Утримання із заробітної плати працівників

Утримання із заробітної плати працівників через бухгалтерію бюджетних установ за переліком та економічним змістом не мають якихось особливостей і здійснюються згідно з чинним законодавством на загальних підставах (табл. 3.11).

 

Таблиця 3.11

Утримання із заробітної плати працівників
через бухгалтерію бюджетних установ

Вид утримання	Характер утримання	Тривалість утримання
1. Прибутковий податок	Обов’язковий	Щомісячно
2. Єдиний соціальний внесок	—“—	—“—
3. За виконавчими листами (аліменти)	—“—	Періодично
4. За виконавчими приписами нотаріальних органів	—“—	Разово
5. Профспілкові внески	За заявами працівників	Щомісячно
6. Надлишкові виплачені суми в результаті рахункових перевірок	Обов’язковий	Разово
7. Неповернуті підзвітні суми	—“—	—“—
8. Грошові нарахування, накладені державними органами контролю	—“—	Періодично
9. Штрафи, накладені в адміністративному порядку	—“—	Разово
10. За невідпрацьовані дні використаної від­пустки	—“—	—“—
11. За товари, продані в кредит	Обов’язковий	Періодично
12. Безготівкові перерахування на рахунки з вкладів у банках	За заявами працівників	—“—
13. Безготівкові перерахування внесків за договорами добровільного страхування	—“—	—“—
14. За отримані в банках позики	—“—	—“—
15. Інші утримання	—	—

 

Прибутковий податок з доходів громадян утримується відповідно до законодавства в розмірі 15%.

Виходячи з фонду оплати праці, роботодавці (суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності та їх об'єднання; бюджетні, громадські й інші установи та організації, об'єднання громадян та ін.) проводять нарахування на фонд оплати праці єдиного соціального внеску, який становить від 36,76 % для першого класу професійного ризику виробництва, до 49,7 % для 67 класу.

Для цивільно-правових договорів передбачено 34,7 %.

Утримання на розмір заробітної плати складають:

- збір єдиного соціального внеску – 3,6 %;

- для цивільно-правових договорів – 2,6 %;

- для державних службовців – 6,1 %;

На суму лікарняних єдиний соціальний внесок складає – 33,2 %, утримання зіставляють – 2 %.

Граничний розмір доходів громадян на 2012 р. складає 1500 грн. на місяць.

1.3.3.3. Оподаткування доходів багатодітних працівників

Згідно зі змінами до Закону № 889, що набули чинності з 1 січня 2010 року, особи, які мають та виховують трьох чи більше дітей віком до 18 років, починаючи із заробітної плати, нарахованої за січень 2010 року, матимуть право на податкову соціальну пільгу підвищеного розміру в 2 рази (869,00 грн.) у розрахунку на кожну таку дитину. Право на таку пільгу з 2010 року матимуть як мати, так і батько, котрі не тільки мають (за фактом народження), а й виховують неповнолітніх дітей. При цьому за кожним із таких багатодітних платників податку зберігається право на додаткове одержання податкової соціальної пільги звичайного розміру – 434,50 грн. Граничний розмір доходу одного з батьків, котрі мають та виховують троє чи більше дітей віком до 18 років, який надає право на застосування ПСП підвищеного розміру в 2 рази, визначається добутком 1220 грн. та відповідної кількості дітей. Граничний розмір доходу іншого члена подружжя для застосування зазначених податкових соціальних пільг (869,00 грн. у розрахунку на кожну таку дитину та 434,50 грн. на себе) не повинен перевищувати 1220 грн. Ураховуючи зазначені зміни у порядку надання й розмірі податкової соціальної пільги з 2010 року, платникам податку, які мають підстави для одержання цієї пільги, слід поновити свої заяви працедавцю щодо її одержання. У заяві слід зазначити, що вони претендують на податкову соціальну пільгу підвищеного розміру в 2 рази. Зокрема, згідно з п. 4 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року №2035 "Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги”, платник податку зобов’язаний додати до заяви копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дітей або документ, що підтверджує визнання (встановлення) батьківства, чи документи, які підтверджують наявність та вік дитини (дітей), або рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник). До заяви додаються документи, які підтверджують, що платник податку не тільки має, а й виховує своїх неповнолітніх дітей.

1.3.3.4. Оподаткування цільової благодійної допомоги, що надається багатодітним громадянам

Законом України від 19 травня 2009 року №1343 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей” підпункт 9.7.4 пункту 9.7 статті 9 Закону №889 доповнено підпунктом "ж”, згідно з яким, починаючи з 01 січня 2010 року, до оподатковуваного доходу платника податку (батька чи матері), який виховує трьох і більше дітей, не буде включатися цільова благодійна допомога у будь-якій сумі (вартості), що надаватиметься резидентами – юридичними або фізичними особами.

1.3.3.5. Продовжено мораторій на оподаткування процентів

Оподаткування доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат перенесено до 01 січня 2013 року.

1.3.3.6. Розширено перелік видів податкового кредиту

Пунктом 10 Закону України від 21 травня 2009 року №1391-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива” пункт 5.3 статті 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб” доповнено підпунктом 5.3.7, згідно з яким у податковий кредит уже за підсумками 2010 року платник податку зможе включити суму коштів, сплачену при переобладнанні власного транспортного засобу для використання у вигляді моторного палива біоетанолу, біодизеля, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. Скористатися вказаним податковим кредитом щодо понесених витрат платники зможуть у наступному році, подавши у період декларування доходів громадян декларацію про доходи до податкового органу за місцем своєї податкової адреси.

1.3.3.7. Інші зміни

Звільняється від оподаткування сума грошової компенсації, що виплачується військовослужбовцям за належне їм для отримання жиле приміщення, та знижено до 10% ставку оподаткування заробітної плати шахтарів.

Утримання, які проводяться із заробітної плати, представляють собою форму стягнення з робітників та службовців податків та інших платежів. Згідно з діючим законодавством, з заробітної плати працівників бухгалтерія підприємства утримує прибутковий податок, суми по виконавчих листах, по виконавчим надписам нотаріальних органів; грошові нарахування, які державними органами контролю, штрафи, які встановлюються в адміністративному порядку.

Після утримання податку з доходу фізичних осіб проводиться відрахування аліментів:

на 1 дитину - 25 %

на 2 дитини - 33 %

на 3 і більше - 50 %

Кожний місяць утримуються профспілкові внески у розмірі 1 %. Також утримуються суми авансів за першу половину місяця. По виконавчим листам за рішенням суду або фінансових органів із заробітної плати робітників та службовців утримується сума на користь третьої особи. Крім того, до установи можуть надходити документи з виконавчим підписом про одноразове відшкодування за безкоштовний проїзд, за порушення суспільного порядку. Утримання проводиться або в установленій сумі, або у визначеному проценті. Документи, які надійшли реєструються у спеціальній книзі за прізвищами та табельними номерами.

 

Порядок оформлення розрахунків з працівниками та виплати

Заробітної плати

Заробітна плата в більшості бюджетних установ виплачується два рази на місяць: за першу половину місяця — аванс у розмірі 50% заробітку за мінусом сум податків, належних до утримання в установленому порядку. За другу половину місяця — фактичний місячний заробіток за вирахуванням авансу та утримань.

На виплату планового авансу складається платіжна відомість (ф. № 389). Відомість складається по установі в цілому або по окремих її структурних підрозділах і містить такі реквізити: табельний номер кожного працівника, прізвище, ім’я, по батькові, сума авансу, розписка в отриманні. За наявності в окремих працівників неявок на роботу в першу половину місяця виникає необхідність у зменшенні суми планового авансу. З цією метою керівники структурних підрозділів чи установ подають в бухгал­терію довідку на зміну планового авансу (ф. № 420), в якій за кожним працівником вказується кількість днів неявок усього і в тому числі через хворобу.

За другу половину місяця заробітна плата, як правило, видається за розрахунково-платіжною відомістю (ф. № 49). У ній відображаються суми нарахованої заробітної плати за видами оплат, суми утримань і вирахувань і сума до видачі на руки за кожним табельним номером і в цілому за структурним підрозділом чи установою. Підставою для складання розрахунково-платіжних відомостей є накази про зарахування, звільнення і переміщення працівників відповідно до затверджених штатів і ставок заробітної плати; документи з обліку відпрацьованого часу і виробітку (табелі обліку використання робочого часу, наряди, картки обліку виробітку); лікарняні листки, розрахунково-платіжні відомості за минулий місяць; виконавчі листи судових органів; доручення-зобов’язання за товари, продані в кредит; платіжні відомості на видачу авансу та ін.

При складанні цих відомостей в бухгалтерії використовуються таблиці тарифних ставок, ставок податків, довідники з трудового законодавства та інші дані, що полегшують підрахунок заробітної плати, утримань і вирахувань з неї.

При уході працівників у відпустку розрахунки з ними здійснюються в записці-розрахунку ф. № 425, а належна їм заробітна плата виплачується за платіжною відомістю ф. № 389. Нараховані, утримані і виплачені суми за цими відомостями включаються в розрахунково-платіжну відомість за поточний місяць. При цьому в графі «Сума до видачі» робиться прочерк, а виплачені суми записуються за відповідним табельним номером у графі «Виплати в міжрозрахунковий період».

Платіжні і розрахунково-платіжні відомості підписуються пра­цівниками, які склали і перевірили їх. На титульному аркуші робиться надпис, що дозволяє видачу готівки із каси за підписом керівника установи і головного бухгалтера із вказівкою строку виплати заробітної плати і загальної суми, що підлягає виплаті.

У централізованих бухгалтеріях платіжні і розрахунково-пла­тіжні відомості складаються роздільно за кожною обслуговуваною установою. Відомості підписуються керівником обслуговуваної установи, керівником групи обліку і складачем, після чого робиться надпис, що дозволяє виплату заробітної плати, за підписом керівника установи, при якій створено централізовану бухгалтерію, і головного бухгалтера.

Облік заробітної плати і розрахунків за нею — найбільш трудомістка дільниця облікової роботи, а тому практично в усіх бюджетних установах ця робота виконується на ПЕОМ. За цих умов змінюється весь технологічний процес обробки облікової інформації (рис. 3.4).

Заробітна плата видається з каси у триденний термін. По закінченні цього часу розрахунково-платіжна (платіжна) відомість закривається. В ній проти прізвищ працівників, які не отримали заробітну плату, касир ставить штамп і робить надпис від руки «Депоновано», складає реєстр депонованих сум. В кінці відомості касир робить надпис про фактично виплачену суму заробітної плати і суму, яка підлягає депонуванню, звіряє ці суми з загальним підсумком відомості і підписує її.

Після ретельної перевірки відміток, зроблених касиром у платіжних і розрахунково-платіжних відомостях, підрахунку виданих і депонованих сум на виплачені суми заробітної плати складається видатковий касовий ордер, який оформляється в уста­новленому порядку і реєструється в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів. На платіжних і розрахунково-платіжних відомостях проставляються дата і номер видаткового касового ордера, за яким здійснено списання коштів у касі.

Сума не отриманої працівниками заробітної плати повертається на поточний (реєстраційний) рахунок на наступний день після закінчення терміну виплати заробітної плати.

Депонована заробітна плата видається за видатковими касовими ордерами чи депонентськими картками.

 

Рис. 3.5. Схема проведення взаємозаліку між платником податку
і бюджетною установою

 

В системі освіти запроваджено метод взаємозаліку, який дає змогу ліквідувати заборгованість із заробітної плати вчителям та заборгованість платників податків (підприємств, організацій) перед бюджетом (рис. 3.4).