Структурний підхід доктора Куросави

Відповідно до концепції доктора Куросави (Японія) показники продуктивності повинні бути призначені для достовірного аналізу минулої діяльності підприємства і формування майбутньої виробничої програми. Показники продуктивності, розроблені доктором Куросавою, можуть бути також використані для контролю оперативної діяльності підприємства, оскільки вони відповідають ієрархічній структурі прийняття управлінських рішень.

Наведена система взаємозв’язаних показників досить реально відображає динаміку виробництва під час зіставлення їх за ряд періодів.

В управлінні продуктивністю додана вартість, як правило, використовується в сполученні не тільки з чисельністю працюючих на підприємстві, а й іншими перемінними чинниками виробництва.

У щоденній діяльності додана вартість визначається в поточних цінах. Додана вартість, що визначена в постійних цінах застосовується переважно в аналітичних цілях.

Підхід Лоулора

Лоулор (Англія) виходить з того, що продуктивність є всеося-жним показником діяльності організації. Саме за допомогою часткових показників продуктивності, на його думку, необхідно постійно аналізувати соціально-економічний стан організації за такими п’ятьма напрямками:

• рівень досягнення цілей;

• рівень коефіцієнта корисної дії (ККД);

• рівень ефективності;

• ступінь порівнянності результатів;

• прогресивність тенденцій.

Поставлені цілі можуть бути досягнутими тільки тоді, коли загальний фонд ресурсів може задовольнити потреби даної організації.

Показник ефективності дозволяє порівняти досягнуті резуль-тати з потенційними результатами, які були б одержані, якщо ре-сурсами розпоряджалися більш раціонально. Це поняття включає досягнення запланованого обсягу продукції, що виробляється, на базі нової норми продуктивності.

Підвищення продуктивності потребує поєднання як збільшен-ня обсягів продукції, так і більш раціонального використання на-явних ресурсів. Це положення може бути проілюстроване такими чотирма пропорціями:

• фактичний обсяг продукції, що виробляється, віднесений до фактичних витрат виробництва (статус-кво);

• більш високий обсяг продукції, що виробляється, віднесе-ний до існуючих фактичних витрат виробництва;

• фактичний обсяг продукції, що виробляється, віднесений до більш низьких витрат виробництва;

• максимальний обсяг продукції, що виробляється, віднесений до мінімальних витрат виробництва.

Порівнянність показників організаційної діяльності вельми важлива, оскільки своє місце серед конкурентів організація може визначити тільки зівставленням результатів.

В організації показники продуктивності доцільно порівнювати за такими напрямами:

• порівняння існуючого економічного показника з базисним показником. Таке порівняння дасть можливість з’ясувати, наскільки краще чи гірше спрацювало підприємство у звітному періоді;

• порівняння економічних показників між однорідними виро-бничими одиницями — окремими працівниками, відділами, службами і т. д.;

• порівняння фактичного економічного показника з плановим.

Продуктивна праця на відміну від допоміжної праці — це така праця, яка безпосередньо спрямована на оброблення матеріалів і створює нову вартість. Поняття продуктивної праці є важливою частиною визначення продуктивності. Існують інші способи ви-мірювання продуктивності визначення продуктивності оборотно-го капіталу та матеріальних запасів.

Підхід Гоулда до вимірювання

Основний критерій продуктивності за Гоулдом повинен ґрун-туватися на швидкості обертання капітальних вкладень. При цьому він зіставляє прибуток із п’ятьма основними елементами:

• цінами виробів;

• витратами на одиницю продукції;

• використанням будинків, споруд та обладнання;

• продуктивністю споруд, обладнання;

• розподілом капітальних ресурсів між основним та оборот-ним капіталом.

П’ять елементів об’єднуються в одне рівняння за таким алго-ритмом:

У наведеному рівнянні перші три відношення після знаку рівності означають короткочасні зміни, а останні два — довгострокові.

Дане рівняння також ілюструє, наскільки зміни в прибутковос-ті від одного періоду до іншого залежать від взаємодії між надходженням від реалізації продукції, використанням виробничих потужностей та частки сумарних капіталовкладень, розміщених у виробничі потужності.

Підхід «швидке оцінювання продуктивності»

Цей простий і практичний метод швидкого оцінювання проду-ктивності (ШОП) для малих та середніх підприємств був розроб-лений і випробуваний у Центрі з підвищення продуктивності при Філіппінській академії розвитку. Він може застосовуватися на підприємствах в усіх країнах світу і тому заслуговує на поши-рення.

Як комплексний аналітичний метод ШОП включає в себе точ-ну діагностику та управління програмою підвищення продуктив-ності, що охоплює всю організацію. Це — систематизо-ване оцінювання прибутковості компанії та її показників, а також притаманних їй сильних і слабких сторін.

На основі ШОП вирішується подвійне завдання:

• виокремлюються проблемні ланки та визначаються пріори-тетні напрями для покращання ситуації;

• встановлюються показники продуктивності для всіх струк-турних підрозділів організації.

До складу входять такі компоненти ШОП (рис. 8.7):

• оцінювання економічних показників компаній;

• порівнянне (якісне) оцінювання;

• оцінювання економічних показників галузі.

Оцінювання економічних показників компанії. Оцінюван-ня економічних показників компанії призначене для вивчення те-нденції специфічних показників продуктивності й прибутковості, узятих із фінансових звітів за останні чотири періоди (рік, квар-тал або місяць).

Його основна мета — зробити діагностику в проблемних сфе-рах, визначивши показники продуктивності для безперервного спостереження й контролю за всім підприємством, щоб розроби-ти і запропонувати відповідну програму підвищення продуктив-ності (ППП).

Здійснюючи оцінювання економічних показників компанії, необхідно зробити два основних порівняння:

• між існуючими та базисними (історичними) показниками;

• між фактичними та плановими показниками.

Порівняння показників фірм

Порівняння показників фірм, або міжфірмові порівняння (МФП), як правило здійснюється зовнішньою організацією або консультантом. Це добровільний обмін інформацією щодо ви-трат, ефективності, ККД та інших даних між фірмами, які зайняті в одній сфері діяльності. Фірми однієї галузі надають свою інфо-рмацію на добровільній, але конфіденційній основі іншим органі-заціям — промисловим відділам, національним центрам продук-тивності, консультантам та ін. Фірми беруть участь у процесі міжфірмового порівняння для того, щоб визначити своє місце се-ред конкурентів і приймати своєчасні рішення щодо підвищення продуктивності та прибутковості.

Серед основних завдань МФП найважливішими є такі:

• ознайомити керівництво фірми з її економічними показ-никами порівняно з аналогічними показниками фірм-конкурентів;

• привернути увагу керівництва фірми до її слабких та силь-них місць;

• подати керівництву конкретну програму дій усього персона-лу фірми на майбутнє.

МФП є потужним засобом для порівняльного аналізу еко-номічних показників. При цьому, як правило, використовуються ті самі статистичні дані, що й під час аналізу рівня продуктивності.

Якість та загальний успіх МФП значною мірою залежить від ступеня залучення в цей процес менеджерів і робітників, які ма-ють відношення до підвищення продуктивності. Існуюча система бухгалтерського обліку повинна бути інтегрована в процес діаг-ностики, який у свою чергу повинен бути складовою повсякден-ного управління. МФП може бути важливою частиною аналітич-ного процесу, результати якого достовірно відображають рівень продуктивності підприємства порівняно з іншими компаніями та виявляють резерви її підвищення.