Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина XIX - початок XX ст. ).

Передумови, основні наслідки та етапи промислового перевороту в Україні. Суть індустріалізації України. Промисловий розвиток західноукраїнських земель.

Аграрні реформи та розвиток сільського господарства в 60-х роках XIX – на початку XX ст. Підприємницький характер сільського господарства України.

Зміни в українському селі в пореформений період. Зародження і розвиток кооперативного руху.

Наслідки грошових реформ, проведених російським урядом у XIX ст. Фінансова і кредитна системи України

Антикріпосницькі ідеї в дореформений період. Економічні ідеї М.Драгоманова. Революційно-демократичний напрям. Економічні погляди Н.Подолинського. Ліберально-народницька економічна думка. П.Червінський, В.Варзар, О.Шлікевич, М.Левитський. Розвиток політичної економії в Україні. Т.Степанов, М.Бунге, М. Туган-Барановський, І.Вернадський, Є.Слуцький.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

ЄВРОПЕЙСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ ХХ - ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина XX ст.)

Державно-монополістичний розвиток країн Європейської цивілізації на початку XX ст. Подолання економічних наслідків першої світової війни. Стабілізація господарств країн Європейської цивілізації після першої світової війни.

Економічна криза 1929-1933 рр. “Новий курс” Ф. Рузвельта – відновлення і розвиток системи державного регулювання ринкових відносин, оздоровлення банківської і фінансової систем, відновлення виробництва, “Кодекси чесної конкуренції”, Адміністрація громадських робіт, регіональне Управління долини Теннессі, антикризова аграрна політика, Національний закон про трудові відносини. Соціальні гарантії, соціальні права.

Економіка країн світу в роки другої світової війни. План Маршалла для відбудови європейської економіки після другої світової війни.

Історичні умови виникнення кейнсіанства. Теоретична система Дж. М. Кейнса. Кейнсіанство в США, Франції, Швеції. Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Р.Харрод, Є.Домар. Посткейнсіанство. Дж. Робінсон, Т.Сраффа, Н.Калдор.

 

Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.)

Зрушення в галузевій структурі провідних капіталістичних країн під впливом науково-технічної революції. Інтеграційні процеси в економіці. “спільний ринок” як форма економічної інтеграції.

Формування трьох центрів світового капіталізму. США, Японія, ФРН – нові економічні лідери.

Форми державного регулювання економіки. Транснаціональні корпорації. Військово-промисловий комплекс та зростання військових витрат. Поглиблення криз у 1970-80-х роках та їх причини.

Стан економіки Англії, Франції, ФРН, наприкінці ХX століття. Еволюція теорій трансформації капіталізму під впливом науково-технічної революції: теорія “стадій економічного зростання” У. Ростоу; концепції “індустріального суспільства” П. Дракера (США), Р. Арона; “технологічного суспільства” Ж. Еллюля (Франція); теорії “конвергенції, “нове індустріальне суспільство” Д. Гелбрейта

Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX – початок XXI ст.)

Другий етап науково-технічної революції – створення та запровадження елктронно-обчислювальних машин четвертого покоління (1970-ті роки). Мікропроцесорна революція, впровадження волоконно-оптичних способів передачі інформації. Електронізація всіх сфер життя людей – компютерізація, роботизація, безлюдне виробництво, електронний зв’язок. Мікроелектроніка і дрібносерійне виробництво.

Інформатика – провідна галузь, найважливіший елемент сучасних продуктивних сил. Наука – індустрія знань, безпосередня виробнича сила. Значення науково-технічної інтелігенції, “нового середнього класу”. Зміна структури зайнятості – найбільше число трудящих у сфері інформатики та послуг.

Зміна суспільного життя в цілому – галузевої структури економіки, технології та форм організації виробництва, відносин власності, соціальної структури суспільства. Змішана економіка, теорія інновацій економіки і підприємницького суспільства, відкрита економіка, інтернаціоналізація економіки.

“Постіндустріальне суспільство” Д. Белла. Суперіндустріальне суспільство” А. Тоффлера, “технотронна ера” З. Бжезинського, суспільство “нової цивілізації”, суспільство “цілісної гуманної цивілізації”, футурологія, глобальне моделювання.

Неолібералізм, монетаризм, неокласична теорія, інституціоналізм, неоінституціоналізм, теорія раціональних очікувань, теорія пропозиції.

Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці

Утворення УСРР та її соціально-економічні заходи. Політика воєнного комунізму та специфіка її здійснення в Україні. Занепад господарства. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України у 1920-х роках. Зростання НЕПу. Формування сталінської командно-адміністративної системи управління. Директивний характер народногосподарського планування.

Західноукраїнські землі в 1920-30-х роках.

Сталінська індустріалізація та її реальні результати. Характеристика промислового розвитку і будівництва в Україна в роки довоєнних п’ятирічок (1928-1941рр.).

Економіка України в роки другої світової війни та повоєнної відбудови (1939-1950 рр.) Господарський розвиток України в 1950-80 рр.

Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки XX ст.)

Прийняття “Декларації про державний суверенітет України” 16 липня 1990 року та Акту про державну незалежність України 24 серпня 1991 року.

Розбудова національної економіки, її ринкова трансформація. Мала, середня та велика приватизація, оренда з викупом та проста оренда, акціонування, корпоратизація, фермерство, паювання землі і майна, створення колективних сільськогосподарських підприємств.

Інтеграція у світовий економічний простір. Роль держави у становленні цивілізованих ринкових відносин. Спроби створення системи законодавчого регулювання економічної діяльності.

Соціально-економічна криза та пошук напрямів її подолання. Структурна та інвестиційна політика. Закордонна допомога.

Фінанси і кредит. Податкова політика. Грошовий обіг. Грошова реформа 1996–го року. Внутрішня та зовнішня торгівля.

Роль і місце господарства України у світовому економічному розвитку.

Методичні рекомендації до Семінарських занять

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1

Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.

Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.

Кількість годин: 2

Кількість балів: 6, з них 5 балів за доповідь на семінарі; 1 бал – за виконання тестів.

 

Мета заняття: поглибити і систематизувати знання студентів з питань визначення предмету і методу історії економіки та економічної думки, періодизації економічної історії, фундаментальних принципів економічних систем суспільства.

 

План семінарського заняття

 

1. Предмет історії економіки та економічної думки.

2. Метод історії економіки та економічної думки.

3. Значення історії економіки та економічної думки

4. Критерії періодизації історії економіки.

 

??Проблемні питання

 

1. Що, в першу чергу, необхідне людині?

2. Причини зародження господарства.

3. Які ресурси необхідні для розвитку господарства?

4. Які проблеми використання ресурсів в наш час?

5. Розкажіть про економічну політику України.

6. Які напрями є пріоритетними в сучасному розвиткові економіки України?

7. Які схеми періодизації розвитку світової економіки ви знаєте?

 

Ситуаційні завдання

Дайте оцінку нижченаведеним положенням:

1. У Древній Греції економіка мала переважно натураль­ний характер:

а) так, б) ні.

2. Основними потребами людини Платон вважав їжу, одяг

і житло:

а) так; б) ні.

3. Для збільшення доходів держави Ксенофонт вважав за необхідне інтенсивніше здійснювати видобуток золота і

срібла:

а) так; б) ні.

4. Природна хрематистика - це первинний обмін предме­тами для задоволення природних потреб людини:

а) так; б) ні.

5. Арістотель є автором теорії «ідеальної держави»:

а) так; б) ні.

6. За Платоном держава виникає з потреб людини:

а) так; б) ні.

7. Поняття хрематистика ввів Платон:

а) так; б) ні.

8. Демокріт є автором твору «Домострой»:

а) так; б) ні.

9. За Арістотелем власність є частиною дому і сім'ї:

а) так; б) ні.

10. За Платоном приватна власність є джерелом незгод і збурень:

а) так; б) ні.

 

Методичні рекомендації

У цій темі розглядаються предмет і метод історії економіки та економічної думки. У першому питанні важливо з’ясувати процес виникнення, розвитку і зміни господарств цивілізацій. Перший поділ праці та перехід від привласнювального господарства до відтворювального. Виникнення хліборобства, скотарства, зародження ремесла. Поява металевих знарядь.

Громада - головна господарська форма первісної доби. Розпад первісної господарської системи. Типи стародавніх цивілізацій. Господарська система Єгипту, Вавилону, Індії, Китаю, Персії.

При розгляді другого питання слід з’ясувати методологічні підходи при вивченні історії економіки та економічної думки, які методи використовуються при цьому.

У третьому питанні важливо зрозуміти значення історії економіки та економічної думки для оволодіння культурою економічного мислення, розуміння його альтернативності для творчого сприйняття економічної науки в цілому, для еволюції господарства на етапах цивілізацій, в тому числі Європейської цивілізації.

В останньому питанні особливу увагу слід звернути на критерії періодизації курсу (періодизації Ф.Ліста, К.Маркса, Г.Гільдебранда, В.Левитського, П.Мечнікова, Е. Мейєра, А.Тойнбі, У.Ростоу), на формування уявлень про закономірності і тенденції розвитку економічної думки, на аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямків в економічну теорію.

Ключові терміни і поняття

 

Предмет дисципліни «Історія економіки та економічної думки» - процес виникнення господарств, процес розвитку господарств цивілізацій, процес зміни господарств цивілізацій.

Методи дисципліни «Історія економіки та економічної думки» - структурно-функціональний метод, зв’язки відповідних рівнів:

а) координаційний – визначає узгодженість взаємодіючих структурних елементів системи і місце елемента в рамках системи;

б) субординаційний – вказує на супідрядний зв’язок елементів у системному об’єкті;

в) генетичний – показує зв’язок елемента з історією розвитку системи.

Математичні методи – методи кількісного аналізу економічних явищ і процесів. До математичних методів також відносять розділи прикладної математики: математичне програмування, теорію ігор, теорію масового обслуговування, теорію розкладів, теорію управління запасами тощо.

Спеціальні методи:

а) метод наукової абстракції;

б) метод аналізу;

в) метод синтезу;

г) метод поєднання логічного й історичного підходів;

д) метод соціально-економічного експерименту

е) кількісні методи – математичні, статистичні тощо.

Цивілізація визначається як історично конкретний стан суспільства, який характеризується:

а) особливим способом праці;

б) певною суспільно-виробничою технологією;

в) відповідною матеріальною культурою;

г) відповідною духовною культурою.

Цивілізація відображає:

- органічну сукупність соціально-економічних і культурних характеристик суспільства;

- досягнутий рівень продуктивних сил;

- спосіб взаємодії людини з природою.