Вимірювання вертикальних кутів, віддалей та перевищень

 

Вимірювання кутів нахилу

Для зручності обчислення вертикальних кутів існує умова: коли візирна вісь зорової труби і вісь рівня при алідаді вертикального круга горизонтальні, нульові поділки алідади повинні збігатися з нульовими поділками вертикального круга. В дійсності ця умова порушується і візирна вісь труби може займати горизонтальне положення, і бульбашка рівня знаходитиметься в нуль-пункті, а відлік вертикального круга не дорівнює нулю.

Для тахеометрів без циліндричного рівня при алідаді вертикального круга (Т-30, 2Т30) відлік вертикального круга, коли візирна вісь труби горизонтальна, а вертикальна вісь обертання приладу – прямовисна, називається місцем нуля вертикального круга.

Якщо місце нуля невідомо, то кут нахилу вимірюють двічі - візуючи на точку при КЛ і КП. За результатами цих двох відліків обчислюють і кут нахилу , і місце нуля МО.

Основні формули для обчислень кутів нахилу та місця нуля.

Для Т-30

(7.1)

 

(7.2)

 

Для 2Т30

(7.3)

 

(7.4)

 

Приклад. Відлік вертикального круга (2Т30) а .

 

; .

Контроль: ; або .

Одним з контролів якості вимірювання кутів нахилу є сталість М0. Коливання його величини під час вимірювань на одній станції не має перевищувати подвійної точності відлікового пристрою теодоліта. Величина М0 не впливає на результати вимірювань, але зручніше, коли воно близьке до 0°.

Вимірювання віддалей нитковим віддалеміром

	Ниткові віддалеміри є в зорових трубах, що мають в полі зору віддалемірні нитки (рис. 7-=.1). Вони дозволяють виміряти віддаль від теодоліта (тахеометра) до рейки. Коефіцієнт ниткового віддалеміра К є величина стала і близька до 100. Під час вимірювань одну з віддалемірних ниток для зручності відлічування спрямовують на початок дециметра. Далі обчислюють віддаль n між віддалемірними штрихами на рейці. Виміряну відстань D обчислюють за формулою На рис. 7.1. віддаль виміряна нитковим віддалеміром складає D = 100 · 19.5 см = 19.5 м

 

Рис. 7.1.Вимірювання лінії нитковим віддалеміром

Обчислення перевищень

Знаючи похилу віддаль (або її горизонтальну проекцію) від теодоліта до рейки та кут нахилу цієї лінії за формулами тригонометричного нівелювання можна обчислити перевищення h між точкою, над якою центровано теодоліт і точкою, в якій встановлено рейку

або ,

 

де і – висота приладу (тахеометра);

l - висота наведення зорової труби на рейку;

- кут нахилу;

D – похилу віддаль, виміряну нитковим віддалеміром;

d - горизонтальну проекцію похилої віддалі.

Завдання 1: Виміряти та обчислити наступні значення та внести їх у журнал (табл.7.1):

 

1. Виміряти висоту тахеометра і;

2. Навести зорову труби на рейку на висоту l і відлічити вертикальний круг при КЛ;

3. Навести зорову труби на рейку на висоту l і відлічити вертикальний круг при КП;

4. Обчислитимісце нуля вертикального круга МО (формула 7.1 або 7.3);

5. Обчислити кут нахилу (формули 7.2 або 7.4);

6. Обчислитипохилу віддаль D, виміряну нитковим віддалеміром при двох положеннях вертикального круга (КП, КЛ); коефіцієнт віддалеміра прийняти рівним 100;

7. Обчислитигоризонтальну проекцію похилої віддалі ;

8. Обчислитиперевищення. .

Таблиця 7.1

 

Журнал

 

Пробних вимірювань

 

 

Відліки вертикального круга (° ´)	Місце нуля МО (° ´)	Кути нахилу n (° ´)	Похила віддаль по рейці D, (м)	Горизонтальна проекція віддалі d, (м)	Перевищення h, (м)	Примітка
КЛ						і= м
КП	l= 1.0 м
КЛ						і= м
КП	l= 1.5 м
КЛ						і= м
КП	l= 2.0 м
КЛ						і= м
КП	l=2.5 м

 

Викладач: ““20 р.

 

Лабораторна робота №8

 

СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ТАХЕОМЕТРИЧНОГО ЗНІМАННЯ

В основі тахеометричного знімання лежить ідея визначення просторового положення точки місцевості при одному наведенні зорової труби на рейку, що встановлена у цій точці. Планове положення точок визначається полярним методом, а висотне - методом тригонометричного нівелювання. Одночасно складається зарис ділянки, або смуги знімання. Таким чином, тахеометричне знімання об’єднує в собі два процеси: знімання ситуації і знімання рельєфу.

У даній лабораторні роботі розглянуто тахеометричне знімання ділянки місцевості, яке виконувалась з трьох станцій зімкнутого ходу. На кожній станції тахеометром 2Т-30 при двох положеннях вертикального круга вимірювались горизонтальні кути між напрямами на сусідні станції з точністю 0,5', а відстані - нитковим віддалеміром з точністю до 0,1 м та кути нахилу ліній з точністю до 0,5'. Кожна лінія ходу і її кут нахилу виміряні чотири рази. Тахеометр орієнтувався за напрямом однієї із сусідніх станцій при одному положенні вертикального круга.

Завдання 1: Опрацювати станції 2 і 3 польового журналу та викреслити план тахеометричного знімання ділянки місцевості.