Управління продуктивністю інтеграційних чинників

Оцінювання та основні напрями підвищення продуктивності інновацій. Практика свідчить, що саме технічні та організаційні інновації забезпечують на підприємствах найбільший приріст продуктивності.

Технічні та організаційні інновації істотно впливають на рівень продуктивності на підприємствах різних галузей. Так, наприклад, фондовіддача за рахунок цього чинника підвищується — 18 %.

На підприємствах України спостерігається позитивна динаміка витрат на виробництво (собівартості продукції) та рентабельності виробництва. При цьому за рахунок технічних та організаційних нововведень зниження витрат на виробництво становило 60 %, а підвищення рівня рентабельності — 38 %.

Вплив технічних та організаційних інновацій (ТОІ) на рівень продуктивності можна розрахувати на основі таких показників.

Поточні витрати — це ті, які згідно з калькуляцією відносять на собівартість товарів і послуг, одночасні ж являють собою капітальні вкладення одноразового характеру, які пов’язані з науково-дослідними та конструкторсько-експериментальними роботами, придбанням, транспортуванням і монтажним обладнанням, із технічною реконструкцією, наповненням оборотних коштів, потрібних для впровадження технічних нововведень із недопущенням негативних соціальних та економічних ефектів.

Продуктивність безвитратних організаційних інновацій, які спрямовані, скажімо, на удосконалення існуючої системи організації управління, праці, виробництва, маркетингової служби тощо визначають виходячи із поточних витрат, які потрібних для запровадження нововведень. Необхідно зауважити, що єдиним джерелом, що породжує технічні новини, є науково-технічний прогрес (НТП), сутність і зміст якого у зв’язку з цим доцільно розглянути.

Науково-технічний прогрес — це багатогранний процес, який охоплює розвиток науки й техніки, виробництва, підготовку кадрів. Його конкретним результатом є створення нових та вдосконалення функціонуючих технологій, засобів виробництва.

НТП можна розглядати як продукування нових знань у сфері фундаментальних теоретичних досліджень, прикладних науково-дослідних робіт, експериментально-конструкторських розробок, у результаті чого з’являються технічні новини, практична реалізація яких дає змогу виготовляти новітні споживчі та інвестиційні вироби в необхідних обсягах. НТП відбувається у двох взаємопов’язаних формах — еволюційній та революційній.

Еволюційна форма НТП — це порівняно уповільнене й часткове удосконалення шляхом модернізації та реконструкції існуючої техніки чи технології.

Революційна форма НТП — це науково-технічна революція. Вона породжує принципово нові наукові знання, на основі яких створюються якісно нова техніка й прогресивні технології, що зумовлює докорінну зміну продуктивних сил.

Науково-технічна революція (НТР) зумовлює докорінну трансформацію суспільного розвитку на основі наукових відкритів і створення на їх базі принципово новітніх знарядь і предметів праці, високих технологій, що веде до появи якісно нових форм організації управління, праці й виробництва.

Зміст НТР на сучасному етапі такий:

• формування науки як безпосередньої продуктивної сили, коли її досягнення спрямовуються на розвиток суспільства, в його різноманітні галузі діяльності, у матеріальне виробництво, у розвиток персоналу, у створення новітніх технологій та зразків техніки;

• якісно новий поділ суспільної праці, пов’язаний із тією обставиною, що наука стала безпосередньою продуктивною силою і це постійно зумовлює збільшення кількості «білих комірців» у загальній кількості зайнятих працівників;

• прискорена інтеграція науки й виробництва, про що свідчить систематичне оновлення ринку товарів і послуг;

• якісна трансформація всіх складових виробничого процесу: засобів праці (створення самокеруючих за певною програмою машин), предметів праці (виготовлення матеріалів з наперед заданими властивостями, використання невичерпних джерел енергії — вітру, сонця), самої праці (підвищення рівня її гу-манізації).

Шляхи оптимального формування та використання складових життєвого

Простору країни

Для сучасної демографічної ситуації, яка визначає параметри демовідтворення в Україні, є:

• різке зменшення народжуваності й збільшення смертності;

• постаріння населення, отже, і поглиблення соціально-економічних проблем;

• скорочення тривалості життя як чоловіків (до 63 років), так і жінок (до 73 років);

• погіршання здоров’я нації;

• інтенсифікація міграційних процесів, вплив яких на демографічну ситуацію в Україні, як правило, негативний.

Звідси видно, що демографічна ситуація в Україні вкрай негативно впливає на рівень економічного зростання та зростання національної продуктивності.

Як відомо, якісний стан населення будь-якої країни характеризується індексом людського розвитку (ІЛР). Так, за всіма складовими індекс людського розвитку в Україні за роки реформ різко погіршився. У 2000 р. за цим показником наша країна посіла 74 місце серед 173 країн світу. Ось деякі часткові показники ІЛР в Україні. За даними моніторингу, в 2001 р. середній дохід на одного члена сім’ї становив близько 24 дол. США на місяць.

За даними зарубіжних організацій, за межею бідності знаходиться 60 % населення, тоді як у 1990 р. цей показник не перевищував 2,5 %.

Калорійність харчування населення зменшилась з 3,5 тис. калорій до 2,6 тис. Дефіцит білків нині становить 35—40 %, а вітамінів 50—60 %. І це при тому, що на продукти харчування українська сім’я в середньому витрачає 68—75 % свого доходу, а деякі сім’ї — 90 %.

Міжнародними розрахунками доведено, якщо витрати сім’ї сягають 50 % її доходів, то це свідчить про досить низький рівень життя. У США, Франції, наприклад, ці витрати становлять 18—20 %, Італії — 18—19 %, Китаї 19—20 %, Японії — 23—25 %.

Сутність здорового способу життя полягає в тому, що люди в результаті психологічної діяльності свідомо формують свої природні потреби, задовольняючи які відповідними благами постійно зміцнюють своє психологічне й фізичне здоров’я, збільшуючи таким чином тривалість свого життя.

У той же час сьогодні в Україні практично всі ЗМІ в психологію людей країни, і особливо молоді, агресивно, в насильницькій спосіб упроваджують, укорінюють антипотреби, які задовольняються антиблагами (вільне кохання, швидка їжа, паління, необмежене вживання алкоголю і навіть наркотиків), формуючи таким чином деградований, руйнівний спосіб життя, який у багатьох випадках є причиною виникнення таких хвороб, як алкоголізм, алкогольний психоз, наркоманія, венеричні захворювання, СНІД, рак, серцево-судинні захворювання та ін. Це зумовлює необхідність підвищення економічних витрат на підтримку здоров’я населення, що великим тягарем лягає на плечі платників податків, але практично не приносять користі, оскільки вік людей при цьому скорочується як мінімум на 10 років.

Українська нація сьогодні неспроможна забезпечити зростання продуктивності за вищими світовими стандартами, оскільки, з одного боку, має низьку віддачу, а з іншого — постійно вимагає високих витрат на своє оздоровлення. Ось чому в Україні вкрай потрібна довгострокова державна програма збереження й розвитку нації. Основні напрями цієї програми, які не потребують фінансових коштів, можна розробити й розпочати їх реалізацію негайно.

Одним із першочергових напрямів повинно бути встановлення жорстких державних стандартів на духовну продукцію, яка продукується «свободним» словом.

Адже в Україні, наприклад, 30 % фільмів потрапляє на екран не пройшовши контролю. А новітній блокбастер «Володар кілець», віднесений самим режисером фільму до категорії R13, тобто показ дітям до 13 років заборонений, в Україні затверджено для сімейного перегляду.

Іншими словами, потрібно ліквідувати всі форми пропаганди деградаційного способу життя і сформувати систему здорового способу життя народу.

Другий напрямок — це демократизація розподілу національного багатства. Так, за оцінками західних спеціалістів, співвідношення доходів найбідніших та найбагатших 10% населення становить 1: 30 і навіть 1: 40, тоді як в західних країнах цей показник дорівнює 1: 5, 1: 7.

Продуктивність території. Сьогодні в багатьох країнах світу спостерігається дефіцит території життєвого простору, що негативно впливає на зростання національної продуктивності. Тому практично всі міста Західної Європи нині зростають уверх, а їхня інфраструктура все більше заглиблюється в землю. Крім того, такі країни, як Нідерланди, Японія та інші, відвойовують величезні ділянки земель у морів та океанів.

Екологічність довкілля як чинник продуктивності. Життєвий простір країни, його територія, повітряний басейн нині характеризуються екологічними параметрами, які впливають на здоров’я людей, родючість земель, якість повітряного й водного басейнів, а отже, й на рівень продуктивності.

Існують пропозиції, хоча поки що й не на офіційному рівні, щодо продажу квот чистого повітря слаборозвинутими країнами і країнами із перехідною економікою високорозвинутим країнам.

З прийняттям цих пропозицій промисловий розрив між означеними суб’єктами буде фактично затверджено міжнародними угодами, але рівень екологічності нашої планети не підвищиться.

Продуктивність землі. Рівень продуктивності землі забезпечується передусім природною якістю ґрунтів, наявністю в них гумусу. Товщина гумусу в 1 см утворюється протягом 100 років. Українська земля має найвищу у світі природну родючість, оскільки на її площі зосереджено одну третину світових запасів чорноземів, які мають найвищий вміст гумусу. Проте згідно з дослідженнями 1989 р. в Україні в результаті ерозії ґрунтів щорічно змивалося й втрачалося залежно від кліматичних умов від 50 до 80 млн т гумусу, основи родючості ґрунтів.