Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5
З листа комсомольця Пастушенка із с. Полонисте (нині Голованівський район Кіровоградської області). «Ось таке вислухайте, тов. Сталін! Село має 317 дворів, колективізоване на 100 %.А що, тут, думаєте, радянська влада? Ні, не радянська, а чисто буржуазний строй. Пригадайте панщину: 6 днів роби панам, а 7-й - неділя, в яку не можна робити, бо свято. Так і на селі -щодня роблять в артілі. Коло дому нічого, крім будівель, а ти податок із дому дай за те, що робили в колгоспі, позику підписався в колгоспі на 40 крб. - віддай із дому. Третій рік у колгоспі усуспільнено все, та ще й хлібозаготівлю дай за ту землю, що здав у колгосп за З роки. Не йди до колгоспу за хлібом, бо ще й сам здай пудів 45 з 3 дес. поля, ну і пай у кооперації 28 крб., аванс і будівництво теж до 15 крб. здай з дому, а за продукти за три роки - копійки грошей, отаке життя. Село виконало план на 65 %, колгосп вивіз весь хліб до фунта, всі культури. Зараз коням ні в зуб, лише пшенична січка, і кроплять мелясом, вже загинуло 56 коней. І починають вмирати з голоду люди, пухнуть, діти кажуть -"хліба, хліба". Не думайте, шановний керівник, що не робили люди (і вдарно), але був недорід, який до уваги ніхто не бере. Прошлий рік урожай був середній і то ледве прожило населення і план був 38 тис. пуд., а зараз 57 тис. пуд. Зараз бригада 86 осіб ходить 3 місяці і нічого не зроблять, день у день ходять під кожну хату. Від початку кампанії уже перешпарили разів 60 кожну хату. Забрали до фунта всі городні культури, в колгоспників залишили на душу 2 пуда картоплі, а всю до фунта - в заготівлю. Ніякого передбачення на весняний посів, насіння ні фунта немає, ніякої культури... І буряки, і капусту квашену забрали, і забирають курей. І здають селяни, бо нічим годувати, іде таємний забій кролів. Оце таке, товаришу Сталін. Трудодень обійшовся 37 коп„ а пара чобіт - 36 крб., пара черевиків - 26-22 крб., костюм - 80 крб., який був 25крб. прошлий рік. Ви розумієте, що і пачка папірос 35 коп. розкурочних. Отак, тов. Сталін, сто день на одну пару чобіт, урівнялка, довели владу рад. Керують не робітники і селяни, а поміщики та буржуї, тому що робітник не буде висисати останньої крові й серця, тому що він розуміє голод і холод. Фунта соломи не дають, у хатах холод, розкуркулюють бідняків, колгоспників викидають з колгоспу за те, що хліба не дають. Зажим - не дають селянинові балакати на зборах, садять і судять ні за що. Що захотіли активісти, то й зроблять, а маса ні при чому. Сільраду вибрали, але й жодного члена вибраного, всі нові й нові чужі люди, не вибрані, і та ж кооперація, і все.
Маса населення підбурена проти радвлади, немає ніякої культроботи, одна хлібозаготівля й годі, сільбуд закритий, ніхто не йде, чекаючи з дня на день смерті. Робітникам, які працювали колись у колгоспі, а зараз пішли на промисловість, їх дітям і дружинам нема спокою. Пайок, який привозять, забирають голодні. Вечором не можна вийти в село, б'ють каміннями, скидають чоботи, в кого є, населення босе, голе, голодне, діти не відвідують школи, тоже босі, голі й голодні,без гарячих сніданків не один місяць і без хліба, лише чай без цукру. В селі ні гасу світить, ні мила, про жири, то й не згадуй, нема соняшнику, ні фунта з 40 га не залишилось, усе в заготівлі...»
Варіант № 5 ІІІ рівень. За повну правильну відповідь – 3 бали.
Завдання спрямоване на роботу з історичним джерелом. Це відкрите завдання, яке передбачає складання розгорнутої письмової відповіді: 1) визначте особу автора документа; узагальніть, про що йдеться в документі, з'ясуйте, коли відбулися описані в ньому події;(1 бал) 2) визначте, як автор розповіді ставиться до описуваних подій або історичних діячів; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про події; з'ясуйте (сформулюйте) значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі;(1 бал) 3) поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів (1 бал).
Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. Зі спогадів Івана Цюпи. «Сонячного ранку до Будинку літераторів підійшло з десяток чорних "Волг" - майже на кожного по машині. Від Спілки ми вирушили до особливого причалу на Дніпрі, де стояла яхта першого секретаря ЦК Компартії України. Там нас привітно, зустрів секретар ЦК з ідеологічних питань Федір Данилович Овчаренко. Поручкався з кожним із нас - Гончарем, Бажаном, Козаченком, Новиченком, Збанацьким, Зарудним, Вороньком, Павличком, Коротичем, Смоличем, мною.
З палуби опускаємось до кают-компанії. А там, як у казці, чарівний стіл, заставлений пляшками з коньяками, горілкою та винами найрізноманітніших марок і закусками: окрім чорної та червоної ікри - осетрина і сьомга, сервелат і мисливські сосиски, а ще свіжі помідори й огірочки. Була там навіть мелітопольська черешня, доставлена спеціальним літаком.. Коли ми всілися за пребагатющим столом, Петро Юхимович виголосив тост "за розквіт української літератури". А далі тихо-мирно трапезували - жодних розмов, ні на літературні, ні на політичні теми. Здавалося, що це просто розважальна прогулянка по Дніпру, а далі й по Київському морю... Гадаю ж, що кожен з нас розумів — це поки що "пряник". Треба чекати на батога. І він невдовзі просвистів. На яхті, окрім нас, Шелеста й Овчаренка, - нікого. Якщо, звісно, не брати до уваги команди матросів, думається, переодягнених енкаведистів... Підпливаємо до острова, на якому вишикувались казкові будиночки взірцевої архітектури, а неподалік від них, очевидно, щойно зведена повітка, долівка якої заслана запашним зіллям, як бувало на Трійцю. Знову сідаємо до столу. Знову тости, схвильовані виступи. Та ось Петро Юхимович бере ініціативу у свої руки і відверто пояснює, заради чого нас сюди запросили. - Попри усі відомі успіхи української радянської літератури, є в ній, на жаль, і прикрі недоліки. І неприємно те, що їх припускається лідер Спілки Олесь Гончар. Це явно виявилося в його "Соборі"... І далі Шелест переказує зміст відомої усім нам статті Шамоти, зміст "шамотіння" ще деяких інших критиків, повідомляє про серйозне невдоволення Дніпропетровського обкому партії, насамперед його секретаря Ватченка. (Ми ж знаємо, що Ватченко впізнав себе в образі Лободи з "Собору", він так само віддав свого старого батька в богадільню.) - Я вважаю, - веде далі Петро Юхимович, - критика "Собору" правильна. І Гончар мусить це визнати й висловити своє ставлення до критики. Антирадянщина йому не до лиця. Я б так не написав,- виривається з його вуст. На це завжди стриманий Олесь Гончар кидає гостро: - А я в цьому й не сумніваюсь. У кожного свій хист. Лице першого секретаря ЦК багряніє. Він ледь стримує себе, щоб не вибухнути, але якось оговтується і все ж гне своєї: - Що ви мали на увазі під собором? Дехто стверджує, що мали на увазі нашу Україну. Спустошену, обплутану дротами?! - Кожному дано тлумачити твір, як йому заманеться, - твердо відповідає Гончар. - Критики на те й критики, щоб розкривати внутрішній зміст твору. Я ж мав на увазі собор конкретний: той, що стоїть занедбаний у моїй рідній Козельщині, і той, що руйнується у Новомосковську на Катеринославщині... Шелест намагається говорити стриманіше. Розповідає про те, що, мовляв, ЦК партії нині бере курс на українізацію, на запровадження у школах, технікумах і вузах української мови, звісно, в рамках можливого... Так від розмови про "Собор" перейшли до проблем загальнонаціональних. Заговорили про долю України, виступаємо проти русифікації. Петро Юхимович хмурить брови. І раптом кидає слово, що влучило мені прямісінько в серце: - Ось ми зараз сидимо з вами за єдиним столом, говоримо про такі речі, що коли б це було у тридцять сьомому, то нас би усіх запроторили в тюрму...» Варіант № 6 ІІІ рівень. За повну правильну відповідь – 3 бали.
Завдання спрямоване на роботу з історичним джерелом. Це відкрите завдання, яке передбачає складання розгорнутої письмової відповіді: 1) визначте особу автора документа; узагальніть, про що йдеться в документі, з'ясуйте, коли відбулися описані в ньому події;(1 бал) 2) визначте, як автор розповіді ставиться до описуваних подій або історичних діячів; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про події; з'ясуйте (сформулюйте) значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі;(1 бал) 3) поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів(1 бал).
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 824; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.254.255 (0.029 с.) |