на весь світ заявив, що на Дніпрі... "буде боро­тися, якщо треба, сім років"...

На територіях щойно визволених Сумської та Чернігівської областей відразу ж почалася мобілізація, і невдовзі слідом за передовими вій­ськовими частинами потяглися, колони новобранців. Серед них були такі, що вже служили в армїі, однак за якихось обставин (полон, ото­чення) відбилися від своїх частин, але більшість - 18-19-річні юнаки. Обдерті, обшарпані, - за два роки окупації обносилися, - з "Сидорами" за плечима йшли і йшли нескінченним потоком. В одній із таких колон крокував і я - хлопчина вісімнадцяти з половиною років... У тилу дивізії в Черненському лісі (пішов під води Київського моря) формувалися підрозділи, які ночами переправлялися на плацдарми. І Дійшла черга й до тога підрозділу, у якому був я. Удень нас вишикували- для складання присяги, а потілі відбувся мітинг. Промовці закликали виконати свій обов'язок перед Батьківщиною, докласти зусиль для розгрому ненависного ворога. Однак фраза: "На лівому березі для вас землі немає. Хочете вижити - тримайтеся за правий", - вразила нас неприємно... Атаки, контратаки змінювалися довгим нудотно-бездіяльним сидінням в окопах, коли ні вилізти, ні розім'ятись, а потім знову атаки, контратаки...

...Звідки мені було знати, що вже десь таємно з Букринського на Лютізький плацдарм перекидається потужна танкова армія гене­рала Рибалка... Згодом я почав це розуміти, став, як мені здавалося, заправським солдатом, але тоді гадав, що саме на мені й на тих сіромах-воїнах, які сиділи в окопах на схилі висоти, лежить уся відповідальність за долю Батьківщини... Пішли дощі. Дно окопів і тран­шей, нічим не захищених зверху, розкисло. Під ногами хлюпало, все промокло наскрізь, глинясте місиво доходило вище щиколоток, навіть плащ-палатки, що були лише в декого зі старих солдатів, уже не затримували води, одяг став важким, холодним. Особливо тяжко було пораненим. Вивезти вдень їх було неможливо - схили добре прострілювались. І, чекаючи ночі, поранені лежали в багні в траншеях. Через них переступали, було, що й наступали...

1 листопада розпочався наступ на Київ з Букринського плацдарму. Німці почали перекидати туди війська, послабивши Лютізький. А З листопада загриміла потужна канонада, розпочався наступ з нашого, Лютізького, плацдарму, який... завершився звільненням Києва.

Важко уявити, що відбувалося на плацдармі протягом 40 днів з дня висадки на правий берег перших бійців до початку загального насту­пу. Газета Правда" 22 вересня 1983 р., відзначаючи 40-річч'я визво­лення Києва, писала, що село Ясногородка протягом 35 днів перехо­дило з рук у руки 27 разів. 27! Це в декілька разів більше, ніж славно­звісний Мамаїв курган. Лягло в Ясногородці людей муштрованих немало, а ще більше, мабуть, не муштрованих, таких, як я, що перед тим,, як потрапити в окоп, навіть жодного разу не вистрілили з бойової гвинтівки, не кинули бойової гранати...»

, / Варіант № 4

ІІІ рівень.

За повну правильну відповідь – 3 бали.

 

Завдання спрямоване на роботу з історичним джерелом. Це від­крите завдання, яке передбачає складання розгорнутої письмової відповіді:

1) визначте особу автора документа; узагальніть, про що йдеться в документі, з'ясуйте, коли відбулися описані в ньому події;(1 бал)

2) визначте, як автор розповіді ставиться до описуваних подій або історичних діячів; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про події; з'ясуйте (сформулюйте) значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі;(1 бал)

3) поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів(1 бал).