Процесуальні перешкоди судового розгляду адміністративної справи.

Під час розгляду та вирішення публічно-правового спору адміністративним судом нерідко виникають об’єктивні та суб’єктивні причини, які можуть завадити нормальному та своєчасному здійсненню адміністративного судочинства.

Такими причинами можуть бути як дії так і події. Зокрема, діями, які перешкоджають судовому розгляду та вирішенню адміністративної справи можуть бути неявка учасника адміністративного процесу, подання адміністративного позову особою яка не має адміністративної процесуальної дієздатності. Натомість подіями, що можуть завадити здійсненню адміністративного судочинства є, наприклад, смерть або захворювання особи, яка бере участь у справі.

Відтак дії та події, які заважають судовому розгляду та вирішенню адміністративної справи можуть обумовлювати настання таких процесуальних перешкод судового розгляду адміністративної справи як:

1. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді.

2. Залишення позовної заяви без розгляду.

3. Зупинення провадження у справі.

4. Закриття провадження у справі.

Вказаний перелік процесуальних перешкод судового розгляду адміністративної справи, закріплений у КАС України, є вичерпним і доповненню не підлягає.

1. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді (ст. 150 КАС України) полягає в перенесенні судового розгляду справи на іншу дату і час, які встановлюються судом, при цьому підстави і правові наслідки відкладення розгляду справи та оголошення перерви в її розгляді різні. Отже суд відкладає розгляд справи за наявності двох підстав.

І. Першою підставою відкладення розгляду справи є чітко передбаченіКАС України випадки, а саме:

1) неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки;

2) неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

3) неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

4) якщо суд визнав обов’язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.

ІІ. Другою підставою відкладення розгляду справи є необхідність заміни судді (в результаті задоволення заяви про відвід чи з інших причин) або залучення до участі у справі інших осіб, при умові, що така заміна чи залучення унеможливлюють розгляд справи.

Крім відкладення розгляду справи за наявності викладених вище двох підстав, суд також може оголосити перерву. Така перерва є необхідною у зв’язку з необхідністю одержання нових доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість перерви встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи.

Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, встановлює дату і час нового судового засідання, про що повідомляє під розписку осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в адміністративному процесі, викликаються в судове засідання повістками.

2. Залишення позовної заяви без розгляду пов’язане із обставинами, які виключають розгляд справи у суді до їх усунення. Ці обставини свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом, однак можливість застосування такого права особою не втрачена.

Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо є такі підстави (ст. 155 КАС України):

1) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

5) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви;

6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява;

7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;

8) позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засіданнябез поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.

Про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена.

3. Зупинення провадження у справі – це також перенесення судового засідання у справі на інший час, але на відміну від відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді та – при зупиненні провадження у справі суд, як правило, не може точно визначити дату та час нового судового засідання або продовження судового засідання, позаяк провадження у справі зупиняється до настання певної події, яка не залежить ані від волі суду, який розглядає та вирішує адміністративну справу, ані від волі сторін чи інших учасників цієї справи.

Закриття провадження у справі. Розвиток процесу по розгляду справи не завжди може продовжуватися і бути доведеним до ухвалення рішення за наявності обставин, точно встановлених законом, тому подекуди провадження у справі закінчується без ухвалення судом рішення. Вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі визначений ст. 157 КАС України і свідчить про те, що процес виник: а) або неправомірно за відсутності у заінтересованої особи права на звернення до суду за захистом, б) або не може бути продовжений з інших причин, у тому числі і волевиявлення сторін щодо розпорядження своїми правами, які викликають зазначені правові наслідки. Отже, підставами закриття провадження у справі є обставини, які підтверджують неправомірність виникнення процесу і неправомірність його подальшого продовження. Тому закриття провадження у справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи.

Суд закриває провадження у справі (ст. 157 КАС України):

1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. За наявності такої підстави закриття провадження у справі суд зобов’язаний роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ;

2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена. Проте повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Узагальнюючи процесуальні перешкоди судового розгляду адміністративної справи, можемо відзначити, що за наявності певних ускладнюючих обставин розгляд справи судом може:

– переноситись на інший точно визначений строк – це 1. відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді;

– тимчасово припинятись на невизначений строк до усунення таких обставин – це 2. залишення позовної заяви без розгляду та 3. зупинення провадження у справі;

– закінчуватись без ухвалення рішення – це закриття провадження у справі.