Побудова профілю траси місцевості

 

Профіль траси місцевості викреслюють спочатку олівцем на міліметровому папері, починаючи з сітки профілю у вигляді наступних горизонтальних граф (Додаток 2).

 

Номер графи	Назва графи	Ширина графи (см)
	Ухили та віддалі Проектні висоти Висоти землі Пікети та віддалі Прямі та криві План траси	1,0 1,5 1,5 1,0 3,0 2,0

 

Поздовжній профіль викреслюють у двох різних масштабах: горизонтальному - 1:2000, вертикальному - 1:200. Побудова виконується у такій послідовності:

1. викреслюють сітку профілю і починають її заповнення з графи 4, фіксуючи положення пікетів та плюсових точок вертикальними лініями (Додаток 2);

2. висоти точок вибирають із журналу нівелювання (Додаток 1), їх значення заокруглюють до 0,01 м і записують в графу 3 сітки профілю;

3. виконують побудову профілю місцевості, відкладаючи висоти пікетів та плюсових точок від умовного горизонту в масштабі 1:200.

 

Вибір умовного горизонту повинен забезпечувати положення лінії профілю місцевості не нижче, ніж 4-5 см над графою 1 сітки профілю.

В результаті графічних побудов точки з’єднують ламаною лінією, котру і називають профілем траси(вертикальним перерізом ділянки місцевості у заданому напрямі).

 

Проектування на профілі

При проектуванні проектної лінії дотримуються наступних умов:

· ухили на окремих ділянках траси не повинні перевищувати допустимих значень, допустимий ухил 30 ‰ (промілле) (1 ‰ = 0,001);

· переходи від додатних ухилів (підйомів) до від'ємних (спусків) і навпаки проектують через вставки (горизонтальні прямі);

· збереження балансу земляних робіт, при якому об`єми насипу та виїмки на трасі повинні бути приблизно однакові.

 

V _насипу» V_виїмці. (12.16)

 

Проектна лінія, як правило, складається із декількох ліній з різними ухилами.

Ухили визначають за формулою

(12.17)

 

де і - ухил проектної лінії (обчислюють до 0,001);

Н₁ і Н₂ - висоти початкової та кінцевої точок проектної лінії на ділянці з однаковим ухилом (висоти визначають з профілю графічно);

d - віддаль, на якій діє ухил і.

 

З метою зручності та точності подальших розрахунків, ухил і коригують так, щоб його значення відображалось цілою тисячною. Для цього переміщують один із кінців проектної лінії у вертикальному напрямі так, щоб в результаті ділення різниці висот початкової та кінцевої точок проектної лінії h на відстань d одержати ціле число промілле. Таким чином обчислюють проектні ухили на всіх ділянках траси.

В графі 1 сітки профілю умовно показують підйом або спуск похилою лінією, у випадку нульового ухилу викреслюють горизонтальну лінію. Над лінією записують ухил в тисячних (промілле ‰), а під лінією - довжину ділянки, на якій діє даний ухил.

Використовуючи обчислені ухили проектної лінії та проектні висоти кінців цієї лінії, визначають проектні висоти усіх точок профілю

 

Н_К+1 = Н_К + і∙ d_k, (12.18)

 

де Н_К - відома проектна висота точки (задня точка);

Н_К+1 - висота точки, яку визначають (передня точка);

d_k - віддаль між суміжними точками;

k - кількість відрізків в d.

 

Контроль правильності обчислення перевищень та висот

.

(12.19)

і .

Проектні висоти обчислюють до 0,01 м і записують в графу 2 сітки профілю над відповідними точками траси.

Робочі висоти h_р обчислюють як різницю проектних висот Н_пр і висот точок земної поверхні Н_з за формулою

h_р = H_пр - H_з. (12.20)

Робочі висоти записують над проектною лінією або під нею. Вони характеризують вид і об’єм земляних робіт в даній точці траси. Робочі висоти h_р записані над проектною лінією свідчать про те, що в цих точках треба виконати насип, а під проектною лінією - вказують на виїмку.

Місця перетину проектної лінії з лінією профілю називають точками нульових робіт, тобто точками, в яких земляні роботи дорівнюють нулю!

Рис. 12.1. Точки нульових робіт на профілі

Віддаль х від задньої проектної точки А до точки нульових робіт визначають за формулою

(12.21)

 

або у – від передньої точки В

, (12.22)

 

де d - горизонтальна віддаль між попередньою та наступною точками профілю;

h₁ і h₂ - робочі висоти у вказаних точках.

 

Робочі висоти h₁ і h₂ приймають за абсолютною величиною.

 

Значення х виписують на профіль над лінією умовного горизонту, а місце перетину профілю з проектною лінією позначають нулем. Контролем правильності обчислення віддалей до точок нульових робіт є умова: d = x + y.

Визначивши значення х з точністю до 0,01 м, обчислюють проектні висоти точок нульових робіт так само, як і проектні висоти всіх точок профілю за формулою

 

Н_о = Н_пр ± і х, (12.23)

де Н_пр – проектна висота задньої точки.